Активне виборче право _

Поняття «політична культура» впровадив у науковий обіг мислитель епохи Просвітництва ________________________.

Концептуальне осмислення феномена політичної культури почалося з _________________________________.

У західній політології розробка цього поняття пов’язана з іменами американських політологів _____________________________і відбувається за певними підходами.

_____________________________________________________________________________________

Виокремлюють три основні рівні політичної культури:

- світоглядний (є базовим);

- громадський;

- політичний.

Типологія політичних культур.

Кожній суспільно-політичній системі відповідає особлива, базова модель політичної культури, яка в кожній конкретній країні проявляється в національно-специфічних формах.

Основними такими моделями вважаються:

1._____________________________________________________

2._____________________________________________________

3._____________________________________________________

Окрім загального системного підходу до типологізації політичних культур нерідко застосовуються й інші критерії, які дають змогу повніше описати реальне розмаїття політичних культур та зрозуміти ті чи інші закономірності їх виникнення та функціонування. Політичні культури поділяються залежно від:

*_____________________________________________________

Функції політичної культури

1.________________________________________

2.________________________________________

3.____________________________________________________

4.____________________________________________________

5.____________________________________________________

6.____________________________________________________

Політична свідомість в системі культури

Політична свідомість безпосередньо детермінована політичним буттям, але на неї, на її характер впливають соціально-економічні, історичні, національні та культурні особливості суспільства, а також глобальні, загальнолюдські проблеми.

Політична наука розглядає політичну свідомість як багато-структурне й багаторівневе поняття.

Роль політичної свідомості

1. Когнітивна (

2. Прогностична (

3. Моделююча (

4. Регулятивна (

5. Компенсаторна (

6. Інтегруюча (

7. Репрезентативна (

8. Комунікативна (

Одним із основних каналів впливу культури на політику є політична соціалізація особи, яка дає можливість участі в політичному житті.

Сутність політичної соціалізації

Цей термін запровадили в науковий обіг наприкінці XIX століття американський соціолог__________________ та французький соціопсихолог _____________________________.

Соціалізація -_______________________________________________ ____________________________________

Процес політичної соціалізації має вирішити три основні завдання:

1. Прищеплення новим членам суспільства основних елементів політичної культури і свідомості.

2. Створення сприятливих умов для накопичення членами суспільства політичного досвіду, що його потребує політична діяльність і творчість усіх бажаючих.

3. Якісного перетворення відповідних елементів політичної культури – необхідної умови суспільних змін.

Політична соціалізація –______________________________________ _____________________________________________________________ ______________________________________________

Етапи політичної соціалізації

1. Первісна соціалізація (починається в 3-4 ^и роки).

2. Вторинна соціалізація(від 16-18 ^ти до 40 ^а років).

3. Зріла соціалізація(від 40 ^а років).

2. Ідеологія як форма політичної свідомості і інтегральний елемент політичної культури

Ідеологія -_____________________________________________________________________________________________

Поняття «ідеологія» вперше запровадив французький вчений_________________________ у творі «Елементи ідеології».

На теоретико-концептуальному рівні

На програмно - директивному рівні

На поведінковому рівні

Сила ідеології полягає в тому, що вона здатна згуртувати людей, актуалізувати їх енергію, спрямувати її на певні форми дій.

Світова практика виробила багато різних політичних ідеологій. Найбільш розповсюдженими з них є:

________________________________________

Лібералізм - (від лат. liberalise – вільний). У політології прийнято виділяти два різновиди лібералізму: класичний лібералізм і неолібералізм. Виникнення класичного лібералізму пов’язано з розвитком капіталістичного суспільства і співпадає з часом перших буржуазних революцій XVII-XIX століть. Засновниками класичного лібералізму вважаються Дж. Локк, Т.Гоббс, А.Сміт,Ш.-Л.Монтеск’є та інші. Класичний лібералізм покоїться на трьох китах: свободі, рівності і приватній власності.

Ідеологи класичного лібералізму виступали проти втручання в особисте життя людини, в їх підприємницьку діяльність.

