Службовий документ. Визначення, вимоги до службового документу

Відповідь: Взагалі документом (documentum, від doceo – “учу”, “сповіщаю”) будемо називати матеріальний об’єкт із зафіксованою на ньому інформацією у вигляді тексту, звукозапису чи графічного зображення, що призначений для передачі у часі та просторі з метою збереження та використання. Документ обов’язково має забезпечувати персоніфікацію автора або адресата. Документ обов’язково закріплюється підписом автора.

Під службовим документом будемо розуміти офіційний документ, який розробляється з виконанням встановлених у конкретній галузі діяльності нормативних вимог.

До службових документів відносяться текстові та графічні матеріали, виконані будь-яким способом: написані від руки, намальовані, накреслені, надруковані на машинці чи принтері, видані друком, електрографічним та іншими способами.

Конкретність. Це означає, що розробка документа переслідує конкретну мету і зміст документа повністю їй відповідає. Службовий документ повинен спрямовувати до певної дії або фіксувати результати здійснення дії. Як правило, службовий документ присвячується одному питанню.

Своєчасність (оперативність) – розробка, оформлення та доведення документа за призначенням має відповідати поточним умовам, що склалися, та необхідним в цих умовах діям.

Стислість – викладення змісту має бути стислим, коротким, з використанням простих обертів речі, статутних та загальноприйнятих термінів, умовних позначень та скорочень. Мають бути виключені повтори, зайві подробиці та художні прикраси.

Інформативність – подання у документі потрібної управлінської інформації має здійснюватися з використанням якомога меншого переліку зображувальних засобів. Кожне слово в тексті документа повинне нести однозначне смислове навантаження.

Зрозумілість – викладення змісту документа повинне забезпечувати однозначність розуміння поданого матеріалу, виключати будь-які запити з боку виконавця.

Достовірність – допустимим у документі є використання тільки точних, ретельно перевірених даних. Особливо точними мають бути дані обстановки на картах та інших графічних документах. Відомості, що потребують перевірки або уточнення, мають бути визначені.

Наочність – досягається зручним розміщенням тексту, виділенням (шрифтом, кольором, розміром, підкреслюванням) окремих фрагментів документа.

 

12. Способи інтенсифікації роботи із службовою документацією.

Відповідь: Використання текстових редакторів. Крім удосконалення як друкарської машинки, що забезпечує правку та форматування тексту, є ефективні прийоми:

- створення та використання шаблонів;

- створення додаткових словників;

- використання макросів;

- використання технології зв’язування та впровадження.

 

13. Вибір показників ефективності.

Відповідь: Визначена мета конкретизується у вигляді кількісних характеристик (показників ефективності), які мають бути одержані в результаті моделювання. Вибір показників ефективності є творчою задачею, чітко пов’язаною з метою дослідження. Тут визначаються самі показники ефективності, зв’язки їх з характеристиками системи та умовами її функціонування, вплив яких має бути дослідженим, вимоги до показників ефективності.

 

14.Моделювання, як метод дослідження. Поняття моделі та математичної моделі. Приклади математичних моделей.

Відповідь: Моделювання є одним із важливих методів теорії пізнавання навколишнього світу: реальних об’єктів, фізичних процесів і явищ. Воно постійно і плідно застосовується людиною у самих різних галузях діяльності. Моделювання як метод дослідження об’єктів та процесів на сьогодні стало безумовно необхідним напрямком подальшого удосконалення якості управління.

Суть моделювання полягає в тому, що від вивчення реальних об'єктів, явищ або процесів (надалі їх всі будемо називати оригіналами) переходять до створення та вивчення їх аналогів, або моделей.

Під моделлю розуміють таку форму відображення оригіналу, яка зберігає лише суттєві, з точки зору мети вивчення, його властивості та характеристики.

Математичне моделювання – це вивчення конкретного об’єкта за допомогою сукупності математичних залежностей та логічних правил, що з тою чи іншою мірою достовірності описують його функціонування й дозволяють характеризувати його за допомогою кількісних показників.

