Структура та зміст дипломної роботи

 

 

Зміст дипломної роботи визначається її темою і віддзеркалюється в плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає джерела (книги, брошури, статті, електронні публікації та ін.) і відповідні нормативні документи та складає проект плану, який обговорює з керівником.

План дипломної роботи має містити вступну частину (вступ); три (чотири) розділи, кожен з яких має складатися не менше як з двох підрозділів; висновки та пропозиції; список використаних джерел; додатки.

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності й практичної значущості обраної теми дипломної роботи, особливостей порушення й розв’язання питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того, у цій частині слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об’єкт дослідження. Також у вступі дається огляд наукової літератури з теми (монографії, публікації та ін.), навчальної, довідкової та іншої літератури, що стосується теми, із посиланням на джерела, що дозволяє зробити висновок щодо рівня розробленості теми.

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране дослідником для вивчення; частина об’єктивної реальності, на яку направлено теоретичне дослідження. Предмет – це те, що перебуває в межах об’єкта, тобто окремі аспекти, властивості, якості об’єкта, що досліджуються з певною метою.

При з’ясуванні об’єкта, предмета й мети дослідження слід ураховувати, що між ними і темою дипломної роботи є системні логічні зв’язки. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в роботі і є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж його об’єкт.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістовна наукова акція, покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному й широкому розумінні, яким є дослідження. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Мета дослідження пов’язана з його об’єктом і предметом, а також кінцевим результатом та способом його досягнення. Мета спрямована на отримання нових знань та експериментальну апробацію. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між реальним типовим станом об’єкта дослідження і вимогами суспільства до його ефективного функціонування.

Мета роботи досягається під час розв’язання конкретних завдань дослідження, досягнення цілей з урахуванням предмета дослідження.

Наявність чітко поставленої мети дослідження дозволяє визначити його завдання, всебічно проаналізувати стан проблеми, яка вивчається. Завдання дослідження можуть містити такі елементи:

· розв’язання певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше удосконалення їх вивчення. Розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

· усебічне (за потреби й експериментальне) вивчення практики усунення цієї проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

· обґрунтування необхідної системи заходів з метою вирішення цієї проблеми;

· експериментальну перевірку запропонованої системи заходів з погляду відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних витратах часу і зусиль;

· розробку методичних рекомендації та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці роботи документально-комунікаційних систем суспільства.

Крім того, у вступі студент-дипломник зазначає методи, які він використовував під час дослідження.

При написанні дипломної роботи студент оперує методами дослідження: загальнонауковими й спеціальними, застосовуваними в документально-інформаційній та аналітичній діяльності. Зокрема, дослідження може здійснюватися з використанням загальних методів, таких як науковий аналіз і синтез, метод порівняння (порівняльний аналіз), узагальнення; методи описання і вимірювання, історичний (розкриття змін об’єкта дослідження в часі) й логічні методи (класифікаційний або типологічний, понятійний, моделювання, системного аналізу). Зокрема, як системний об’єкт можуть розглядатися потоки документації (чи якась їх частина) в установі, сукупна інформаційна продукція підприємства, класифікаційні ряди документів тощо.

Серед спеціальних методів, які використовуються в дослідженнях документно-інформаційної сфери, найпоширенішими є такі: методи визначення інформативності документа, метод контент-аналізу, методи дослідження документальних потоків. Продуктивно використовується також статистичний метод для отримання даних динаміки показників характеристик об’єкта дослідження.

Дипломна робота обов’язково повинна містити елементи наукової новизни й мати практичне значення, про що теж зазначається у вступі. Приклад:

Об’єктом дослідження є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності відділу маркетингу ВАТ «Оріон».

Предметом дослідження є інформаційно-аналітична система, а також інформаційно-аналітична документація відділу, яка є основною складовою інформаційно-аналітичного забезпечення маркетингової діяльності підприємства.

Метою дипломного дослідження є комплексний аналіз та визначення основних закономірностей організації інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері маркетингової діяльності.

Зазначена мета досягається шляхом вирішення таких завдань: 1) дослідження діяльності відділу маркетингу; 2) виявлення особливостей здійснення аналітико-інформаційної діяльності відділу маркетингу підприємства; 3) характеристика форм організації аналітико-інформаційного забезпечення маркетингової діяльності підприємства; 4) аналіз складових аналітико-інформаційного забезпечення, а саме інформаційної системи та інформаційно-аналітичної документації, яка супроводжує маркетингові процеси; 5) розробка рекомендацій та пропозицій у сфері задоволення інформаційних потреб підприємства, які б сприяли організації інформаційно-аналітичного забезпечення на більш високому рівні.

Практичне значення цієї роботи полягає в можливості використання наданих пропозицій і рекомендацій для створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення маркетингової діяльності підприємства.