Неолібералізм – трансформований класичний лібералізм новітньої доби. Видатними його представниками є Дж.Кейнс, Ф.Хайек, Д.Емер, Г.Олаж та інші.

Згідно з їх концепціями місце теорії класичного лібералізму («держава нічного сторожа») має зайняти ідея «держави добробуту», зміст якої полягає у суттєвій зміні функцій і завдань, тобто втручання держави в соціальну, економічну сфери суспільства.

Консерватизм. Ця політична ідеологія виникла в кінці XVIII століття як реакція на ідеї Великої Французької революції і лібералізму. Його засновниками вважаються Е.Берк, Ж. де Местер, Л. де Бональд та інші.

Найважливішою цінністю представники консерватизму вважають наступність, яку вони розуміють як вірність традиціям.

Другою цінністю консерватизму є стабільність. Третя-порядок.

Неоконсерватизм формується в середині 70-х р.р. ХХ ст. в результаті перегляду ідей, цінностей класичного консерватизму та лібералізму, і є їх своєрідним синтезом.

Проголошує необхідність сильної влади, сильної позиції держави, обмеження індивідуалізму сучасної людини, зміцнення політичної та духовної єдності нації, збереження її самобутності.

Соціалізм. Ідеї соціалізму виникли давно. У відповідності до цих ідей будувалося життя християнських спільностей. Теоретичне оформлення ідеї соціалізму набули в Новий час у творах Т.Мора, Т.Кампанелли, Р.Оуена, Ш.Фурьє, А.Сен-Симона. Значний внесок у розробку соціалістичних ідей зробили французькі просвітники і, перш за все, Ж.-Ж.Руссо.

Соціал-демократизм – одне з найпоширеніших тлумачень соціалізму. Розглядає соціалізм як суспільний лад, який досягається не в результаті революційної ліквідації капіталізму, а шляхом його реформування зі збереженням приватної власності, забезпеченням росту середнього класу, досягненням вищого рівня політичної, соціальної, економічної свободи, соціальної рівності та справедливості.

Фашизм. Сформувався в 20-30-х роках 20 століття. Родоначальниками фашизму є: колишній лідер лівого крила італійських соціал-демократів Б.Мусоліні, і німецький політичний діяч А.Гітлер.

Теоретичною основою націонал-соціалістичної ідеології є ідеї расизму і елітаризму. Фашизм висунув теорію про зверхність певних народів над іншими. Цілісність раси, створення можливостей для її розвитку оголошувалось найважливішою цінністю.

Висновки

______________________________________________________________________________________________________

________________________________

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення та розкрийте зміст поняття «політична культура».

2. Охарактеризуйте структуру політичної культури.

3. Назвіть основні рівні політичної культури.

4. Визначте базові критерії, за якими можна типологізувати політичні культури.

5. Дайте характеристику функцій політичної культури.

6. Що таке політична свідомість?

7. Проаналізуйте роль політичної свідомості.

8. Які ви знаєте функції політичної свідомості?

9. Що таке «соціалізація» та «політична соціалізація»?

10. Розкрийте основні етапи політичної соціалізації.

11. Які фактори політичноїсоціалізації існують сьогодні?

12. Дайте визначення поняття «ідеологія».

13. Наведіть приклади основних функцій політичної ідеології.

14. Охарактеризуйте рівні політичної ідеології.

15. Зробіть концептуальний аналіз основних світових політичних ідеологій.

ТЕМА 9. ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ

План

1. Поняття, структура, характер політичного процесу та його особливості.

2. Вибори: поняття, принципи та їх місце у функціонуванні демократичної держави. Стадії виборчого процесу.

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3, 5, 7.

Додаткові: 13, 14, 15, 18.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

Міні-лексикон:

політичний процес, політичний розвиток, політична модернізація, політична діяльність, політична участь, політична поведінка, політичне рішення, вибори, виборчий процес, виборча система, виборча кампанія, виборче право, ценз.

1. Поняття, структура, характер політичного процесу та його особливості

Результат різних політичних подій, взаємодія політичних інститутів, розробка, прийняття та реалізація політичних рішень, програм, законів і нормативних актів становить політичний процес, що відбиває динаміку політичного життя, розвиток реально існуючих політичних явищ і подій суспільства. Терміном процес (від лат. processus просування) характеризують хід та особливості руху, послідовну зміну подій, явищ.

