Екологічний стан Дністровського водосховища

У порівнянні з річками Західної та Центрально-Західної ªвропи Дністер у своїй верхній і середній течії в основному зберіг свій природний характер. Однак його гідрологічний режим в значному ступеню по­рушують гідротехнічні споруди і господарська діяльність в прибережній зоні і в кориті річки. Най­сут­тє­віший вплив на гідрологію Дністра безперечно зробила побудова греблі в районі Новодністровська, в ре­зультаті чого було створене велике Дністровське водосховище, яке остаточно було заповнене у 1987 ро­ці.

Основні характеристики:нормальний підпірний рівень — 121,0 м; форсований рівень — 125,0; рівень мертвого об'єму — 102,5 м; повний об'єм — 3,0 км³; корисний об'єм — 2,0 км³; площа дзеркала — 142 км²; довжина — 194 км; середня глибина — 21,0 м; максимальна глибина — 54 м.

Водосховище дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра з переходом на багатолітнє і забезпечити зрошення 500 тис.га орних земель. Крім того, вже 25 років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків та весняних льодових заторів.

Великий вплив на гідрологічний режим Дністра і стан грунтових вод у прибережній зоні мають роз­роб­ки шутру (гравію) та піску, і цей вплив часом буває дуже шкідливим. Така мож­ли­вість існує за рахунок нагромадженого алювію, нанесеного водами річок з Карпат впродовж ти­ся­чо­літь. В басейні Дністра дійсно є багатометрові відклади гравію, однак видобуток його треба вести ци­ві­лі­зо­ва­ним способом з рекультивацією зруйнованих площ і без перетворення корита річки у транспортну ма­гі­с­т­раль для надпотужних вантажівок, як це, наприклад, зроблено нижче Старого Самбора на Львів­щи­ні.

Зарегульованість Дністра греблями Дністровського та Дубосарського водосховищ в значній мірі змінила режим стоку ріки і, відповідно, гідроекологічну ситуацію, особливо в нижній його частині. Щоб відновити екосистеми, які зазнали суттєвих змін в період заповнення водосховища, починаючи з 1988 року, з Дністровського водосховища почали проводити екологічні попуски, які визначаються такими характеристиками:

• спрямовані на створення умов для розмноження риб, птахів та інших гідробіонтів;
• повинні збігатися з початком вегетації водяної рослинності, розвитком фітофільних біоценозів, нерестом риби (при температурі води, яка не менше 12 градусів за Цельсієм);
• тривалі (28 — 30 днів);
• забезпечується збільшення витрат в стислі строки до значень 350 м³/с. при подальшому їх повільному збільшенні до мінімально необхідних значень 480—500 м³/сек. та послідуючим поступовим зниженням скидів. Обсяг води, що потрібен для репродукційного попуску складає не менше 0,8 км3.

Проведений аналіз показує, що динаміка та терміни екологічного попуску 1999 року були найбільш оптимальними за останні 5 років спостережень. В результаті попуску відбулось заповнення малих озер, покращений санітарний та екологічний стан у пониззі Дністра. Екологічний попуск 2000 року поєднав в собі санітарно-промивочний та репродукційний попуски.На першій фазі екологічного попуску вдалося забезпечити надходження дністровської води у плавні дельтової ділянки та підтримання необхідних для нересту глибин (0,5 — 0,7 м). Однак, аномально низька водність травня (296 м3/с) не дозволила завершити нерестову фазу екологічного попуску, що призвело до збитків в рибогосподарській галузі Одеської області. У результаті екологічного попуску 2001 року було залито водою близько 85 % всієї площі плавнів. Рівень води в них підтримувався стабільним впродовж всього нерестового періоду, осушення ікри та загибелі риби, що зайшла, на нерест не відмічалося. Таким чином, екологічний попуск 2001 року в певній мірі позитивно вплинув на екологічний та санітарний стан пониззя Дністра та Дністровських плавнів. Екологічний попуск 2002 року відмітився спрацюванням водосховища в умовах низької водності негативно вплинуло на проходження нересту в самому водосховищі (відбулось осушення нерестилищ), а також вплинуло на прискорення процесів берегообрушення, які випередили прогнозовані величини. У зв’язку з вищезазначеним, можна стверджувати, що екологічний попуск з Дністровського водосховища, проведений у 2002 році був неефективним, а на саме водосховище спричинив негативний вплив.Під час екологічного попуску 2003 року наповнення нерестилищ пониззя Дністра було недостатнім для повноцінного проходження нересту. Тому екологічний попуск 2003 року можна характеризувати як малоефективний. Екологічний попуск 2004 року: скиди, які були проведенні з Дністровського водосховища не забезпечили надходження дністровської води до більшості заплавних озер. Це дозволяє характеризувати екопопуск 2004 року, як і в попередньому році, малоефективним.

Деякі природоохоронці вважають за необхідне водосховище ліквідувати, тобто спус­ти­ти його воду і повернути гідрологічний режим Дністра до природного стану. На думку учасників ек­спе­ди­ції “Дністер”, цього робити не слід принаймні з двох причин. По-перше, водосховище виконує во­до­ре­гу­люючу функцію, що особливо важливо навесні, коли у Дністровських плавнях для підтримання іс­ну­ван­ня орніто- та гідрофауни необхідна щорічна весняна повінь, якої в теперішніх змінених кліматичних “при­род­них” умовах може і не бути.

По-друге, значна частина шкідливих для людини і природи ре­чо­вин тепер на­дійно похована на дні водосховища. Після спуску води течія річки може легко розмити не­до­стат­ньо ущіль­нений грунт і винести з водою значну кількість металів, котрі були адсорбовані в донних від­кладах і бе­регових намулах, де кларк деяких з них перевищує значення гранично допустимої кон­цен­тра­ції у ´рунтах. Особливо це стосується миш'яка, кількість якого досягає значень 12 мг/кг, що пе­ре­ви­щує норму у шість разів. В донних відкладах більше норми є також кобальту, кадмію, свинцю, кон­цен­тра­ція яких зростає з глибиною.

Висновки.

Оцінюючи загальний екологічний стан Дністра із врахуванням економічної ситуації в Україні і в Молдові під сучасну пору, можна зробити наступні висновки:

1. Для ефективного проведення природозахисної роботи в басейні Дністра необхідна відповідна міждержавна угода між Україною і Молдовою.

2. Для поліпшення екологічного стану Дністра слід в першу чергу зменшити забруднення його допливів нафтопродуктами і високомінералізованими відходами виробництва хімічних підприємств, натомість в Молдові треба зменшувати забруднення Дністра органічними речовинами.

3. Гідрологічний режим Дністра потребує проведення спеціальних комплексних досліджень щодо його зв’язків з можливими кліматичними змінами із завданнями розробки заходів по збільшенню, або хоча б збереженню його водності як важливої водної артерії України і Молдови.

4. Унікальність долини Дністра і досить добра збереженість його природного стану вимагає надання їй певного заповідного статусу.

21 жовтня 2011 року в м. Яремча Івано-Франківської області відбудеться чергове засідання Басейнової Ради Дністра. Основна мета засідання - розгляд питання покращення водного середовища у басейні Дністра, а саме зменшення наслідків від паводків та запобігання погіршення якісного стану поверхневих водних об’єктів і аварійних забруднень.