Наукова новизна полягає в спробі здійснення комплексного аналізу основних закономірностей інформаційно-аналітичного забезпечення маркетингової діяльності підприємств хімічної промисловості України.

 

Вступ закінчується зазначенням структури дипломної роботи (зі скількох розділів складається робота, наявність додатків, кількісні характеристики списку літератури та використаних джерел). Обсяг вступу не повинен перевищувати 5 – 6 сторінок.

Отже, у вступі повинно бути відображено:

· відповідь на запитання, чому автор обрав саме цю тему;

· завдання, які автор вирішуватиме в межах обраної теми й об’єкта дослідження;

· обґрунтування актуальності теми та її практичної значущості;

· ступінь теоретичного вивчення підходів і наявність практичних розробок щодо вирішення проблем з визначеної тематики у вітчизняній і світовій науці та бізнесі;

· методичні та практичні аспекти, що потребують подальшого вирішення;

· мету дослідження дипломної роботи;

· конкретні завдання, що потребують розв’язання в дипломній роботі;

· об’єкт дослідження;

· предмет дослідження;

· методи дослідження;

· характер інформації та її джерела.

За вступом розташовується основна частина, в якій потрібно виконати завдання, визначені у вступі. Вона, як правило, складається з трьох розділів:

· теоретичного (теоретико-методологічного);

· аналітичного (аналітико-дослідницького);

· проектно-рекомендаційного (конструктивного).

 

Перший розділ, теоретичний (теоретико-методологічний), у підрозділах якого висвітлюються основні теоретичні положення досліджуваної проблеми. Рекомендовані «мовні формули» для заголовка першого розділу:

– Теоретичні основи (засади) вивчення (предмет дослідження).

– Документаційне забезпечення діяльності (вищих навчальних закладів, органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я тощо) як предмет дослідження в сучасному документознавстві.

У першому розділі слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати наявні різноманітні погляди (у тому числі і власні) на ті чи інші питання, визначити аспекти, які потребують розгляду як у суто методичній, так і в прикладній сфері. Це й має бути розглянуто в наступному розділі на прикладі об’єкта дослідження. Особливу увагу потрібно звернути на викладання найновіших теоретичних розробок і критичний аналіз різних поглядів на тему дослідження, а також на описування методик діагностики (аналізу) визначених проблем, які використовуватимуться в наступних частинах роботи. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, демонструється, у чому полягає подібність, а в чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему. У цьому розділі дається оцінка чинних законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази з досліджуваної проблеми. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, кваліфікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Текст потрібно ілюструвати графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу основної частини дипломної роботи.

 

Аналітико-дослідницький, другий розділ (2 – 4 підрозділи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи й певний методичний інструментарій. При формулюванні заголовка розділу можуть бути використані такі «мовні формули»:

– Характеристика … (предмет дослідження) … (на підприємстві, в установі, організації).

– Сучасний стан …(предмет дослідження) … (на підприємстві, в установі, організації).

– Дослідження …(предмета) … (на підприємстві, в установі, організації).

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що простежуються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дії.

Текст слід ілюструвати реальними документами, які обов’язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час проходження переддипломної практики.

Джерелом інформації є масив документації досліджуваного підприємства, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких робиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Другий розділ висвітлює причинно-наслідкові зв'язки основної частини дипломної роботи, у тому числі досліджуваних явищ, у ньому аналізується окреслена проблема.

Обсяг другого розділу – у межах 30 – 35% загального обсягу дипломної роботи.

 

Завданням третього, проектно-рекомендаційного, розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також результатів аналізу, здійсненого в другому розділі.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напрямку дослідження. Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, бути пов’язаною з аналізом, проведеним у другому розділі, та базуватися на його висновках. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної проблеми повинні відповідати критеріям цільової ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити до 30 % загального обсягу дипломної роботи. «Мовні формули» для заголовка третього розділу:

– Удосконалення... (предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження).

– Шляхи удосконалення... (предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження).

 

Кожен розділ повинен закінчуватися короткими висновками (0,5-1 стор.), які не потрібно оформляти з нового аркуша, а необхідно продовжувати після тексту розділу. У цих висновках узагальнюється інформація, подана автором, виділяються найбільш суттєві моменти дослідження, що слугуватимуть основою для написання загальних висновків.

Завершують дипломну роботу загальні висновки, у яких у вигляді тез підбивається підсумок дослідження, викладаються результати, отримані в кожному розділі дипломної роботи. Їх зміст повинен розкривати виконання тих завдань, які були поставлені у вступі роботи. Тут стисло наводяться найважливіші теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з погляду відповідності меті дипломної роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які були детально обґрунтовані в третьому розділі.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 5-6 сторінок.