Археологічна періодизація.Первіснообщинний лад на території Укр

Історія України як наука.Переодізація

Історія України – це наука, яка вивчає сукупність подій, явищ, фактів минулого, які дають уявлення про головні тенденції становлення та розвитку людини, суспільства, держави. Предметом вивчення є історична діяльність українського народу та його предків від найдавніших часів до сьогодення. До головних історичних джерел відносять: етнографічні пам’ятки,в яких містяться дані про побут,традиції,культуру того чі іншого народу;речові пам’ятки-знаряддя праці,зброя,монети,предмети побути,одяг;дані з розвитку мови,народні пісні,приказки,легенди;писемні джерела-актові матеріали,література,документи,статті,накази тощо.В історії України виділяють періоди становлення українців,як нації:

1 –українські землі в доісторичний період,від найдавніших часів до 9 ст.

2- виникнення східнослов’янської держави- Київська Русь від 9 до 13 ст.

3- українські землі у складі Литви, Польщі, Речі Посполитої від 13 до 17 ст.

4-період національно-визвольної війни та козацько-гетьманської держави від 1648 р. до кінця 18 ст.

5-період,коли українські землі протягом 2-х столітть знаходяться під владою Російської та Австрійської імперій від 18 до 20 ст.

6-період революції та будівництво України,як держави 1917-1920;

7-міжвоєнний період в історії України 1921-1939;

8-Україна напередодні та в роки Другої Світової Війни 1939-1945;

9-період суспільних змін та розвитку України 1945-1991 рр;

10-становлення України,як незалежної держави – з 1991 р. до сьогодення.

 

Методологія історії України.Основоположні принципи історичного пізнання.

Виділяють декілька методів пізнання історії Укрїни:історичний,логічний(який розглядає події або явища на кінцевому етапі),метод ретросказання,тобто всі явища і події вивчаються за їхніми наслідками,метод порівняльної статистики та метод статистичних досліджень.До соновних принципів історичного пізнання відносять:неупереджене ставлення до історичного минулого; надання пріоритету історичного факту над його оцінкою; принцип наукової багатодумності; історія не повинна суб’єктивно оцінювати минуле; історія як наука не визнає умовного способу, віртуальних реальностей;критичний підхід до історичних подій, явищ, фактів; уникнення подвійних підходів при розгляді однопорядкових процесів.Етнополітика – це наука, яка вивчає взаємовідносини між державою та етносом,в складі якої вони знаходяться.В етнополітиці виділяють об’єкт та суб’єкт. Суб’єктом є корінна нація та державна влада.Об’єктом- національна лексика. В етнополітиці виділяють 2 напрямки розвитку: історичний(вивчає виникнення відносин між етносом і дежавою)та політологічний(дає поради як розв’язати ту чи іншу політологічну проблеми)

 

Археологічна періодизація.Первіснообщинний лад на території Укр.

 

Археологічна періодизація простежується протягом багатьох століть від появи людини.

Перший період-палеоліт(або давній кам’яний вік)– від появи людини до 13тис. р. до н.е. Людина з’явилась 1 млн. років тому.Первісні люди користувались примітивними знаряддями праці,займались збиральництвом і полюванням,навчились використовувати вогонь,будувати житло.З’являються перші релігійні вірування(анімізм,тотемізм,фетишизм), мистецтво. Панує матріархат.

Другий період-мезоліт(середній кам’яний вік) – 10 тис.-7тис. р. до н.е. Зявляються нові знаряддя праці(голки, шила, тесла),лук,стріли.Починають формуватися племена.Відбувається приручення тварин,розвиток рибальства.

Третій період-неоліт(новий камяний вік)– 6тис.- 4тис.р. до н.е. Вдосконалюються знаряддя праці (шліфування та свердління каменю). Виникає скотарство і землеробство,керамічний посуд,розвивається ткацтво,рибальство за допомогою сіток.Племена вудіть осілий спосіб життя. Четвертий період- енеоліт(мідно-камяний вік) – 4тис.-3тис. р. до н. е. Вдосконалюється землеробство, скотарство.Поширюються мідні знаряддя праці,керамічний посуд.Перший колісний транспорт.Формуються великі племена та общини.Зявляються племена трипільської культури.

Пятий період- бронзова доба –3тис.-1тис.р. до н. е.Племена займаються переважно землеробством і скотарством.Відбувається другий суспільний поділ праці – ремесло відділилось від землеробства;перехід до патріархата,зростає майнова нерівність,зявляються кочевніки.Формується великі союзи племен з вождем.

Шостий період- залізна доба –1тис р. до н. е. Поширення заліза по всій території,де живе людина.Відбувається поділ населення на класи,розпад родової общини та поява окремих сімей;другий поділ праці-відділення ремесла від сільського господарства.

Найдавнішою стоянкою первісних людей на території України є поселення, розкопане археологами на високому (100 м) лівому березі ріки. Тиси біля села Королеве Виноградівського району на Закарпатті. У десятиметровій товщі суглинкових відкладів тут знайдено вісім культурних горизонтів (шарів), які відносяться до різних часів від 1 млн до 35 тис. років до нашої ери. Всього на Закарпатті відкопано 20 палеолітних стоянок первісних людей.

 

5. Кіммерійці прийшли в 10000 р. до н. е. Теорії походження – 1) автохтонна – вони утворились біля Чорного моря внаслідок змішування племен; 2) прийшли племена – прийшли з Ірану. Вперше згадує Геродот. Вели осілий спосіб життя. Внаслідок зміни клімату почали мігрувати. Мали вождя, потужне військо. Досконалою була кінська збруя та зброя. При похованні чоловіка клали зброю, знаряддя праці, продукти. При похованні жінки клали посуд, продукти, прикраси. Вели активну торгівлю з сусідніми племенами. Скіфи прийшли у 7 ст. до н. е. Мали досконалу зброю. У 6 ст. до н. е. формують протодержаву. Скіфи відбили наступ величезного війська персидського царя Дарія I, що намагався їх завоювати. Атей – скіфський цар, карбував монети. У 3 ст. до н. е. на півдні утворюється нова Скіфія.Скіфи добре обробляли грунт, вирощували пшеницю, яка конкурувала на грецькому ринку з єгипетською. Високо цінилися скіфські коні. У свою чергу греки ввозили в Скифію вино, кераміку, ювелірні вироби. Торгівля йшла через грецькі колонії: Ольвію (поблизу сучасного Миколаєва), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч) і інші. Зазнають удару від сарматів. Сармати були подібними до скіфів, але були більш агресивними. Також вели торгівлю з грецькими колоніями. Існую думка що Сармати походять від шлюбу скіфів з амазонками. Жінки воювали на рівні з чоловіками.В могилу жінки клали не тільки прикраси але і зброю. Активно впроваджується військова тактика. Протримались до 3 ст. до н. е.

 

6. З кінця VII в. до н.е. греками (в основному вихідцями з Мілета) на Північному узбережжі Чорного моря й в устях рік, що впадають у Чорне море, були засновані торгові факторії, що виросли згодом у міста: Тиру (устя Дністра), Ольвія (устя Юж. Бугу), Пантікапей (на місці м. Керч), Феодосія, Херсонес (на місці Севастополя) та Найбільшої з міст-республік була Ольвія, єдиною монархією - Боспорське царство. Економіка держав-республік була багатоплановою. Торгівля велася по 2-х напрямках: із Грецією і зі скіфами (сів. сусідами). У Грецію вивозилися: хліб, худоба, шкіра, хутровина, раби й ін. З Греції ввозилися товари для жителів міст і для перепродажу скіфам; віно, оливкова олія, озброєння, тканини, мармур, предмети мистецтва й ін. Скіфам продавали: вино, ювелірні вироби, кераміку і т.п.; імпортували - худоба, хліб, хутра і рабів. Ремесло - досягло високого рівня і славилося виготовленням металевих виробів (дзеркал, статуеток, прикрас і т.п.), керамічним виробництвом (глиняні судини, черепиця, посуд і т.п.), ткацтвом, ювелірним і каменерізним виробництвом і ін. Землеробство -розроблялися пшениця, ячмінь, просо, виноград, яблуко, груша, гранати і м. п. Тваринництво у господарстві утримувалися: коня, корови, вівця, свині й ін. Рибальство - у ріках і на море. Політичний розвиток. Існувало дві форми правління: а) Міста-республіки (Ольвія, Тиру, Херсонес і ін.), у яких законодавча влада належала народним зборам. У нього входили всі вільні городянини-чоловіки. Виконавча влада належала архонтам, що обиралися з рабовласницької знаті міста. б) Монархія - Боспорське царство, що виникнуло в 5 в. до н.е. у результаті об'єднання ряду міст на чолі з Пантікапеєм. Законодавча і виконавча влада концентрувалася в руках царя (династії Перепадів, Митридатів і ін.). У 107 р. до н.е. Перепад був убитий повсталими рабами під проводом Савмака, що захопив царський трон і початків чеканити власну монету. Ідеологія - антична релігія; у містах відправляли культ того бога, у залежності від того, із якої частини Греції були переселенці (у Боспорському царстві - культ Аполлона, через мелетського походження його жителів). Причини спаду: а) із 3 в. н. 9. починається загальна криза античного товариства (праця рабів стала невигідна, відбувається натуралізація господарського життя, різке скорочення внутрішньої і зовнішньої торгівлі), що спричинило за собою ослаблення причорноморських держав; б) набіги кочівників. У результаті: у 3 в. н.е. під тиском готовий загинула Ольвія й ін. міста-республіки, у IV в. н. е. під набігами гуннів - Боспорське царство.

