Предмет вікової психології

ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

 

Київ

«Просвіта» 2001

 

 

ББК 88.37я73 В43

В43 Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. /

О.В. Скрипченко,Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчукта ін.— К.: Просвіта, 2001.— 416 с.

В посібнику на основі досягнень психологічної науки систематизовано і представлено найновіші відомості з вікової і педагогічної психології.

Призначений для студентів вищих і середніх навчаль­них закладів, вчителів, вихователів, практичних психоло­гів, соціальних працівників.

Автори:

Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук 3. В.,л Булах І. С, Зеліиська Т. М., Співак Н. В., Лисянська Т. М.\ Зубалій Н. П., ЗінченкоЛ. М, Абрамян Н. Д, Артемчук О. Г.

Рецензенти:

Бех І. Д.— дійсний членАПН України, доктор психологіч­них наук, професор..,.

- —-Мепелєва Н. В.—_член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наукз,ар6"ф'е'с<3р'.,»

Рекомендовано Міністерством освіти та науки України (лист №194 від 5.12.2000 р.)

I8ВN 966-7115-43-7

© Група авторів, 2001. © ПТФ «Просвіта», художнє оформлення, 2001.

Вступ

Навчальний посібник «Вікова і педагогічна психологія» розрахований, перш за все, на викладачів і студентів педагогічних вищих навчальних закладів, а також може бути корисним всім, хто хоче розширити і поглибити свої знання з цих галузей психології.

У пропонованому посібнику систематизовано і представле­но найновіші відомості з вікової і педагогічної психології, необхідні майбутньому вчителю, вихователю, психологу, соціальному працівнику. Його необхідність викликана відсутністю новітніх підручників українською мовою, які б враховували не лише світові, але й вітчизняні досягнення з проблем розвитку, навчання та виховання. При викладі матеріалу ми прагнули дотримуватися принципу історизму та біогенетичного підходу.

Ми дещо змінили структуру викладу програмного матеріа­лу порівняно з попередніми підручниками та посібниками. Новітні дані включено в зміст більшості традиційних тем. Окрім того, абсолютно новими є в посібнику теми: «Розвиток вікової і педагогічної психології в Україні», де значне місце відводиться внеску в ці галузі викладачів кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драго-манова, яка створювалась і розвивалась Г.С. Костюком, Д.Ф. Ніколенком, О.В. Скрипченком та іншими корифеями вітчизняної психології; «Психологія дорослості та геронто­психологія», які несправедливо пропускалися в попередніх підручниках і не розглядалися як своєрідні вікові етапи в розвитку людини.

Проблеми педагогічної психології аналізуються нами на основі особистісно-діяльнісного та вчинкового підходів в загальному контексті основних тенденцій розвитку сучасної освіти в Україні.

Працюючи над посібником, ми ставили за мету допомогти студентам педагогічних закладів розібратись в широкому спектрі наукових знань, підходів, точок зору, концепцій і теорій, а також тих можливих труднощів, з якими вони можуть зіткнутись в майбутній професійній діяльності.

У написанні посібника брали участь: доктор психологічних наук
О.В. Скрипченко (розділи 1 і IV), кандидати психологічних наук
Л.В. Долинська (розділ II), З.В. Огороднійчук (розділ III), І.С. Булах
1* з

 

(розділ V), Т.М. Зелінська (розділ VI), старший викладач Н.В. Співак (розділ VII), кандидати психологічних наук Т.М.Лисян-ська (розділи VIII, IX), Н.П.Зубалій (розділ X), Л.М.Зінченко (роз­діл XI). У написанні підрозділу «Методи психології» брали участь кандидати психологічних наук Н.Д.Абрамян та О.Г.Артемчук.

І. ПРЕДМЕТ ВІКОВОЇ І ПЕДАГОГІЧНОЇ
ПСИХОЛОГІЇ________________________

Предмет вікової психології

Предмет вікової психології. Психологія, як і інші науки, вийшла з філософії. Цей вихід стався у XVII ст. Пізніше у психологічній науці відбулася її диференціація, у результаті якої утворився рід психологічних наук. Однією з гілок була генетична психологія. її предметом є вивчення розвитку психіки тварин і людини. У свою чергу генетична психологія зазнала диференціації. З неї виділились такі галузі психології: порівняльна психологія, яка вивчає філогенез психіки шляхом порівняння основних форм психіки тварин і людини, психологія народів або етнопсихологія, яка здійснює порівняльне вивчення психічного складу різних народів і націй, і вікова психологія. Вікова психологія і є предметом нашого вивчення.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономір­ностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілку­вання тощо, формування психічних якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виникають з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку психічних функцій, а також вивчення

індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини нп різних етапах її індивідуального життя.