Математичні моделі відтворюють найбільш суттєві риси, характеристики і зв’язки реальних об’єктів (явищ, процесів). Порівняно з фізичним моделюванням застосування математичних моделей забезпечує економію сил, засобів і часу.

Приклади – моделі, які відпрацьовувалися в классах.

 

15. Загальний порядок розробки математичної моделі.

Відповідь: 1. Формулювання мети дослідження оригіналу.

Формулювання мети, або постановка завдання є першим етапом розробки моделі, від якого великою мірою залежить одержаний результат. Дійсно, якщо мета сформульована неточно, розробник моделі може прийняти своє рішення, яке не буде відповідати меті. Тому на цьому етапі необхідно точно визначити:

вимоги до моделі та галузь її використання;

що саме очікується від моделі, які умови її функціонування обов’язково слід враховувати;

які властивості та характеристики об’єкту дослідження вважаються важливими;

які дані слід розглядати як вихідні;

які результати та у якій формі мають бути одержані і т. ін.

Перелічене потребує точного та повного розуміння хоча б на змістовному рівні всіх особливостей роботи оригіналу.

2. Вибір показників ефективності.

Визначена мета конкретизується у вигляді кількісних характеристик (показників ефективності), які мають бути одержані в результаті моделювання. Вибір показників ефективності є творчою задачею, чітко пов’язаною з метою дослідження. Тут визначаються самі показники ефективності, зв’язки їх з характеристиками системи та умовами її функціонування, вплив яких має бути дослідженим, вимоги до показників ефективності.

 

16. Алгоритм. Визначення, властивості. Приклади алгоритмів.

 

Відповідь: Під алгоритмом будемо розуміти скінченний упорядкований набір правил (приписів), що однозначно визначає процес перетворення початкових (вихідних) даних у шуканий результат.

Дискретність. Це випливає з визначення алгоритму і підкреслює, що він завжди може бути розподілений на окремі елементарні кроки, які можуть бути перераховані. Кожний крок відповідає конкретному припису (або частині припису), має чітко визначений початок та кінець.

Результативність, оскільки завжди приводить при його виконанні до шуканого результату. Зі сказаного виходить, що алгоритм має хоча б одне вихідне дане (алгоритм має вхід). Одержання результату означає, що алгоритм завжди має вихід. Зрозуміло, що важко уявити алгоритм, який не веде до певного результату.

Визначеність (детермінованість). Це означає, що всі правила та порядок їх виконання однаково розуміються будь-яким виконавцем, не потребують жодних пояснень і незалежно від конкретного виконавця ведуть до однакового результату.

Алгоритм не залежить від конкретних числових значень змінних. Він поширюється на виконання однотипних задач незалежно від конкретних вихідних даних, тобто має таку властивість як масовість.

Алгоритм є скінченним. Він повинен приводити до результату через скінченне число кроків. Це зовсім не означає, що кількість цих кроків повинна бути малою. Але вимога скінченності гарантує, що, кінець кінцем, результат буде знайдений за обмежений відрізок часу.

 

17. Загальний порядок розробки алгоритму вирішення тактичної задачі.

Відповідь: Розробка алгоритму є самим відповідальним, творчим етапом розв’язання задачі. Одну й ту ж задачу можна вирішити, використовуючи різні алгоритми. З цього випливає, що ще однією властивістю алгоритму можна назвати ефективність, тобто відповідність його певному критерію. Якщо задача призначена для розв’язання на ЕОМ, таким критерієм може бути, наприклад, затрачений машиною час на її виконання.

Аналізуючи розглянуте, можна дійти висновку, що по суті вся раціональна діяльність людини підпорядкована відповідним алгоритмам. Це є повністю зрозумілим військовому керівникові, оскільки вся його службова діяльність присвячена виконанню та розробці алгоритмів. Адже військові статути, накази, розпорядження, різноманітні інструкції є прикладами наборів алгоритмів. Способи подання алгоритму: Розроблений алгоритм має бути поданий виконавцеві у певному, повністю зрозумілому йому вигляді. Можна виділити два способи подання алгоритму: мовний та графічний.

