Житлово-комунальне господарство

Загальна кількість будинків з врахуванням сільського, селищного та відомчого житлового фонду становить 5718 од., площею – 13,09 млн. кв. м.

Протягом 2005-2012 року загальна площа житлового фонду збільшилася у Києво-Святошинському районі – 6003 тис.м2. у порівнянні з 2005 роком – тис.м2., у Бориспільському районі - 2056 тис.м2, (2005 рік – тис.м2.), у Вишгородському районі – 2405 тис.м2, (2005 рік – 1896 тис.м2), у Васильківському районі – 2652 тис.м2, (2005 рік – 2203 тис.м2.) та у містах Бориспіль – 1561 тис.м2., (2005 рік – 1241 тис.м2.), Бровари – 2367 тис.м2., (2005 рік – 1984 тис.м2.)

З метою демонополізації сфери обслуговування житлового фонду в області створено та функціонує 355 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Житловий фонд області обладнаний 3121 ліфтом, з них 1371 ліфтв експлуатується понад 25 років. Частка ліфтів, що потребують ремонту, модернізації та заміни в Київської області становить 19,0%.

Протягом 2005-2012 року питома вага загальної житлової площі обладнаної водопроводом і каналізацією у міських поселеннях збільшилась на 7,0 %. У сільській місцевості питома вага загальної житлової площі обладнаної водопроводом збільшилась на 14,3 %, а каналізації – на 16,1 %.

Водопровідно-каналізаційне господарство

Загальна протяжність водопровідних мереж з врахуванням сільських, селищних та відомчих становить 5112,98 км. Встановлена виробнича потужність насосних станцій 1-го підйому складає 515 тис.м³/добу.

Середній рівень втрат води відпущеної споживачам Київській області становить – 21,4 %.

В рамках загальнодержавної програми "Питна вода України" у 2010 - 2012 роках в області реалізовано ряд проектів, спрямованих на покращення якості питної води, проведена значна робота щодо будівництва, реконструкції водопровідних мереж. Так, у Бородянському районі довжина водопровідних мереж збільшилась – на 91,83 км, Володарському на – 51,30 км, Макарівському – на 63,10 км, Тетіївському – на 36,98 км, у містах Березань – на 24,70 км, Біла Церква – на 18,71 км. Але, значна частина ветхих і аварійних мере привела до скорочення протяжності водопровідних мереж у Вишгородському, Ставищанському, Фастівському районах.

Централізоване водовідведення в області здійснюється водопроводами загальною протяжністю 2398,80 км та пропускною спроможністю 307,5 тис.м.³ стоків на добу.

Починаючи з 2009 року по 2013 рік проведені заходи щодо покращення стану каналізаційних мереж у Баришівському, Бородянському районах та містах Березань, Бровари, Буча, Васильків. Так, у Баришівському районі довжина мереж збільшилась – на 24,44 км, у Бородянському – на 27,80 км, у місті Березань – 15,50 км.

Разом з тим, фізичний знос та енергоємність каналізаційних очисних споруд є проблемою в регіоні: 40,0% каналізаційних колекторів експлуатуються понад 40 років, 35,0% - більше 30 років, третина систем централізованого водовідведення перебуває у ветхому та аварійному стані.

Реконструкції або заміни потребують каналізаційні мережі Баришівського району – 14,2 км, Бодянського – 12,1 км, Макарівського- 13,9км, Миронівського – 12,8 км, Сквирського – 39,0 км та міст Біла Церква – 138,1 км, Бориспіль – 59,1 км, Ірпінь – 39,4 км.

Теплоенергетика

Всього у Київській області працює 1409 котелень, з них - 225 працює на альтернативних видах палива, що становить майже 16,0 % (11,0% від загальної кількості котелень використовують пелети; 2,7% - електроопалення; 1,1% - вугілля, та 1,2% займають теплові насоси, сонячні колектори, біогазу, тощо).

Висновки

Нестача фінансових ресурсів стримує технічне переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвиток комунальної інфраструктури області;

зношеність основних фондів житлово-комунальних підприємств призводить до збільшення витрат енергоносіїв, кількості аварійних випадків в інженерних системах, збільшення обсягів капітальних та поточних ремонтів;

підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва, підвищення енерго-ефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки області на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;

оптимізація виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;

оновлення виробничої бази галузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства області;

залучення інвестицій через механізми державно-приватного партнерства, зокрема через передачу в концесію об'єктів житлово-комунального господарства;

стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури;

поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою.

 

5.ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО

5.1. Структура регіональної економіки

Київська область за обсягами валового регіонального продукту (ВРП), який у 2012 році становив 69663 млн.грн, належить до п’ятірки економічно розвинутих регіонів України (після м.Києва, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей).

Розподіл ВРП по регіонах України у 2012 році, млн.грн

 

Активізації інвестиційної діяльності у всіх галузях економіки області протягом останніх 10 років обумовила високі щорічні темпи зростання обсягів ВРП, за виключенням 2009 року, коли внаслідок світової фінансово-економічної кризи відбувся їх спад.

Випереджаючі темпи зростання ВРП Київської області у порівнянні із загальнодержавними темпами сприяли тому, що починаючи з 2008 року ВРП у розрахунку на одну особу перевищував відповідне значення показника в цілому по Україні, зокрема в 2011-2012 роки у середньому на 20 %, проте поступався таким економічно розвинутим регіонам як м.Київ та Дніпропетровська область, а також Саратовській області Російської Федерації і Нижнєсілезькому воєводсту Республіки Польща.

Позитивна динаміка зростання ВРП Київської області сприяла підвищення частки Київщини у валовому внутрішньому продукті України з 3,4% у 2004 році до 4,5% у 2012 році.

