Реєстрація сайта в мережі Інтернет

 

Хостинг (англ. hostіng) - послуга по наданню обчислювальних потужностей для фізичного розміщення інформації на сервері, що постійно знаходиться в мережі Інтернет. Хостингом також називається послуга по розміщенню устаткування клієнта на території провайдера з забезпеченням підключення його до каналів зв'язку з високою пропускною здатністю.

Звичайно під поняттям послуги хостинга мають на увазі як мінімум послугу розміщення файлів сайта на сервері, на якому запущене ПО, необхідне для обробки запитів до цих файлів (веб-сервер). Як правило, у послуги хостинга уже входить надання місця для поштової кореспонденції, баз даних, DNS, файлового сховища і т.п., а також підтримка функціонування відповідних сервісів.

Хостинг баз даних, розміщення файлів, хостинг електронної пошти, послуги DNS можуть надаватися окремо як самостійна послуга, або входити в поняття послуги.

За умовами надання хостинг часто розділяється на платний і безкоштовний. Звичайно компанія, що надає безкоштовний хостинг, заробляє шляхом показу реклами на сторінках, розміщених на ньому. Безкоштовний хостинг, як правило, повільніше платного, надає тільки базові послуги й іноді ненадійний (тобто може закритися). Приватні особи для своїх домашніх сторінок на початковому етапі їхнього розвитку використовують безкоштовний хостинг. Громадські організації можуть використовувати як платний хостинг, так і безкоштовний. Комерційні організації практично завжди користаються послугами платного хостинга.

Також можна розділити послуги хостинга по типі наданого ресурсу:

а) віртуальний хостинг - надається місце на диску для розміщення веб-сайтів, середовище виконання веб-сервисів єдине для багатьох користувачів, ресурси розподілені між усіма користувачами на одному сервері, де може розміщатися від 50 до 1000 користувачів. Невеликі дешеві хостинг-провайдеры часто зневажають безпекою і взагалі не розмежовують привілеїв користувачів, що дозволяє одному користувачу на сервері мати доступ до сайтів сотень інших користувачів. У більш великих і дорогих провайдерів ця проблема як правило вирішена.

б) віртуальний приватний/виділений сервер (VPS чи VDS) - надається місце на диску, частина загальної пам'яті, процесорний час сервера. Виглядає для користувача так само, як і виділений сервер, але фізично на одному реальному сервері розташовується кілька віртуальних серверів. Послуга призначена для проектів середньої ваги. У зв'язку з тим, що чітко розділити всі ресурси сервера неможливо (зокрема І/O операції, ресурси мережевої карти та ін.), а багато провайдерів VPS продають ресурсів більше, ніж є на сервері, сподіваючись на те, що клієнт задіє виділений йому потенціал не цілком, часто заявлена потужність VPS сервера не відповідає реальності.

в) виділений сервер - надається сервер цілком. Використовується для реалізації нестандартних задач (сервісів), а також розміщення "важких" веб-проектів, що не можуть співіснувати на одному сервері з іншими проектами і вимагають під себе всі ресурси сервера.

г) колокация (Collocatіon) - надання місця в датацентрі провайдера для устаткування клієнта (звичайно шляхом монтажу в стійці) і підключення його до Інтернету.

Щоб розмістити сторінку/сайт - треба знайти для неї місце, в Інтернеті такі місця надають спеціальні служби - хостери. Вони нададуть місце для вашої сторінки/сайта на своєму сервері - машині, на якій установлені спеціальні програми, і яка постійно підключена до мережі. Власне, Інтернет і складається з безлічі таких машин об'єднаних між собою.

Існує кілька способів опублікувати вашу інформацію в Інтернеті. Перший і найпростіший - скористатися тим дисковим простором, що провайдер надає безкоштовно (більшість провайдерів при підключенні через них безкоштовно дають 5-10 Мб). Для "домашньої сторінки", прайс-листа і тому подібних речей цього місця цілком вистачить. Є тільки один мінус - адреса такої сторінки буде виглядати якось так: http://www.ho.ua // guest/newbe/іndex.html. Запам'ятати, продиктувати по телефону подібну адресу досить складно. Крім того, замість того, щоб рекламувати вашу фірму така адреса, у першу чергу, рекламує провайдера. Це не означає, що користатися такими адресами не можна - вони цілком годяться для багатьох потреб.

Наступна можливість - це створення "домена третього рівня". Виглядає така адреса як "http://назва сайту. provіder.ru" і значно легше запам'ятовується, диктується і т.п. Домени третього рівня досить часто можна одержати безкоштовно чи за дуже малі гроші на якому-небудь сервері, що надає безкоштовний хостинг, наприклад, на Narod.ru.

Допустимо, ви вирішили зареєструватися на Narod.ru. Шукаємо на Народ. ру посилання на розділ Реєстрація (Створити сторінку, Зареєструвати сайт - це може називатися по-різному), читаємо уважно правила й угоду з користувачем, заповнюємо уважно запропоновану форму (анкету).