Найбільш зручним для людини способом подання алгоритму є запис його природною мовою. Послідовно занумеровані правила (приписи) формулюються у наказовому способі так, щоб не залишилося жодної неясності щодо їх виконання. Недоліком цього словесного способу є великий розмір тексту, особливо, якщо йдеться про складні алгоритми.

 

18. Загальний порядок розв’язання тактичної задачі. Приклади тактичних розрахункових задач.

Відповідь: До тактичних розрахунків слід віднести такі, результати яких стосуються загальних характеристик бойових дій військових формувань: розрахунок маршу, розрахунок співвідношення сил сторін, розрахунок параметрів переслідування противника і т. д.

До спеціальних розрахунків відносяться такі, що проводяться для визначення характеристик окремих фрагментів бойових дій. Прикладами тут можуть бути різноманітні розрахунки, що проводяться при плануванні інженерного забезпечення, застосування армійської авіації, артилерії, визначення потрібного матеріально-технічного забезпечення, топогеодезичні розрахунки і т. д.

За типом змінних, що використовуються, розрахунки можна поділити на

Здебільшого розрахунки, особливо тактичні, виконуються за нескладними алгебраїчними формулами, оскільки неможливо передбачити всі умови та деталі майбутнього розвитку бойових дій. Тому розрахунки носять приблизний, орієнтовний характер.

Треба розмежувати виконувані розрахунки за поданою вихідною інформацією. Якщо всі вихідні дані відомі, розрахунки ведуть до єдиного результату, і далі цей результат використовується під час прийняття рішення.

Якщо кількісно відомі сили протидіючих сторін та їх розташування на місцевості, розрахунок співвідношення сил сторін за різними напрямками також приведе до однозначного результату.

Проте частіше виникає ситуація, коли у поставленому завданні задаються лише окремі дані та конкретні вимоги, або обмеження до результату, а іншу частину даних при виконанні розрахунків вибирає той, хто виконує розрахунки. Інакше кажучи, виконання розрахунків спрямовано на вибір та обґрунтування даних, потрібних для прийняття рішення. Саме цей варіант розглядається далі.

Узагальнюючи викладене, можна зробити такий висновок щодо вихідних даних для виконання розрахунків.

Розрахункова формула завжди подається у вигляді співвідношення, де результат у загальному вигляді пов’язаний з алгебраїчними змінними, тобто шуканий результат є функцією сукупності заданих змінних. Визначення конкретного результату, тобто одержання його числового значення потребує арифметичного визначення значень змінних, що входять до формули. Ці змінні мають різний характер. Частина з них носить директивний характер, конкретно задається у завданні і не може бути зміненою у процесі розрахунків. Іншу частину складають змінні, які одержують постійні значення на час виконання поставленого завдання. До них можна віднести, наприклад, характеристики поточних геофізичних умов району бойових дій, тактико-технічні характеристики озброєння, штатні структури. Для прикладу, що розглядається, такими даними є кількість машин у колоні, тип машин, розрахункова довжина колони.

Нарешті, до розрахункових формул входять змінні, числові значення яких обирає та обґрунтовує сам виконавець розрахунків, враховуючи певні елементи обстановки, що склалася.

Тому у загальному вигляді завдання на виконання тактичного розрахунку можна сформулювати так:

виходячи з поставленої задачі, знайти та обґрунтувати такі значення змінних, що входять до розрахункової формули, які б за даних умов вели до вибору варіанту дій, який би відповідав заданим обмеженням. Такий варіант можна вважати найкращим.

 

19. Бази даних. Класифікація, вимоги, загальний порядок розробки.

Відповідь: Результати управління, як неодноразово підкреслювалося вище, суттєво залежать від інформації, яку командир (штаб) має у своєму розпорядженні. Постійне здобуття, упорядкування, корегування, збереження, узагальнення, відображення, обробка та аналіз інформації є найважливішими задачами процесу управління.

Інформація подається та обробляється у вигляді даних. Під даними будемо розуміти таку форму подання інформації, яка забезпечує її зберігання, обробку та обмін.

