Теоретичні основи товарознавства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

 

 

ПРОГРАМА

ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ З БАЗОВОЇ ОСВІТИ

За напрямом підготовки

„Товарознавство і торговельне підприємництво”

для студентів денного та заочного відділення товарознавчого факультету за спеціальностями:

03051001 «Товарознавство і комерційна діяльність»;

03051002 «Товарознавство та експертиза в митній справі»;

03051003 «Експертиза товарів та послуг»;

03051004 «Управління безпечністю та якістю товарів»;

03051005 «Організація оптової та роздрібної торгівлі».

 

 

ХаркІв 2012

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу ХДУХТ заборонено

 

 

Програма державного іспиту з базової освітирозглянуто і схвалено на методичних семінарах кафедр товарознавства в митній справі та товарознавства та експертизи товарів, протокол № 5, від 20.02.2012 р.

 

 

Програма державного іспиту з базової освітизатверджено на засіданні науково-методичної комісії товарознавчого факультету ХДУХТ 25.02.2012 р., протокол № 6

 

Рецензент: д.т.н., проф. Дейниченко Г.В.,.к.т.н., доц. Постнова О.М.

 

 

ВСТУП

 

Згідно зі ступеневою системою освіти України „бакалавр” за напрямом підготовки „Товарознавство і торговельне підприємництво” – це перший навчальний ступінь у вищому навчальному закладі.

Напрямок вищої освіти за напрямом підготовки „Товарознавство і торговельне підприємництво” затверджений Кабінетом Міністрів України №1719 від 13 грудня 2006 року.

Для придбання необхідного рівня знань на ступені „бакалавр” вивчається 57 дисциплін. Цикл професійної та практичної підготовки базується на 17 дисциплінах, цикл професійно орієнтованої гуманітарної підготовки включає 14 дисциплін, природничонаукова підготовка налічує 7 дисциплін. Вибіркові навчальні дисципліни представлені 19 дисциплінами. Разом усі дисципліни формують високий рівень знань, що гарантує відповідність бакалаврської підготовки світовим стандартам та визнанню диплома.

Державна атестація якості підготовки бакалаврів з торгівлі щодо встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам ОКХ здійснюється Державною екзаменаційною комісією ХДУХТ з даного фаху, затвердженого Міністерством освіти і науки України, після виконання студентами у повному обсязі навчального плану. Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою, з використанням загальнодержавних методів комплексної діагностики: комплексний державний екзамен.

Мета комплексного державного іспиту з базової освіти – з'ясування теоретичних знань та набуття випускниками практичних навичок в опануванні спеціальності, а також відповідність цих знань вимогам кваліфікаційної характеристики.

Присвоєння кваліфікації “Бакалавр з торгівлі” здійснює державна екзаменаційна комісія.

 

Програмні питання дисциплін державного іспиту

з ФАХОВОЇ освіти за напрямом

„Товарознавство і торговельне підприємництво”

 