 

7.Слов’яни живуть на теренах Європи з І тис. н.е. Теорії походження: 1) міграційна концепція; 2) віслоодирська концепція; Вісло – дніпровська концепція. На думку сучасних істориків, формування слов’янського етносу на території сучасної України відбувалося поетапно:

1. За доби бронзи існували деякі культури, які можливо належать давнім слов’янам.

2.У раньому залізному віці великий вплив на формування справили кочівники зі сходу та греки.

3. Зарубинецька культура. Наприкінці ІІІ ст.. до н.е. – ІІ ст.. н.е. на території Середнього Подніпров’я, де в ранній залізний вік жили скіфи-орачі, та на території Полісся, де проживали неври, формується зарубинецька культура.

4. У другій половині І ст.. н.е. на народи зарубинецької культури почали тиснути х півдня сармати, унаслідок чтого зарубинівці переміщаються в різних напрямках.

5К ІІ ст.. великий вплив на місцеві племена справила Римська імперія, яка на той час панувала на території Північного Причорномор’я та Подунав’ї.

6. У кінці ІІ на початку ІІІ ст. в наслідок злиття культур різних за походженням племен Західного Бугу, Дністра та Південного Бугу утворилася черняхівська культура. Саме з черняхівською та київською культурами деякі вчені пов’язують початок становлення праукраїнців. Займались підсічним землеробством, розведенням домашніх тварин, полюванням, збиральництвом, рибальством. Жили общиною. Будинки зводили з дерева. Посередині хати була піч. Головним богом був Перун. З 6 ст. збільшується кількість відомостей про слов’ян, внаслідок міграції. До 8 ст. відбувається формування племен.

 

9. з 6 ст. відбувається формування общин, після чого у 10 ст. утворилась київська Русь. Київ було засновано у 482 році. Аскольд і Дір – одні з засновників Києва. Аскольд прийняв християнство. Здійснив походи проти Візантії, болгар, уличів, древлян. З його часів починається збирання земель навколо Києва. Варяги дуже вплинули на розвиток Києва. У 862 році варяга Рюрика запросили на князювання Новгородом. У 882 році Олег стає князем Київської Русі. Він об’єднав остаточно землі. Здійснив походи проти уличів, древлян, хазарського каганату. У 912 році влада в Києві переходить до Ігоря, сина Рюрика. Він одружився з псковською царівною. Зміцнив владу, походи проти сусідніх племен. Після смерті Ігоря до влади прийшла його дружина Ольга. У 957 Ольга помандрувала до Константинополя. В результаті вона прийняла християнство. У 964 році до влади прийшов князь Святослав. Все життя провів у походах. Ходив проти волзьких болгар. Він захотів жити у Болгарії, бо там проходили великі торгівельні шляхи і хотів перенести туди столицю. Візантії це не сподобалось і вони послали печенігів. Загинув у бою у 972 році. На 1000 рік площа Русі складала 800.000 тис. км, 5 млн. осіб.

Економіка: розвиток виробництва зумовив зростання продуктивності праці.Відпала потреба в спільному обробітку землі. Земля і все вирощенне на ній переходило у власність окремих родин. Сімї,що жили на одній території обєднувалися в суспільну територіальну громаду.Посилювалося майнове розшарування. Родоплемінна знать,старійшини зосереджували в своїх руках багатства.Застосовувала праця рабів,або збіднілих членів громад.Поступово племінна верхівка змінилася на землевласницьку.

Соціально-політичний устрій. З розкладом родоплемінного ладу замість племіних союзів поступово утворювалися нові територіальні обєднання-князівства,на чолі яких стояли князі.Центрами їх стали»городи».-у полян-Новгород;у сіверян- Чернігів. Для утримання влади,захисту своїх земель вони формували військові загони-дружини.

Зовнішня політика: Процес обєднання князівств у єдину державу прискорювало ускладнення зовнішньо політичної ситуації,»зумовлене великим переселенням народів».Для боротьби з навалою зовнішніх ворогів окремі князівства обєднувалися.Вже в 8-9 ст існувало три великі східно-словянські державні утворення.,які арабські автори називали.Куявія(київ,славія(Новгород),Артанія(причорноморська Русь)

 

10.У 980 р. Володимир став єдиновладним князем Русі. Він зібрав усі землі свого батька,прилучів до Києва решту східнословянських племен навкрло Києва.За Володимира К.Р. стала найбільшою державою Європи. Простягалася від Карпат до Волги і Кавказу,мала 800тис.Квкм.Населена вона була переважно словянами,та іншими народами: чудь,меря,весь.Володимир провів адміністративну реформу. Зміст її: землі де правили залежні від київського князя місцеві князі передавали 12 синам володимира. В результаті зламано Сепаратизм племіної верхівки,влада зосередилася в руках одного князівського роду. Відтоді К.Р. стала дійсно обЄднаною державою.На зміну родоплемінному поділу прийшов територіальний,що є однією із важливих ознак справжньої держави. Провівши реформи-релігійна мала найбільше значення.спершу володимир у980р.зробив спробу оновити язичницькі вірування.але ця реформа не дала очікуваних наслідків.Новим етапом реформи було обрання нової віри князем та дружиною.охрестившись Володимир наказав мешканцям Києва зявитися до річки Почайни,зануритися в її води та охреститися. Небагато знайшлося тих,хто не послухався наказу князя. У 988р. Кияни прийняли хрещення.Навернення у християнство киян започаткувало охрещення всієї країни. Однак не всі давньоруські землі вдалося цілком хрестиянизувати за правління Володимира. Запровадження нової віри потребувало часу.за Володимира було заклкденно основу церкової організації..церква суттєво розширела межі великокнязівської влади.Після запровадження християнства на Русі розпочалося церковне будівництво.:найбільшу церкву було спорудженно у Києві та названою десятиною Принятя християнства справило величезний вплив на розвиток держави.: 1)зміцнило центральну владу князя.2)Дало можливість Київс.державі війти до кола наймогутніших держав.3) сприяло бурхливому розвитку торгівлі,камяного будівництва,а також культурним звязком із христ.світом.Християнство повязало Русь з надбанням європейської та світ. культ Володимир прагнув налагодити дружні стосунки з європейськими державами.Він одружував своїх дітей з дітьми іноземних володарів.наприклад,син ярослав узяв шлюб із донькою швецького короля,а донька Анна з Генріхом 1,фран.королем.Останні роки життя були затьмаренні непокорою синів.Проти нього постав святополк.У1014р.відмовився сплачувати податки ярослав,який правив у Новгороді Володимир страшено розгнівався і готувався до походу,але захворів і помер. Сталося це 15 липня1015р. За часів Володимира Київська держава досягла високогор івня військової могутності,економчного розвиткуй культурного піднесення. Вона стала врівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу.Навіть Візантійська імперія мусила рахуватися з Руссю

 

11. Після смерті князя Володимира старший йогосин Святополк проголосив себе київським князем.і став винищувати всіх претендентів на престол. Та головним противником Святополка став Ярослав,який княжив у Новгороді.у 1016р за допомогою новгородської дружини Ярослав оволодів Києвом.Із 1018р. Київським князем остаточно утвердили Ярослава,брат Мстислав правмв –у Чернігові.Русь була страшенно спустошенна 4-річна братовьивча війна.Ярославу довелося зосередитись на відбудові країни,захисті її кордонів..Ярослав прозваний Мудрим за свою освіченістьі любов до книг. Він був хоробрим полководцем та енергійним правителем,у зовн.та внутр. Політиці поглиблював те що зробмв Володимир.Порівнянно за добою Володимира,за Ярослава боротьба з печенігами втратила свою гостроту. Вони не нападали на Русь до 1036року,а коли стався масовий набіг,Ярослав за допомогою своїх постійних помічників- варягів завдав печенігам жорстокої поразки.усунувши печенізьку загрозу,ярослав зосередився на внутрішніх справах. Князь виступав ініціатором упорядкування законодавства У роки його правління було створенно перший писаний звід законів К.Р. «Руська Правда»,систематизований кодекс для всієї країни.. Ярослав зміцнив православну Церкву. У 1039 р. Засновано Київську митрополію. За Ярослава будували нові церкви,створювали монастирі. За князювання виник Печерський монастирь.За часів свого князювання Ярослав розбудував Київ,прикрасив його величними спорудами.заложив він також церкву Святої Софії. У сепедньовічній Європі ознакою престижу була готовність правителів інших могутніх держав вступити з нею в шлюбні звязки. Ярослав був одружений з донькою швецького короля Інгігердою.Його сестра стала дружиною польського короля Казимира. 1043року спалахнула Русько-візантійська війна. Згідно з новою руською-візантійською угодою у Візантії осідав постійний руський військовий корпус.Імператор видав свою дочку Анастасію за Київського князя Всеволода. Від цього шлюбу народився Володимир Мономах.Київ став перехрестям культурих політичних шляхів тодішнього світу. Ярослав дожив до похилого віку,що було рідкісним явищем у середньовічні часи. На 76-році життя 20 лютого 1054р. Похований у церкві Святої Софії. Часи князювання Ярослава мудрого позначилось посиленням держави,зміцнення кордонів Київської Русі.Інтинсивним будівництвом міст,піднесення господарства,торгівлі.Ці успіхи ознамененували підвищення міжнародного авторитету давньоруської держави. У роки його правління Київська Русь досягла найвищого розвитку.

 

15 Занепад Гал.-Вол. Князівства призвів до серйозних змін у становищі укр.земель.Протягом 14-15ст. між могутніми сусідами розпочалася боротьба за володіння Україною.В результаті Україну було поділено між кількома державами,а її статус упав до рівня периферійної провінції.Король Польщі Казимир 3 вступив в Галичину і оволодів кількома фортецями.У львові поляки пограбували княжий палац,проте не маючи сили військо відступило.Коли помер Дмитро Детько грунт для змагань між Польщею Й Литвою за гал.-вол. Землі був готовий.Казимир 3 Від намірів загарбати Галичину і зумів скористатися обставинами.. Заручивши нейтралітетом татар,восени 1349р. Пол.військо оволоділо Львовом,Белзом,Берестям,Володимиром. Протягом 50-60-х років 14 ст. між Польщею та Литвою точилися війни за Галичину і Волинь. Галичина залишилася за Польщею,а Волинь за Литвою- наслідки невдалого походу Казимира3 і підписали угоду.Отже за тривалий наступ польських і литовських феодалів на Гал. й Вол. Землі закінчилися тим,що Галичина увійшла до складу Польщі,спочатку зберігаючи повну автономію. Врезультаті цього відбулася полонізація на Зах. Укр. 1.Перенаселення заможнтх селян.2. занепад міщанства в містах. 3.Коріних мешканців укр міст обмежувалт в праві займатися торгівлею.4. Православні на власній землі були обмежені у власних правах.. Литовські племена займали півд.-сх схил Балтійського моря й басейн Німану. Загострилися відносини з Волиню,половцями.Грізна небезпека,що насувалася з усіх боків,змусила литовські племена обєднатися.Очолив обєднання лит.племен.Князь Міндовг. За владу міндовг боровся все життя. Міндовг почав захоплювати сусідні землі.Прагнучи розширення території Литви,міндовг заохочував місцевих князівдо заювань. Знову зібрати Литовські землі вдалося ГедимінуКнязь звернув увагу не укр.землі:Сх.Укр після мон.-татар. Ослабла,а Гал.-Вол. Князівство переживало період занепваду.не вдалося без перешкод поширити свій вплив.Займаючи білоруські й укр. Земл,литовські князі не чіпали місцевих порядків.Після смеерті Казимира3 литовські князі приєднали приєднали до Литви Волинь.Після смерті Гедиміна вел. Князем литовським став його син Ольгерд,який мріяв володіти всіма землями К.Р.Ольгерд підкорив Київщину і Переяславщину,відавши їх синові Володимиру.У1363р Ольгерд розбив татар поблизу Синих Вод. Після цієї перемоги Кордони князівства Лит. Сягнули Надпоріжжя,берегів чорного моря,гирл Дніпра й Півд.Бугу. Литовці зазнали надзвичайно сильного культурного і релігійного впливуз боку сх.слов.народів.Зрештою їхнє протистояння закін угодою в острозі 1392 згідно з яккою Вітовт став князем Литовським.У1401р- Витовт визнав васальну залежність литви від Польщі. Потім став на престол Ягайла- СвидригайлоюОстаній наступ очоливу.

 

17 Кревська Унія Після смерті Ольгерда в 1377р. Між його синами розпочалася боротьба за великого-князівський престол. Всупереч принципам родового старшинства,Ольгерд призначив своїм спадкоємцем молодшого сина Ягайла.Це викликало обуреня старших Ольгердовичів.Не було миру між Кейстутом(брат Ольгерда) і і Ягайлом.Боротьба закінчилася вбивством Кейстута. І Вітовт присягнувся помститися за батька.Вітовх звернувся по допомогу до Тевтонського ордену. А Ягайло шукав союзників як в державі так і за її межами.Щоб вийти з під впливу Угорщини,польські пани вибрали королевою Ядвігу. Потім почали шукати Ядвізі нареченого,який би не передшкоджавЇм у правлінні державою.Ядвіга була вже одружена з Австрійським княжичем Вільгельмом. Проте польські магнати пригледіли князя Литви- Ягайла,сподіваючись,що за честь стати польським королем він прийме всі умови панства.Ягайло згодився на все. Тепер треба було одружитм його з Ядвігою. І панство переконало Ядвігу,що за ради Польщі їй необхідно вийти за Ягайла.Цей шлюб мав посилити позицію обох держав у Боротьбі зі спільним ворогом _ Тевтонським орденом.Наслідком Цього стало укладення в 1385р. Кревської унії між Польщею і Литвою.Згідно з нею Ягайло забовязався прийняти католицизм,хрестити литовське населення і приєднати до Польщі всі литовські,укр,і білоруські землі..Ягайло охрестився,прийнявши імя Владислава2.,був коронований польською короною. Польські власті проводили політику полонізації: край було поділенно на воєводства,король роздавав землю пльським панам,на українські землі переносилися кріпосні порядки,заохочувалося переселення іноземцівдо укр.сіл та міст.Православні не допускалися до органів місцевого самоврядування,утискувалося православя.

Люблінська унія.: 1липня 1569році була укладенна люблінська унія.Після її укладання в Польщі посилення зміцненню католицизму. Метою було приєднати кат.і православну.Унія посилила процес окатоличення,та занепаду православної церкви,яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя.

Берестейська унія: з моменту розколу християнства 1054р. На православну і катол.гілку. намагаючись підняти престиж православного духовенства,подолати дискримінацію православних, львський єпископ Гедеон на зїзді в Белзі(1590) став ініціатором підписаня унії Юридичне оформлення мало відб.(1596)у м Бересті. Однак собор розколовся на дві частини: уніатська і православна.Уніатська затвердила акт обєднання церкрв та утв. Греко-катол. Церкви.яка підпоряд папі РимськомуЦерковні обряди зал.православними,а церковно-словянську мову- мова богослужіння.Важали,що ця унія обєктивно сприяла поширенню католицизму.

