Міжнародні валютно-фінансові потоки: сутність та класифікація

Міжнародні валютно-фінансові потоки — це потоки іноземних валют або будь-яких інших фінансових активів, що зумовлені економічною діяльністю суб'єктів світового господарства (рис.16.1).

 

 

 

Рис.16.1 Система руху валютно-фінансових потоків між суб'єктами міжнародних фінансів

За допомогою валютно-фінансових потоків та їх напрямків між суб’єктами міжнародних фінансів створюються певні взаємозв’язки:

між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання й погашення кредитних зобов'язань;

між усіма згаданими вище суб'єктами та банками щодо отримання й погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій страховими організаціями з приводу страхування ризиків та іншими фінансово-кредитними установами;

між усіма згаданими вище суб'єктами і міжнародними фінансовими інституціями з приводу отримання кредитів, субсидій тощо;

між усіма згаданими вище суб'єктами та фізичними особами з приводу оплати праці, здійснення міжнародних переказів, сплати за товари й послуги, виконання договорів страхування;

між усіма згаданими вище суб'єктами та іноземною державою з приводу сплати податків і виконання певних зобов'язань, які випливають з правил державного регулювання міжнародних фінансових відносин;

між фізичними особами з приводу здійснення різноманітних міжнародних банківських, поштових і готівкових грошових переказів;

між урядами різних країн з приводу сплати (отримання) контрибуцій та репарацій, надання й погашення кредитів тощо;

між урядами різних країн і міжнародними організаціями та фінансовими інституціями з приводу грошових внесків у ці організації, отримання кредитів, субсидій тощо;

між наднаціональними суб'єктами міжнародних фінансів (міжнародними організаціями та фінансовими інституціями).

Міжнародні валютно-фінансові потоки можна класифікувати за наступними ознаками:

За типом економічної взаємодії нерезидентів міжнародні валютно-фінансові потоки поділяються на такі:

зовнішньоторговельні - потоки, що утворюються при торгівлі експортними й імпортними товарами, послугами, факторами виробництва та при здійсненні інших поточних операцій;

капітальні - потоки, що виникають при кредитно-інвестиційній діяльності суб'єктів міжнародних фінансів;

спекулятивні - такі потоки виникають при валютних операціях і не мають жодного зв'язку з виробництвом;

балансуючі - потоки, що опосередковують діяльність однієї держави щодо врівноваження зовнішніх платежів і розрахунків з іншими країнами.

За формою міжнародних фінансових ресурсів:

фінансові потоки у формі офіційної міжнародної фінансової допомоги;

міждержавні кредити та гранти, кредити та гранти міжнародних організацій;

фінансові потоки на світовому фінансовому ринку у формі цінних паперів і банківських кредитів;

фінансові потоки у формі офіційних і приватних золотовалютних резервів.

За ознакою часу міжнародні фінансові потоки поділяють на:

потоки міжнародного ринку капіталів (середньо - та довгострокові кредитні ресурси й цінні папери);

потоки валютного ринку (короткострокові капітали), які виникають при здійсненні операцій із, так званими, «гарячими грошима» — цілеспрямовані спекулятивні операції на грошовому ринку з метою отримання максимального прибутку.

За видами економічної діяльності міжнародні валютно-фінансові потоки поділяються на такі:

потоки розрахунків за товари;

потоки розрахунків за послуги;

поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;

кредити і ресурси;

прямі та портфельні інвестиції;

потоки резервних активів.

Особливе, аналітичне значення має розподіл потоків фінансових активів, пов'язаний із переходом прав власності на них. Умовно, права власності на фінансові активи існують у двох формах: приватній (ресурси міжнародних банків, фізичних та юридичних осіб) і офіційній (ресурси урядів країн і міжнародних офіційніх організацій). Залежно від того, з якої власності в яку переливаються капітали при утворенні міжнародних ресурсів, формуються міжнародні валютно-фінансові потоки чотирьох типів:

Потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність. Такі валютно-фінансові потоки формуються з надлишків іноземних валют, які утворюються в активах платіжних балансів, в резервах МВФ, ВБ, ЄБРР та ін., в СДР та в золотих запасах. Ці потоки зумовлені розвитком інвестиційної діяльності міжнародних фінансових організацій та інституцій.

Потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність. Такий тип валютно-фінансових потоків має місце, коли банки, фірми, фізичні особи здійснюють торговельні операції та операції з фінансовими активами ринковим шляхом.

Потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність. Цей тип валютно-фінансових потоків виникає при діяльності урядів країн і міжнародних офіційних організацій, пов'язаній із розміщенням своїх капіталів серед іноземних приватних суб'єктів господарювання.

Потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність. Ці потоки є державними запозиченнями на міжнародних ринках капіталів у юридичних і фізичних осіб чи при вкладах таких осіб у міжнародні фінансові організації, вони виникають дуже рідко і не відіграють помітної ролі у світовій економіці.