У будь-якому разі командир повинен здійснити всі можливі заходи, щоб забезпечити повноту, достовірність та своєчасність даних, потрібних для вирішення поставленої перед ним задачі.

Дані, потрібні особовому складу органу управління для підготовки та обґрунтування пропозицій до рішення командира, можна розподілити за призначенням на кілька груп.

Дані, необхідні для виконання поставленої задачі (наказу), складають одну групу, яку можна назвати групою оперативних даних. До неї відносяться:

дані, що надаються у постановці задачі (директивні дані);

дані про стан підпорядкованих бойових підрозділів;

дані про дії сусідніх підрозділів;

дані про противника;

дані про умови ведення бойових дій.

Робота органу управління (штабу) вимагає також наявності даних, що взагалі необхідні для організації роботи системи управління: закони, накази, розпорядження, настанови, статути та інші керівні та нормативні документи. Ці дані можна об’єднати у другу групу.

До третьої групи слід віднести довідкові матеріали. До неї входять комплекти топографічних карти, різноманітні довідники, нормативи виконуваних робіт, інструкції та інший довідковий матеріал.

Розподіл даних за призначенням доцільно конкретизувати далі. Аналізуючи потрібну інформацію, наприклад, про підпорядковані підрозділи, можна виділити такі складові:

керівні документи;

склад угруповання;

штатна структура підрозділів;

укомплектованість підрозділів;

матеріально-технічне забезпечення;

характеристики особового складу підрозділів і т. д.

 

20. Автоматизоване робоче місце офіцера штабу. Призначення, склад, характеристика програмного забезпечення

Відповідь: Автоматизованим робочим місцем (АРМ) називається робоче місце посадової особи органу управління, обладнане технічними засобами обробки інформації.

Основним елементом сучасного АРМ є персональна ЕОМ з необхідним програмним забезпеченням та набором периферійних пристроїв. До складу АРМ, крім того, можуть входити засоби зв’язку, сигнальні пристрої, засоби освітлення, вентиляції, опалення тощо.

Разом з технічними засобами основу АРМ офіцерів штабів складає програмне забезпечення (ПЗ) - сукупність програм, необхідних для організації обчислювального процесу ЕОМ і обробки всіх видів даних.

Оскільки в основі АРМ лежить персональна ЕОМ, то до складу його програмного забезпечення належать як компоненти типового програмного забезпечення (операційні системи, програмні оболонки, системи управління базами даних, редактори, утиліти і інші), так і спеціальне ПЗ, розроблене в інтересах розв’язання задач конкретною посадовою особою.

 

21.Порядок використання математичних моделей під час підготовки та обґрунтування рішення.

Відповідь: Підготовка та обґрунтування пропозицій до рішення командира починається з повного та точного розуміння поставленого завдання.

Посадова особа:аналізуючи поставлене завдання, здійснює його формалізацію та обирає математичну модель, адекватну поставленому завданню;

готує вихідні дані для введення їх як початкових у математичну модель;

запускає модель на виконання;

аналізує одержані результати, враховуючи фактори, які не увійшли до моделі;

готує пропозиції до рішення командира.

 

22. Постановка задачі розподілу ресурсі

Відповідь: Задані ресурси: кількість та розташування. Відомі потреби у цих ресурсах з боку замовників. Треба спланувати розподіл ресурсів між замовниками таким чином, щоб забезпечити екстремальне значення обраного показника ефективності (цільової функції).

Планування означає, що визначається кількість ресурсу, яка буде подана з i- го джерела до j -го замовника.

Приклад: розподілити гармати по цілях таким чином, щоб ймовірність знищення цілей була максимальною.

Задана кількість гармат, кількість цілей, ймовірність ураження цілі одним пострілом.

 

23. Транспортна задача. Умови використання для рішення задачі розподілу ресурсів.

Відповідь: Транспортною задачею називається один з варіантів математичної моделі розподілу ресурсів. Для рішення задачі розподілу ресурсів модель транспортної задачі може використовуватися за умов:

ресурси є однорідними;

замовники не мають пріоритетів;

відомі витрати на подання одиниці ресурсу.