 

18.Церковне життя в укр. Землях зазнавало впливіів загальноєвропейських ідей та рухів.. Багпто європейських країн було охоплено реформаційними ідеями. Реформація – суспільно-політичний рух 16-17 ст.спрямований проти католицької церкви.Цей рух поклав початок новому напрямку хрис.вчення протестантизму.Протестантська церквав проголошувала свою незалежність від влади папи Римського.Кількість прихильників збільшувалася у Польщі.На укр.земляхнечисленні осеренні протестантизму почали зявлятися у 30-40рр.16ст. Привернуло увагу шляхти і магнатів.Вони вбачали в протенстанських вимогах 1)послаблення влади вищих церковних ієрархів.2)ліквідація церковного землеволодіння.3)контроль мирян над духовенством.Перехід укр.шляхти до протестантизму не мав масового хар. Не знайшла підтримки у середовищі міщан.для селян протестантизм був чужим і не зрозумілим. Отже,протест. На укр. Землях не знайшов підтримки,а вплив Реформації виявився в застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви.Найголовнішим здобутком Реформації в Укр. Бкув переклад Святого Письма живою мовою народу,а також їївикористання в богослужінні.. Вплив реформаційних ідей на укр.суспільство засвідчує й діяльність православних братст.Братствами називають національно-релігійні громадські обєднання міщан при православних церквах. Найавторитетнішшим було Львівське Успенське братство,яке почало формуватися на поч. 80-х років.16ст. У 1586р. Антіохійський патріарх Йоакий затвердив статут Львівського братства. Статут дав йому право над іншими братстствами та контролю за духовенством.Братства займалися доброчиною діяльністю- допомагали братчикам,які опинилися в скруті,дбали про забезпечення храмів книжками,іконами,свічками.Наприкінці 16- у др.пол.17ст. в Україні діяло близько 30 братських шкіл. Навчатися у Львівській братській школі мали право діти всіх станів.Утримувалася школа коштами братствами.Велику увагу придлялося вивченню церковнословянської та книжкової староукраїнської мов.Вивчали грецьку мову.навчання складалося з 3 класів грамати і поетики та риторики.Навчання у школі відбувалося за системою тогочасних західноєвропейських середніх шкіл- гімназій. Не оминула і хвиля контрреформації- католицької реформи церковного життя.Ідеї реформування церкви були різними. Одні передбачали здійснення реформи католицької церквичерез її наближення до реформаційних церков.Інші на запереченні віровчень зароджених Реформацією. Методи її втілення багато в чому були реформаційними: запровадження власного шкільництва,розвиток книго видань,надання особливого значення проповіді. В Україні розпочався жвавий культурно-національний рух, скерований першим ділом на оборону церкви своєї як своєї честі народної, як своєї власної душі. Управління церквою до певної міри перейшло в руки народу й церковних братств, що стояли завжди близько до церкви й направляли її справи.

 

19.

Прежде чем писать. Перечитат.! Берестейська унія - рішення Київської митрополії Руської православної церкви на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догматів і збереження православної обрядності. Унію формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року. Безпосередніми приводами до унії були: невдоволення українських православних єпископів тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у братства; бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства; намагання верхівки українського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами. Проти унії протестувала значна частина православної шляхти, деякі магнати, більшість духовенства Народна визвольна війна 1648—1654 років привела до цілковитої ліквідації унії на Лівобережжі. Берестейська унія: з моменту розколу християнства1054р. На православну і катол.гілку. намагаючись підняти престиж православного духовенства,подолати дискримінацію православних,львський єпископ Гедеон на зїзді в Белзі(1590) став ініціатором підписаня уніїЮридичне оформлення мало відб.(1596)у м Бересті. Однак собор розколовся на дві частини%уніатська і православна.Уніатська затвердила акт обєднання церкрв та утв. Греко-катол. Церкви.яка підпоряд папі РимськомуЦерковні обряди зал.православними,а церковно-словянську мову- мова богослужіння.. Король сигізмунд3 підтримував унію.Греко-католицьке духовенство,як і католицьке звільнилося від сплати податків,уніатська шляхтанарівні з католицькою могла претендувати на державні посади.Крім того,греко-католицьким єпископам було обіцяно місце в сенат,але цю домовленість лишилась не здійсненою.А Укр.Православна церква,попри велику кількість прихильників залишилась поза законом.. Навколо ідеї обєднання церков розгорнулася гостра і дуже цікава суперечка(полеміка).До Берестейського собору готувалося не лише прихильники унії,за пришвидшення ідеї унії в життя виступало двоє православних єпископи-Іпатій Потій та Кирило Терлецький. а і її противники.(так змінили свою позицію щодо обєднання церков,відмовившись від унії,єпископ Гедеон Балабан.Заперечували унію братства та монастирі.Антиунівську боротьбу очолив князь Василь-Констянтин Острозький.Численні протести православних свідчили,що про добровільне зєднання церков і годі було й думати.. 1637 р., а далі смерть самого Могили (1 січня 1647 р.) і початок козацької революції зробили з проекту універсальної унії свого роду музейний експонат, покликаний засвідчити, що обидві сторони зрештою усвідомили розкол руської церкви як зло, якого можна позбутися, лише йдучи на взаємні поступки.

 

21. Січ – укріплене невелике місто, яке було оточене ровом з водою; в центрі була церква, майдан. 1556 р. перша козацька Січ, яка була заснована Вишневецьким, але у 1557 р. була зруйнована монголо-татарами. Серед козаків були купці, духовенство, заможні громадяни. Козацька рада – верховний орган управління. Кошовий отаман – при військовому нападі мав необмежену владу. Військовий суддя – слідкував за дотриманням правил на Січі. Писар – займався документами. Військовий осавул – помічник писаря та кошового отамана. Кошовому отаману,або гетьману належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі.Укр.козацтво моло свої символи-відзнаки,або клейноди. Серед них корогва-прапор,бунчук,булава та печатка з гербом. Військова організація: Гнучкої слави зажила козацька піхота- основний рід козацького війська.Під час бою козаки_піхотинці шикувалися у 3 шеренги. Під час особливо жорстоких битв застосовувався й інший бойовий порядок.Такій бій козаки наз.-галасом.Найпопулрнішим серед козаків був бойовий порядо,що наз табором..Він застосовуався козаками на марші, в обороні та в наступі. Козацька розвідка: постійна загроза нападв з боку Туреччини змушувала козаків дбати про розвідку.У запорізькому війську були сторожова служба й дозір. КОЗАЦЬКА ЗБРОЯ: Запорожці були великими майстрами артилерійської справи. Вони надавали перевагу легким гарматам., користувалися Рушницею, спис, шабля. Козацький флот: Військова майстерність козаків повною мірою виявлялася і в морських походахКозацький флот складався з легких з незвичайно маневрених човнів – Чайок.Вони рухалися за допомогою весел,або вітрил.Вони могли легко пристати до берега,на відміну від громізких тур.галер. Війська майстерність набула розголосу в світіЩе 16ст. польський уряд викор.козаків.У 1572р. Польський король Сигізмунд 2 Август видав унівсал,за яким на службу було взято 300 козаків.Аби не допускати антипольських повстань,король 1578р. Здійснив козацьку реформу. 5оо козаків,найнятих на службу,було внесенно до спеціального списку-реєстру.Саме тому їх називали реємтровими.Реєстровцям було передано у володіння м. Трахтемірів поблизу Канева,а також Зарубський монастир.Уряд Речі Посполитої надав реєстровцям право на незалежність від місцевої адміністрації,звільнив від податків,і повиностей,окрім військової Вони підпорядковувались своїй старшині,мали окремий суд,право на земельні володіння та дозвіл на промисли й торгівлю,а також одержували платню грішми. Нереєстрові коцтво,яке виникло внаслідок самовільного «покозачення» і не маючи офіційного визначення статусу,вело козацький спосіб життя у прикордоних районах. Проте,незважаючи на неоднорідність,козацтво вже мало свою соціальну нішу,власне місце в становій ієрврхії Речі Посполитої.