 

Динаміка частки ВРП Київської області

у його загальнодержавних обсягах, %

Структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності протягом 2004-2012 років постійно змінювалась в залежності від темпів зростання ВДВ у відповідних галузях та сферах. Так, за рахунок введення в дію в області потужних логістичних центрів, елеваторів, овочесховищ, міжрегіонального оптовивого ринку "Столичний", розвитку сфери телекомунікацій, мережевої торгівлі, обсягів операцій з нерухомістю ВДВ у сферах економічної діяльності, пов’язаних з торгівлею, послугами юридичним і фізичним особам, транспортом і зв’язком значно випереджали темпи зростання ВДВ у промисловості, сільському господарстві і будівництві. У результаті цих процесів частка торгівлі у загальних обсягах ВДВ Київської області збільшилась з 8,9% у 2004 році до 19,1% у 2012 році, транспорту і зв’язку - з 12,1% до 18,9%, тоді як частка промисловості зменшилась з 22,6% до 16,0%, сільського господарства - з 22,3% до 14,1%, будівництва - з 7,1% до 5,0%. Частка сфери послуг юридичним і фізичним особам за останні 9 років також змінилась, зокрема їх внутрішня структура. Придбання земельних ділянок для будівництва індивідуального житла сприяли тому, що частка послуг щодо операцій з нерухомим майном у загальних обсягах ВДВ збільшилась з 4,4% у 2004 році до 10,9% у 2012 році, за рахунок зменшення частки послуг державного управління з 9,4% до 6,1%, освіти - з 5,1% до 3,9%, фінансової діяльності - з 3,4% до 1,5%, при відсутності істотних змін щодо частки послуг охорони здоров’я і комунальних послуг. Висновки 1. У Київській області протягом 2004-2013 років відбулось значне нарощування економічного потенціалу, що дозволило Київщині ввійти до п’ятірки найбільш економічно розвинених регіонів України.2. За рахунок значних темпів зростання ВДВ в галузях торгівлі, транспорту, зв’язку та у сферах надання послуг юридичним та фізичним особам змінився тип економіки з індустріально-аграрного до типу економіки регіону з домінуванням сфери послуг.

5.2 Промисловий потенціал

Київська область відноситься до промислово розвинених регіонів України, про що засвідчує 7 місце за обсягами реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу.

У промисловому комплексі області, до якого належить 19 великих підприємств, 342 середніх і 2409 малих підприємств, переважають галузі, що виробляють електроенергію, продукти харчування, гумові та пластмасові вироби, папір і картон, транспортні засоби, металовироби.

Протягом 2010-2011 років промисловий комплекс області за рахунок зростання виробництва у 2010 році на 8,0% та 2011 році на 10,6% подолав допущене у 2009 році падіння виробництва на 17,0%, проте поступова втрата ринків збуту виробленої продукції у Російській Федерації, зокрема продуктів харчування, призвела до зниження промислового виробництва у 2012 році на 3,0%, а 2013 році – на 4,7 відсотка.

Частка Київської області у загальнодержавних обсягах реалізованої продукції у 2007-2013 роках

Падіння виробництва у 2012-2013 роках призвело до зниження питомої ваги області у загальнодержавних обсягах реалізованої промислової продукції з 4,1% у 2009 році до 3,6% у 2013 році.

Структура обсягів реалізованої промислової продукції області за основними видами діяльності у 2013 рік, %

Структура промислового виробництва за останні 10 років поступово змінюється. Так, частка виробництва харчових продуктів і напоїв у загальних обсягах реалізованої промислової продукції зросла з 30,6% у 2003 році до 32,5% у 2013 році, виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу і поліграфічної діяльності з 7,5% до 8,8%, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря з 14,8% до 25,0%. Проте питома вага машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання скоротилася з 9,6% до 7,4%, виробництва гумових і пластмасових виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції з 17,6% до 14,4%, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання з 5,8 до 4,9, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів з 1,9% до 0,8 відсотка.

Протягом 2010-2013 років за рахунок введення в дію нових промислових комплексів у галузевій структурі промислового виробництва з’явилися нові види промислової діяльності такі як виробництво продуктів нафтоперероблення, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів. Хоча їх сумарна частка у загальних обсягах реалізованої промислової продукції у 2013 році не перевищила 2,4 %, вони мають значний потенціал зростання.

Так, індекси обсягів промислового виробництва за підсумками 2013 року на підприємствах з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції склали 110,7% (у 2012 році - 109,4%), а основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів –111,7% (у 2012 році - 111,7%).

 

Найбільшими промисловими центрами області, сумарна частка яких становить майже 70,0% загальних обсягів реалізованої продукції у 2013 році є м. Біла Церква (17,5%), м. Обухів (7,7%), м. Бровари (4,0%), Києво-Святошинський (12,4), Миронівський (7,8) та Броварський (7,7) райони.

Структура реалізації промислової продукції у розрахунку на одну особу серед районів і міст області засвідчує про значну територіальну диспропорцію у розподілі промислового потенціалу по території області.

Серед районів найбільші обсяги реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 2013 році було здійснено підприємствами Миронівського, Обухівського, Броварського, а найменші – Іванківського і Ставищенського районів. Співвідношення максимального та мінімального значення цього показника серед районів області становить 133 рази.

Серед міст найбільші обсяги реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 2013 році було здійснено підприємствами м. Обухів, м. Біла Церква, м. Ірпінь і м. Фастів, а найменші - м. Переяслав-Хмельницький і м. Ржищів. Співвідношення максимального та мінімального значення цього показника серед міст області становило 14,6 рази.

Підприємства, що визначають промисловий потенціал області:

Трипільська ТЕС - найпотужніша електростанція на Київщині. Підприємство є найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області.

Каскад Київських ГЕС і ГАЕС є верхньою сходинкою каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро і входить до складу державної акціонерної гідрогенеруючої компанії "Дніпрогідроенерго". Каскад об'єднує дві станції - Київську ГЕС, базову станцію компанії, і Київську ГАЕС, єдину діючу гідроакумулюючу електростанцію на території України.

Загальнодержавне значення має казенний завод порошкової металургії (м. Бровари), який випускає для підприємств машинобудування комплектуючі з нових матеріалів зі спеціальними властивостями (жароміцні, корозійностійкі, антифрикційні, фрикційні, композиційні та інші).

ТОВ "Борекс" - єдине підприємство в Україні, яке спеціалізується на виробництві екскаваторів на базі тракторів ЮМЗ, МТЗ, а також земле обробної, кормо- і бурякозбиральної сільськогосподарської техники.

ТОВ НПП "Білоцерківмаз" виробляє зернозбиральний комбайни "Славутич", кормозбиральний причіпний комбайн "Рось-2", а також інщу ґрунтообробну та іншу сільськогосподарську техніку

ПАТ "Бориспільський автозавод" випускає автобуси різних модифікацій, зокрема за державною програмою "Шкільний автобус".