 

Структурно-часова таблиця. Порядок розробки.

Відповідь: Структурно-часова таблиця визначає перелік робіт, час на виконання кожної роботи та послідовність їх виконання.

Визначення елементарних робіт та їх перелік виконується компетентними спеціалістами (експертами). Перелік робіт треба обов’язково узгоджувати з безпосередніми виконавцями, які можуть, спираючись на свій досвід, знайти та ліквідувати можливі помилки. Такими виконавцями у військових частинах, зрозуміло, є посадові особи штабів. Найменування елементарних робіт та подій, якими вони завершуються, повинні бути чіткими і не викликати ніяких непорозумінь. У четвертій графі структурно-часової таблиці робиться перелік елементарних робіт, що необхідно закінчити до початку виконання тих робіт, які на них спираються.

Тривалість (час виконання) елементарних робіт визначається:

за нормативами або іншими керівними документами;

за результатами дослідних даних щодо часу виконання робіт;

за результатами експертного оцінювання часу виконання робіт.

 

25. Інформаційно-аналітичне забезпечення. Визначення, складові.

Відповідь: Інформаційно-аналітичне забезпечення – це сукупність даних, методів та засобів обробки інформації, необхідна для підготовки, обґрунтування та прийняття рішення.Схема

 

26. Правове забезпечення органу управління.

Відповідь: Сукупність правових норм, що регламентують правові відношення та юридичний статус розробників та користувачів

Основою ефективного розвитку підприємств є нормативно-правова база, яка грунтується на сукупності законів, потрібних для регулювання діяльності та створення сприятливих умов для її розвитку.

Правове забезпечення - це сукупність норм, виражених в нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію інформаційної системи, її мету, завдання, структуру і функції (правовий статус інформаційної системи і її підрозділів), призначених для регламентації створення і функціонування інформаційної системи.

Правове забезпечення будується на базі юридичного підходу, який розглядає соціальне управління, як організаційну, в тому числі виконавчо-розпорядницьку діяльність державних органів, спрямовану на виконання законів та інших нормативних актів, прийнятих органами влади і управління.

Юридичний підхід аналізує місце і роль права в управлінні, визначає зміст законної виконавської і розпорядчої діяльності державних і управлінських органів, виробляє рекомендації по її вдосконаленню.

Конструктивно функції управління в сфері права реалізуються у вигляді нормативно-правових актів, планів, положень і методик, обов’язкових для всіх ГОСТів, які визначають різноманітні заходи в сферах планування і управління. Нормативно-правові акти - це форма вираження і встановлення правових норм, сукупність яких утворює нормативно-правову базу управління, яка будується за ієрархічним принципом. Нормативно-правові акти поділяються на законодавчі, нормативні акти міністерств і відомств, акти місцевих органів влади і управління, локальні нормативні акти, індивідуальні акти.

 

27. Організаційне забезпечення органу управління.

Відповідь: Сукупність документів що встановлює організаційну структуру, права та обов’язки посадових осіб ОУ а також виконання конкретних функцій із залученням комплексів моделей та задач

Під організаційним забезпеченням слід розуміти узгодження по місцю, часу і меті сумісне функціонування окремих виконавців, колективів і технічних засобів. Воно повинно здійснюватися і регулюватися деякими правилами взаємодії, які утворюють правовий та моральний кодекс і складають основу правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення будується на нормативних актах правового забезпечення, а правове забезпечення знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.

Організаційне забезпечення інформаційної системи охоплює сукупність засобів, методів і відповідного персоналу. Воно повинно забезпечити:

- проведення техніко-економічного аналізу існуючої системи управління, вибору і постановки задач по

будови інформаційної системи на етапі розробки і впровадження;

- регламентацію взаємодії персоналу з комплексом технічних засобів і між собою в процесі розв’язку задач управління, контролю ефективності роботи системи управління на етапі функціонування інформаційної системи.

 

28. Інформаційне забезпечення органу управління.