Як відмічалось, вікова психологія виникла у результаті диференціації наук, своїм корінням вона була започаткована, як і вся психологія, у філософії, пізніше — вийшла із загальної і генетичної психології, а потім у ній самій проходив процес диференціації. У його результаті виникла дитяча психологія, яка у свою чергу ділиться на психологію раннього віку, пси­хологію дошкільника, психологію молодшого школяра. Ці галузі знань розглядаються як розділи вікової психології. В цих розділах висвітлюються факти й закономірності психічного розвитку функцій, психологічні особливості дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. До вікової психології входить психологія підлітка, психологія юнака, пси­хологія ранньої зрілості, психологія середньої зрілості, психоло­гія пізньої зрілості. В такому поділі є деякі відмінності, обумов­лені дещо різними підходами. Так, наприклад, німецький і аме­риканський психолог Е.Еріксон виділяє психологію раннього дитинства, психологію віку гри, психологію шкільного віку (6—12 років), психологію юнацтва (від 12—13 до 19—20). Такий поділ виходив з його розуміння стадій розвитку підростаючої особисті.

Українські та інші психологи виділяють психологію підлітка як розділ вікової психології, який вивчає факти й закономірності психічного розвитку в підлітковому віці, психологічні особливо­сті підлітка, психологію юнака, психологію людей зрілого віку і психологію людей похилого віку. У курсах вікової психології для педагогічних вузів особлива увага звертається на галузі вікової психології від народження до юнацького віку включно.

Як і кожна наука, вікова психологія має ряд складових. Це:

1. Вчені з їх знаннями, творчим потенціалом, кваліфікацією,
досвідом і кооперацією наукової праці. У психології є вчені,
яким присвоюються за наукові успіхи наукові ступені кандида­
та, доктора психологічних наук за кваліфікацією педагогічна
та вікова психологія.

2. Відділи, чи лабораторії або групи при психологічних, чи
педагогічних наукових установах, яких об'єднують інтереси
проблем вікової психології.

3. Понятійний, категорійний апарат, на якому базується вікова
психологія.

4. Система наукової інформації. Дані, які одержують
науковці, працюючи в галузі вікової психології, друкуються в
монографічних роботах, у психологічних збірниках та
журналах тощо.

5. Методи дослідження, якими користуються науковці,
здобуваючи необхідну інформацію.

2. Предмет педагогічної психології

Педагогічна психологія також є галуззю психології. Педагогіч­на психологія вивчає психологічні проблеми навчання і вихован­ня. Це наука, яка вивчає закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу. Педагогічна психологія виникла у другій половині XIX ст. Засновником української і російської педагогічної психології був психолог і педагог К.Д. Ушинський (1823—1871). Велику роль у її становленні відіграли українські психологи і педагоги П.Д. Юркевич (1826—1874), О.Ф. Лазурський (1874—1917) та ін.

Психологи основну увагу у педагогічній психології зосереджують на вивченні психологічних закономірностей навчання і виховання дітей, підлітків, юнаків і дорослих людей. Педагогічна психологія диференціювалась на декілька галузей знань. Серед них — психологія навчання, психологія виховання, психологія учителя.

Предмет психології навчання. Психологія навчання є галуз­зю педагогічної психології. Психологія навчання вивчає зако­номірності розвитку особистості, виникнення психологічних новоутворень у людей різних вікових груп під час їх навчання. Психологи, які працюють у галузі психології навчання, спрямовують свої зусилля на пошук і створення оптимальних умов, що сприяють керуванню процесом навчання, яке включає засвоєння учнями знань, умінь і навичок, мотиви і цілі їх учіння, ставлення до навчання та інші проблеми. На основі даних психології навчання розробляються методи навчання і виховання.

Предмет психології виховання. Предметом психології виховання є дослідження психологічних закономірностей формування особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу, тобто вивчення процесів, які здійсню-

ються при взаємодії вихователя і вихованця, а також дослідження взаємодії між вихованцями. Психологія виховання вивчає, як формується моральна самостійність підростаючої особи, як складається у неї морально-вольова сфера. Дослідники з проблем психології виховання зосереджували і зосереджують свої зусилля на формуванні у підростаючої особистості моральних уявлень, понять, принципів, переконань, дій, почуттів, звичок, що виражають позитивне ставлення дітей, підлітків, юнаків до України, батьків, вчителів, інших оточуючих людей, до української мови та інших мов, до навчання і праці, до прав і обов'язків, до себе самого.

