Оптимізація затримки відправлень пошти і вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку

На практиці зміни вантажопідйомностей транспортних засобів не завжди повною мірою відповідають змінам величин поштових потоків, внаслідок чого можливі випадки затримок відправлень пошти і вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку, обумовлених відсутністю в поштових автомобілях вільних місць для їх перевезень.

З економічної точки зору відсутність затримок відправлень пошти і вантажів з вузла поштового зв’язку за умов нерівномірності поштових потоків свідчить про те, що вантажопідйомність поштового транспорту перевищує максимальне добове вихідне поштове навантаження вузла, тобто про низьку середню ефективність використання поштового транспорту. Саме така картина мала місце при використанні для перевезень пошти і вантажів поштових вагонів, вантажопідйомність яких багаторазово перевищувала маси цієї пошти і вантажів.

І навпаки, наявність затримки відправлень пошти і вантажів за умов, що вона не призводить до порушення нормативних строків їх пересилання, свідчить про високу ефективність використання поштового транспорту, оскільки для перевезень пошти і вантажів використовуються транспортні засоби меншої вантажопідйомності.

Враховуючи, що оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів передбачає знаходження мінімальної вантажопідйомності, яка забезпечує перевезення усіх видів пошти і вантажів в установлені нормативні строки їх пересилання, важливо виключити не будь-які затримки відправлень пошти і вантажів, а лише ті з них, які призводять до порушення нормативних строків їх пересилання.

Для визначення затримок відправлень пошти і вантажів можна застосувати простий графічний метод. Розглянемо конкретний приклад.

Нехай вихідне поштове навантаження вузла протягом тижня змінюється в широких межах і складає 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 відносних одиниць (в.о.). Загальне вихідне навантаження вузла за тиждень складе 1 + 2 + … + 7 = 28 в.о., а середньодобове – 28: 7 = 4 в.о.

Отже, для перевезень пошти і вантажів без затримки потрібні транспортні засоби вантажопідйомністю 7 в.о., а з затримкою – лише 4 в.о.

Визначимо величину затримки пошти і вантажів у вузлі. Для цього пронумеруємо всі відносні одиниці в порядку їх надходження і в порядку їх відправлення та зіставимо дні надходження з днями відправлення.

На рис. 4.20 наведено визначення затримок відправлення пошти і вантажів у найбільш несприятливому (7, 6, 5, 4, 3, 2, 1 в.о.), найбільш типовому (1, 3, 5, 7, 6, 4, 2 в.о.) і найбільш сприятливому (7, 1, 6, 2, 5, 3, 4 в.о.) варіантах розподілу вихідного навантаження по днях тижня.

 

Добове навантаження (варіант 1)

 

Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб

 

 

Добове навантаження (варіант 2)

 

 

Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб

 

 

Добове навантаження (варіант 3)

 

Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб

 

 

Добове відправлення (усі варіанти)

 

 

Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб

 

Рисунок 4.20. Визначення затримок відправлення пошти і вантажів

У табл. 4.26 наведені значення затримок відправлення кожної з відносних одиниць пошти і вантажів в усіх варіантах розподілу вихідного навантаження по днях тижня.

Таблиця 4.26. Значення затримок відправлення пошти і вантажів

Відносні одиниці	Затримка відправлення, діб
Номери	Усього
Варіант 1
1, 2, 3, 4, 8, 28
5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 19, 20, 23, 24, 26, 27
13, 17, 18, 21, 22, 25
Варіант 2
2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12
1, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 27, 28
21, 22, 25, 26
Варіант 3
1, 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
5, 6, 7, 13, 14, 21

 

Як випливає з табл. 4.26, у варіанті 1 без затримки відправляються 6 з 28 в.о., з затримкою на одну добу – 16 з 28 в.о., з затримкою на дві доби – 6 з 28 в.о., середня затримка складає (6х0 + 16х1 + 6х2)/28 = 1 добу; у варіанті 2 без затримки відправляються 10 з 28 в.о., з затримкою на одну добу – 14 з 28 в.о., з затримкою на дві доби – 4 з 28 в.о., середня затримка складає (10х0 + 14х1 + 4х2)/28 = 0,786 доби; у варіанті 3 без затримки відправляються 22 з 28 в.о., з затримкою на одну добу – 6 з 28 в.о., середня затримка складає (22х0 + 6х1)/28 = 0,214 доби.

Таким чином, затримка відправлень пошти і вантажів з вузла суттєво залежить як від нерівномірності значень вихідних добових навантажень, так і від розподілу цих значень по днях тижня.

Виходячи з призначення різних видів пошти і вантажів визначені допустимі строки затримки їх відправлення, значення яких наведені у табл. 4.27.