ДП "Жулянський машинобудівний завод "Візар" є провідним підприємством авіаційної промисловості України - виробляє вузли для оснащення літаків і вертольотів різних типів, що випускаються в країнах СНД, а побутові мембранні газові лічильники, стабілізатори тиску різних модифікацій, медичні інструментарії, офісне обладнання.

ВАТ "Кранобудівна фірма "Стріла" м. Бровари виготовляє автокрани, здійснює ремонт установок кранів, виготовлення і ремонт вузлів гідравліки.

Приватне ПАТ "Росава" є виробником майже 200 типорозмірів шин для автомобілів та сільськогосподарської техніки.

ПАТ "Елопак-Фастів" є одним із відомих світових виробників упаковки і пакувальних систем для рідких харчових продуктів.

ТОВ "Хенкель Баутехнік (Україна)" - провідний вітчизняний виробник сухих будівельних сумішей "Ceresit".

ТОВ "Аерок" є лідером на ринку виробів з комірчастого бетону автоклавного тверднення в Україні під торгівельною маркою AEROC, які за своєю якостю відповідають найвищим європейським стандартам.

ВАТ “Київський картонно-паперовий комбінат” у м. Обухів - одне з найбільших у Європі підприємств, що працює на вторинній сировині і виробляє гофрокартон та вироби з картону і паперу.

ПрАТ "Гостомельський склозавод "Вітропак" - єдине підприємство України такого напрямку, яке виробляє понад 300 млн. шт. склотари в рік. ТОВ "Бучанський завод склотари" - один з потужних в Україні виробників пляшок ємкістю від 0,25 л до 1,5 л і банок ємкістю від 0,25 л до 3,0 л, що мають великий попит серед підприємств харчової промисловості.

ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" - це найпотужніший у Європі виробник безалкогольних напоїв відомих брендів Coca-Cola, Fanta, та Sprite, соків та нектарів Rich та "Добрий", BotaniQ, холодних чаїв Nestea, енергетичних напоїв Burn та Gladiator, природної води Bonaqua.

ПАТ "Яготинський маслозавод" один з найбільших в Україні виробник молочної продукції, зокрема оригінальних видів на основі цілісного молока без використання консервантів, а також повного асортименту молочної продукції для малят від 6 місяців під торгівельною маркою "Яготинське для дітей"

КП "Білоцеркіовхлібопродукт", відоме в Украині і за кордоном якістю виробленого пшеничного брошна і гречаної крупи, а також продуктів спиртної екстракції зародка пшениці - дієтичні добавки "Олія...", "Глюкорн", "Шрот".

ВАТ "Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас" виготовляє скляні ялинкові прикраси. Прикраси виготовляються вручну, що дає можливість розпису за ескізами замовника і реалізації його художніх фантазій.

Висновки

Київська область за своїм промисловим потенціалом належить до десятки найбільш промислового розвинутих регіонів України.

Повільні темпи зміни протягом останніх 10 років структури промислового виробництва із значною питомою вагою виробництва харчових продуктів і напоїв сприяли мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи на результати роботи промисловості, але робить цю галузь залежною від кон’юктури на зовнішніх ринках.

Високі темпи розвитку таких інноваційно активних галузей як виробництво хімічних речовин і виробництво фармацевтичних препаратів можуть у найближчі роки істотно вплинути на структуру промислового виробництва

Промисловість області продовжує розвиватися у традиційних промислових центрах області, тоді як частка північних і південних районів у загальнообласних обсягах реалізованої продукції залишається незначною

Має місце значна диференціація серед районів та міст за показниками виробництва промислової продукції в розрахунку на одну особу.

5.3 Сільське господарство

Київська область належить до групи областей, які в межах своєї території формують більше податкових ресурсів до державного бюджету ніж сума дотацій, що отримується областю.

Київська область є єдиним регіоном України, який не має власного окремого адміністративного центру, але в межах області знаходиться столиця України – найбільше місто держави Київ де проживає принаймні 3-4 мільйони населення(зареєстрованого та незареєстрованого).

Без Києва, Київська область є однією з найменш урбанізованих областей і роль сільського господарства у структурі економіки області є дуже важливою. Наявність в межах області такого міста, як Київ, найбільший ринок продовольства в Україні є додатковим стимулом для розвитку тих секторів сільськогосподарського виробництва, для яких характерним є висока додана вартість, які створюють додаткові робочі місця.

Таке твердження потребує розгорнутого аналізу, для виявлення найбільш перспективних районів для розвитку сільськогосподарського виробництва Київщини.

Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарський продукції.

Рис.5.1 Рівень урбанізації Київської області та її районів

Динаміка сільськогосподарського виробництва Київської області

Київська область у 2012 році зайняла провідну позицію у виробництві валової продукції сільського господарства з часткою у 6,6% від загального виробництва(у 2011- 5 місце з часткою 5,8%).Також у 2012 році вперше за 22 роки область перевищила рівень виробництва валової продукції у порівнянні з 1990 роком на 4,5%.

По рівню продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Київська область входить в десятку найкращих, зокрема у тваринництві це 4 місце, а у рослинництві - 11 місце.

Протягом 2009-2012 років сільськогосподарські підприємства Київської області отримую найбільший прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції який у 2012 році склав 2832,9 млн.грн. Область займає друге місце у середньомісячній номінальній заробітній платі штатних працівників сільськогосподарських підприємств (2433 грн).Також у Київській області один з найвищих рівнів рентабельності в Україні, який взагалі ніколи не набував від’ємного значення, що свідчить про високу ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому та його інвестиційну привабливість для малого і великого бізнесу.

 

Структура сільськогосподарського виробництва

У структурі сільськогосподарського виробництва з кожним роком зростає частка сільськогосподарських підприємств у виробництві (у 2012 році 65,9%). Така тенденція пояснюється появою в області великих підприємств, які суттєво збільшили виробництво, створюючи виробничі комплекси сільськогосподарської продукції, зокрема тваринницьких галузей, які орієнтуються на київський міський ринок.

Принциповою відмінністю від інших українських сільськогосподарських областей, у Київській області частка господарств населення у с/г виробництві є відносно незначною. Господарства населення в 2012 році у рослинництві виробили 38,1% всієї продукції, а у тваринництві ця частка склала 27,4 відсотка.

 

Для Київської області, так, як і для всього с/г комплексу держави характерним є стійке переважання у структурі с/г виробництва рослинництва, передусім зернового господарства.

За останні кілька років поступово збільшується частка тваринництва, хоча темпи зростання є явно не достатні.