 

23. Початок Гетьмануваня П.Сагайдачного припав на 1605-1610рр. На гетьманство його обирали кілька разів.За часів свого тимчасового міжгетьманства він не витрачав впливу на все «волосне» козацтво.Коли ситуація в Україні ускладнювалася й загострювалася,козаки знову обирали П.Сагайдачного гетьманом.Готуючись до активної наступальної боротьби проти османської імперії,він домігся зростання кількісного складу запор.флотилій. Залишаючись нібито вірним королю,гетьман неухильно відстоював козацькі права. Так всупереч численним домовленостям із польським урядом,які забороняли козакам здійснювати походи проти Туречини,П.Сагайдачний. вдавався до нових актів.,що загострили відносини між Османською імперією. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини,інші вороги не наважувались знищити козацтво- свого союзника в боротьбі проти турків. -7 червня 1621р. В урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася сппільна реєстрового і нереєстрового козацтва,на якій розглядалися пропоції польського сейму про участь козацтва у війні проти Туреччини.Під керівництвом П.сагайдачного козаки відбили 9 штурмів,здійснили серію нічних актів,які,за винятком однієї,були успішними. Козацька тактика суттєво відрізнялася від польської.Більшість турецьких атак була спрямована проти козацького табору,а найголовнішим своїм завданням султан вважав знищення війська козаків.Перша гнучка перемога над турецькою армією,сдобута в суходолських боях,мала величезне міждународне значення. Вона спростиладумку про непереможність Туреччини і спричинила спалах визвольної боротьби підкорених турками народів. Битва під Хотином – козака допомогли розбити татар і татари уклали угоду між ними та Річчю Посполитою. 1622 р. Сагайдачний помирає.

 

23. Стурбований створенням козацької «окремої республіки»,уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового походу проти козаків. Увересні 1625р. Гетьман Станіслав Коронець польський з 30-тис.військом вирушив ізБара на Подніпровя.Козацькі загони очолені Марком Жмайлом,зустрівши поляків поблизу Канева,вдало відбилися. Осоьливо відчутних втрат зазнало біля Кукіковського озера. Це змусило польське командування вдатися до мирних переговорів. Було укладенно Кукурівську угоду.яка встановлювала чіткий устрій реєстрового козацтва. Кукурівська угода посилила суперечності між козаками- тими хто потрапив до реєстру. До тогож в Україні ускаднювалася запровадження нового загальнодержавного податку.. Не вщухали конфлікти,аби втримати населення в покорі,польський уряд відправив на Київ значну частину війська.Мешканці міст і сіл бралися до зброї. Тисячі утікачів збиралися на Січі. Так назріло нове повстання.Нереєстровці обрали гетьманом Тараса Трясило. У березні 1630він з військом підійшов до Черкас,а звідти рушив до Корсуння,після здобуття на його бік перейшла більшість.Польський уряд з метою придушити повстання відправив своє коронне військо Коли польське військо перейшло через Дніпро,їм завдав удар загін.Бої почилися під Переясловом протягом 3 тижнів.20 травня 1630 р. Козаки влаштували карателям»Тарасову ніч»,знищивщи чимало офіцерів-шляхтичів. Не змогли вони придушити ккозацький рух. Тому уряд РечіПосполитої вирішив переглянути Реєстрів Війська Запорозького та вилучити з нього всіх неблагодійних.Такі дії польських можновладців стали приводом до нового повстання. Його очолив.половник реєстровців Павло Павлюк (бут)- Перша битва з короним військом закінчилась перемогою повстанців.Повстання 17ст. попри їхню стихійність і незавершеність,засвідчили,що коацтво було провідною верствою укр. Суспільства,користувалося підтримкою усього населення,а його дії в боротьбі за свої права з кожним роком ставали більш організованими й цілеспрямованими.Повстання 1637-1638рр. Відрізнялося розмахом воєнних операцій,кількістю учасників і тривалістю.Яскравою ознакою стало,те що вперше керівники повстання звернулися із закликами підтримки до всього населення України.

 

25. Гетьманщина — держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року.Козацько-гетьманська держава: Найвищим законодавчим органом держави стала Генеральна Рада- загальна рада усього війська. Зчасом значення Генеральної ради зменшилося,що її взагалі не скликали,її роль перебрала старшинська рада. Вона розглядала всі питання міжнародної політикт,зокрема миру і війни.Виконавча і судова влада зосереджувалася у руках гетьмана. Він скликав Ради,видавав універсали,брав участь у судочинстві.,опікувався фінансовою системою,проводив мирні переговори.,був головнокомандуючим збройних сил. Керувати всіма справами внутрішнтьго й зовнішньою політикою геману допомагали – генералььна старшина. До її складу входили: ген.писар,ген.обозний,ген.осавул,два генсуддів. У віддані ген.писаря перебувала-Генеральна військова канцелярія- вища адмін.установа. Адміністративно-тер.поділ: згідно умовам договору Укр козацька держава склад. З земель Київського,чернігівського,брацлавського воєводствта обіймало 200 тис кв.км. Столицею та гетьманською резенденцію стало м.Чигирин.У 1649р усю територію Укр.держави було поділенно на 16 полків.(на Прав.9 і на Лівоб.-7)Кожен полк очолював полковник,який здебільшого призначався гетманом.Територія полку поділялася на 10-20 сотень. Сотні,як і полки різнилися за площею та чисельністю.Військову-адм.владу на тер.сотень очолював – сотник.У селах справами відали старости,яких обирала силянська громада,а справами козаів отамани. Гетьманська держава мала одну з найсильніших в Європі армій.. Армія налічувала близько 100тис воїнів та була організована за полково-сотеним територ.принципом.Основу козацьких полків становила піхота.також кінота та артилерія.До діючої армії увійшли підрозділи розвідки. Фінансова система: грошовими справами в козацькій державі керува Хмельницький.Існувало кілька джерел прибутку військового скарбу,передуім- земля,сільс.промисли. кошти,що надходили з торгівлі..Існували і загальні податки.Із грошових знаків найпоширенішими вобігу булм польські монети,згодом московсьі і турецькі. Судочинство: складалася з Генер.суду,полкових і сотених полків.У містах також діяли міські суди,та діяли церковні суди. Соціально-економічне життя: З утвердженням – Гетьманщини,було ліквідовано велике і середне світське землеволодіння,фільварково-панщинну систему господарювання,кріпацво. Натомість сформувалася козацька,державна,селянська власність. Врезультаті цього змінилася соц. Структура сусп. Провідну рль у житті сусп.став відігравати козацький стан..Важливим завоюванням новоутвореної держави стала особиста свобода більшості селян і міщан,які могли вільно вступати до коз.стану. Переважна кількість селян покозачились.Становище міщан поліпшилось ще й завдки,тому що було усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами,торгівлею,для участі в самоврядуванні.

 

26 Зборівська угода 1649р. Не відповідала планам Хмкльницькому,однак він вирішив використати здобуті пріва для держ.будівництва на завойованих землях.В 1651р. Військові дії відновилися між Укр.і Польщею..поляки порушили договір,можньо боронили козаки м.Красне на чолі Д.Нечаєм.,але змушені були відступити.Сам д.Нечай загинув.Наступ було польських військ було зупинено біля Віниці під кер.Богуна.Піднялася нова хвиля боротьби на Поділі,Волині,Галиччині.Козацько-татарське та польське військо зійшлися у великій битві,що відбулася на кордоні Волині і Галичінипоблизу м.Берестечка.28-30червня 1651р.У вирішальний момент татари залишили поле бою і козаки зазнали поразки.У вер.1651р. в Україну вторглися литовські війська на чолі з князем Родзивілом.Захопили Київ і Чернігів вони зєдналися з польськими війська.Хмельницький збирав нову армію,але перевага зал.на боці поляків,тому гетьман погодився підписати угоду між Укр і Польщею.Умови Білоцерківської угоди були такими: козацький реєстр скор.до 20 тис. Територія гетьм.правління обмежувалася лише Київщиною,заборона вести переговори.,селяни повині були повернутися до своїх панів. 1-2 червня 1652р. На Поділлі під горою Батіг відбулася битва козаків з 20-тис рмією. У цій битві поляки зазнали страшної поразки.,захопили полонених і 57 гармат. У вересні 1653року коз.військо оточило польську армію під м.Жванець на Поділлі,але Кримський хан змусив підписати у грудні 1653р. Новий мир з Польщею на засадах Зборівського договору.Визвольна війна укр.народу на поч.50-х років велася з переміним успіхом.Знесиленні були обидві сторони.І Хмельницький вирішив звернутися за допомогою до Москви.8 січня 1654р. Московська делегація прибула до Переяслава. Після переговорів було досягнуто угоди проте,Війська Запор.мало присягнутись на вірність Московському цареві.Укр.уряд змушений був скласти присягу на вірність Москві. Переговори з 23 березня по-квітень 1654р. Завершились підписанням договору,кий увійшов в історію як «Березневі статті». Після укладення союзу між Укр.і Москвою відбулося перегрупування основних учасників.війни: Крим.татари перейшли на бік Польщі.У березні 1654р. Польська армія перейшла в наступ на Лівобережжі.Восени 1654р. Польща спрямувала на Поділля.У січні 1655Р. Оба війська зазнало чималих втрат.У липні 1655р. Укр-Моск. Військо рушило в Галичіну.19 вересня 1655р.під м.Городок польські війська були розбиті.Польща оголосила Швеція,яка окупувала значна частина її території.Москва будучи суперником Швеції,яка окупувала 24 жовтня 1656р. Б.Хмельницький вирішив продрвжити боротьбу.Він уклав договір зі Швецією та Трансільванією.Але на передодні в долі Укр.(27 липня 1657р. Б.хмельницький померає.

