Двосторонній характер процесу навчання

Навчання - це різновидність діяльності людини, яка носить двосторонній характер: взаємодія викладача і учнів (одного чи колективу), що протікає в певних умовах (навчально-матеріальних, морально-психологічних, естетичних).

Процес навчання складається з двох процесів: викладання (діяльність викладача), учіння (діяльність учня чи колективу).

Навчання не можливе без одночасної діяльності викладача і тих, кого він навчає, без їх дидактичної взаємодії, в результаті якої реалізується єдність навчального і особистісного впливу педагога, внутрішнього відображення цього впливу, виникненню самостійних бажань учня по оволодінню знаннями, вміннями, навичками, певними елементами вихованості І розвиненості. Процес навчання разом з тим не є механічною сумою процесів викладання і учіння: це неподільний процес, цільність якого випливає із спільних цілей викладання і навчання, в неможливості існування викладання без навчання.

Учіння - це власне навчальна діяльність учня. Це не лише оволодіння тим, що дає вчитель, і процес пізнавальної діяльності учнів, завдяки якій: учень усвідомлює мету навчання; розвиток і поглиблення потреб, мотивів; осмислення нового матеріалу; запам'ятовування, застосування, самоконтроль. Пізнавальна діяльність учнів стоїть у центрі навчання. Розрізняють учіння у вигляді предметів - практичної і інтелектуальної діяльності. Учіння передбачає одночасне здійснення двох процесів: нагромадження знань; оволодіння способами керування ними.

Акт засвоєння знань.

Сприйняття - відображення в свідомості людини властивостей предметів і явищ, які діють в цей момент на органи чуття. Сюди входять не тільки дані безпосередніх відчуттів учня (зорових, моторних і ін.), але і дані його попереднього досвіду.

Осмислення, розуміння. Сприйняття обов'язково повинно переростати в осмислення і розуміння вивченого. На цьому етапі появляється певне відношення до вивченого, зародження переконання, міцне уміння доводити справедливість певних висновків. В результаті учень глибоко осмислює матеріал і впевнено оволодіває ним.

Узагальнення - виділення головного, загальних характерних рис предметів і явищ. Для цього треба: аналізувати факти і властивості; синтезувати їх певним чином, абстрагуватися від деталей і конкретностей, порівнювати їх значимість І робити висновки, які з деталей найважливіші. Цей процес протікає при активній допомозі і управлінні з боку вчителя.

Закріплення - здійснюється шляхом заучування основних фактів, визначень, зв'язків, методів доведення, шляхом узагальнення висновків, виконання письмових і лабораторних вправ спеціально направлені на закріплення, застосування і отримання знань.

 

35 Зміст освіти в національній школі. Основні шляхи реформування загальноосвітньої і професійної підготовки учнів відповідно до вимог законів України «Про загальну середню освіту» та концепцію 12-річної середньої загальноосвітньої школи.

Зміст виховання відображається в єдності загальної мети, завдання складові частини, тобто є вихованням у різних напрямках різних якостей і те яким чином це відбувається /форми методи засоби/ Зміст національного виховання – складовий укр. виховання – рідна мова, родовід, історія, краєзнавство, природа рідного краю, народна міфологія, народне мистецтво, народний календар, народна символіка, народні прикмети, вірування, релігія, родові традиції....

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії нац свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Навч-вих процес спрямований на всебічний розвиток людини як особистості, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

Важливим аспектом демократизації сучасної школи є розвиток системи самоврядування, реформування управлінської сфери. Законами Про освіту та Про загальну середню освіту. В укр. нац школі створено органи самоврядування, до складу яких входять заг збори колективу закладу освіти, конференції пед працівників, з’їзд працівників освіти Автономної республіки Крим, Всеукр зїзд працівників освіти

У законах визначені напрями, основні шляхи і принципи наступного реформування освіти. Суттєва увага приділяється нац вихованню, головною метою якого є надання молодим поколінням соц досвіду успадкування духовних надбаньукр народу, формування високої мовної культури, оволодіння укр. мовою. У галузі вищої освіти передбачається стратегічне завдання – перехід до гнучкої, ступеневої системи підготовки фахівців для підвищення культурного і освітнього рівня суспільства, піднесення вищої освіти на рівень досягнень найбільш розвинутих країн, шляхом здійснення ряду проектів.

Загальна середня освіта повинна забезпечувати максимальний розвиток дитини, як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільством та нац культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися в різних типах закладів.

Загальноосвітня школа виступає важливим фактором відродження нації, виховання у молоді нац свідомості і гідності... система загальної середньої освіти відокремлена від церкви і носить світський характер.

Загальний зміст навчального матеріалу середньої освіти поділяється на державний і шкільний компоненти.

Гімназії та ліцеї працюють за спеціальними навчальними планами, які розробляються пед колективами спільно з вищими навчальними закладами. Міністерство освіти і науки України розроблений базовий навчальний план гімназії, який передбачає широкий спектр предметів за вибором: латина, стилістика мови, грецька, народознавство, ораторське мистецтво, поетика, логіка, історія, культура, вступ до філософії...