Враховуючи те, що Київська область перевищила валове виробництво 1990 року, можна стверджувати, що за 22 роки суттєво змінились основні рушійні галузі та спеціалізація області. За характером структури с/г області можна стверджувати, що область ще не використовує сповна ринок міста Києва для нарощування виробництва продукції тваринництва.

Рис.5.2 Структура сільськогосподарського виробництва області у сільськогосподарських підприємствах.

 

Київська область забезпечує свою потребу та міста Києва лише у картоплі та яйцях, всі інші галузі мають перспективу, адже різниця між споживанням та виробництвом є таким показником, як ємність ринку. За цим показником, перспективним є молочний, м’ясний та плодово-ягідний напрям виробництва, адже саме ці товари імпортує область. У перспективі не можна не врахувати і про споживання по Україні, бо забезпечивши власні потреби у сільськогосподарській продукції, нарощувати виробництво можливо для збуту у інші області та за кордон.

Рис.5.3 Ефективність сільського господарства

Загалом рентабельність сільськогосподарського виробництва є високою, лише 10 районів мають високі ризики для початку та ведення сільськогосподарського виробництва, адже середня рентабельність їх складає менше 10 відсотків. Ще 10 районів мають таку рентабельність, яка сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва і його росту, 5 районів є інвестиційно привабливими, адже з одиниці вкладених коштів можливо отримати більше половини коштів додаткового прибутку.

Рослинництво

Рослинництво у валовому виробництві займає частку 62,4% основними культурами що вирощуються на Київщині є зернові культури, картопля та овочі. З 1990 по 2012 рік посівні площі скоротилися на 270,1 тис.га.

Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур у 1990 році та у 2012 році

Господарствами населення у Київській області виробляється найбільше у рослинництві картоплі (95,8% від загального обсягу виробництва), овочів(86,8%), плодів і ягід(83,8%),це ті галузі які трудомісткі, мало механізовані та збиткові для с/г підприємств.

Зниження частки кормових культур, в загальній структурі посівних площ з 35% у 1990 році до 9% у 2012 році. що засвідчує про потенційну загрозу для розвитку тваринництва і зниження родючості грунтів області.

 

Динаміка виробництва основних сільськогосподарських культуру

(тис. т)

Вид культури	1995р	2000р	2005р	2006р	2007р	2008р	2009р	2010р	2011р	2012р
Зернові	1544,1	1430,5	2283,8	1856,5	1795,9	2592,8	2482,6		2785,5
Цукрові буряки	2564,7	1215,9	1562,4	2291,3	1610,2	997,5	747,8	1093,8	1490,6	1200,2
Соняшник	7,8	25,3	47,3	46,6	40,7	82,1	93,1	121,7	167,2
Картопля	1236,3	1350,8	1121,2	1303,3		1477,8	1359,8	1496,3	1825,7	1741,0
Овочі	380,9	295,2	401,6	458,9	439,3	513,4		454,9		568,3
Плоди та ягоди	53,1	22,4	25,5	23,9	27,6	26,1	42,4		53,5	56,6

У Київській області суттєво збільшилось виробництво зернових та зернобобових (більш ніж у 1,5 рази порівнюючи з 1990 роком), а також соняшнику (у майже у 38 разів) це пов’язано з тим, що вирощування цих видів культур є менш ризиковим та прибутковим ніж тих самих цукрових буряків (виробництво зменшилось у більш ніж у 2 рази). Щодо картоплі, овочів, плодів та ягід, то їх виробництво також збільшилось у 1,6 раза більше, на 22,5% та 26,7% відповідно до 1990 року. Зростання виробництва майже всіх сільськогосподарських культур Київщини пов’язано з тим, що значно зросли потреби у продукції основного майданчика збуту, а саме міста Києва.

Аналіз рентабельності вирощування зернових, цукрових буряків та соняшнику показує, що в зоні ризику знаходяться власне цукрові буряки.

Виробництво зернових культур протягом 1995-2011 років є рентабельними і тому їх частка у посівних площах та у виробництві є найбільшою.Вирощування соняшника з 2009 року є найбільш рентабельним у Київській області, саме тому обсяги посівних площ та виробництва з кожним роком збільшуються, але це є і негативним, адже це виснажує ґрунти. Цукровий буряк є найменш рентабельною та найбільш ризиковою культурою для виробництва, бо протягом 2007-2010 років був нерентабельним і лише у 2011 році його вирощування стало рентабельним.

У рослинництві частка сільськогосподарських підприємств складає 61,9% від усієї виробленої продукції проти 84,3% у 1990 році, що пояснюється тим, що велика кількість виробництва с/г культур дотувалась державою і тому було вигідно вирощувати різні культури. У ринкових умовах сільськогосподарським підприємствам стало економічно не вигідно вирощувати картоплю та овочі, що дало змогу господарствам населення збільшувати свою частку у виробництві відповідних культур і цей сегмент залишився за індивідуальними господарствами населення.

Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2012 році

Концентрація виробництва

Київська область сьогодні не є винятком серед областей, де відбувається стрімка концентрація сільськогосподарських угідь у виробників.

Кількість сільськогосподарських підприємств у Київській області станом на 01.01.2012 становила 1807, з них: 8 мають розмір угідь понад 10000 гектарів, але це 24% від усіх площ с/г угідь області, а також ще 19% за 47 підприємствами з розміром угідь від 3000га до 10000 га.Внаслідок цього в області значно зменшилось кількість робочих місць в рослинництві, адже великі підприємства мають високий рівень автоматизації виробництва.

Зміна структури сільськогосподарського виробництва та збереження ґрунтів

В Україні з 1990 року в сільськогосподарському виробництві стало домінувати передусім зернове виробництво, відбулась значна концентрація земель у великих виробників, що в свою чергу суттєво змінило структуру внесених у ґрунти добрив.

Загальна кількість внесених поживних речовин зменшилась у 2,5 рази, що є негативним фактором, адже це зменшує урожайність та виснажує ґрунти області. Таке різке зменшення пояснюється високою ціною на мінеральні добрива, які в достатніх обсягах не можуть купувати малі та середні підприємства. Хоча як бачимо з кожним роком, окрім кризового 2009 року, кількість добрив збільшується разом із площею, яка ними удобрюється.

