Картина «Катерина» Т.Шевченка

Катерина
1842. Полотно, олія. 93 х 72,3.
Праворуч унизу чорною фарбою авторські дата і підпис: 1842. Т. Шевченко, а нижче написи повторено червоною фарбою. Картину створено на тему однойменної поеми "Катерина". Про створення картини та її сюжет художник повідомляв у листі до Григорія Тарновського від 25 січня 1843 року, де на третій сторінці зробив начерк композиції картини (25,5 х 20).
Ця композиція посідає особливе місце в мистецькій спадщині художника. Її глибинність і багатошаровість спричинюють часом протилежні оцінки і тлумачення. Академічна композиція, м'яке пастозне письмо з тонким класичним лесируванням не відповідають художнім методам і прийомам, притаманним українському народному живописові. У межах академічних прийомів Шевченко намагається створити жанрове полотно з умовно задумливим і водночас трагічним та беззахисним обличчям героїні, ретельно і жорстко виписаним одягом, академічно визначеними межами світла і тіні. І водночас художник зумів висловити сміливість і внутрішній протест проти академічного мистецтва, прагнення сказати про життя українців без умовностей. Вже ця робота дає змогу наголосити на метафоричності Шевченкової пластичної мови. Символи-архетипи тут, окрім візуального, мають ще й асоціативне навантаження. Тому зміст твору сприймається воднораз як часовий і понадчасовий, читається і на глибинному зрізі історично-національних та моральних імперативів.

Легенда про заснування

Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлів лісах над рікою Стрипою. Довге скитальство та нестерпний голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з'явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії. Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона із усміхом подала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері. Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця. 76. Замки України Більшість з замків не збереглося до нашого часу, багато з них лежать в руїнах, але багато й залишилося Перелік: P.S. в дужках період заснування 1. Мукачівський замок «Паланок» (9 ст.) 2. Ужгородський замок (9 ст.) 3. Невицький замок (12 с.т.) зруйнований у 1644 р. 4. Замок тамплієрів (Село середнє на Закарпатті) (13 ст.) зруйнований 1711р. 5. Хустський замок (1090р.) зруйнований 3 липня 1766р. після удару блискавки в порох. 6. Львівський замок. Їх було два «Високий» та «Низький» Зявилися ще за часів Г-В князівства 7. Золочівський замок (13 ст.) 8. Замок у підгір’ях (1633р.) 9. Олеський замок (13 ст.) 10. Клеванський замок (16 с.т.) 11. Замок Любарта (14 ст.) 12. Корецький замок (1258 р.) 13. Острозький замок (14 ст.) 14. Летичівський замок (1362) 15. Меджибіжський замок (12 ст.) 16. Збаразький замок (13 ст.) 17. Княжий замок в Любечі (10 ст.) 77. Фортеці України 1. Фортеця «Тустань» (2-а пол.. 9 ст.) 2. Хотинська фортеця (поч. 11ст.) 3. Кам’янець-Подільска фортеця (перша згадка 1060р.) 4. Вінницька фортеця (1363р.) 5. Білгород-дністровська фортеця (відколи землі ввійшли до складу Київської русі) 6. Очаківська фортеця (1415р.) 7. Київська фортеця (14 ст.) 8. Харківська фортеця (17 ст.) 9. Козацькі фортеці (1550р-Січ) 10. Кодацька фортеця (поч. 17ст.) 11. Судак (212р.заснований племенами аналів.. ой,аланів, вибачаюся) 12. Ені-Кале (1699р.) місто Керч

.).