Опрацювання літературних джерел, збирання та обробка фактичного матеріалу

 

Студент повинен ознайомитися з нормативно-правовою базою – від Кодексів та Законів України до внутрішньої нормативної бази підприємства (Статутів, засновницьких документів, фінансової звітності), а також літературними та електронними (бібліографічними) джерелами, які є теоретичними основами обраної для дослідження проблеми.

На підставі аналізу законодавчих норм та бібліографічних джерел дослідник узагальнює існуючі підходи до розв’язання проблеми й обґрунтовує методичний фундамент досліджень.

Уже на цьому етапові дослідження слід прийняти до уваги, що у методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:

– теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;

– емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.

Рівням пізнання відповідають такі методи наукового пізнання як загальнонаукові і конкретно-наукові (емпіричні). Слід звернути увагу молодих дослідників на те, що методологія економічного дослідження не зводиться лише до аналізу, а охоплює також синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Відповідно до емпіричних методів дослідження відносять формалізацію, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії, а також спостереження, опитування, експеримент і впровадження результатів дослідження у практичну діяльність.

За допомогою обраних методів та інструментарію дослідження проводиться діагностика об'єкта дослідження, визначаються наявні труднощі і причини їхнього виникнення. Це, у свою чергу, є основою для розробки й обґрунтування альтернативних пропозицій щодо визначення найбільш доцільного шляху розв’язання визначених проблем та існуючих задач.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Титульний лист

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи і містить такі дані:

- відомості про назву навчального закладу, інституту, факультету кафедри;

- повна назва теми роботи;

- ініціали та прізвища відповідальних осіб, в т.ч. виконавця (студента);

- рік складання курсової роботи.

Слово “КУРСОВА РОБОТА” пишуть (друкують) великими літерами посередині рядка жирним шрифтом. Назву роботи пишуть (друкують) великими літерами жирним шрифтом.

Переноси слів у заголовках титульного листа не допускається.

Титульний лист виконується за установленою МОН України формою, наведеною в Додатку А.

Завдання на курсову роботу є документом, що визначає обсяги і порядок виконання роботи. Бланк завдання на курсову роботу оформлюється на типографських бланках, виконаних на двох сторінках аркуша (Додаток Б), і розміщується після титульного листа.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на курсову роботу, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити: відомості про обсяг курсової роботи, текст реферату, перелік ключових слів. Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки (Додаток В).

До відомостей про обсяг курсової роботи включають: кількість сторінок, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків.

Текст реферату повинен відображати основний зміст курсової роботи, включаючи якомога більше інформації про об’єкт виконання і, як правило, виконується у такій послідовності:

– об'єкт дослідження;

– предмет дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження;

– результати дослідження;

– основні положення роботи;

– значимість роботи та висновки.

Текст реферату на пункти не поділяють.

Перелік ключових слів

Ключовими словами називаються слова або словосполучення з тексту курсової роботи, які з точки зору інформаційного пошуку несуть смислове навантаження. Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст курсової роботи і включати 5-7 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому, великими літерами. Форма запису надана у прикладі.

Приклад.

Ключові слова: ЛІКВІДНІСТЬ БАЛАНСУ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА, ПАСИВИ ПІДПРИЄМСТВА.

Зміст

Зміст – це перелік розділів та інших складових частин курсової роботи. Розташовується зміст безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту структурних елементів курсової роботи включають у такій послідовності:

- завдання на курсову роботу;

- реферат;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- найменування розділів, підрозділів та, при необхідності, пунктів основної частини;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки з їх позначеннями та найменуваннями.

Найменування структурних елементів курсової роботи друкують великими літерами. Найменування підрозділів та пунктів (підпунктів) записують малими літерами з першої великої.

Найменування розділів, підрозділів та пунктів (підпунктів) указують разом з їх порядковими номерами.

Номери сторінок, на яких розміщується початок елементів, мають бути розташованими один під одним.

Приклад оформлення змісту наведено в Додатку Д.

Перелік умовних позначень

Якщо у тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку, починаючи з нової сторінки (Додаток Ж).

Перелік розташовується стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна роз шифровка.

Перелік наводять у такій послідовності: скорочення (у тому числі й абревіатурні); умовні (літерні) позначення; одиниці вимірювання; терміни.

Для літерних позначень встановлюється наступний порядок запису: спочатку повинні бути наведені в алфавітному порядку умовні позначення українського алфавіту, потім – латинського, потім – грецького.

Незалежно від зазначеного за першої появи цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Вступ

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження.

У вступі зазначається стан науково-теоретичної розробки проблеми та невідповідності процесу на практиці, які й виступають передумовою вибору теми дослідження.

Логіка написання вступу має відповідати вимогам та структурі, поданій у табл.1.1.

 

Таблиця 1.1

Таблиця 1.1 - Обов’язкові елементи для робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст

Елемент	Змістовне наповнення
Актуальність обраної тематики	Шляхом критичного аналізу досвіду провідних учених-економістів та емпіричного матеріалу визначається актуальність та доцільність виконання роботи на обрану тему
Мета та завдання досліджень	Слід звернути особливу увагу на відповідність мети та завдань як обраним предмету та об’єкта дослідження, так і теми курсової роботи
Об’єкт дослідження	Може бути лише явище чи процес, що породжує проблемну ситуацію. В цілому для напряму підготовки узагальнений об’єкт можна визначити як "процес обліку, аналізу та аудиту …"
Предмет дослідження	Міститься в рамках обраного об’єкта дослідження (визначає напрямок спрямування уваги студента при розкритті складових курсової роботи)
Методи дослідження	Розкриття інформаційної бази та використаних методів дослідження. Обрані методи повинні сприяти реалізації завдань роботи. Бажано коротко та змістовно вказати, яке завдання вирішувалось за допомогою якого методу
Практичне значення одержаних результатів	Відомості про практичне застосування одержаних результатів або реко­мендації щодо їх використання
Структура та обсяг курсової роботи	Зазначається структура та обсяг курсової роботи

 

З оглядом на важливість вступу, розглянемо детально його елементи.

Текст вступу рекомендується корегувати в останню чергу, коли робота практично гото­ва, оскільки саме тоді легше обґрунтувати подані в роботі пропозиції та практичні рекомендації.

Актуальність теми. Для обґрун­тування актуальності теми необхідно стисло викласти сучасний стан пробле­ми, що розглядається, її значення для економіки в цілому, наголосити на необхід­ності подальших досліджень у цьому напряму. При цьому називають вчених, які внесли знач­ний вклад у розробку досліджуваних проблем.

Наприклад, для теми “Аналіз фінансового стану підприємства”: “Питання методики аналізу фінансового стану підприємств активно розглядаються в працях відомих вітчизняних учених-економістів, зокрема Ф. Ф. Бутинця, Я. В. Мех, П. Я. Поповича, М. С. Пушкаря, Г. В. Савицької, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко, Н. В. Че- банової, М. Р. Чумаченка, Б. Ф. Усача та ін. Проте низка проблем аналізу фінансового стану підприємства до тепер потребують подальших дослі­джень та наукових розробок”.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи має полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між економічними явищами.

Керуючись метою роботи, необхідно чітко визначити завдання. Завдання, які ставляться в курсовій роботі, повинні розкривати зміст її розділів та підрозділів. На їх основі формується структура курсової роботи.

Для визначення завдань роботи ставляться запитання, на які сту­денту необхідно дати відповідь для реалізації мети дослідження та ро­зкриття змісту розділів і підрозділів роботи. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розроби­ти..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі на прикладі бази практики.

Наприклад, для теми «Аналіз фінансового стану підприємства» об’єкт дослідження може бути визначений як «процес аналізу фінансового стану підприємства», а предмет - як «сукуп­ність теоретичних, методичних та практичних аспектів аналізу фінансового стану підприємства».

Методи дослідження. Слід подати перелік використаних методів дослідження. Для розкриття теми дослі­дження широко використовують заальнонаукові методи: діалектич­ний і системний підходи, метод індукції і дедукції, аналіз і синтез. Поряд із загальнонауковими методами можна використовувати спе­цифічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами до хронологічного і сис­тематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою звітності.

Перерахувати їх треба коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується.

Структура та обсяг курсової роботи. Слід подати інформація про структуру та обсяг курсової роботи.

Перший розділ – теоретичний ( теоретичні основи організації, методики, інструментарію та технології аналізу з відповідної теми ) - містить 3 підрозділи.