Значно гіршою є ситуація із внесенням органічних добрив

Кількість внесенних органічних добрив на 1 га зменшилась у 7 разів, а площі, удобрені ними, у 4 рази, таке зниження є наслідком зменшення поголів’я корів та свиней та суттєво збільшує витрати на виробництво рослинних культур внаслідок збільшення обсягів внесення поживних речовин у грунти.

Тваринництво

Тваринництво у 2012 році в загальній частці виробництва займало 37,6%, а в 1990 році ця частка становила 51,1%. За 22 роки тваринництво Київської області переорієнтувало своє виробництво з м’ясного скотарства (49% від усього обсягу виробництва 1990 року), у птахівництво (67,9% від усього обсягу м’яса у 2012 році).

Київська область є одним із лідерів у виробництві продукції тваринництва в Україні займаючи 2 місце по виробництву свинини, 2 місце виробництву м’яса птиці, 9 місце з виробництву молока, перше місце з середньорічного удою молока та перше місце з виробництва яєць.

Найбільші частки господарств населення у виробництві молока (55,7%) та вовни (60%), тобто ті галузі, які найменш рентабельні для підприємств, хоча і господарствах населення спостерігається до зниження виробництво в цих галузях, що свідчить про важкий їх стан та необхідність державної підтримки.

Динаміка виробництва основних видів продукції тваринництва

Вид продукції	1990р	1995р	2000р	2005р	2008р	2009р	2010р	2011р
М'ясо, тис.т:	265,4	170,7	116,2	164,8	215,5	205,9	192,7	211,2	227,4
-яловичина і телятина	130,2	85,8	41,8	30,5	16,7	14,6	15,3	13,4	13,1
-свинина		60,9	49,5	39,5			44,1
-м’ясо птиці	49,9	22,1	23,3	93,2	156,2	150,6	131,5	142,6	154,4
Молоко, тис.т	1592,2	1009,8	679,5	692,8	505,7	475,8	451,1	438,9	476,3
Яйця, млн.шт.	1456,4	974,9	787,2	1462,6	1832,8	2048,3	2007,1	2332,7
Вовна, т

Виробництво м’яса птиці зросло у 3 рази, а виробництво яловичини та телятини зменшилось в 10 разів, що свідчить про велику ринкову перевагу м’ясного птахівництва над м’ясним скотарством, що підтверджують показники рентабельності. Виробництво свинини протягом 4 років зростає, що свідчить про відродження галузі, бо вона є дешевшою альтернативою продукції птахівництва і менш ризиковою ніж виробництво яловичини та телятини. Також спостерігаємо збільшення обсягів виробництва молока, що свідчить про незначне пожвавлення галузі і зростання виробництва яєць, яке є найбільш рентабельним для тваринництва Київщини.

Абсолютним лідером по виробництву м’яса є Вишгородський район, де розташовані основні птахофабрики.

Аналіз географії виробництва основних видів продукції тваринництва засвідчує наявність двох центрів його концентрації: приміські райони навколо м. Києва (м’ясо та яйця) та південні райони (молоко та яйця).

 

Рис.5.6 Виробництво основних видів продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах

У структурі валового виробництва переважають сільськогосподарські підприємства, які значно збільшили свою частку за 12 років, це пояснюється швидким ростом птахівництва та свинарства, які отримали поштовх від великих підприємств, що зробили великі капітальні вкладення на створення птахофабрики та свинокомплексів, що й зайняли основну частку у валовому виробництві.

Також в останні роки великі підприємства збільшили інвестування у молочне скотарство, що дало змогу створити у Яготинському та Згурівському районі великі сучасні молочні ферми, також нові ферми з високопродуктивними породами корів з’явилися у Іванківському районі.

У цілому виробництво валової продукції протягом останніх років зростає з в більшій частині за рахунок сільськогосподарських підприємств (18,6% за три роки), господарства населення (14,2%)

Висновки

1. З огляду те що в світі глобальна продовольча криза і товари сільського господарства з кожним днем стають все ціннішими, Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво, тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарський продукції.

2. Структура сільськогосподарського виробництва області значною мірою є орієнтованою на зернове виробництво та птахівництво, як найбільш рентабельні галузі. Проте така структура виробництва не є оптимальною для збереження земель та створення і збереження робочих місць у сільських територіях.

3. Основним виробником є сільськогосподарські підприємства, які з кожним роком нарощують своє виробництво, а господарства населення збільшують виробництво дуже повільно.

4. Серед виробників домінують великі сільськогосподарські підприємства, концентрація земель у яких є досить значною, що створює додатковий тиск на ринок зайнятості в сільських територіях.

5.Наявність в межах області міста Києва з його великим ринком споживання харчових продуктів дає змогу наростити виробництво м’ясної та молочної продукції.

6.Київська область при розробці стратегічних планувальних документів має звернути увагу на серйозні нерівномірності розвитку сільськогосподарського виробництва у різних районах області для збереження сільських територій від депопуляції.

5.4.Інвестиційна діяльність

Капітальні інвестиції

Київська область є інвестиційно привабливим регіоном України, про що засвідчує позитивна динаміка капітальних інвестицій, які були спрямовані на модернізацію економіки Київщини протягом 2009-2013 років

Починаючи з 2007 року темпи реального приросту капітальних інвестицій є додатними, за виключення 2009 року, коли внаслідок фінансово-економічної кризи інвестиційні можливості бюджетів усіх рівнів і суб’єктів господарювання були обмеженими.

Протягом 2007-2013 років темпи реального зростання капітальних інвестицій Київщини переважали загальнонаціональні, крім 2009 року. В цілому за період 2006-2013 років номінальні обсяги капітальних інвестицій зросли в 2,6 рази при реальному зростанні на 56,8 відсотки. Це вплинуло на збільшення частки Київщини в загальнодержавному обсязі капітальних інвестицій.

Якщо в 2007 році питома вага капітальних інвестицій Київщини в загальнодержавних їх обсягах склавала 6,3%, то в 2013 році їх частка становила 7,7 відсотки.

На тлі зростання номінальних та реальних обсягів капітальних інвестицій збільшення їх частки у валовому регіональному продукті (ВРП) Київської області відбувається циклічно. До фінансово-економічної кризи 2009 року капітальні інвестиції були визначальним чинником економічного зростання у Київській області. Протягом 2010-2013 років внесок капітальних інвестицій у зростання ВРП збільшується не такими темпами як у докризовий період, але достатніми для забезпечення економічного зростання та якісного оновлення основних виробничих фондів.

