Поняття операційної системи

ЗМІСТ

1.Вступ

2. Поняття операційної системи......................................................................... 3

3. Класифікація ОС........................................................................................... 7

4. Історія появи Windows 7............................................................................. 10

5. Екран привітання........................................................................................ 13

6. Робочий стіл................................................................................................. 14

Оформлення робочого стола....................................................................... 16

8. Панель задач................................................................................................. 15

9. Стандартні програми.................................................................................. 18

10. Файловий менеджер Провідник................................................................. 25

11. Системні вимоги......................................................................................... 29

Безпека системи.......................................................................................... 30

Висновки........................................................................................................... 35

Список використаної літератури..................................................................... 37

ВСТУП

Операційна система – це програма, що виконує функції посередника між користувачем і комп’ютером. ОС, виконуючи роль посередника, переслідує дві мети: ефективно використовувати комп’ютерні ресурси і створювати умови для ефективної роботи користувача. Як ресурси комп’ютера зазвичай розглядають. – час роботи процесора; - адресний простір основної пам’яті; - устаткування введення/виведення; - файли, що зберігаються в зовнішні пам’яті. Таким чином, основні компоненти ОС: - управління процесами (розподіляє ресурс – процесорний час); - управління пам’ятю (розподіляє ресурс – адресний простір адресної пам’яті); - управління пристроями (розподіляє ресурси – устаткування введення/виведення); - управління даними (розподіляє ресурс – дані або файли). Функціонування комп’ютера після вмикання живлення починається із запуску програми первісного завантаження – Boot Track. Програма Boot Track ініціалізує основні апаратні блоки комп’ютера й регістри процесора (CPU), накопичувач пам’яті, контролери периферійного устаткування. Потім завантажується ядро ОС, тобто Operating System Kernel.На далі ОС реагує на події,які відбуваються в сиситемі, як програмні, так і апаратні, і викликає модулі, що відповідають за їхнє виконання. ОС є як середовищем для організації роботи користувача,такі середовищем виконання й взаємодії різних програм. На даний момент найпоширенішою операційною системою на ПК є операційна система Windows фірми Microsoft. Кількість поданих копій Windows вимірюється сотнями мільйонів екземплярів. Апаратна конфігурація постійно удосконалюється, компанії – виробники обладнання ледве не щомісяця випускають нові і нові моделі приборів, і, відповідно, від ОС вимагається забезпечувати і їх підтримку, тобто перед ОС постійно виникає задача «навчити» комп’ютер взаємодіяти самими сучасними конфігураціями. Саме тому розробника програми програмного забезпечення, в тому числі і операційних систем, вимушені з певною періодичністю випускати модифікацію своїх програмних продуктів. Такі модифікації прийнято називати версіями програм або операційних систем. Наприклад, операційних систем сімейств Microsoft Windows пережили на своєму віці більше 10 серії,самою сучасною із яких на сьогоднішній день є Microsoft Windows 7. Далеко не всі програми можуть працювати разом з кожною ОС. Наприклад, додатки, випущені після виходу на ринок Windows 7, навряд чи зможуть ефективно працювати під керівництвом Windows 95 зразка 1995 року, а деякі програми і ігри, розраховані на роботу з Windows 98, можуть не завантажуватися під Windows 8. Операційна система займає своє, строго визначене місце між прикладними програмами, що знаходяться на вищому рівні, та пристроями з їх мікроархітектурою, машинною мовою та вбудованими мікропрограмами, що знаходяться на нижньому рівні ієрархії програмного забезпечення. Найнижче знаходиться апаратне забезпечення – мікросхеми, плати, диски, клавіатура, монітор та інші фізичні складові комп’ютера. Над апаратними складовими знаходиться програмне забезпечення, яке поділене на режим ядра та режим користувача. Операційна система працює в режимі ядра (його ще називають режимом супервізора). В цьому режимі вона має повний доступ до усього апаратного забезпечення і може використовувати будь-яку команду, яку може виконати комп’ютер. Решта програм працює в режимі користувача, в якому доступні не всі команди комп’ютера, зокрема, їм недоступно команди, що керують ресурсами комп’ютера або ж здійснюють операції вводу-виводу (Input-Output). Таким чином, лише ОС працює безпосередньо з апаратним забезпеченням, ізолюючи прикладне програмне забезпечення. І користувач, і його програми взаємодіють з апаратним забезпеченням лише через інтерфейси ОС, і тому вона є основою усього іншого програмного забезпечення. Перші комп’ютери не мали ОС, а відразу виконували окремі команди, введені користувачем. Однак це часто приводило до збоїв та помилок в роботі, або ж комп’ютер тривалий час простоював в очікуванні завдання. Тому поступово почав формуватися образ ОС – набору програм, що зводили до мінімуму маніпуляції користувача з обладнанням, носіями даних, а стандартні бібліотеки дозволяли уникати багаторазового програмування одних і тих самих операцій (операцій введення-виведення, математичних дій та функцій і т.д.).

