Мета та завдання вивчення дисципліни

Мета – ознайомити студентів та слухачів з найбільш значущими правовими теоріями, концепціями та юридичними догмами, що дозволяють сформувати світоглядний рівень професійної свідомості та культури правників, достатній для самостійного аналізу фактичних обставин справи та прийняття виваженого, справедливого і юридично обґрунтованого рішення.

Завданням навчального курсу є навчити студентів та слухачів правильно давати правову оцінку соціально значущим фактам, політичним подіям та процесам, грамотно формулювати власні переконання щодо проявів правового нігілізму, використовувати свій світоглядний потенціал для прийняття юридично значущих рішень.

Завдання дисципліни „Теорія держави та права” полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студенти:

ЗНАЛИ: правову термінологію, основні положення та особливості теорії держави та права, основні історичні етапи та концепції походження держави, функції та механізм держави та права, основи формування та систему державних органів при різних формах правління, форми здійснення народовладдя і особливості їх проведення;

УМІЛИ: правильно користуватися понятійним апаратом, яким оперує наука теорії держави та права, працювати з нормативним матеріалом, аналізувати зміст правових норм та концепцій походження держави, давати характеристику функціям держави, а також формулювати основні функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади, користуватися міжнародними правовими документами для вирішення практичних завдань, логічно викладати матеріал, аргументовано висловлювати свою думку, робити висновки, застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

На І-й семестр

4. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи та передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом (слухачем, студентом) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Поточний контроль– проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами студентами та їх успішності.

Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.