Водопровідна мережа і арматура

Внутрішні водопровідні мережі, які подають питну воду, слід проектувати зі сталевих оцинкованих труб діаметром до 150 мм і з неоцинкованих труб більших діаметрів, а також з пластмасових труб.

Трасування водопровідної мережі починають з квартальної мережі, яка об’єднує основні елементи (насосні станції, мережі окремих будівель тощо).

Трасування внутрішньої водопровідної мережі, як правило, починають з вибору місця вводу, далі розглядають плани верхніх поверхів, на яких вибираються місця розташування водопровідних стояків.

Але трасування внутрішньої водопровідної мережі можна починати від водорозбірних приладів: на планах поверхів і розрізах будівлі намічають місця прокладання підвідних труб (розводок), а також стояків. При цьому на планах поверхів, перш за все, необхідно розмістити всі санітарно-технічні прилади з урахуванням найбільш зручного користування нами або приєднання їх до стояків.

Планування санітарних вузлів і розміщення в них санітарних приладів, позначених на планах будинку, може бути змінено на власний розсуд студента при узгодженні з викладачем з метою забезпечення найбільш доцільного рішення проектування внутрішніх мереж.

Магістральні трубопроводи, які з’єднують основи стояків з водомірним вузлом, слід прокладати так, щоб їхня протяжність і кількість перетинів з будівельним конструкціями були мінімальними, уникаючи сходові клітки і приміщення, де температура повітря зимою може бути менше 2^оС. При прокладанні трубопроводів у приміщеннях з температурою повітря менше 2^оС необхідно передбачати заходи із захисту трубопроводів від замерзання.

Магістральні трубопроводи у житлових і громадських будівлях звичайно прокладають в підпіллях, підвалах, технічних поверхах і на горищах паралельно стінам будівлі і лініям колон, по можливості прямолінійно, щоб довжина труб була мінімальною. При відсутності горищ магістральні трубопроводи слід прокладати на першому поверсі в підпільних каналах сумісно з трубопроводами опалення або під підлогою, а також по конструкціях будівлі, по яких допускається відкрита прокладка трубопроводів, або під стелею верхнього поверху. У підвалі магістралі слід прокладати по внутрішніх стінках, колонах і балках з кріпленням на кронштейнах. Трубопроводи не повинні перетинати балки, колони та інші частини будівлі.

стояки господарсько-питного водопроводу необхідно розміщувати в центрі водорозбору, в місцях встановлення однотипних санітарних приладів; при цьому враховують вимоги зручності і простоти монтажу. Кількість стояків і довжина розводок до водорозбірних приладів мають бути мінімальними. Стояки можна приєднувати безпосередньо до магістралі, яка проходить транзитом крізь будівлю. Водопровідні стояки бажано розташовувати разом з водовідвідними стояками, використовуючи для них загальні отвори в перекриттях і загальні канали або шахти в стінках.

При розміщенні водопровідних стояків необхідно враховувати планування приміщень на всіх поверхах будівлі: стояки не повинні проходити всередині приміщення, перетинати несучі конструкції будівлі (балки, ригелі, ферми тощо), повинні бути розташовані вздовж стін і перегородок, колон, де допускається кріплення трубопроводів. Водопровідні стояки не слід встановлювати на стінках, суміжних з житловими приміщеннями. Наявність на стояках вигинів у вигляді петель небажана, оскільки в них накопичується повітря, яке порушує роботу мережі.

Стояки протипожежного водопроводу необхідно розміщувати з таким розрахунком, щоб забезпечити вільний доступ до пожежних кранів і можливість прокладки пожежного шлангу на всіх ділянках, які обслуговуються даним краном. При цьому відстань між пожежними кранами призначають залежно від довжини шлангу (10...20 м) і довжини компактної струмини (не менше 6 м). Найбільш придатні місця для розміщення пожежних кранів – площадки сходових кліток, фойє, вестибюлі, коридори.

В основі кожного стояка поблизу магістральних труб необхідно передбачити установку запірного вентиля і трійника з корком на випадок відключення стояка для проведення ремонтних робіт.

Підвідні трубопроводи внутрішнього водопроводу від стояків до санітарних приладів необхідно прокладати з розрахунком найменшої їх довжини. розводки прокладають, як правило, відкрито по стінах душових кімнат, кухонь та інших приміщень; раціонально розміщувати їх під санітарно-технічними приладами на висоті 0,15–0,20 м над підлогою.

Прокладання стояків і розводок внутрішнього водопроводу слід передбачати в шахтах, відкрито – по стінах душових, кухонь та інших приміщень.

Мережу холодного водопроводу при сумісному прокладанні в каналах з трубопроводами, які транспортують гарячу воду чи пару, необхідно розміщувати нижче за ці трубопроводи, влаштовуючи термоізоляцію.

Приховане прокладання трубопроводів слід передбачати для приміщень, до оздоблення яких ставляться підвищені вимоги, та для всіх систем з пластмасових труб (крім тих, які прокладено в санітарних вузлах).

Горизонтальні трубопроводи внутрішнього водопроводу слід прокладати з похилом не менше 0,002 у бік вводів, стояків, водорозбірних кранів та інших понижених точок. У точках, де сходяться похили, влаштовують спускні пристрої (трійники із заглушками чи муфти з корками).