Технологічна структура капітальних інвестицій у Київській області засвідчує про позитивну динаміку збільшення питомої ваги витрат на придбання машин і обладнання з 20,9% у 2009 році до 25,7% у 2013 році, проте зростання частки витрат на нове будівництво з 36,% до 45% у 2013 році та зниження незначної частки витрат на придбання нематеріальних активів (нові технології) вказує на низьку ефективність їх використання (незавершене будівництво, невстановлене устаткування тощо).

Загальна структура капітальних інвестицій за видами економічної засвідчує, що за останні 8 років найбільш інвестиційно привабливими галузями були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, транспорт та зв'язок сумарна питома вага яких становить 94,1% загальнообласного обсягу інвестицій. Разом з тим, через обмежені обсяги банківського іпотечного кредитування придбання житла обсяги номінальних капітальних інвестицій в операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам у 2013 році у порівнянні з 2006 роком зменшилися на 52,8 відсотки, а їх частка у загальнообласних обсягах капітальних інвестицій становила 3,3 відсотки.

Структура капітальних інвестицій у Київській області за джерелами фінансування вказує на зниження впливу державного та місцевих бюджетів на інвестиційні процеси у регіоні і зростання ролі власних фінансових ресурсів підприємств у модернізації економіки Київщини.

Поліпшення фінансового стану підприємств та необхідність збереження конкурентних переваг на відповідних товарних ринках за рахунок освоєння нових видів продукції шляхом технічного переоснащення своїх виробничих потужностей сприяла тому, що їх частка в загальному обсязі капітальних інвестицій збільшилась з 54,1% у 2007 році до 55,4% в 2013 році.

Зниження рівня платоспроможності населення після фінансово- економічної кризи 2008-2009 років призвели до зменшення частки коштів населення в загальному обсязі капітальних інвестицій з 14,4% у 2007 році до 12,7% у 2013 році.

Обмежені обсяги іпотечного кредитування житлового будівництва призвели до зменшення частки кредитних ресурсів банків в загальних обсягах капітальних інвестицій з 22,5% у 2006 році до 10% у 2013 році.

Зниження щорічних темпів залучення іноземних інвестицій в економіку області призвело до зменшення їх частки у загальних обсягах капітальних інвестицій з 15,2% у 2006 році до 11,0% у 2013 році.

Через обмежені інвестиційні можливості бюджетів усіх рівнів частка державного і місцевих бюджетів у загальних обсягах капітальних інвестицій скоротилася з 6,2% у 2006 році до 2,2% у 2013 році.

Географічний розподіл капітальних інвестицій в Київській області свідчить про значну територіальну диспропорцію капітальних інвестицій. Так, у 2013 році найбільші обсяги капітальних інвестицій було освоєно підприємствами і організаціями Вишгородського (3502 млн.грн), Києво-Святошинського (3403 млн.грн.), Миронівського району (2681 млн.грн), тоді як найменші їх обсяги - у Таращанському (33 млн.грн), Ставищенському (34 млн.грн), Фастівському (48 млн.грн), Згурівському (49 млн.грн) районах.

 

Розрахунок капітальних інвестицій на одну особу населення районів області засвідчив, що максимальні їх значення були у Миронівському районі (76043 грн), а мінімальні у Таращанському районі (1111 грн). Співвідношення максимального та мінімального значення капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу у 2013 році становило 68,4 рази.

 

Серед міст найбільші обсяги капітальних інвестицій було освоєно підприємствами і організаціями у містах Славутич (2337 млн.грн.) і Бориспіль (1519 млн.грн.), а найменші - у містах Ржищів (9 млн.грн), Переяслав-Хмельницький (35 млн.грн), Березань (37 млн.грн). Співвідношення максимального та мінімального значення капітальних інвестицій містах області у 2013 році становило 82,3 рази.

Висновки

1.Київська область є інвестиційно привабливим регіоном України, про що засвідчує позитивна динаміка капітальних інвестицій, які були спрямовані на модернізацію економіки Київщини та збільшення частки області в загальнодержавному обсязі капітальних інвестицій.

2.Вплив капітальних інвестицій на зростання ВРП у післякризовий період достатній для забезпечення економічного зростання та якісного оновлення основних виробничих фондів.

3.Технологічна структура капітальних інвестицій у Київській області показує позитивну динаміку збільшення питомої ваги витрат на придбання машин і обладнання, проте зростання частки витрат на нове будівництво та зниження частки витрат на придбання нематеріальних активів (нові технології) вказує на низьку ефективність їх використання (незавершене будівництво, невстановлене устаткування тощо).

4.Загальна структура капітальних інвестицій за видами економічної засвідчує, що за останні 8 років найбільш інвестиційно привабливими галузями були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, транспорт та зв'язок сумарна питома вага яких становить 94,1% загальнообласного обсягу інвестицій.

5. Структура капітальних інвестицій у Київській області за джерелами фінансування вказує на зниження впливу державного та місцевих бюджетів на інвестиційні процеси у регіоні і зростання ролі власних фінансових ресурсів підприємств у модернізації економіки Київщини.

6. Географічний розподіл капітальних інвестицій в Київській області свідчить про значну територіальну диспропорцію капітальних інвестицій. Співвідношення максимального та мінімального значення капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу у 2013 році серед районів становило 68,4 рази, а міст обласного значення – 82.3 рази.

Прямі іноземні інвестиції

З 2003 року спостерігається позитивна динаміка до зростання інвестицій, станом на 31.12.2013 обсяг прямих іноземних інвестицій становить 1948,1 млн.дол. США, що у 4,4 рази більший порівняно з обсягами на 31.12.2003 (473,7 млн.дол.США відповідно). У розрахунку на одну особу населення обсяг інвестицій збільшився у 4,3 рази і становить 1134 дол. США станом на 31 грудня 2013 року проти 261,1 дол. США на 31 грудня 2003 року.

Київська область займає 5 місце (після м. Київ, Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей) серед регіонів України за обсягом залучення прямих іноземних інвестицій.

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 90% загального обсягу прямих іноземних інвестицій входять Кіпр, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Віргінські Острови (Брит.), Російська Федерація, Австрія, США та Швеція.