Хімія

Закони хімії, хімії елементів, основних класів органічних сполук, методів синтезу і аналізу, теоретичних основ дослідження механізму фізичних реакцій. Фізичні та хімічні властивості благородних металів, як основа їх застосування в електротехнічних та ювелірних виробах, використання сполук цинку, кадмію, алюмінію, барію, хлору, заліза та інших елементів як барвників та пігментів. Основні хімічні процеси, які відбуваються при виготовленні та тужавінні в'язучих матеріалів (вапно, гіпс, цемент, магнезій). Фізичні та хімічні властивості алюмінію як основа його застосування. Найважливіші сплави алюмінію. Сутність процесу проявлення та фіксування кіно- фото- матеріалів. Застосування цинку, кадмій, свинцю, олова для виготовлення хімічних джерел струму. Принцип дії хімічних джерел струму. Захист металевих виробів від корозії. Гальваностегія, гальванопластика. Каустична, кальцинована, кристалічна та харчова сода: їх безпосереднє застосування як товарів, а також для виготовлення інших виробів. Застосування вуглекислого газу та солей вугільної кислоти для виготовлення продовольчих та непродовольчих товарів. Хімічні основи виготовлення скла та керамічних виробів. Вода як найважливіший компонент для виготовлення продовольчих та непродовольчих товарів. Твердість води, способи її визначення і зменшення. Поташ та калійне добриво. Аміак, азотна кислота, нітрати, нітрити їх роль у виготовленні мінеральних добрив та інших хімічних товарів. Фосфорні кислоти і фосфати, їх значення у виготовленні мінеральних добрив та інших товарів, сірчана кислота як найважливіший продукт основної хімічної промисловості і напівпродукт для виготовлення багатьох видів непродовольчих товарів. Виготовлення та застосування соляної кислоти та її солей, хлору і його кисневмісних сполук як непродовольчих товарів (гіпохлориди, хлорне вапно, бертолетова сіль тощо). Хімічні основи одержання сплавів заліза, чавуна і сталі, ковка заліза. Види легованих сталей як найважливіших конструкційних матеріалів для виготовлення непродовольчих товарів. Роль таких металів як ванадій, хром, молібден, реній та інші у покращенні властивостей сталі. Значення інертних газів у рекламі товарів, виготовленні електротоварів і збереженні харчових продуктів. Коштовне і напівкоштовне каміння як природні та штучні неорганічні сполуки. Зв'язок між хімічною будовою речовин, її структурою, фізико-хімічними властивостями і споживчою якістю. Типи кристалічних ґраток. Природні гази і нафта та основні способи їх переробки. Основні види паливно-мастильних та інших матеріалів - продукти нафтопереробки. Найважливіші полімери (поліетилен, поліпропілен, поліізобутилен, полівінілхлорид та інші) та їх застосування при виробництві та реалізації продовольчих та непродовольчих товарів. Способи, виробництва різних видів каучуків (натурального, полібуталієнового, поліізопренового, сополімерного тощо). Гума, ебоніт, їх застосування в непродовольчих товарах. Карбід кальцію і ацетилен як найважливіші хімічні товари. Застосування ацетилену в органічному синтезі. Способи одержання і застосування етанолу для виготовлення продовольчих і непродовольчих товарів. Галагенопохідні насичені вуглеводів як важливі господарські товари. Дихлоретанол, хлороформ, чотирьох хлористий вуглець, пропеленти. Застосування фенолу і тефлону. Етиленгліколь і гліцерин, їх одержання і властивості. Застосування для виготовлення антифризів, лавсану, косметичних та інших непродовольчих товарів. Формальдегід, ацетальдегід, ацетон як важливі хімічні продукти і напівпродукти. Фенол формальдегідні смоли. Поняття про пластичні маси та їх застосування у промислових виробах. Мурашина та оцтова кислота: їх застосування в органічному синтезі. Оцтова кислота як консервант. Мила, їх одержання і склад, механізм миючої дії мил. Синтетичні миючі засоби, їх переваги у порівнянні з милами. Складні ефіри фруктових есенцій як важливі компоненти при виготовленні напоїв, кондитерських виробів і косметики. Жири, хімічний склад і перевага. Найважливіші продукти на основі жирів. Хімічні методи визначення складу і якості жирів. Аналіз на вміст кислот, пероксидів і кратних зв'язків. Правила зберігання жирів. Глюкоза і сахароза, їх одержання і безпосереднє затвердження. Переробка на інші продукти. Крохмаль і целюлоза, їх застосування для одержання продовольчих та непродовольчих товарів. Складні ефіри целюлози. Штучні целюлозні волокна. Виготовлення на їх основі ацетатного шовку. Прилади штучних і синтетичних волокон. Хімічні та натуральні волокна. Капролактам, полімідні смоли і вироби з них. Капрон, нейлон, їх застосування у виробництві непродовольчих товарів. Хімічна переробка вугілля та її основні продукти. Загальні відомості про барвники і фарбування. Аналінові та азобарвники.

Теоретичні основи товарознавства

Дефініція категорії «товар». Інтенсіональне (семантичне) визначення категорії «товар» у різних галузях суспільної практики (митний контроль, торгівля, транспорт і т. ін.).

Предмет товарознавства. Відмінність предмета від об'єкта товарознавства. Методологія товарознавства: визначення поняття, елементи структури та їх ієрархія.

Товарознавчі категорії: продукція, товар, предмет споживання (вжитку), благо. Поняття цих категорій, їх ієрархія (родові, підрядні).

Загальні поняття про потреби. Ієрархічна система потреб і взаємозв'язок між ними.

Поняття про вимоги до товарів та його визначення. Чинники, що виливають на рівень вимог до товарів.

