Наиболее известные эталоны

Эталоны длины и массы, хранящиеся в Международном бюро мер и весов в Севре. Первый из них — «архивный метр» — на сегодня имеет лишь исторический интерес. Второй — эталон килограмма — сохраняет функцию международного эталона массы.

Основным назначением эталонов является хранение и воспроизведения единицы физической величины для передачи ее размера другим эталонам и рабочим средствам измерений. Под передачей размера единицы величины понимается приведение размера величины, хранимой средством измерений, к размеру единицы, воспроизводимой эталоном. Эта процедура осуществляется при поверке средств измерений.

 

 

20. Папір, його якісні характеристики друку.

Вес бумаги измеряется массой одного квадратного метра (г/м2) и колеблется в зависимости от назначения от 40 до 250 граммов. При печати газет или журналов на листовых офсетных машинах рекомендуется использовать более плотные сорта бумаги (не менее 80 г/м2), в ролевых ротационных машинах целесообразно применять тонкие сорта бумаги: газеты — около 50 г/м2, книги — 60-80 г/м2. Одним из важнейших свойств бумаги является гладкость. Чем выше этот показатель, тем плотнее контакт полотна бумаги с печатной формой и возможность без искажений воспроизводить тонкие штрихи. Гладкость бумаги определяют на специальном приборе и характеризуют временем истечения установленного объема воздуха между образцом бумаги и плотно прижатой к нему гладкой пластиной; измеряют в секундах. Газетная бумага не может быть гладкой, так как в ее составе много древесной массы, а следовательно, она пористая. Наибольшие требования к гладкости бумаги предъявляет глубокая печать (300-500 сек), у офсетной бумаги средний уровень гладкости — 80-150 сек).

Параметр мягкости бумаги важен для выбора способа печати. Например, при большом давлении с рельефных печатных форм высокой печати бумага должна обеспечивать наибольший контакт с печатной формой, то есть быть мягкой и быстро восстанавливаться после деформации. Совершенно противоположными показателями должна обладать бумага для тиснения.

Бумага, предназначенная для офсетной печати, обладает повышенной влагостойкостью, для этого в ее состав вводятся специальные гидрофобные вещества. В противном случае при увлажнении печатной формы и попадании увлажняющих растворов на запечатываемый материал произойдет деформация бумажного полотна, что приведет к потере прочности и эффекту несовмещения красок при полноцветной печати.

Ballet Classic - бумага мультимедийного применения категории В. Для печати высокого качества на черно-белых, цветных лазерных и струйных принтерах, а также для печати на высокоскоростных копировальных аппаратах. Для двухсторонней печати. Высокая белизна и непрозрачность, жесткость и отсутствие пылевого отделения обеспечивают высокое качество и бесперебойную работу при любых видах печати. Сбалансированные технические характеристики позволяют получать четкие изображения текста и картинок.

Ballet Universal- категория качества С. Для печати высокого качества на черно-белых, цветных лазерных и струйных принтерах, а также для печати на высокоскоростных копировальных аппаратах. Для двухсторонней печати. Сбалансированные технические характеристики позволяют получать четкие изображения текста и картинок.

Ballet Premier- бумага высшей категории качества А. Для печати на черно-белых, цветных лазерных и струйных принтерах, а также для высокоскоростного качественного копирования. Для всех типов полиграфического оборудования. Высокая белизна обеспечит четкость документа и легкость его восприятия. Оптимальная толщина листа, высокая гладкость и прочность, однородность структуры бумаги и отсутствие пылевого отделения сокращают затраты на обслуживание офисного оборудования, уменьшают расход краски при печати. Предлагается для печати документов, определяющих лицо фирмы (фирменные бланки, контракты, деловая переписка).

 

21. Сертифікація продукції та порядок її проведення

Порядок проведення сертифікації продукції регламентується ДСТУ 3413.

Згідно з цим нормативним документом сертифікацію продукції в Системі проводять виключно органи із сертифікації, а в разі їх відсутності — організації, що виконують функції органів із сертифікації продукції за дорученням Національного органу із сертифікації.

Під одиницею продукції розуміється:

один штучний виріб;

партія продукції, що супроводжується одним сертифікатом відповідності або одним супроводжувальним документом, в якому є посилання на сертифікат відповідності;

партія продукції, що виготовлена з однієї й тієї самої партії вихідної сировини, матеріалів тощо.

Орган із сертифікації продукції має право проводити випробування сертифікованої продукції з метою технічного нагляду тільки у випробувальній лабораторії, а також застосувати й інші правила щодо вибору схеми (моделі) сертифікації, наведеної в табл. 13.1, залежно від специфіки продукції та особливостей її виробництва.

Під час сертифікації продукції перевіряються характеристики продукції і застосовуються методи випробувань, які дозволяють:

провести ідентифікацію, в тому числі перевірити приналежність до класифікаційної групи, відповідність технічної документації, походження, приналежність до цієї партії тощо;

повно і вірогідно підтвердити відповідність продукції заданим вимогам.

В загальному випадку порядок проведення робіт із сертифікації складається з таких етапів:

подання та розгляд заявки;

аналіз поданої документації;

обстеження виробництва;

атестація виробництва;

сертифікація системи якості;

проведення випробувань з метою сертифікації;

видача сертифіката відповідності;

технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції;

інформація про результати сертифікації продукції.

