Петро Сагайдачний - видатний гетьман України

Мельнічук Людмила, II АЛ (9), 2010 р., Новотня Світлана 2БЛ(9)

Петро Сагайдачний походив з родини православного шляхтича. Навчався в Острозькій академії, У 1601 р. прибув на Запорізьку Січ. У козацьких походах на Молдавію, Лівонію виявив себе як хоробрий та умілий воїн. Він швидко завоював авторитет серед запорожців. Під проводом Сагайдачного козаки здійснили успішні походи проти Туреччини і Кримського ханства.

Під керівництвом П. Сагайдачного козацтво остаточно перетворилося на окремий стан, а його збройні сили були регульовані у регулярну дисципліновану армію.

У політичній діяльності головною заслугою Сагайдачного було те, що він зумів поєднати інтереси трьох найактивніших частин українського суспільства: козацтва, культурно-освітньої верстви та духовенства. Гетьман засвідчив, що готовий силою зброї захищати українську інтелігенцію та православну церкву від будь-яких утисків і переслідувань. У 1620 р. він разом з усім Військом Запорізьким відкрито вступив до Київського братства, взявши під контроль школу, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію. Завдяки Сагайдачному було відновлено втрачену після Берестецької унії православну ієрархію.

Перебудувавши довгий час кошовим отаманом Запорізької Січі, Сагайдачний запровадив дисципліну і порядок у козацькому війську. Якщо під час визначальних битв козаки влаштовували п'янства, їх жорстоко карали. Якщо це було у морі - то їх викидали у море, якщо на суші — то одрубували голову. Козаки не любили коритися і тому Сагайдачного декілька разів переобирали. У 1616 р. Сагайдачний здобув фортецю Кафа - невільничий ринок у Криму. І визволив багато людей з полону, за це його визнали блискучим полководцем.

Під час Хотинської війни 1621 р. виразно проявився військовий хист гетьмана Сагайдачного. Наступного дня сюди підійшли турки й татари, які зразу ж ударили на позиції козаків, сподіваючись, що ті ще не встигли як слід укріпитись. Проте, зазнали великих втрат і змушені були відступити. Надалі турецька армія практично безперервно здійснювала атаку на козацький табір, вважаючи що розбивши його, вони легко впораються з поляками. Битва тривала цілий місяць. Козаки вистояли. Слава про козаків як про найкращу в Європі пішу армію рознеслась по всьому світу. Але під час цієї битви Сагайдачний був поранений отруйною стрілою і через пів року помер.

17. Козацькі повстання 20-30рр. XVII ст.

Миколишин Зоряна, ІІ АЛ(9),2010р.Павлусь Іванна 2бл9 2013р Левчук Олена,II АА (11),2013

На поч. 20-х років XVII ст. відносини українського козацтва з владою Речі Посполитої загострюються.Польська шляхта почала наступ на права козаків і селян. У відповідь українці взялися за зброю.Польський уряд не виконав своєї обіцянки надати учасникам Хотинської війни права реєстровців. Козаки, які після цієї війни осіли на Київщині, заявили, що вони не визнають владу панів і королівських старост. Влітку 1625 р. польський уряд направив на Київщину каральне військо на чолі з коронним гетьманом С. Конєцпольським. На допомогу повсталим прийшов 20-тисячний загін на чолі с Марком Жмайлом, якого на Січі обрали гетьманом. Було укладено Куруківську угоду (1625р.), згідно з якою козацький реєстр становив до 6 тис. чоловік.

Незабаром повстанці під проводом Тараса Федоровича зайняли Канів, а згодом Переяслав. Під Переяславом повсталі вщент розгромили поляків. Сам Конєцпольський ледь врятувався. Загони повсталих налічували близько 30 тис. чоловік. Конєцпольський змушений був піти на переговори з козаками. 29 травня 1630р. було укладено Переяславську угоду. Умови всі ті самі що й у Куруківського договору, лише збільшувався реєстр до 8 тис. чоловік.

1635р. на правому березі Дніпра поляки збудували фортецю Кодак. Іван Сулима гетьман нереєстрового козацтва разом із січовою старшиною знищив фортецю.

1637-1638рр. повстання очолюване Павлом Бутом (Павлюком). Виступаючи під гаслами, знищення зрадників старшин – реєстровців, боротьби з «ляхами», захисту православної віри козаки почали повстання. Наприкінці грудня 1637р. польська армія виступила проти бунтівників. 16 грудня 1637р. у вирішальному бої під м. Кумейки неподалік Канева повстанці зазнали поразки.

1638р. у сейм Речі Посполитої прийняв «Ординацію Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої». Вона скасовувала всі права реєстрових козаків.

На Україні вибухнуло нове повстання під проводом Якова Острянина і Дмитра Гуні, але і на цей раз повсталі зазнали поразки. Для Польщі настало „десятиліття золотого спокою” протягом якого не було жодного козацького повстання.

Визвольний рух українського народу у першій чверті XVII ст. підготував сили для боротьби проти Польщі, визволення України від іноземного панування, утворення незалежної держави – Української козацької республіки.

В історії Речі Посполитої наступив період, названий десятиліттям золотого спокою. Проте, зважаючи на ту ціну, яку заплатило за неї українське козацтво, спокій міг бути лише перепочинком, часом збирання сил для нових, ще більш запеклих герців.