Апаратні і програмні засоби Internet.Історія створення Интернет

Щоб почати налаштування протоколу, слід відкрити вікно мережевих підключень, натиснувши на кнопку Пуск і вибравши команди Настройка, Сетевые подключения.

Потім клацають правою клавішею миші на пункті Подключение по локальной сети і у контекстному меню вибирають Свойства. Внаслідок цього з'явиться вікно властивостей мережевого підключення

У цьому вікні потрібно вибрати позицію Протокол интернета (TCP/IP), 1, та натиснути на кнопку Свойства. В результаті з'явиться вікно властивостей протоколу TCP/IP).У ньому можна вказати всі параметри протоколу, які будуть використовуватися під час підключення даного комп'ютера до ЛМ.За замовчуванням у вікні властивостей TCP/IP встановлено параметр Получить IP-адрес автоматически що передбачає автоматичне виділення системі ІР-адреси. При цьому система при завантаженні для даного комп'ютера автоматично виділить IP-адресу, яка б не вступала у конфлікт з іншими адресами комп'ютерів у мережі. Проте доцільніше налаштувати IP-адреси шляхом встановлення параметра Использовать следующий IP-адрес. При цьому стануть активними поля IP-адрес, Маска подсети та Основной шлюз. Дані поля заповнюють згідно з рекомендацією щодо маски підмережі Так само заповнюють і поля, що вказують на DNS-сервер.Мережа Internet спочатку була призначена для використання в наукових колах, державних структурах та навчальних закладах. Нині Internet став доступним практично для всіх, хто бажає скористатися його послугами для читання новин, пошуку інформації на будь-яку тему, здійснення покупок в «електронних магазинах».

Глобальна мережа Internet створювалась кілька десятиліть. На початку 1960-х pp. Поль Верен (Paul Baran) з фірми Rand Corporation винайшов метод передавання інформації по мережі, який виключав би можливість збою та втрати даних; тепер його називають комутацією пакетів (packet switching). Його особливістю є те, що в повідомлення (пакети), що пересилаються комп'ютерною мережею, вміщується інформація про маршрут, отже, будь-який комп'ютер, підключений до мережі, може визначити, куди треба відправити повідомлення.

У 1969 p. ARPA (Advanced Research Projects Agency, Агентство перспективних наукових досліджень) створила мережу ARPANET. Метою цього проекту було надання своїм співробітникам, ученим та дослідникам засобу ефективного обміну інформацією. На основі технології комутації пакетів були створені процесори передавання повідомлень (Interface Message Processors, IMP).

У 1983 p. ARPANET перейшла до використання протоколу TCP/IP. У1969—1983 pp. з'являлися нові мережі, але об'єднати їх не вдавалося, оскільки через використання ними різних протоколів взаємне передавання інформації було неможливе. Тому ARPA профінансувала розроблення нового протоколу під назвою Transmission Control Protocol / Internet Protocol (TCP/IP — протокол керування передаванням / міжмережевий протокол), який сприяв би об'єднанню різних мереж. Нині він використовується для пере давання інформації між мережами, а процесори IMP, що комутують пакети, відомі як шлюзи (gateways), або мар-шрутизатори (routers).

Оскільки в інформатиці мережа мереж називається «Інтернет» (англ. internet — взаємодія мереж), нова система мереж, що використовує протокол TCP/IP, отримала назву Internet. ARPANET здійснила перехід на протокол TCP/IP 1 січня 1983 року.

У 1989 р. дослідник на ім'я Тім Бернерс-Лі (Tim Berne rs-Lee), що працював у європейській лабораторії елементарних частин, запропонував систему гіпертексту. Прагнучи об'єднати розрізнені роботи з фізичних досліджень, Бернерс-Лі розробляє прототип системи для пов'язування інформації. Складовими цієї системи були уніфікація адрес, протокол для передавання пов'язаних частин інформації і мова кодування інформації. Зі своїм колегою Майком Сендаллом (Mike Sendall) він створив сервер для зберігання розрізненої інформації і клієнтську програму для її перегляду. Свою систему вони назвали World Wide Web (WWW).

Таким чином у 1991 p. з'явилася перша версія мови розмітки гіпертексту HTML (HyperText Markup Language) та перший у світі броузер — клієнтська програма для перегляду Web-сторінок, налагоджений для ОС NeXTStep. Згодом почали з'являтися броузери і для інших платформ, зокрема UNIX та MacOS. У 1994 р. об'єм передавання даних у Web перевищив об'єм передавання у всіх інших Internet-системах, з'являються нові броузери (NCSA Mosaic та Netscape Navigator), які стали першими масовими програмами.