Аналіз документації. Проводиться з метою перевірки її відповідності встановленим вимогам. Під час аналізу поданої документації перевіряється:

наявність нормативних документів на продукцію (за необхідності);

наявність документа, що підтверджує походження продукції;

наявність документа виробника про гарантії та відповідність чинним вимогам;

наявність документа, що підтверджує розміри партії і дату випуску продукції;

наявність (за необхідності) висновків відповідних контролюючих організацій (Міністерства охорони здоров´я, Держінспекції ветеринарної медицини чи карантину рослин, Держнаглядохоронпраці тощо);

достовірність, правильність заповнення та термін дії документації;

достатність вимог щодо маркування та етикетування продукції.

Негативні результати аналізу документації оформлюються висновком, який

подається заявнику для усунення всіх недоліків. Позитивні результати використовуються для підготовки й оформлення сертифіката відповідності.

Обстеження виробництва. Проводиться з метою встановлення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог чинних нормативних документів, видачі рекомендацій щодо періодичності та форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

За результатами обстеження оформлюється акт обстеження, який має містити обґрунтовані висновки і, за необхідності, рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Акт підписується членами комісії та затверджується керівником органу.

гідно з ДСТУ 2296 встановлено такі зображення знака відповідності:

для продукції, яка відповідає обов´язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами України, за якими встановлено обов´язкову сертифікацію

для продукції, яка відповідає усім вимогам нормативних документів, що поширюється на цю продукцію

Знак відповідності, зображений на рис., застосовується для позначення продукції, яка не підлягає обов´язковій сертифікації, але сертифікована з ініціативи виробника (виконавця), продавця (постачальника) чи споживача продукції (добровільна сертифікація).

Підтвердження факту сертифікації продукції (послуги) може здійснюватись одним із способів:

оригіналом сертифіката відповідності;

знаком відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296;

Орган із сертифікації продукції та організації, що діють за його дорученням, несуть відповідальність за розголошення професійної таємниці, стосовно конфіденційності інформації.

Якщо заявник бажає опротестувати заходи щодо його заявки на сертифікацію продукції, визнання сертифіката або рішення про скасування ліцензії, він має подати письмову апеляцію до органу із сертифікації продукції не пізніше ОДНОГО МІСЯЦЯ ПІСЛЯ отримання повідомлення про прийняте рішення. Подання апеляції не зупиняє дії прийнятого рішення.

На продукцію, яка пройшла сертифікацію на підставі угоди, орган із сертифікації певного виду продукції видає сертифікат (знак) відповідності в Системі і протягом місячного терміну направляє до Національного органу із сертифікації результати робіт з визнання (сертифікат відповідності, свідоцтво тощо) для розгляду та реєстрації.

Визнання сертифікатів (знаків) відповідності, протоколів випробувань та інших функціональних елементів систем сертифікації держав-імпортерів вважається дійсним із моменту внесення їх до Реєстру Системи.

 

22. Вимірювальні шкали і їх основні характеристики. Шкала засобу вимірювань

Детальніше: Шкала засобу вимірювань

Шкала засобу вимірювань — частина показувального пристрою у вигляді впорядкованої сукупності позначок разом із пов`язаною з нею певною послідовністю чисел[1]. Відмітки на шкалах можуть бути нанесені рівномірно (рівномірна шкала) або нерівномірно (нерівномірна шкала).

Відмітка шкали (відмітка) — знак на шкалі засобу вимірів (риска, зубець, крапка та ін.), що відповідає деякому значенню фізичної величини. Позначку шкали засобу вимірювань, біля якої проставлене число, називають числовою відміткою шкали, а проміжок між двома сусідніми відмітками шкали засобу вимірювань називається поділкою шкали.

Розрізняють

- початкове значення шкали — найменше значення вимірюваної величини, яке може бути відлічене за шкалою засобу вимірювань$

- кінцеве значення шкали — найбільше значення вимірюваної величини, яке може бути відлічене за шкалою засобу вимірювань. Так, наприклад, для ртутного медичного термометра початковим значенням шкали є 34,3 °C, а кінцевим значенням шкали є 42 °C.

Покажчик засобу вимірювань. Покажчик засобу вимірювань (покажчик) — частина показувального пристрою, положення якого щодо відміток шкали визначає покази засобу вимірювань. Покажчиком може бути стрілка, штрих, кромка деталі, пляма променя світла, край стовпчика рідини і т.п., що переміщаються відносно шкали.

Зміна показів в системі шкала-покажчик, може здійснюватися за рахунок переміщення одного з елементів відносно іншого.

Цифрове табло. Показуючий пристрій цифрового вимірювального приладу називається табло цифрового вимірювального приладу (табло приладу; табло).

Цифрове табло — пристрій, що входить у вимірювальний прилад і призначений для відображення значення вимірюваної величини в дискретному вигляді (частіше у вигляді набору цифр). Цифрові табло, зазвичай мають фіксований набір елементів відображення (сегментів), розташованих як довільно, так і згрупованих в знаки (цифри, букви, символи).

Табло цифрового вимірювального приладу візуалізує інформацію про числові значення у вигляді ряду цифр, додатково можуть використовуватися також букви та інші знаки — для індикації одиниць вимірювання, сигналу про переповнення табло та інших даних.

Електронне табло являє собою окремий модуль або друковану плату і включає в себе власне засіб індикації та керуючу електронну частину. Засіб індикації може бути реалізовано у вигляді лінійки окремих цифрових індикаторів (сегментних або газорозрядних) або в інтегральному оформленні, наприклад, у вигляді багаторозрядних сегментного індикатора або матричного екрану, на якому синтезуються зображення цифр і букв.

Крім електронних табло існують і механічні цифрові індикатори у вигляді розміщених на спільній осі декількох роликів або дисків з цифрами по колу і ряду віконець, у яких з'являються цифри окремих роликів (дисків). В наш час[Коли?] механічні індикатори використовуються в основному як прості лічильники механічних імпульсів та у лічильниках електроенергії старіших моделей.