Предмет психології учителя. Психологія учителя є галуззю педагогічної психології. Психологія вчителя вивчає психоло­гічні проблеми, що включають вчителя як спеціаліста з притаманними йому функціями, пов'язаними з навчанням і вихованням учнів у школі, класним керівництвом, проведенням позакласної роботи, зв'язками з батьками і громадськістю. Особливе місце тут займають взаємовідносини вчителя і учнів, взаємини між вчителями, шкільним керівництвом, створення сприятливого психологічного клімату у навчальних класах, у школі тощо. До проблем цієї галузі психологічних знань входять і психологічні питання формування вчителя не тільки як вузького спеціаліста-предметника, а й мислителя, громадсь­кого діяча, який формує погляди й переконання оточуючих людей, допомагає їм формувати національну свідомість, сприяє зміцненню добробуту людей незалежної України через пропаганду гуманних ідей, духовності тощо.

Вікова психологія має тісні зв'язки з іншими науками про люди­ну. Вона, насамперед, зв'язана із філософією як наукою, від якої відокремились всі галузі психології. Особливо зв'язані з філософією різноманітні теоретичні положення вікової психології.

Після відокремлення психології від філософії певний час існувала одна галузь знань — психологія, яка вивчала і вивчає закономірності виникнення, розвиток і формування психіки у людини, тварини. Пізніше відбувся процес диференціації психології. Так виникла генетична психологія, яка у свою чергу відпочкувала вікову, порівняльну психологію та психологію народів. Цілком природньо, що вікова психологія зв'язана з цими галузями знань, які об'єднуються у генетичну психологію. (Порівняльна психологія досліджує філогенез психіки шляхом

порівняння основних форм психіки тварин і людини; психологія народів вивчає історичний розвиток психіки людини шляхом зіставлення психології різних племен, народів і націй).

Вікова психологія зв'язана з педагогічною психологією та її галузями. Цей зв'язок обумовлений тим, що розвиток людини відбувається в умовах навчання, виховання та збагачення соціальним досвідом. Педагогічна психологія досліджує психологічні основи навчально-виховного процесу. Ця галузь знань розділилась на психологію навчання і психологію виховання. Вікова психологія зв'язана й з іншими галузями психології.

Серед них:

1) диференціальна психологія — галузь психології, що
вивчає індивідуальні і групові відмінності у психіці людей, як
впливають на ці відмінності статеві особливості, особливості
організму, його нервової системи тощо. З цієї галузі знань
вийшла індивідуальна психологія, яка вивчає індивідуальні
особливості психічних функцій людини, і групова психологія,
що вивчає психологію поведінки соціальних груп. Спільним
тут є з'ясування особливостей прояву психічних функцій у
людей, різних за віком, які входять до цих соціальних груп;

2) соціальна психологія, що вивчає взаємовідносини людей
у малих групах, колективах та їх вплив на психіку і діяльність
підростаючої особистості, яка формується у певних життєвих
групах, колективах, сім'ї, виконуючи у них певні функції і ролі;

3) психологія праці, що вивчає психологічні проблеми трудової
діяльності, зокрема, інженерну психологію, яка розглядає
об'єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії
людини і технічних засобів за певних умов природного і
соціального середовища. Наприклад, тут вікова психологія дає дані
про мікровікові особливості людей приблизно у межах від 18 до
60 років;

4) геронтопсихологія, що вивчає психічні функції, пов'язані зі
старінням організму, зміною форм активності людей похилого віку
тощо;

5) психологія важковиховуваних осіб різних вікових груп;

6) спеціальна психологія, яка вивчає психологічні особливо­
сті аномальних дітей і дорослих;

7) психогігієна, яка вивчає заходи, спрямовані на збережен­
ня й зміцнення психічного здоров'я людей різних груп тощо.

Вікова психологія зв'язана із іншими галузями психоло­гії, але цей зв'язок не позбавляє вікову психологію свого предмета дослідження. Видатні психологи і педагоги Я.А. Каменський, К.Д. Ушинський та ін. вказували на тісний зв'язок психології і, зокрема, вікової психології з педагогі­кою — наукою, що розробляє мету, зміст, методи та форми навчання й виховання підростаючого покоління. Вікова психологія зв'язана і з окремими галузями педагогіки. Наприклад, з дошкільною педагогікою, яка вивчає закономір­ності виховання дітей дошкільного віку, спираючись насамперед на дані вікової психології і дані інших психоло­гічних та педагогічних галузей знань. Вікова психологія пов'язана з віковою анатомією й фізіологією та з їх диференціальними галузями: шкільною гігієною, педіатрією, психоневрологією. Цей зв'язок обумовлений тим, що на всіх вікових етапах розвитку особистості необхідною умовою є нормальне функціонування нервової системи.