У 2013 році найбільша частка всіх прямих іноземних інвестицій зосереджена на підприємствах промисловості, на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів; в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям; у сільському, лісовому та рибному господарстві; будівництві; транспорті, складському господарстві, поштовій та кур’єрській діяльності та підприємствах, що здійснюють діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

У регіональній структурі прямих іноземних інвестицій в економіку області у 2003 році найбільша частка припала на Броварський (52,2%), Вишгородський (12,2%), Києво-Святошинський (6,7%) райони та міста Бровари (4,6%) та Бориспіль (3,8%).

Протягом 2009-2013 років збільшилась кількість інвестиційно-привабливих районів області, на які припала найбільша частка іноземних інвестицій в економіку області. Так, у 2009 році найбільша частка припала на Броварський (32,2%), Вишгородський (8,4%), Миронівський (8%), Києво-Святошинський (7,8%), Бориспільський (4,6%) райони та міста Бровари (10,6%), Бориспіль (6,2%).

У 2011 році загальна картина дещо змінилась, найбільша частка припала на Броварський (29,8%), Києво-Святошинський (10,7%), Миронівський (7,2%), Вишгородський (5,2%), Бориспільський (4,6%) райони та міста Бровари (11,5%), Бориспіль (6,4%) та Обухів (3,4% починаючи з 2010 року, коли м. Обухів стало містом обласного значення).

У 2013 році картина розподілу прямих іноземних інвестицій в економіку області майже не змінилася, найбільша частка припала на Броварський (27,2%), Києво-Святошинський (9,8%), Миронівський (6,8%), Бориспільський (6,3%), Вишгородський (3,6%), райони та міста Бровари (10,3%), Бориспіль (7,8%), Обухів (5,2%).

 

0,0 – обсяги прямих іноземних інвестицій, вкладених у район (місто) менше 1 млн. дол. США (обсяги іноземних інвестциій, що вкладені у 1-3 підприємства)

 

 

Висновки

1. Починаючи з 2003 року спостерігається позитивна динаміка до зростання іноземних інвестицій в Київську область.

2. Пріоритетними галузями інвестування в Київську область залишаються, промисловість та сільське господарство, а саме – будівництво свинарників, елеваторів, овочесховищ, молочно-тваринних комплексів, підприємств харчової, будівельної, переробної та іншої промисловості у більшості районах області.

3. Майже 60% іноземних інвестицій припадає на Києво-Святошинський, Броварський, Миронівський райони та м.Бровари. Інші 40% іноземних інвестицій розподілені між усіма районами області.

4. Найгірша ситуація по залученню інвестицій у 2 районах області – Іванківському та Поліському, оскільки вони постраждали від Чорнобильської катастрофи.

5.5 Зовнішньоекономічна діяльність Київської області

В зовнішньоекономічному товарообігу Київської області імпорт товарів значно переважає обсяги експорту, що спричиняє значне негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Середній показник покриття імпорту експортом складає за останні 12 років 0,4.

Протягом 2002-2013 рр. спостерігається щорічне зростання експорту на 10-20%, та більш значне зростання імпорту (від 30 до 50 відсотків).

 

Основну частину експорту Київської області складає експорт товарів в країни СНД – 45,4% (в середньому за останні 12 років – 53,8%). Обсяг експорту в країни ЄС та Азії складає відповідно 21,7% та 22,7%. В Африку за 2013 рік експортовано 7,5% від загального обсягу товарів.

Серед районів та міст обласного значення Київської області основними експортерами є:

· Миронівський район – 26,9% експорту області (ПАТ «Миронівський хлібопродукт»);

· Святошинський – 13,3%;

· Яготинський район – 10,6% (ВАТ «Яготинський маслозавод»);

· Біла Церква – 7,8% (ЗАТ «Росава», ТОВ «БілоцерківМаз», КП «Білоцерківхлібопродукт»);

· Фастів – 5,6% (ДП ПАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберт», ТОВ Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень»);

· Обухів – 4,6% (ПАО «Київський КБК») та Бориспіль – 3,6% (ПАТ «Бориспільський автозавод»).

В структурі експорту товарів Київської області переважають продовольчі товари – 62%.

79% імпорту Київщини – товари непродовольчої групи.

В структурі торгівлі послугами Київської області переважає експорт. Спостерігається стале збільшення обсягів торгівлі послугами за досліджуваний період. Основною частиною обсягу експорту послуг області є транспортні послуги (за рахунок наданих послуг повітряного та іншого транспорту). Серед загального обсягу імпорту послуг можна виділити послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, послуги з будівництва, транспортні та ділові послуги.

На графіку 7 спостерігаємо щорічне збільшення обсягів експорту послуг в Київській області (крім 2012 року – 91,1%). Слід також зазначити суттєве зростання частки експорту послуг до країн ЄС з 2009 року (частка експорту послуг до країн ЄС в 2008 – 43,4%; в 2009 – 81%).

 

 

Обсяг імпорту послуг за досліджуваний період збільшився у 45 разів, в тому числі:

· обсяг послуг з країн ЄС збільшився у 32 рази;

· обсяг послуг з країн Азії збільшився на 110 млн. дол. США з нульового показника у 2002 році.

>

Частка Київської області в загальному експорті товарів країни за 2013 рік становить 3,12%, Житомирської області 0,96%, Чернігівської області 0,88%.

 

Частка Київської області в загальному імпорті товарів країни за 2013 рік становить 6,15%, Житомирської області 0,5%, Чернігівської області 0,76%.

Висновки

1) Протягом останніх 12 років в зовнішньоторговельному обороті Київської області спостерігається більш значне зростання імпорту товарів ніж темпи зростання експорту. В загальній структурі зовнішньої торгівлі імпорт товарів суттєво переважає їх експорт, що спричиняє значне негативне сальдо (в середньому за 12 років – 0,4). Така тенденція пояснюється тим, що Київська область є регіоном, який забезпечує життєдіяльність столичного мегаполісу – міста Києва. Також збільшується й кількість країн – торгових партнерів підприємств області.

2) Основну частину експорту області складає експорт в країни СНД. Слід зазначити суттєве падіння в 2013 році показника обсягу експорту товарів в цьому напрямі. Обсяг експорту в країни ЄС та Азії складає відповідно 22% та 23%. В Африку за 2013 рік експортовано 7% від загального обсягу товарів.

3) Київщина має потужний ресурс незадіяного експортного потенціалу підприємств галузі промислового виробництва.

4) Серед районів області основними експортерами є Миронівський, Києво-Святошинський та Яготинський.

5) Серед міст обласного значення головними експортерами є Біла Церква, Фастів, Обухів та Бориспіль.