 

28 8 січня 1654р. Переяславська рада лише започаткувала оформлення укр-моск. Відносин. Все мали вирішити переговори. Український уряд виступав за рівність прав учасників.У москві дивилися на українців як на підданих.Особливістю Укр-моск. Договору бул,те що він являв собою групу документів від кожного зі станів-окремих від духівництва,міщанства,козаків.Козацькй договір складався з 23 статей.Основна ідея – встановлення таких міждержавних відносин,за яких Укр. Зберігла самостійність.Саме з цими статтями укр.посольство прибуло до Москви. Проект документа укр.посланців подали московському уряду 14 березня 1654р. Унаслідок тижневих переговорів,проект дещо змінили,узгодили 17 статей,а 6 важливих відмінили..За Березневими статтями непорушно зберігалися державні території.,форми державного устрою та правління,засади внут.та зовн.політики.Численість козацького війська встановлювалося в 60 тис. Козацька держава погоджувалася виплачувати грошовий податок та не підтримувати самостійні дипломатичні звязки з Польщею та Туреччиною.Свій проект угоди підготували і міщани. Укр міщани прагнули свої»права і вольності».Тривалі переговори православного духівенства були безрезультатамиУкраїнська православна церква не погоджувалася на залежність від патріарха московського,якої праглимосковський уряд і Рососійська православна церква. Закінчення війні радянська історіографія повязувала з 1654р – тобто роком Переясловської угоди в якій возєдналися з Росією,у якому передбачалм основну мету повстання.Але у суч. Літературі певажають думки,що її закінчення повязане зі смертю Хмельницького1657. Але це трактуваня дещо механічне,оскільки після цієї події визвольні змагання змінили свій характер,стали менш масштабними,обгрунтованішими.

 

29 Потяття «Руїна «історикографія позначає трагічний період в історії України..Смерть БюХмельницького ослабило підвалини укр.держави. Цим скористалася Московія,що посилити наступ на вільності укр. Народу Почастішали вторгнення в Україну польських військ,турків,татар. Соціальні протиріччя та боротьба за владу загострились.Все це вело до великих людстких жертв,руйнування міст і сіл.. Старшини прагнули загарбати селянські землі,і рядових козаків,перетворити їх на своїх кріпаків.Після смерті Хмельницького гетьмана обрали Івана Виговського. На відміну від свого попередника. Виговський перейшов на бік старшини та шляхти.Що визвало недовольство у низів. Народні повстання охопили Лівобернжжя..Повстання очолив полтавський полковник М.Пушкар і Я.Барабаш.Останіх підтримали Москва.,цим самим ослабили владу гетьмана і сильніше привязази Україну до себе.В червні 1658р. І.Виговський за допомогою кримської орди розгромив загони повстанців під Полтавою.Місто було спалене.В бою загинули Пушкар,а Барабаш був страчений.Прагнучі остаточно отримати незалежність від Москви.І виговський у вересні 1658р.уклав Гадяцький договірЗ польським урядом.Про входження Укр. До складу Польщі.,як рівноправного члена федеративної держави.Опираючись на польську допомогу І. Виговський досить добре вів бойові дії з московськими військами.У битві під Конотопом(28-29 червня 1659 р. Його полки розгромили московитів.Які втратили близько 30 тис. Але невдоволена старшина на чолі З полков.І.Богуном,та отаманом І.Сірком виступили проти гетьмана. Виговський зазнав поразки і втік до Польщі.де і загинув(1664р.)Після Виговського гетьманом проголосили Юрія Хмельницького.(1659-1663рр.)він був слабким і безвольний політик.Він йшов на поводу у старшинських угрупувань. Скориставшись цим Московські,польські,татарські війська,безпощадно грабували Укр.Внаслідок Цьго Він втратив булаву 1663році.Українські землі розкололися на дві частини.На Прав.гетьианом був- П.Тетеря.,а на Лівоб.-Сомко,але у червні 1663року його змінив І.Брюховецький.і в 1668р Його вбили..І гетьманом Правоб.- став П.Дорошенко.його головною метою було обєднати Укр. Після підписання Андрусівського перемиря 1667р між Польщею і Москво. За умовою до Москви відійшла Лівобер.,а до Польщі _Прав.Україна.Дорошенко уклав союз з Туреччиною.Здійснив ряд Бойових операцій. Змусив Польщу визнати автономію Правоб. І розпочати війну за Лівобережжя. Проте народ не підтримав гетьмана і в 1576р. Дорошенко зрікся влади і став воєводою у Москві.На Лівоб.гетьманом став- Д.многогрішний.,спершу він підтримував Дорошенка,а потім став орієнтув. на Москву.В 1669 р. Підписав Глухівські статт,де серйозно обмежив автон.права Укр.В 1672р.Многогрішного звинуватили у зраді.Наступні(1672-1687рр) на Лівобер.ГетьманувавІ.Самійлович.,який успішно боровся з татар-монг.навалою,і закінчив свої дні у засланні.

 

30. Проти Петра Дорошенка виступало декілька старшин. Причини приходу до влади: проблеми комплектування армії; Нелюбович Ту канський був прихильником незалежної України; м. Чигирин було столицею метрополії; бойові дії проти Москви, невелика допомога від татар; на лівобережній Україні виросли податки. Початок 1668 р. все більше людей підтримувало Дорошенка. Але Дорошенко втратив підтримку татар – вони грабували населення і зневажали закони. З боку Москви організувалась велика армія. Дорошенко повертається на правобережну Україну, а наказним гетьманом залишає Дем’яна Многогрішного. Дорошенко проводив активні переговори з татарами і у 1669 р. скликає козацьку раду і проголошує об’єднання з Туреччиною. Після цього поповзли чутки, що він отримав гроші і готовий віддати Україну в ярмо Польщі і Туреччини. 1672 р. велася конкуренція між Дорошенком та самозваним гетьманом Ханенком. 1674 р. гетьманом усієї України стає Самойлович; рішення без участі Дорошенка. 1675 р. Дорошенко зрікається влади і його відправляють до Москви. У 1698 р. помирає.