Відповідь:Під інформаційною складовою інформаційно-аналітичного забезпечення будемо розуміти сукупність уніфікованих форм документів, класифікаторів, рішень, що реалізуються по обсягах, розміщенню та формах, які використовується в органі управління при його функціонуванні.

З цього визначення випливає, що інформаційна складова охоплює низку процесів, які пов’язані із збиранням, контролем, опрацюванням, класифікацією, зберіганням, пошуком і відображенням інформації у вигляді даних, а також її обміном. При цьому важливим є одержання її повно, достовірно та своєчасно.

Створення інформаційного забезпечення базується на таких основних принципах:

цілісність і вірогідність даних, що вводяться та зберігаються;

одноразове введення даних та їх багатоцільове використання;

контроль та захист від несанкціонованого доступу;

єдність, гнучкість даних і можливість їх нарощування в системі;

стандартизація подання даних в системі, їх уніфікація та адаптивність;

простота і зручність роботи з даними.

 

29. Лінгвістичне забезпечення органу управління.

Відповідь: Сукупність засобів та правил щодо формалізації мови, що використовується при спілкуванні користувача з технічними засобами автоматизації

Лінгвістичне забезпечення охоплює сукупність науково-технічних термінів ти інших мовних засобів, правил формалізації мов, методів стиску запису інформації, засобів діалогу людини і обчислювальної системи. Лінгвістичне забезпечення включає в себе:

- інформаційні мови для опису структурних одиниць баз даних інформаційної системи (документів, показників, реквізитів);

- мови управління, маніпулювання і обміну даними в банку даних інформаційної системи;

- мовні засоби інформаційно-пошукових систем;

- мовні засоби системи автоматизованого проектування;

- діалогові мови;

- словники термінів і визначень.

Лінгвістичне забезпечення містить сукупність мовних засобів, які використовуються на різних етапах створення і експлуатації АСУВ з метою полегшення спілкування людини з ЕОМ. Воно містить: інформаційні мови для опису документів, показників, реквізитів та інших структурних одиниць інформаційної бази АСУП; мови управління та маніпулювання даних інформаційної бази АСУП; діалогові мови спеціального призначення; інші спеціалізовані мови.

 

30.Система моделювання бойових дій військ. Сутність та склад.

Відповідь: Система моделювання – сукупність програмних засобів, яка забезпечує побудову конкретної математичної моделі визначеного класу.

До складу системи моделювання бойових дій військ входить:

Комплект електронних (цифрових) карт місцевості;

База тактичних знаків;

База нормативних даних;

Комплекс математичних залежностей та програм.

Використання складових системи моделювання залежить від конкретної задачі, що стоїть перед дослідником системи управління бойовими діями військ.

З використанням системи моделювання користувач визначає:

Район бойових дій;

Склад протидіючих угруповань;

Сили та засоби протидіючих сторін;

Конкретну бойову задачу;

Показники ефективності, якими оцінюється результат виконання бойової задачі.

 

31.Математичне забезпечення органу управління.

Відповідь: Математичне забезпечення включає сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів для розв’язку задач управління і обробки інформації із застосуванням обчислювальної техніки.

Математичне забезпечення містить засоби математичного забезпечення, методи вибору розв’язування, технічну документацію, персонал (спеціалістів цієї галузі).

До засобів математичного забезпечення відносяться: моделі процесів управління, алгоритми розв’язку задач управління, методи оптимізації за багатьма критеріями, методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування та інші.

До методів вибору рішення математичного забезпечення інформаційної системи відносяться методи вибору типів алгоритмів, оцінки їх точності, швидкодії і складності. Технічна документація включає описи задач і алгоритмів, постановки задач, описи пакетів прикладних програм, тести і контрольні приклади.

 

 

32.Програмне забезпечення органу управління.

Відповідь: Сукупність програм на носіях даних та програмних документів, яка призначена для налагодження функціонування та перевірки працездатності моделей (задач)

Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення.

Програмне забезпечення. Програми - це тексти, складені з основних конструкцій мови, відображаючі інтелектуальну, рутинну, фактографічну чи іншу інформаційну діяльності в умовах автоматизації і застосування комп’ютерів.

