Гігієнічне нормування умов праці

Умови праці – це сукупність виробничих факторів, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.

Небезпечний виробничий фактор – це негативні умови праці, які призводить до травмування працівника, або до іншого раптового погіршання його здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор – це негативні умови праці, що призводять до поступового захворювання працівника, та заниження його працездатності.

Нещасний випадок на підприємстві – це раптова дія на працівника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним трудових обов’язків.

Професійне захворювання – це патологічна зміна стану здоров’я працівника пов’язана з постійним впливом на нього шкідливих виробничих факторів, або з надмірним його трудовим перевантаженням.

Виробничо-обумовлені захворювання – це звичайні захворювання, які частіше виникають у працівників з тяжкими і шкідливими умовами праці, і у яких від цього гірше проходить процес видужування.

За природою дії небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, та психофізіологічні (ГОСТ 12.0.003-74).

Фізичні небезпечні і шкідливі фактори – це:

– рух автомашин і різноманітних механізмів;

– рухомі частини виробничого обладнання;

– підвищення запиленості і загазованості виробничого середовища;

– підвищення рівня шуму, вібрації, та різного роду випромінювань;

– підвищення напруги електричного та магнітного поля;

– недостатня освітленість робочої зони, і таке інше.

Хімічні небезпечні і шкідливі фактори – це хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:

– загально токсичні;

– подразнюючі;

– сенсибілізуючі (що занижують чутливість);

– канцерогенні (що викликають виразкові хвороби [рак]);

– мутагенні (що змінюють клітинну структуру [мутація]);

– що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні небезпечні і шкідливі фактори – це:

– патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки);

– продукти їх життєдіяльності;

– макроорганізми (рослини, комахи, тварини).

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі фактори – це:

– фізична втома працівника (статична і динамічна);

– нервово-психічне (розумове) перевантаження організму;

– монотонність праці;

– емоціональні спалахи працівника.

КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ

Для оцінки умов праці законодавством України розроблена “Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливих і небезпечних виробничих факторів та тяжкості і напруженості трудового процесу”. (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. №528).

Згідно з цією класифікацією умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праці – при яких зберігається не тільки здоров’я працівників, але й утворюються посилання для підтримки високого рівня їх працездатності.

2 клас – допустимі умови праці – коли рівні шкідливих і небезпечних факторів не перевищують гігієнічних нормативів, а працездатність працівника відновлюється за термін необхідного відпочинку без негативного впливу на стан його здоров’я.

3 клас – шкідливі умови праці – коли шкідливі фактори перевищують гігієнічні норми, та негативно впливають на організм працівника.

3-й клас умов праці поділяється ще на 4 ступені шкідливості:

І ступінь (3.1) – коли працездатність працівника не в повній мірі відновлюється за термін відпочинку до наступної зміни, що збільшує ризик погіршення його здоров’я.

ІІ ступінь (3.2) – коли шкідливі фактори на протязі перших 10 років їх дії призводять до виробничо-обумовлених захворювань працівника без втрати його професійної працездатності.

ІІІ ступінь (3.3) – коли шкідливі фактори призводять до професійних захворювань з втратою фахової працездатності працівника в період активної його трудової діяльності.

ІV ступінь (3.4) – коли шкідливі фактори призводять до тяжких форм професійного захворювання з повною втратою будь якої трудової діяльності працівника.

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – коли на протязі однієї зміни рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів становлять надмірну загрозу для життя і здоров’я працівника (ризик тяжких захворювань, отруєнь, каліцтва, або смерті).

Оцінка умов праці базується на диференційному аналізу усіх виробничих факторів, які мають місце у даній робочій зоні. До таких виробничих факторів відносяться:

– мікроклімат виробничого середовища;

– важкість і напруженість праці;

– вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

– ступінь освітленості робочого місця;

– рівень шуму і промислової вібрації;

– інфразвук та ультразвук;

– іонізуюче та електромагнітне випромінювання;

– аероіонізація;

– дія біологічних чинників.

Для усіх цих факторів “Санітарні норми і правила” містять таблиці гігієнічної класифікації умов праці, які мають форму: