Ціноутворення в умовах ринку

Основна мета вивчення теми полягає у засвоєнні методики ціноутворення продукції в залежності від типу ринку.

Основні поняття: вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, акцизний збір, податок на додану вартість, гуртова ціна, роздрібна ціна, ринок чистої конкуренції, ринок монополістичної конкуренції, олігополістичний ринок, ринок чистої монополії, ціна СІФ, ФОБ, ФРАНКО, світова ціна, монопольна ціна, ціна рівноваги, еластична та нееластична ціна,

Встановлення цін в сучасних умовах

 

Перед усіма комерційними і некомерційними організаціями постає завдання призначення ціни на свої товари або послуги.

У народному господарстві України застосовуються:

І) вільні ціни і тарифи;

2) державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, за виключенням тієї, на яку здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шля­хом встановлення:

- державних фіксованих цін;

- граничного рівня цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які впливають на загальний рівень та динаміку цін на то­вари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджене на підпри­ємствах, які займають монопольне положення на ринку.

Для практичного ціноутворення на підприємстві використовується інформація про повну собівартість окремих виробів. З методичної точ­ки зору слід розглядати два підходи до практичного ціноутворення:

а) встановлення в централізованому порядку фіксованих кінцевих цін на продукцію - для регульованих цін;

б) формування цін на продукцію за складовими елементами, почи­наючи з витрат до кінцевої ціни - для вільних (ринкових) цін.

Формування вільних відпускних цін починається з визначення со­бівартості продукції та заданого рівня рентабельності виробу. Ціна продукції на підприємстві встановлюється за формулою:

 

Ц_п = С + П, (6.1)

 

де С - собівартість одиниці продукції;

П - прибуток, розрахований за заданим рівнем рентабельності.

Продукція, яку виробляє дане підприємство, може бути віднесена до підакцизних товарів. Підакцизні товари - це товари за переліком, затвердженим урядом України, на які встановлюється акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, включений до ціни товарів. У цьому випадку ціна продукції на підприємстві встановлюється за формулою:

Ц_п = С + П + А, (6.2)

 

де А - акцизний збір.

Реалізація продукції (робіт, послуг) підприємствами проводиться за цінами (тарифами), збільшеними на суму податку на додану вартість (ПДВ). Податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. ПДВ включається в ціну за встановленою ставкою (20%) до оподатковуваного обороту, який не включає податок на додану вартість. Вільна відпускна ціна з ПДВ визначається за схемою:

Ц_вв = Ц_п + ПДВ (6.3)

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету виробником продукції, визначається як різниця між сумою податку; одержаного від покупця при реалізації продукції, і сумою ПДВ, сплаченого постачальникам за матеріальні ресурси, послуги, основні засоби, нематеріальні активи і не включеного до собівартості продукції.

Якщо товар реалізується через товарну біржу або інші збутові організації, до вільної відпускної ціни включається націнка збутових організацій і ПДВ.

За роздрібними цінами продукція реалізується через торгові ор­ганізації і включає націнку торгових організацій та ПДВ.