 

Поняття операційної системи

Операційною системою називається базовий комплекс програмного забезпечення спеціального рівня, яке, з однієї сторони, є інтерфейсом між пристроями обчислювальної системи та прикладними програмами, а з іншої – призначене для керування пристроями та обчислювальними процесами, а також для ефективного розподілу обчислювальних ресурсів між процесами та організації надійного обчислення.

Операційна система - займає своє, строго визначене місце між прикладними програмами, що знаходяться на вищому рівні, та пристроями з їх мікроархітектурою, машинною мовою та вбудованими мікропрограмами, що знаходяться на нижньому рівні ієрархії програмного забезпечення.

Найнижче знаходиться апаратне забезпечення – мікросхеми, плати, диски, клавіатура, монітор та інші фізичні складові комп'ютера. Над апаратними складовими знаходиться програмне забезпечення, яке поділене на режим ядра та режим користувача.

Операційна система працює в режимі ядра. В цьому режимі вона має повний доступ до усього апаратного забезпечення і може використовувати будь-яку команду, яку може виконати комп'ютер. Решта програм працює в режимі користувача, в якому доступні не всі команди комп'ютера, зокрема, їм недоступні команди, що безпосередньо керують ресурсами комп'ютера або ж здійснюють операції вводу-виводу (Input-Output). Таким чином, лише ОС працює безпосередньо з апаратним забезпеченням, ізолюючи прикладне програмне забезпечення. І користувач, і його програми взаємодіють з апаратним забезпеченням лише через інтерфейси ОС, і тому вона є основою усього іншого програмного забезпечення.

Перші комп'ютери не мали ОС, а відразу виконували окремі команди, введені користувачем. Однак це часто приводило до збоїв та помилок в роботі, або ж комп'ютер тривалий час простоював в очікуванні завдання. Тому поступово почав формуватися образ ОС – набору програм, що зводили до мінімуму маніпуляції користувача з обладнанням, носіями даних, а стандартні бібліотеки дозволяли уникати багаторазового програмування одних і тих самих операцій. В 50-х–60-х рр. сформувалися і були реалізовані основні ідеї, що визначали функціональність ОС:

§ пакетний режим – черга програм на виконання, причому ОС може завантажувати іншу програму зі змінних носіїв в оперативну пам'ять, не очікуючи завершення вже виконуваної програми, що дозволяє запобігати простою процесора. В перших комп'ютерах простій комп'ютера був занадто дорогим задоволенням;

§ розподіл часу і багатозадачність – спосіб роботи комп'ютера, коли він виконує декілька програм шляхом поперемінної передачі керування процесором кожній з них на короткий проміжок часу, в результаті чого складається враження, що програми працюють одночасно

§ розділення прав і повноважень – набір правил, згідно з якими для кожного користувача чи програми виділений діапазон дій, дозволений для виконання. Для користувачів цей принцип реалізований у вигляді облікових записів користувачів для мультикористувацьких ОС, а для програм – у вигляді строгого розмежування роботи процесора на два режими – реальний, для якого доступний весь адресний простір пам'яті, та захищений, в якому адресний простір строго обмежений діапазоном, виділеним для даної програми. Очевидно, що реальний режим призначений для роботи ОС, а захищений – для прикладних програм.

§ реальний час роботи – здатність ОС оперативно реагувати на події зовнішнього простору. Якщо для ОС час є критичним параметром, тоді є потреба в реальному часі роботи ОС. Але оскільки не для всіх ОС є обмеження в часі, то не у всіх ОС реалізований реальний час роботи.

§ файлові системи і структури – способи і методи організації збереження інформації на комп'ютері. Кожна ОС організовує процес збереження інформації на носій за певними правилами. Однак для різних носіїв ці правила будуть відрізнятися.

 

 

Класифікація ОС

Беручи до уваги той факт, що спектр використання комп'ютера є досить широким, природним є той факт, що існує багато ОС, що значно відрізняються між собою за призначенням, системними вимогами, інтерфейсом, кінцевим користувачем і т.д.

Існують такі класифікації ОС:

§ однозадачні і багатозадачні

§ однокористувацькі і багатокористувацькі (мультикористувацькі)

§ однопроцесорні та багатопроцесорні

§ локальні і мережеві

Приведені вище класифікації є досить вузькоспеціалізованими. Більш зрозумілою і розповсюдженою є класифікація за базовою платформою. За цим критерієм виділяють 3 основні групи ОС:

§ UNIX-подібні або *NIX – система, що утворилась під впливом ОС UNIX. Більшість сучасних ОС є UNIX-подібними. Представниками є сімейства BSD (NetBSD, OpenBSD, FreeBSD, DragonflyBSD, TrueBSD, 386BSD і т.д.), сімейство Linux (близько 100 ОС – Debian, Slackware, Gentoo, RedHat і т.д.), сімейство OpenSolaris (AuroraUX, Nexenta OS, OpenIndiana, Polaris), MacOS X, NexTSTEP, Xenix, Plan9 і багато інших, як пропрієтарних ОС, так і ОС з відкритою ліцензією.

§ сімейство Microsoft Windows – сімейство пропрієтарних ОС, автором яких є корпорація Microsoft. Перші версії Microsoft Windows були графічною оболонкою над ОС MS-DOS. Лінійка ОС для настольних комп'ютерів включає в себе дві гілки – Windows 9x (Windows '95, Windows '98 та Windows Milleniun Edition) та Windows NT (Windows NT 3.1, Windows NT 3.5, Windows NT 4.0, Windows 2000, Windows XP для 32- та 64-бітних процесорів, Windows Vista, Windows 7, а також ОС для серверів – Windows Server 2003, Windows Home Server 2007, Windows Server 2008 та Windows Server 2008 R2). Для Європи та Кореї за вимогами антимонопольних комітетів випускаються окремі версії ОС Windows з індексами N, K, E без Windows Media Player, Windows Messenger, Internet Explorer. Крім настольних комп'ютерів, ОС Windows випускається для мобільних пристроїв – Windows Mobile (Windows CE). Вона попередньо встановлена на смартфонах, кишенькових комп'ютерах, GPS-навігаторах, MP3-плеєрах та інших пристроях. Також існує гілка ОС реального часу Windows Embedded для вбудованих систем: банкоматів, медицинських приладів, навігаційного обладнання, VoIP-терміналів, медіапрогравачів, цифрових рамок, касових апаратів, терминалів, ігрових автоматів і т.д.

§ не-UNIX – решта ОС, що не увійшли до попередніх пунктів і не створені на основі інших ОС, тобто «з нуля». Сюди можна віднести клон Windows ReactOS і ОС для процесорів Motorolla AmigaOS, мережеву ОС Novel NetWare, і ОС для суперкомп'ютерів Cray OS, а також BeOS, OS/2, OS/400, Flex і багато інших.