Після реєстрації адреса вашого сайта буде, допустимо, vasya. narod.ru - це називається домен третього рівня.

До речі, питання про те, що вибрати: безкоштовний Web-хостинг чи хостинг у вашого провайдера теж має деяке значення. По великому рахунку, у безкоштовного хостинга перевага тільки одна: ваша адреса не буде мінятися при зміні провайдера. Це досить важливо, тому що в більшості випадків відвідувачі знаходять вас через пошукові системи чи дивлячись на візитку, що ви дали, можливо, рік назад. Якщо за цей час змінили провайдера, то потенційний відвідувач побачить повідомлення про те, що "документ не знайдений" і піде до ваших конкурентів. Однак безкоштовні хостери теж хочуть їсти, тому як плату за надання місця жадають від вас розмістити їхні банери на сторінках або навіть розміщають їх автоматично. Крім того, безкоштовний хостер не гарантує безупинну роботу - у будь-який момент він може "закритися на ремонт", щось поміняти в конфігурації і т.п.

Подальший розвиток сайта вимагає реєстрації власного "домена другого рівня", при якому ваша адреса в Інтернеті виглядає як www.ваше_ім'я.ru Це робиться теж порівняно нескладно і недорого - типова вартість це 35 доларів у рік за реєстрацію імені і 10 доларів на місяць за місце на диску і підтримка сервера. При цьому при переході до іншого провайдера ваша адреса зберігається, просто дані фізично переносяться на інший сервер. В абсолютній більшості випадків для такого хостинга досить віртуального сервера (це коли на одному комп'ютері розташовано небагато сайтів з різними іменами), але якщо сайт буде занадто великим чи матиме велику популярність, то через якийсь час прийдеться задуматися про власний виділений сервер. По великому рахунку, різниця між віртуальним і виділеним сервером не дуже велика і виявляється тільки в тому випадку, якщо треба робити щось відносно нестандартне, наприклад, запускати довгопрацюючі або скрипты, що сильно завантажують процесор. Крім того, плюсом виділеного сервера є те, що одержуєте над ним повний контроль - у будь-який момент можете доставити ті програми, що потрібні, змінити конфігурацію і т.п. Правда, абсолютній більшості сайтів це не потрібно.

Усе сказане вище - це теорія, у якій, як звичайно, все гладко. Тепер небагато практики.

Фізичне розташування сервера має досить істотне значення, особливо якщо сайт займає багато місця. Чим ближче до розташований сервер, тим швидше зв'язок і тим простіше його обновлювати. Якщо ж сервер розташований в одному місті, то у випадку великих змін зможете банально приносити дані на вінчестері. Швидкість зв'язку із сервером можна подивитися за допомогою команди pіng, а "відстань" за допомогою команди tracert. Обидві ці команди вже є в Wіndows, а відкривши вікно ДОС і набравши "pіng /?" чи "tracert /?" ви довідаєтеся як ними користатися.

Ці ж дані впливають і на те, наскільки зручно буде вашим користувачам дивитися сайт. Тому варто оцінити які користувачі пріоритетні (по географічному положенню) і розміщати сервер так, щоб для них він був "ближче".

При зміні провайдера має сенс домовлятися з ним про те, щоб кілька місяців він потримав на вашій старій адресі сторінку з повідомленням про те, що "переїхали" на нову адресу. Можна й автоматичний зробити редирект, це легко прописується в META тегі сторінки. Варто враховувати і те, що зміниться і ваша поштова адреса.

При виборі хостера варто не полінуватися і подивитися різні варіанти. Обов'язково поцікавтеся можливими обмеженнями на трафік (кількість переданих/прийнятих даних), на розмір сайта, на завантаження сервера (наприклад, багато провайдерів обмежують максимальний час виконання скрипта і сумарний час виконання усіх скриптів) і т.п. Довідайтеся, чи можна установлювати свої скрипти, чи надає хостер набір готових CGІ, які програми і мови встановлені на сервері, чи є telnet доступ, чи можна заводити власні домени третього рівня, чи можна заводити власні поштові скриньки і скільки, автовідповідачі і т.п. Запитуючи про обмеження трафіка і почувши "необмежено" у відповідь, поцікавтеся що значить "необмежено" і якою цифрою воно виражається. Якщо ж обмеження є, то довідайтеся скільки буде коштувати їхнє перевищення. Врахуйте, що ті речі, що зараз вам здаються незначними, наприклад, наявність бази даних чи підтримка PHP можуть знадобиться незабаром - сайт буде розвиватися і захочеться чогось нового. А зміна хостера в реальному житті - це як мінімум тиждень нервування і хитливої роботи сервера.

Згідно завдання було обрано хостинг http://www.ho.ua/ тому що безкоштовний хостинг, професійний хостинг безкоштовно при підключенні свого доменукомпанія надає безкоштовний хостинг і комплекс додаткових послуг, здатних задовольнити будь-який проект.

 

Економічний розділ