Класифікація вимог до товарів. Загальні поняття про властивості матеріальних і нематеріальних об'єктів - продуктів природи, предметів і речей.

Характеристика споживних властивостей харчових продуктів: харчова цінність, енергетична цінність, біологічна цінність, фізіо­логічна цінність, засвоюваність, нешкідливість, доброякісність, здатність зберігання тощо.

Фізіологічна роль мінеральних елементів, їх вміст у харчових продуктах. Класифікація мінеральних елементів, характеристика макро-, мікро-, ультрамікроелементів. Токсичні мінеральні елементи. Зольність як показник якості харчових продуктів.

Фізичні властивості товарів. Значення фізичних властивостей для формування споживних властивостей і зберігання харчових продуктів і непродовольчих товарів.

Поняття якості товарів. Групування показників і характеристик якості товарів: одиничні, комплексні, узагальнюючі, проектні, вироб­ничі, експлуатаційні, базові, відносні, визначальні.

Чинники, що впливають на якість товарів: чинники формування якості, чинники, що стимулюють якість, чинники, що сприяють збереженню якості.

Категорії «асортимент», «сортамент», «сортимент», «асорті»: визначення і застосування в товарознавстві. Асортимент товарів виробничий /промисловий і торговий.

Загальні поняття і роль класифікацій у наукових дослідженнях. Класифікація як метод товарознавства. Категорії класифікація і систематика товарів. Класифікатори товарів ДКПП, УКТ ЗЕД.

Інформація про товар: загальні поняття, роль інформації в управлінні товарними ринками. Основні засоби товарної інформації: маркування, документальне оформлення, реклама і пропаганда, друковані засоби.

Сенсорний (органолептичний) метод визначення якості товарів, його роль, значення, переваги та недоліки. Термінологія сенсорного аналізу. Сенсорні показники якості, їх номенклатура та стисла характеристика.

Психофізіологічні основи сенсорного аналізу. Класифікація відчуттів та їх характеристика. Чинники, що впливають на уразливість органів відчуттів: сила імпульсу, адаптація і фізіологічна втома, тренування та вплив умов життя, одночасна дія різноманітних імпульсів, ступінь уваги та осмислення, бажаність відчуттів.

Смакові відчуття. Основні поняття: смак, смачність. Теорія сприйняття смаку. Класифікація смаків. Поріг сприйняття смаку. Оцінювання смачності, методи аналізу смачності. Умови визначення смачності харчового продукту. Значення визначення смачності під час оцінювання якості харчових продуктів.

Сприйняття та визначення запаху. Чутливість запаху та поріг сприйняття. Чинники, що впливають на чутливість органів нюху: зовнішні умови, адаптація, фізіологічна втома, маскування і компен­сація запахів, сенсорність органів нюху. Запах, аромат, букет. Значення запаху під час оцінки якості споживних товарів.

Зорові відчуття. Основні кольори. Шкала кольорів. Зорове оцінювання. Чинники, що впливають на визначення кольору. Умови проведення зорового оцінювання. Значення кольору та інших зорових показників під час оцінки якості споживних товарів.

Відчуття дотику. Класифікація відчуттів дотику. Значення відчуттів дотику під час оцінювання якості споживних товарів.

Слухові відчуття та їх значення під час оцінювання якості споживних товарів.

Інструментальні методи дослідження забарвлення, консистенції, смачності й аромату (запаху) споживних товарів.

Органолептичні методи досліджень. Систематика методів: контроль якості, оцінювання часткової та загальної якості, виявлення якісних різниць, споживча оцінка якості. Характеристика методів.

Умови проведення органолептичного аналізу, приміщення, обладнання лабораторії, температура та відносна вологість повітря в кімнаті. Вентиляція, освітлення робочих місць, посуд. Статус дегустатора. Визначення складу дегустаційних комісій. Відбір та підготування проби. Величина проби. Вплив числа проб у серії на оцінювання їх якості. Вплив рівня якості проби на помилку оцінювання. Освіжування уражень органів відчуттів. Взаємозв'язок результатів органолептичних і лабораторних оцінювання якості. Кореляційна модель якості споживчих товарів.

Фізико-хімічні (фотометричні, електрохімічні, хроматографічні та спектральні), фізичні, хімічні та біохімічні методи дослідження товарів. Характеристика.