6) Основну частину експорту області складають продовольчі товари – 61%, в тому числі: жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти, продукти рослинного походження, живі тварини та продукти тваринного походзження.

 

5.6. Мале і середнє підприємництво ¹

У Київській області за підсумками 2012 року функціонувало 17,5 тис. підприємств, з них 93,8% належали до малих підприємств. У порівнянні із 2010 роком кількість малих підприємств збільшилась на 15,7% або на 2,2 тис. підприємств.

 

У 2012 році на малих підприємствах області було зайнято 99,9 тис. осіб (26,9% до загальної кількості зайнятих працівників). Відносно 2010 року кількість зайнятих працівників збільшилась на 8,8% (на 8,1 тис. осіб).

Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) малими підприємствами за підсумками 2012 року досягнув 37,4 млрд. грн. (проти 29,2 млрд. грн. у 2011 році та 24,7 млрд. грн. у 2010 році).

Малими підприємствами за 2013 рік сплачено до бюджетів усіх рівнів 2,89 млрд. грн. податків і платежів, у порівнянні з 2012 роком надходження збільшилися на 1,34 млрд. грн. або на 86,7%.

У 2012 році на 10 тис. осіб наявного населення Київської області припадало 96 малих підприємств (по Україні – 76 підприємств). Проти 2010 року кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у Київській області збільшилась на 14 підприємств або на 17,1%.

¹Дані наведено без урахування зміни підприємствами основного виду діяльності

Серед регіонів-сусідів та регіонів, що належать до однієї типології Київська область займає лідируючі позиції за кількістю малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення. За цим показником Київщина наближається до показників областей близьких країн-сусідів.

У розрізі адміністративно-територіальних одиниць Київської області найбільша кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення зосереджена у Києво-Святошинському районі (184 одиниці), а найменша – у Поліському та Богуславському районах (по 35 та 36 одиниць відповідно).

 

Для малих підприємств найбільш привабливою є діяльність у сфері оптової торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів. Понад 70% середніх підприємств зосереджені у промисловості; оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів; сільському, лісовому та рибному господарстві. Великі підприємства представлені в 4-х видах економічної діяльності.

 

У районах та містах обласного значення функціонує 346 об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва (12 бізнес-центрів, 5 бізнес-інкубаторів, 12 лізингових центрів, 12 фондів підтримки підприємництва, 60 небанківських фінансово-кредитних установ, 5 інвестиційних фондів і компаній, 103 інформаційно-консультативні установи, 100 громадських об’єднань підприємців, 37 координаційних рад з питань розвитку підприємництва), з яких більше половини зосереджено в 10 адміністративно-територіальних одиницях області. На території Київщини не створені технологічні парки, інноваційні фонди і компанії та інноваційно-промислові кластери.

Фінансово-кредитну підтримку підприємництву області надають, крім кредитних спілок та фондів підтримки підприємництва, 711 банківських установ (1 банк, 1 філія, 709 відділень), з них: 50,8% – приватні, 48,2% – державні, 1,0% – із істотною державною участю. Найбільша кількість банківських установ розміщена на території Києво-Святошинського району та м. Біла Церква, у Фастівському районі такі установи не здійснюють свою діяльність.

Протягом 2011-2013 років на забезпечення фінансово-кредитної підтримки підприємництва в рамках затверджених програм розвитку малого і середнього підприємництва у Київській області передбачалися кошти в розмірі 2015 тис. грн. За відсутності фінансування відповідна підтримка не надавалася.

Висновки:

1. Підприємництво у Київській області розвивається динамічними темпами.

2. Найбільш привабливою для малих підприємств області є діяльність у сфері торгівлі.

3. Переважна більшість малих підприємств Київщини зосереджена у найближчих до м. Києва районах та містах обласного значення.

4. Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малими підприємствами Київщини у загальному обсязі реалізації області залишається незначною.

5. Не зважаючи на найменшу частку кількості зайнятих на малих підприємствах (26,9%) у порівнянні з середніми та великими, частка надходжень до бюджетів усіх рівнів від малих підприємств є найбільшою (39%).

6. Об’єкти інфраструктури підтримки підприємництва та банківські установи на території області розміщені нерівномірно.

7. Недостатня кількість таких важливих об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, як бізнес-інкубатори, бізнес-центри, інвестиційні та лізингові компанії.

8. Незадовільна фінансово-кредитна підтримка підприємництва Київської області з бюджетів усіх рівнів.

Споживчий ринок

Протягом останніх десяти років зберігається позитивна динаміка зростання основних показників розвитку споживчого ринку.

Нарощування обороту роздрібної торгівлі відбувалося щорічно, з значним перевищенням темпів приросту обсягів обороту над темпами інфляції. Щорічний приріст обороту складав від 7 до 29, 9 відсотка.

За підсумками 2013 року оборот роздрібної торгівлі перевищив (у реальному вимірі) рівень попереднього року на 10,0 відсотків і становив 35,1 млрд. гривень. Приросту обороту досягнуто в 25 районах та містах області.

В регіональному аспекті половину обороту роздрібної торгівлі забезпечили суб’єкти підприємницької діяльності Києво-Св’ятошинського району, міст Білої Церкви і Борисполя. Решта обороту (49,7%) припадає на 34 райони та міста обласного значення.

Реалізація товарів населенню в розрахунку на одну особу (щомісячно) зросла за період з 2005 по 2013 роки з 249 до 1695 гривень.

Упродовж 2005 - 2013 років прослідковується стала тенденція щодо активного розвитку мережі підприємств торгівлі та ресторанного господарства, до складу якої станом на 01.01.2014 року входить відповідно 13600 та 2064 об’єкти. На території області функціонують також 103 об’єкти ринкового господарства.

В області щорічно зростає забезпеченість населення торговельною площею та місцями в підприємствах торгівлі та закладах ресторанного господарства

При цьому показник забезпеченості торговельними площами сільського населення майже у 2 рази нижчий за аналогічний показник для міського населення. В 106 населених пунктах відсутні стаціонарні підприємства торгівлі (найбільше в Іванківському, Макарівському та Згурівському районах).

 

 

Висновки

1. Упродовж останніх десяти років відбувається динамічний розвиток сфери торгівлі.

2. Наявна мережа підприємств торгівлі та закладів ресторанного господарства здатна повністю задовольнити населення області в торговельних послугах

3. Нерівномірне розміщення торговельних об’єктів на території