Організація і методи науково-педагогічних досліджень

Наукові дослідження – особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт. У педагогіці використовують фундаментальні і прикладні дослідження. Фундаментальні і теоретичні дослідження здійснюють науково-дослідні інститути, об’єднані в Академію педагогічних наук України, прикладні дослідження – науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Організація пед.досліджень – взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи (складові елементи: об’єкт пед. дослідження, предмет, мета, завдання, наукова гіпотеза, методика дослідження, отримання та аналіз наукових фактів, втілення в практику результатів роботи). Мета пед. досліджень – відкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку особистості та свідоме і цілеспрямоване застосування вже відомих законів у практиці виховної роботи.

Правила пед досліджень: цілісне вивчення пед. явищ та процесу, комплексне використання методів досліджень, об’єктивність, єдність навчання та виховання, вивчення в розвитку та зміні, принцип історизму, проєднааня науковості та сміливості з обережністю, глибинний розгляд проблеми, пед ефективність. Рівні пед досліджень: емпіричний, теоретичний, методологічний.

Результати досліджень повинні відповідати вимогам: суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова об’єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

Методи досліджень – сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення пед явищ і вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Метод науково-педагогічного дослідження шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Метод педагогічного спостереження. Розрізнять спостереження пряме й опосередковане, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Воно повинно мати план, визначити термін, фіксувати результати, повинно бути систематичним.

Метод бесіди. Джерело і спосіб пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Необхідно мати план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу атмосферу, враховувати індивідуальні особливості співбесідника, виявити пед. Такт, уміти запротоколювати бесіду. Отримані результати порівнюють з результатами інших методів.

Метод анкетування. Анкети бувають відкриті( можна висловити і власну думку) та закриті (пропонуються варіанти готових відповідей), полярні (відповіді „так” чи „ні”).

Метод експерименту. Констатуючий експеримент (вивчає наявні пед явища), перебірковий, уточню вальний (перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми), творчий, формуючий (констатуються нові пед явища).

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт.

Метод рейтингу. (оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями-експертами).

Метод узагальнення незалежних характеристик. Узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Метод психолого-педагогічного тестування – випробування учнів на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів. Результати тестування визначають підрахуванням відсотків розв’язання тестів.

Метод соціометрії. Вивчення структури і стилю взаємин у колективі (запозичений із соціології).

Метод-аналіз результатів діяльності учня.

Математичні методи: метод ранжування – розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності). Метод моделювання – створення і дослідження моделей.

Теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки.