Характеристика соціальних позабюджетних фондів України

Позабюджетні фонди – кошти держави, що мають цільове призначення і не включаються до Державного бюджету, перебувають у розпорядженні центральних і місцевих органів влади та є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня.

Особливістю державних позабюджетних фондів соціального призначення є те, що вони вирішують завдання соціального захисту населення через ме­ханізм загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно з чинним законодавством України.

В Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування залежно від страхового випадку визначено такі його види:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

медичне страхування;

страхування на випадок безробіття;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Серед перелічених видів лише медичне страхування в Україні фактично не запроваджене як загальнообов'язкове на державному рівні. Інші види соціального страхування реалізуються через відповідні цільові позабюджетні страхові фонди: Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пенсійний фонд України був створений у 1991 р. як самостійна фінансова установа, що здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з метою управління системою державного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не входить до складу Державного бюджету України.

До основних завдань Пенсійного фонду належать: забезпечення виплат пенсій громадянам України, які мають право на її одержання, збір та акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення та виплати допомоги; фінансування загальнодержавних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення; організація виплат пенсій громадянам, які виїхали за межі України.

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ у нашій державі запроваджено трирівневу систему пенсійного забезпечення:

перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування, яка заснована на солідарній відповідальності поколінь. Така система передбачає забезпечення заробленого громадянином рівня життєвих благ шляхом перерозподілу коштів у часі (сьогоднішні працівники утримують вчорашніх, завтрашні візьмуть на себе забезпечення сьогоднішніх) і просторі (незалежно від місця проживання громадянина, він своєю працею і сплаченими у минулому соціальними відрахуваннями гарантує собі певний прожитковий мінімум у майбутньому);

другий рівень: накопичувальна система загальнообов'язкового держав­ного пенсійного страхування (внески обліковуються на індивідуальних нако­пичувальних пенсійних рахунках громадян, які їх сплачують, і за досягненням пенсійного віку можуть ними скористатися);

третій рівень: система недержавного пенсійного забезпечення, що передбачає можливість додаткового добровільного страхування осіб у недержавних пенсійних фондах.

Джерела формування доходів бюджету Пенсійного фонду:

страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

внески добровільно застрахованих осіб;

обов'язкові збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня з окремих видів господарських операцій;

кошти Державного бюджету України та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених за­конодавством;

інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

суми фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати стра­хових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми ад­міністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці по­рушення;

благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

інші надходження відповідно до законодавства.

Розмір страхових внесків до Пенсійного фонду для роботодавців становить 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці. До складу нарахованої оплати праці входять витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), а також винагороди, що виплачуються громадя­нам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Не враховуються компенсація за невикористану відпустку, добові за відряджен­ня, державні стипендії, державні премії, деякі інші виплати.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, внески в Пенсійний фонд визначаються окремо за ставкою 4% від фактичних витрат на оплату праці для працюючих інвалідів, та за основною ставкою (33,2 %) — для інших працівників підприємства.

Грошові кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

виплата соціальних і трудових пенсій;

виплата допомоги по догляду за дитиною;

підвищення пенсій;

реалізація державних, регіональних й обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;

забезпечення поточної діяльності й утримання органів управління фондом;

організація та проведення масово-роз’яснювальної роботи.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття був створений відповідно до Закону України "Про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. № 1533-ІП для здійснення страхування на випадок втрати місця роботи, акумуляції страхових внесків, та контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг. Мета створення фонду – сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць та ін.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є цільовим централі­зованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кош­ти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття:

страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством;

асигнування із Державного бюджету України;

суми фінансових санкцій, застосованих згідно з чинним законодавством до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встанов­леного порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністра­тивних штрафів, накладених на посадових осіб та громадян за такі порушення;

прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

інші надходження відповідно до законодавства України.

З бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страху­вання на випадок безробіття здійснюють видатки:

на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, фінансування яких законодавчо передбачено за рахунок коштів Фонду;

відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достро­ковим виходом на пенсію певних категорій осіб;

фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконав­чої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

створення резерву коштів Фонду.

Види матеріального забезпечення:

допомога у разі безробіття, у тому числі одноразова її виплата для органі­зації безробітними підприємницької діяльності;

допомога у разі часткового безробіття;

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебу­вала на його утриманні.

Види соціальних послуг у сфері зайнятості:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуван­ням.

Допомога у разі безробіття не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народжен­ням і похованням, був створений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован­ням" від 18 січня 2001 р. № 2240-ІП і є правонаступником Фонду соціального страхування України.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нале­жить до цільових позабюджетних страхових фондів і є некомерційною само­врядною організацією. Він не може проводити будь-яку іншу діяльність, крім визначеної законодавством, та використовувати страхові кошти не за цільо­вим призначенням.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован­ням, пов'язане зі встановленням гарантій щодо захисту прав громадян на отри­мання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непра­цездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:

страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством;

суми неприйнятих до зарахування витрат страхувальника загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован­ням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до чинного законодавства;

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

асигнування з Державного бюджету України;

прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

інші надходження відповідно до законодавства.

Основними напрямками використання Фонду соціального страхування є:

виплати допомог за тимчасовою непрацездатністю, у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання (близько 70% витрат);

витрати на санаторно-курортне лікування і відпочинок (близько 25% витрат);

повне або часткове фінансування дитячих та студентських таборів та позашкільного обслуговування учнів;

витрати на забезпечення поточної діяльності фонду й утримання органів управління (близько 4% витрат);

інші витрати.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується застрахо­ваним особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які ма­ють страховий стаж до 5 років;

80 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які ма­ють страховий стаж від 5 до 8 років;

100 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які мають стаж понад 8 років.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм заподіяної матеріальної та моральної шкоди. Одним з основних нормативних актів, що регламентують діяльність Фонду, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІУ.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань — цільовий централізований страховий фонд, некомерційна самоврядна організація. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві формуються за рахунок таких джерел:

внесків роботодавців: для підприємств — з віднесенням на валові витра­ти виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виді­лених на їх утримання та забезпечення;

капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

доходу, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні ви­мог нормативних актів з охорони праці;

добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не супере­чить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного ви­падку.

Страхові тарифи для роботодавців диференційовані за галузями економіки і видами робіт за професійним ризиком виробництва та становлять від 0,66 до 13,6 %.

За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у разі настання страхового випадку здійснюються такі види виплат застрахованим особам:

пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслі­док нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності по­терпілого;

щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездат­ності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому;

виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за тимчасового переведення його на легшу роботу;

виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

одноразова допомога у разі смерті потерпілого;

щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті потерпілого;

надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.