Політичний процес -

Політична наука виділяє три основні підходи до розуміння сутності політичного процесу залежно від дії політичних суб’єктів і часових вимірів:

1). __________________________________________________

_________________________________________________________

2). _________________________________________________________

__________________________________________________

3). _______________________________________________________

_________________________________________________

У середині суспільства політичний процес здійснюється на таких рівнях:

v ____________________________

Розрізняють три режими існування політичного процесу:

режим режим режим

функціонування розвитку занепаду

У політичних процесах виділяють етапи формування і розвитку політичних процесів:

Перший етап ____________________________________________________

Другий етап ____________________________________________________

Третій етап ____________________________________________________

Четвертий етап ____________________________________________________

П’ятий етап ____________________________________________________

Політичний процес як цілісне явище має свою структуру, яка складається з таких елементів:

Учасниками політичного процесу можуть бути:

· політичні системи

· держави

· елементи громадянського суспільства

· політичні партії

· масові рухи

· організовані й неорганізовані групи людей

· індивіди

З погляду структури політичний процес складається з ряду стадій, що циклічно повторюються:

конституювання, утворення політичної системи;

відтворення компонентів і ознак даної системи;

ухвалення і виконання політико-управлінських рішень;

контроль функціонування і напрями розвитку політичної системи.

Політичні процеси класифікують на основі різних підстав:

Ознака поділу	Тип
Природа процесу	Творчий Руйнівний
Тривалість перебігу	Довготривалий Короткотривалий Одномоментний
Рівень організації суспільства	Глобальний Регіональний Місцевий
Форма перебігу	Відкритий Прихований (тіньовий)
Динаміка перебігу	Бурхливий Спокійний Уповільнений
Характер спрямування	Прогресивний Регресивний
Характер середовища, де відбувається процес	Зовнішньополітичний Внутрішньополітичний
Характер перебігу	Еволюційний (безперервний) Революційний (дискретний)
Охоплення учасників	Загальний Локальний
Спрямованість суб’єктів політики	Конфліктний Компромісний Консенсусний
Характер участі в політиці	Виборчий (електоральний) Законодавчий Управлінський Керований Стихійний

Людина є первинним суб’єктом політики, який характеризується:

1). різною участю в політичному житті;

2). різними можливостями впливу на владу;

3). мірою політичної активності.

Політична діяльність -

Для позначення дій пересічних громадян у сфері політики застосовується поняття «політична поведінка».

Політична поведінка -

Політична поведінка в свою чергу поділяється на «політичну учать» і «політичне відчуження».

Політична участь -

дії по делегуванню повноважень (електоральна поведінка);

активістську діяльність, направлену на підтримку кандидатів і партій у виборчих кампаніях;

Політичну поведінку особи може характеризувати не лише активна позиція, але і відчуження.

Політичне відчуження -

Політичне рішення -

Існують різні типи рішень:

перший тип ___________________________________________

_________________________________________________________

другий тип_____________________________________________

__________________________________________________________

третій тип______________________________________________

__________________________________________________________

Перехід від традиційної політичної системи до сучасної почали називати «політичний розвиток» і «політична модернізація».

Політичний розвиток -

Політична модернізація -

2. Вибори: поняття, принципи та їх місце у функціонуванні демократичної держави. Стадії виборчого процесу

Вибори – найважливіший компонент сучасної політики. Вони є способом формування органів влади і управління за допомогою виразу за певними правилами(відповідно до виборчої системи) політичної волі громадян. В результаті виборів обрані кандидати наділяються владними повноваженнями.

Вибори -

Відповідно до територіального представництва можна виділити:

v вибори в державні (федеральні) органи влади ____________________________

v вибори в регіональні органи влади ___________________________

v вибори в місцеві (муніципальні) органи влади чи органи місцевого самоврядування ____________________________

вибори в міжнародні органи ____________________________

Активне виборче право __ 5 страница