Базовий навчальний план ліцею диференціює навчальну роботу за основними прoфілями: філологічний, історико-філософський, художньо-культурний, фізико-математичний, біолого-хімічний, економічний, технічний. Їх кількість і зміст визначаються пед колективом відповідно до потреб учнів і кадрового забезпечення. Додаткові предмети в ці навчальні плани вводяться залежно від напрямів і профілів: етика, естетика, культура.... У учнів відкриваються широкі можливості щодо вибору додаткових курсів

Професійна освіта здійснюється в Україні в системі вищих та середніх спеціальних навч закладів: академіях, інститутах, коледжах, технікумах, технічних, педагогічних, медичних та мистецьких училищах.

36. Різні види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, модульне.Технологічний підхід у навчанні.

Пояснювально-ілюстративне навчання: 1) Вчитель інформує учнів про нові елементи знань, вмінь, широко використовує наочність; 2) Роз'яснює найбільш важливі моменти, 3) Організовує осмислення навчальної Інформації; 4) Узагальнює знання, 5) Організовує закріплення навчального матеріалу шляхом повторення, роз'яснення, контролю; 6) Організовує застосування отриманих знань: роз'яснює, поставляє задачі, вправи. Матеріал подається неперервно і в послідовному викладі.

Проблемне навчання: 1) Постановка проблемної задачі у вигляді запитання, досліду, 2) Організовує роздуми учнів над поставленою задачею, пошук розв'язків; 3) Пропонує довести справедливість висунутого варіанту розв'язку задачі; 4) Якщо гіпотеза учнів правильна, просить зробити з неї висновки про отримання нових знань; 5) Якщо гіпотеза хибна, корегує, уточнює поставлену задачу; 6) Узагальнює отримані розв'язки, вказує на неточності, щоб відшліфувати процес проблемних міркувань, заохочує активність, 7) Ставить запитання з ціллю закріплення нових знань; 8) Пропонує вправи по застосуванню нових знань. Застосовується з ціллю розвитку навичок в творчій, навчально-пізнавальній діяльності, допомагає більш глибокому оволодінню знаннями.

Програмоване навчання: подача нового матеріалу невеликим, логічно завершеними дозами, після чого зразу ж слідує контроль. Наступна доза навчального матеріалу подається тоді, коли стане ясно, що дана порція матеріалу засвоєна учнями повністю. Застосовують програмовані посібники, комп'ютери (алгоритмізоване навчання). При програмованому навчанні в цілому циклі засвоєння об'єднуються декілька проміжних мікроциклів. Узагальнення і застосування знань на практиці стає можливим лише після засвоєння декількох доз навчальної Інформації.

Модульне навчання (Шаталов та ін. новатори). Модуль - це навчальна одиниця, в якій міститься змістовний центр. Зміст модуля. 2-3 лекції, 1-2 практичних заняття, 3-4 практичних комбінованих семінари. Методичне забезпечення - авторський посібник; - варіанти завдань домашніх І контрольних робіт за кожним модулем; - варіанти залікових і підсумкових робіт (по кількості учнів); - варіанти письмових екзаменаційних робіт.

Форми контролю якості знань: домашня контрольна робота, залікові роботи по закінченню кожного модуля; поурочна активність (ставиться оцінка); виконання творчих робіт; залік по модулю; екзамен за весь рік. Оцінювання: 100-бальна система (домашня контрольна робота - 10, поурочна активність - 5-10, залікова робота - 15-30, творчі - ЗО.

Технолог. підхід у нав-ні

зворотній зв'язок-корекція:

Заг мета ----à Конкретна --------> Зміст ------à Результат

Мета

описує результат

37. Педагогічні вимоги до навчальних планів, програм, посібників відповідно до концепції середньої загальноосвітньої школи. Навчальний план - це державний нормативний документ, який визначає підсумоване навчальне навантаження учнів і його розподіл за станами і класами.

Основні компоненти: 1) базовий (адаптований змістом освіти про природу і суспільство); 2) шкільний (задовольняє пізнавальні інтереси учнів). Має два напрями: поглиблене вивчення предмету (гуртки, факультативи); компенсаційна корегуюча робота з дітьми з відхиленнями; 3) національний компонент.

Навчальний план затверджує Міністерство освіти. Він містить по кожному класу загальну кількість уроків на тиждень, поділено відповідно до кожного предмета. Ним керується адміністрація школи під час складання розкладу уроків, який має тижневу послідовність у розподілі педагогічного навантаження між вчителями.

Навчальна програма - державний документ, в якому розкривається зміст освіти з кожного предмета І у кожному класі І визначається системою наукових знань і практичних умінь та навичок, якими необхідно опанувати учням, і дається кількість годин на вивчення кожної теми. Існує два типи побудови програми: - концентричний (матеріал даного ступеня навчання в більш ускладненому вигляді у наступних ступенях навчання); - лінійний (полягає в тому, що матеріал кожного ступеня навчання є логічним продовженням того, що вивчили на попередніх ступенях).

Підручник (засіб навчання)- це книга, яка викладає основний зміст навчального предмету відповідно до програми. Вимоги до підручника: змістовність матеріалу; науковість; посильність; стислість; чіткість. Функції: виховна; освітня пізнавального характеру; освітня розвиваючого характеру. Типи підручників залежать від методу викладання: інформаційні; проблемний виклад матеріалу; програмовий (ретельний відбір матеріалу, розташування його блоками); комплексний тип.

Вимоги до відбору методів освіти:

1) змістовність-спр-ть освіти на реалізацію мети, всеб. розвитку особ-ті;

2) Науковість-висока практична значимість змісту;

3) Посильність;

4) Стислість;

5) Чіткість викладу;

6) Наочність;