 

 

32 Після смерті І. Мазепи,на козацькій раді 5 квітня 1710 р. гетьманом став найближчий сподвижник Мазепи – генеральний писар Пилип Орлик..П. Орлик очолив першу політичну еміграцію в Західній Україні. Під час крзацької ради було схвалено документ»Пакти й конституція законів і Вольностей Війська Запорізького»,згодом це документ назвали Конституція Пилипка Орлика.Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом,яке виступало від іменні укр.народа. Уперше було укладенно офіційну угоду зі своїми виборцями,чітко зазначаючи умови за якими він отримав владу. Крім того обгрунтовується державний лад Укр. Саме тому цей документ Вважають першою укр.конституцією. Конституція Пилипка Орлика складалася з 16 статей.Конституція П. Орлика передбачала заходи,які обмежували владу гетьмана та утвердження монорхічних Форми правління.Запрвадження Ген.Суду для розгляду спра про провини старшини,гетьман не міг втручатись в діяльність суду.Державна скарбниця й майно підпорядковувалося генер. підскарбію,а також полковим підскарбіям. Важливі фінансові справи вирішували лише Ген.Рада.Гетьман лише затверджував обраних полковників ісотників.Кілька статей присвяченні З.С Було забезпеченно права і привілеї запорожців,а також визначенно особливий її статус.Державною релігією проголошували православя,а Київська митрополія повинна була вийти з під порядкування московмського підпорядкування.Отже, Конституція П. Орлика не лише проголошувала незалежну Укр. Державу.,а й закріплювала найпрогресивніші ідеї державного життя. Документ заклав основи принципу поділу влади на законодавчу,виконавчу, та судову,запроваджував виборність посад,що є нині принциповою ознакою розвитку демокр.держави.Діяльність П. Орлика на гетьманській посаді була спрямована на створення антироійської коаліції.

 

33 Гетьманування І. Скоропадського мало розпочатися з підписання статей.Але Петро 1 відмовився зробити,пояснивши таке рішення воєними обставинами. Після Полтавської битви,17 липня І. Скоропатський,перебуваючи з козацькими військами у таборі під Решетилівкою,звернувся до царя з 14 пунктами статей.У нтх він просив підтвердити права і вольності Гетьманщини. Увідповідь Петро1 надіслав імений указ,котрий не нагадував міждержавні договірні статті.У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді який відповідав інтересам Росії.Важливою новиною Було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Своєрідним додатком до указу були явні та таємні статті Ізмайлову. Ці статті наз. Землі Війська Запор.»малоросійським краєм»., у якому царський резидент спільно з гетьманом повинен утримувати все населення,зокрема бунтівників-запор.Окрім того,резидент мусив стежити,аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Ген.канцелярії. не призначав нових полковників. 29 квітня 1722р було видано указ про сиворення Малоросійської колегії у складі шести офіцерів рос.з полків,розміщених в Укр. На чолі з Степаном Вельяміновим. Гетьманщина виводилася з підпорякування колегії іноземних справ і підпорядковувася сенатові як звич. Провінціальна імперія.С.Вельямінов прибув до глухова в липні 1722р. На очолювану ним Малор.колегію покладалися широкі повноваження. Колегія перебрала все адмін.керівництво Лівоб.Укр. Члени Малорос.колегії мали наглядати за діяльністю гетьмана,генеральної та полкової старшини.Вони контролювали встановленням і стягненням податків до царської казни. Малор. Колегія здійснювала нагляд за діяльністюГен.Війс.канцелярії.,контролював розподіл володінь між офіцерами. Водночас колегія була вищою апеляційною установою.Царський указ про утворення Малорос.колегії вразив Скоропатського.Відчуваючи близьку смерть він доручив гетьмкнські обовязки П.Полуботку. П. Полуботок розгортав активну діяльність,спрямовану на відновлення козацьких порядків.,та під різним приводом не виконував накази Малорос.колегії. Однак Петро1 у квітні 1723р. надав Малорос колегії такі повноваження,які робили її повновладною в Укр.Укр.Уряд з Ген.військовою канцелярією підпорядМалором.колегії. П. Полуботок дбав пор відновлення державних прав в Україні.

 

 

34 1 жовтня 1727р. у Глухові відбулися вибори гетьмана,претендентом який став Данило Апостол. Отже, головною своєю метою Д. Апостол уважав підписання традиційної рос-укр. Угоди. Лише в серпні Д.Апостол отримав як відповідь на свої пропозиції»Ришитіелкі пункти» Згідно з договором,гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими країнами. Дозволялося виріш. Лише прикордонні питання. На посади військові мали обиратися особи зі старшини. «рішительні пункти» скасовували заборону росіянам купувати землі в Укр. Документ був поклкдений регулювати внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини Росії. Д. Апостол взявся за здійснення реформ,спрямованих на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини: судочинстві,Фінансах,земельних справах,торгівлі.З метою врегулювання земельних справ гетьман протягом 1729-1731рр. Провів «Генеральне слідство про маєтності». Чимало зусиль доклав Апостол для пожвавлення укр. торгівлі. Гетьман зумів домогтися скасування багатьох обмежень і утисків.Здійснюючи реформу фінансів Апостол уперше встановив точний бюджет державних видатків. Гетьман також визначів джерела наповнення дер. Скарбниці. Зміни в судочинстві стосувалися реформування судів. Відновив право гетьмана призначати ген.старшину і полковників. Отже Д.Апостол спромігся пригальмувати процес перетворення Гетьманщини на адміністративну одиницю Російської імперії.,втримати на деякий час ті права і свободи,які ще залишились в Україні.

 

35 Ситуація в Лівобер. Уккр. Трохи поліпшилася,коли у листопад 1741 р. коли Єлізавета 1 посіла престол. Зміни на кращев становищі Укр. Зумовилися низкоюзовн.і внутр. Політичних подій. Її чоловіком був О. Розумовський. Під час перебування її в Києві 1744 р. коз.старшина звернулася з проханням дозволити вибори гетьмана. Вона не заперечувала.Відновлення гетьмана було спричинене такими обставинами. Передусім цього прагнули Козацька старшина. Кандидатом на гетьманство імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого чол. – Киртла Розумовського. Вибори гетьмана Лів. Укр. Було призначено на 22 лютого 1750. Це відбулося у Глухові.К. Розумовський почав без погодження з рос. Урядовцями призначати полковників. І Роздавати землі. Регулярним стало скликання Ген.старшинської ради. Пожвавлювалося господарське життя. Почали відбудовувати Батурин.К. Розумовський удавався до заходів,що обмежували сваволю російських чиновників..,які перебували в Укр. Незважаючи на великий вплив К. Розумовського при дворі імператриці,1754р. зявилася низка указі,що обмежувала гетьманську владу.. Найрішучіші заходи К. Розумовського,спрямовані на оновлення Гетьманщини,випадали на 60-ті роки 18ст. Першим було реформовано судочинство. Було позбавленно судових повноважень Ген. Вій. Кан. Розмежовувалася виконавча і судова гілки влади. Зазнав змін генеральний суд.водночас К. Розумовмький вдавався до спроб установити спадкоємне гетьманство. На старшинській раді, скликаній 1763 р. було схваленно 23 пункти,які лягли в основу закріпити гетьманство за родом Розумовських. Реформував К. Розумовський і армію: полки перетворилися на регулярні. Козаків було одягнено в уніформу.Великі задуми виношував він щодо освіти і культури. Він планував на Геньманщині відкрити 2 універи.Про події К. Розумовського,спрямовані на гетьманщини,стало відомо в Петербурзі. Вимога Катерини2 – зречення К. Розумовського булави..Він намагався налагодити справи та імператриця залишалася не похитною. То був закономірний захід імперського уряду,який прагнув остаточної ліквідації Гетьманщини. Отже у жовтні 1764р. К. Розумовський змушений був скласти гетьманські повноваження. Імператорським маніфестом від 10 листопада й сенатським указом від 17 лист. 1764р. його увільнили від гетьманства. Натомість для управління Лівоб. Та Запоріжжям, було створено Другу Малорос. Колегію.