Таблиця 4.27. Допустимі строки затримки відправлення пошти і вантажів

Вид пошти і вантажів	Допустимі строки затримки відправлення, діб
Письмова кореспонденція
Посилочна пошта
Щоденні періодичні видання
Щотижневі періодичні видання
Щомісячні періодичні видання
Продукція технологічного забезпечення
Товари для продажу
Вантажі

 

Нині сумарна маса письмової кореспонденції, посилочної пошти та щоденних періодичних видань не перевищує 50% маси всієї пошти і вантажів, отже може бути гарантована відсутність затримки відправлень цих видів пошти, а затримка відправлень інших видів пошти і вантажів не перевищує однієї доби, що менше відповідних значень табл. 4.27.

Таким чином, схема магістральних перевезень пошти не тільки забезпечує перевезення всіх видів пошти і вантажів за умов діючих поштових потоків, але й має достатні резерви для забезпечення пересилання всіх видів пошти і вантажів за умов зростання цих потоків.

Зі зростанням міжвузлових поштових потоків виникає питання про доцільність або недоцільність введення прямих поштових маршрутів між відповідними вузлами.

Теперішнього часу розрахунок вартості магістральних перевезень пошти в мережі поштового зв’язку УДППЗ „Укрпошта” провадиться виходячи з інтегральних показників вартості перевезень пошти на один км пробігу поштових автомобілів різних марок незалежно від ступеня їх фактичного завантаження.

Такий спрощений розрахунок, будучи зручним для практичного використання, не відбиває фактичних витрат на перевезення пошти, оскільки робота, яку виконує двигун поштового автомобіля, пропорційна сумарній масі власне автомобіля і вантажу, що ним перевозиться.

Наслідком такого становища є те, що впровадження прямого поштового маршруту М_АВ між вузлами А і В, з’єднаними через транзитний вузол С поштовими маршрутами М_АС і М_СВ, вважається економічно недоцільним, якщо ванатажопідйомності Р_АС і Р_СВ поштових автомобілів, що здійснюють перевезення по маршрутах М_АС і М_СВ, достатні для перевезення міжвузлового потоку Р_АВ, хоча насправді впровадження прямого поштового маршруту М_АВ може виявитися економічно доцільним.

Зазначене твердження ілюструється на рис. 4.21.

Рисунок 4.21. Визначення вартості перевезення потоку Р_АВ

На рис. 4.21, а наведено існуючу схему перевезення потоків Р_АС і Р_СВ, до складу яких входить потік Р_АВ. Вартість перевезення зазначених потоків складається з вартості S_AC перевезення потоку Р_АС і вартості S_CВ перевезення потоку Р_СВ. Вартість перевезення потоку Р_АВ окремо не враховується.

Сумарна вартість перевезень за рис. 4.21, а складає S ₁ = S_AC + S_CВ.

На рис. 4.21, б наведено схему перевезення потоків Р_АС, Р_СВ і Р_АВ при упровадженні прямого маршруту М_АВ для перевезення міжвузлового потоку Р_АВ з визначенням сумарної вартості перевезень за існуючою методикою, яка не враховує зменшення потоків Р_АС і Р_СВ.

Сумарна вартість перевезень за рис. 4.21, б складає S ₂ = S_AC + S_CВ + S_AВ.

Оскільки S ₂ > S ₁, впровадження маршруту М_АВ завжди вважається недоцільним.

На рис. 4.21, в наведено схему перевезення потоків Р_АС, Р_СВ і Р_АВ при упровадженні прямого маршруту М_АВ для перевезення міжвузлового потоку Р_АВ з визначенням сумарної вартості перевезень за методикою, яка враховує зменшення потоків Р_АС і Р_СВ.

Сумарна вартість перевезень за рис. 4.21, в складає

S ₃ = (S_AC - D S_AC) + (S_CВ - D S_CВ) + S_AВ = S ₁ + S_AВ – (D S_AC + D S_CВ).

В залежності від співвідношення витрат S_AВ і (D S_AC + D S_CВ) упровадження прямого маршруту М_АВ доцільне, якщо S_AВ ≤ (D S_AC + D S_CВ), і недоцільне, якщо S_AВ > (D S_AC + D S_CВ).

При цьому ще не враховане додаткове зниження сумарної вартості перевезень пошти за рис. 4.21, в, обумовлене зниженням вартості транзитного оброблення потоків Р_АС і Р_СВ у транзитному вузлі С внаслідок вилучення зі складу цих потоків потоку Р_АВ.

Як свідчать попередні розрахунки, доцільність упровадження прямого маршруту М_АВ між вузлами А і В настає значно раніше, ніж недостатня вантажопідйомність поштових автомобілів на маршрутах М_АС і М_СВ, що з’єднують ці вузли через транзитний вузол С.

Таким чином, можливості зменшення витрат на перевезення пошти, як і можливості скорочення витрат на оброблення пошти, скорочення протяжностей поштових маршрутів, скорочення нормативних строків пересилання поштових відправлень і зменшення ймовірностей створення залишків невідправленої пошти у транзитних вузлах мережі, в діючій мережі поштового зв’язку УДППЗ „Укрпошта” залишаються невикористаними.