Так, у підрозділі 1.1 необхідно подати характеристику, категоріаль­ний апарат за проблематикою дослідження, критичний огляд наукової думки і нормативної бази щодо стану об’єкта дослідження. Підрозділ 1.2 доцільно присвятити організації фінансового аналізу з теми досліджень. Підрозділ 1.3, як пра­вило, містить інформацію щодо методики, інструментарію та технології фінансового аналізу.

Залежно від обраної тематики, мети та завдань дослідження роз­діл може передбачати інший склад та наповнення його підрозділів.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору ме­тодики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналі­тичному розділі курсової роботи. Особливу увагу слід звернути на:

- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- етику цитування (посилання на використані джерела);

- самостійність суджень при викладенні матеріалу.

Кожний підрозділ необхідно завершувати короткими висновка­ми, в яких узагальнюються результати теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, виявлені проблеми, які потребують пода­льшого розв’язання у курсовій роботі.

Загальний обсяг першого розділу має бути до 15 сторі­нок.

Другий розділ - а налітичний розділ. Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослі­дження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєд­нати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані ме­тоди дослідження і певний методичний інструментарій. Опис, харак­теристика сучасного стану суб’єкта господарювання, діагностування його діяльності має проводитися з використанням накопиченого фак­тичного матеріалу за обраним напрямком дослідження.

У другому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділи. Так, у підрозділі 2.1 рекомендуємо розкрити загальну ор­ганізаційно-економічну характеристику суб’єктів господарювання (до 5 сторінок), навести інформацію про найменування суб’єкта господа­рювання, період його заснування, організаційно-правову форму гос­подарювання, організаційно-виробничу структуру та основні види дія­льності. Обов’язково подаються результати фінансового аналізу, в процесі якого за допомо­гою розрахунку відповідних коефіцієнтів визначається майновий стан, ліквідність і платоспроможність, фінансова стійкість, ділова актив­ність і рентабельність діяльності суб’єкта господарювання. Фінансо­вий аналіз проводиться на основі показників фінансової звітності за останні 3 роки.Результати проведених розрахунків слід оформляти у вигляді відповідних таблиць з висновками, які мають висвітлювати причинно-наслідковий зв'язок.

У наступних підрозділах другого розділу залежно від теми дослі­дження рекомендується проаналізувати вплив факторів на фінансовий стан підприємства та провести діагностику його зміни на короткострокову перспективу.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо.

Кожний підрозділ необхідно завершувати стислими висновками про виявлені проблеми і недоліки в управлінні господарською діяльністю суб’єкта гос­подарювання, на матеріалах якого виконувалася курсова робота.

Загальний обсяг другого розділу має бути в межах 25-30 сторі­нок.

Третій розділ – рекомендаційний. У даному розділі подаються обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення методики аналізу фінансового стану підприємства та посилення його фінансової стійкості. Запропоновані рекомендації повинні бути логічним продовженням теоретико-методичного та аналітичного розділів, містити конкретні пропозиції та рекомендації.

Рекомендаційний розділ структурно має вміщувати 1-2 підрозділи.

Варто акцентувати увагу на питаннях:

- логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом фактичних матеріалів, які ха­рактеризують діяльність суб’єкта господарювання;

- обґрунтуванні ефективності запропонованих рішень;

- можливості впровадження внесених пропозицій у практичну ді­яльність суб’єкта господарювання.

Результати проведених розрахунків (аналогічно, як у другому розділі) слід оформляти у вигляді відповідних таблиць. Після кожної таблиці слід наводити ана­ліз показників. При цьому зазначаються зміни показників в абсолют­них і відносних значеннях, чим вони були обумовлені, чи це позитив­ний чи негативний фактор.

Кожний підрозділ третього розділу завершується короткими ви­сновками, в яких підсумовуються розроблені рекомендації та пропо­зиції, їх результативність і значущість.

Обсяг розділу має бути в межах 10-15 сторінок.

Висновки і пропозиції є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Пропозиції і висновки курсової роботи повинні мати високий рівень обґрунтування.

На підставі отриманих висновків у курсовій роботі слід виклас­ти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку ав­тора, подальші напрями вирішення проблеми; містять пропозиції що­до ефективного використання результатів дослідження.

Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз дія­льності підприємства та його фінансового стану, узагальнити власні пропозиції, оці­нити їх ефективність, а також можливості застосування на практиці.

Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань.

Обсяг висновків - у межах 2-3 сторінок.

Типовий план курсової роботи наведено у Додатку К.