 

38.Російська і Австрійська імперія,до складу яких після трьох поділів Польщі і російсько- турецьких війн увійшли нові землі України,впровадження на підвладним їм територіях новий адміністративно-територіальний устрій,покликаний зберегти поліцейський контроль над населенням і забезпечити його ліквідацію національних особливостей. Усіма сферами життя керували державні чиновники. Лише у Галичині австрійські власті дозволили обирати крайовий сейм,яккий складався з шляхти та вищого духовенства івирішувати другорядні місцеві справи. Обидві частини України були обєктами національного і соціального гноблення. Разом з тим теиторіальні зміни останіх десятиліть 18ст. були на користь українців. Площа їх розселення збільшилася за рахунок південих і Пд-Сх земель.,що перейшли після російсько-турецькрї війни до складу Росії і заселялися українцями. Криваві війни,що декіль століть велися на укр.землях,спустошуючи і обезлюднюючи їх,війшли у минуле. Можливості для збереження і розвитку укр. Народу,як окремої етнічної спільноти,поліпшилися. №37 На кінець 18 ст. в Укр проживало понад 10 млн. Осіб. На підпорядкуванних Росії укр територіях 7,8 млн.жителів.на укр тер Австрії – 2,2 млн. За чисельністю й територією,яку займали українці належали до найбільших народів Європи. Чисельність населення на Україні протягом 19ст ст. швидко зростала і складала в середині століття 20 млн,наприкінці си- 36 млн. Ріст населення України супроводжувався істотними змінами його етнічного складу. Якщо напр.18 ст ст. на підросійських землях України 89% населення становлення становили укр,то через сто років частка укп знизилася до 72,6 %. Причиною цього була антиукраїнська міграційна (переселення) політика Російської імперії,спрямована на посилення контролю над Україною..Росіяни розселялися по всіх регіонах України,але головних,у містах. Зростання чисельності населення В демократичних державах багатонаціональність суспільства не викликає проблем і сприяє взаємному обміну господарським та культурним досвідом між представниками різних етнічних груп, покращуючи життя всіх.В умовах імперського режиму міграційна поліка використовується для розпалювання міжнаціональних суперечностей,що дозволяє урядовим колам збегігати несправедливі порядки..Національне та соціальне становище укр. Населення визначалося політикою обох імперій,не зацікавлених у задоволені національних та соціальних потреб Російської імперії була спрямована в Укр. На прискорення процесу перетворення українців. Українців позбавляли права на власну освіту і користування рідною мовою,обмежували вільний розвиток національної культури. На західноукр. Землях дискримінаційна національна політика австр. укр.

 

39 Наприкінці 18 ст. опозиційний запал в ссередовищі козацької старшини став різко згасати. Це було наслідком надання їй пра російського дворянства. Реальні царські привілеї

Притягували до себе сильніші,ніж перспектива боротьби з царизмом за Україну і зявилася з цим небезпека. Однак аж до 40-х років 19 ст нащадки козацько визвольної старшини все ще виконували роль лідера національно- визвольної течії суспільно політичного руху Укр.. Але своє лідерство вони стверджували не у сфері політики,а у сфері інтелектуальної діяльності. Перш ніж остаточно відійти у небуття,козацька еліта спалахнула справжнім феєрверком яскравих історичних,літературньо художніх і публіцистичних творів.Найвизначнішим історичним трактом почалотку 19ст була «історія Русів»,мала великий вплив на формування самостійницьких настроїв.,найвизначнішим твором цього періоду була поема «енеїда» Котляревського.. Перетворення живої укр.мови в велике значення. На літературній мові формувалося наукова,політична,військова термінологія..Мова душа народу. Історики уточнюють з опублікації першої частини «Енеїди» Котляревського починається Укр.національне відродження,тобто процес пробудження і формування самосвідомості народу,який проявляється у розвитку його духовної культури,прагнення відтворити власне історичне минуле,захисті мови. Наслідком відродження стає виникнення і розвиток руху за відновлення власної національної держави.

 

40 Для розвитку українського національного відродження велике значення мало видання в 1798 р. в Петербурзі поеми І. П. Котляревського «Енеїда», написаної українською народною мовою, народної за змістом і духом. «Енеїда» започаткувала нову українську літературу і перетворення народної мови на літературну українську мову. У 1819 р. на сцені Полтавського театру вперше були поставлені п'єси. І. Котляревського «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані теж українською народною мовою.. «Руська трійця» - Шашкевич, Вагилевич, Головацький. Виступали за поширення укр.. мови, самосвідомості; випустили збірку «Зоря», альманах «Русалка дністрова». Після неї почалось їхнє переслідування. Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що українці Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру. 1848 р. скасування кріпацтва у Галичині. 44% селян отримали землю, мали право самостійно розпоряджуватись своїм життям.

 

 

43 Національний визвольний рух кожного народу немжливий без духовної основи, якою є національна ідея. Укр.національна ідея – це усвідомлення самими українцями себе,як окремого народу з власною історією,своїми політичними економічними і культурними запитами,власними поглядами на майбутнє.Укр нац.ідея пройшла довгий шлях формування від думок і переконань окремих людей до масового сприйняття. В пнрші 10ліття 19 ст. укр.нац.ідея була справою освічених козацької старшини. З поч.40-х р.19 ст. місце козацької еліти займають різночинці- вихідці сімей дворянства,купці,міщяни.селяни.Найвидаинішим представником нової генерації патріотів України – Т.Шевченко(1814-1861).Видатний внесок укр.нац.ідеї зробило Кирило-Мефодівське браиство,яке виникло на поч.січня 1846р. Ідіяло до кін.1847р. З появою Кирило- Мефодівського братства на арену політичної боротьби вийшла укр.різночинна інтелегенція. Символом товариства став золотий перстень з вигравіруваними іменем Кирило і Мефодій.У нього увійшло 12 осіб. Братство діяло неегально.Учасники товариства зазнали сильного впливу поезії Т.Шевченка.»Гайдамаки» та ін.,який рішуче виступав за визволення словянських народів від деспотизму,скасування кріпатства,відродження вільної України.Шевченко закликав до одночасного нац.і соц визволення і ліг в основу програмних документів кирило- мефодівців.Невідомо,чи був Шевченко беспосередньоу часником братства. Але його впливова діяльність на братство була значна. Його членів Шевченко спонукав до активнішої роботи. Він займав більш рішучу опозицію,і вважав,що лише просвітницька діяльність недостатньо і треба готуватися до повстання проти самодержавства.Одним із засновників був Костомаров,П. Куліш.Програмні положення Кирило- Мефодівського братства викладенні у «книзі буття укр.народу.» і «статуті словянського братства Св. Кирила і Мефодія»,основним автором був М. Костомаров.Історичне значення братства полягає а тому що воно було першою спробою української різночинної інтелегенції вдаватися до політичної боротьби.Принципово важливим було те,що братство було самостійним і самобутнім політичним формуванням,яке організаційно не підпорядковувалося,а ідеологічно не повторювало ідеологічних настанов жодної із сус.течій. Кирило- Мефодівське братство зробили значний внесок у розвиток укр.нац. ідеї.

 

44 Селянські виступи.: найбільш поширеними формами протесту було подання колективних скарг до адміністративних органів.Як правило ці прцеси,закінчувалися на користь поміщіків. Також поширеною формою протесту були втечі селян.. повсякденим явищем стали потрави пвнських посівів та лук,порубка лісів,розправа над сільською старшиною.Повсякдений опір селян при відбуванні феодальних повиностей.В Галичині селянські заворушення траплялися майже щорічно. У 1846р.вони набули характеру повстання.В Буковині в 1838р. селянські заворушення захопили майже весь край.Нові масові заворушення спалахнули у 1834-1844рр. Серед селян зявився лідер- Л.Кобилися.Протест селян застосовували військову силу. Кілька сотень селян,в їх числі Кобилиця,були заарештовані. Рух Опришків:Перечісленні форми протесту селян були поширенні в Зах Укр. На Прикарпаті в гірських округах вони доповнювали традиційною формою відкритої збройної боротьби- рухом опришків.Невеликі загони нападали на панські двори та державні маєтки.Нападали опришкі на всіх хто мав гроші.Особливого розмаху рух опришків набув у 1810-1825рр. Для придушення руху отришків авс.уряд запровадив польові суди,викор.військо.Все це послабило рух. «холерні бунти.» Приводом до масового виступу закарпатських селян у 1831р. стали обмеження,веденні у звязку епідемії холери.Але повстанці виступали проти всієї системи існуючих земельних відносин.Під пливом цих заворушень угорський уряд дещо змінили в становищі селян.З 1836 р. скасували частину другорядних натуральних повиностей..надавалося більше прав. Однак зберігалися всі натяжнчі повинності й разом з тим підтверджувалося право поміщіків на володіння землями.

 

45 Політичні партії Наддніпрянщини Історія національних партій Наддніпр. Веде відлік від 1900р заснованої на основі студентської громади Харкова Революційна укр.партія.(РУП).Члени цієї партії порівняно зі своїми попередниками ходили по селам з брошурами,газетами. Це мало велике значення. Такий характер діяльності першої укр.Наддніпр. партії відрізняв її від усіх попередніх політичних гр