Спеціальне програмне забезпечення включає окремі програми і програмні комплекси, розроблені для управління конкретним підприємством, у вигляді пакетів прикладних програм (ППП), які здійснюють певні функції управління у вигляді програмної системи, яка реалізує певний метод розв’язку задач управління.

33.Технічне забезпечення органу управління.

Відповідь: Функціонування інформаційної системи ґрунтується на використанні технічних засобів, які забезпечують збирання, реєстрацію, передачу, зберігання, обробку і тиражування інформації, а також процеси взаємодії людини і комп’ютера для вирішення задач управління об’єктом.

Передбачається, що інформаційна система створюватиметься на базі впровадження: нових радіо-комунікаційних зв’язків, сучасних комп’ютерної та факсимільно-друкуючої техніки, локальної комп’ютерної мережі і відповідних програмних засобів. Комп’ютерні мережі, які з’явилися недавно, здатні утворити основний кістяк комунікаційних зв’язків.

Завдяки об’єднанню використовуваних програмно-сумісних комп’ютерів в локальну мережу, досягається оптимальне співвідношення продуктивності і вартості інформаційно-обчислювальної системи.

Архітектура локальної мережі забезпечує високий рівень інтеграції системи, як по вертикалі, так і по горизонталі, підвищення продуктивності управлінської праці в два-три рази при роботі на ізольованих засобах інформаційних підсистем і в п’ять - десять раз при роботі в складі локальної мережі. Для ефективного використання різноманітної номенклатури технічних засобів необхідно забезпечити їх інформаційну (єдині формати даних і агрегатів даних, спільність тезаурусу і класифікаторів, наявність інтерфейсів кодів і технічних пристроїв), програмну і технічну (пропускні здатності пристроїв і каналів, можливість спряження пристроїв і каналів штатними засобами) сумісність.

 

34. Інформаційні технології – основа ефективного функціонування органів військового управління.

Відповідь: Інформаційна технологія – сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об'єднаних в технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, вивід і розповсюдження інформації.

Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів.

Спрямованість інформаційних технологій: звільнити посадову особу від виконання не інтелектуальної, технічної роботи. Інформаційні технології пов’язані з автоматизацією процесу обробки інформації.

 

35. Організація управління як інформаційного процесу на основі нових інформаційних технологій.

Відповідь: Управління неможливе без наявності відповідної інформації (задача, свої війська, противник, умови ведення бойових дій).

Робота з інформацією:

одержання та збереження

обробка

Звідси випливають завдання з організації управління: інформаційно-аналітичне забезпечення.

 

36. Системи управління базами даних. Призначення та використання.

Відповідь: С истеми управління базами даних (СУБД) – спеціальні програми (точніше, комплекси програм), призначенням яких є організація та ведення баз даних.

СУБД забезпечує взаємодію користувача і прикладних програм з базами даних, а також виконання спеціальних функцій в середовищі бази даних:

створення бази даних;

ведення бази даних, тобто оперативну зміну даних, корегування параметрів та розширення бази;

пошук та завантаження бази даних;

визначення порядку доступу до даних та їх обробки;

визначення порядку добування даних з бази з метою вирішення розрахункових задач та отримання інформаційних довідок;

друкування даних, ведення обліку використання даних, їх захист та відновлення тощо.

 

37. Основні напрямки розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення військового органу управління.

Відповідь:

1. Удосконалення правового забезпечення

2. Удосконалення організаційного забезпечення

3. Удосконалення технічних засобів

4. Удосконалення математичного та програмного забезпечення

5. Удосконалення системи здобуття первинної інформації (засоби розвідки)

6. Підвищення кваліфікації посадових осіб органу управління

 

38. Організація роботи посадових осіб штабу у локальній обчислювальній мережі органу управління.

Відповідь: Кожна посадова особа одержує свою адресу, пароль.

1. Розподіл завдань між посадовими особам

2. Визначення порядку доступу посадових осіб до баз даних

3. Визначення порядку обміну даними між посадовими особами

4. Визначення порядку доповіді пропозицій до рішення