Прихильники ОС/2, Amiga OS, Mac OS X, Solaris, Linux та UNIX критикують всі версії Windows з моменту появи її на ринку. Причинами є відомі проблеми з протоколами шифрування та мережевої безпеки, завищені вимоги до конфігурації комп'ютера для установки ОС Windows, нестабільність роботи, ринкова політика нав'язування власних продуктів, вразливість до комп'ютерних вірусів, яких для Windows написано сотні тисяч. Окремо варто розглянути ринкову політику корпорації Microsoft. Не можна не помітити, що найбільше драйверів і програмного забезпечення створено для ОС Windows XP, і тому неприятелі цієї ОС стверджують, що Microsoft заключила договори з виробниками периферійних пристроїв про те, щоб усі драйвери випускалися виключно для їх ОС, а не для інших ОС, і саме за рахунок цього Windows XP стала найпопулярнішою ОС у світі. Також стверджують, що Microsoft заключила ще один договір з виробниками жорстких дисків, процесорів та оперативної пам'яті і навмисно задекларувала завищені вимоги до комп'ютера, на якому може працювати Windows XP для того, щоб вище зазначені виробники периферійних пристроїв змогли краще продавати нові моделі своїх жорстких дисків та процесорів. Крім того, Microsoft часто піддається критиці зі сторони користувачів за те, що часто випускає нові версії програмного забезпечення без суттєвих змін і вводить нові несумісні формати даних без всякої потреби, продаючи один і той же товар декілька разів. Зокрема, це стосується формату електронних документів XPS та файлів офісного пакету Microsoft Office 2007 – docx, pptx та ін., а також ОС Windows 7, яка мало чим відрізнялася від попередньої ОС Windows Vista, тільки була набагато стабільнішою і мала нижчі системні вимоги.

Однак незважаючи на всі перераховані вище недоліки, за останні 15 років ОС сімейства Windows є найбільш популярними на персональних комп’ютерах – вийняток становлять лише суперкомп'ютери та сервери, де першість впевнено утримують ОС сімейства UNIX.

 

Екран привітання

ОС Windows сімейства NT є багатокористувацькими, тому відразу після завантаження ОС з'являється екран привітання, який існував ще для перших ОС сімейства Windows і виглядав однаково аж до появи Windows XP.

У Windows ХР екран привітання змінився у кращу сторону. В першу чергу, синьо-зелений фон нарешті змінився приємним зображенням в синіх тонах з градієнтними переходами кольорів. Стандартними способами змінити його фонове зображення було неможливо.

Також вперше з'явилася можливість не вводити вручну ім'я користувача, а вибрати його із списку існуючих. Крім того, при створенні чи зміні паролю з'явилася можливість створити підказку – фразу, яка б нагадала користувачеві забутий пароль. На екрані привітання переглянути цю фразу можна було, натиснувши на кнопку із знаком питання. Однак підказка доступна лише для локальних паролів – для доменних паролів її створити не можна.

Розробники також виокремили у лівому нижньому кутку екрана команди завершення роботи – вимикання, перезавантаження та сплячий режим, які раніше з'являлися лише після натиснення кнопки «Додаткові параметри».

Варто додати, що розробники залишили можливість використовувати вікно входу у стилі Windows 95/98/ME/2000, а також здійснювати автоматичний вхід для вказаного користувача, пропускаючи вікно привітання.

В ОС Windows 7 залишилися всі ці можливості. Варто лише відмітити появу кнопки «Спеціальні можливості» в лівому нижньому кутку екрана. Дана кнопка викликає меню, що містить корисні для людей з обмеженими можливостями функції: екранну клавіатуру, режим озвучування, екранну лупу та інші.

Також істотно змінилося розташування елементів екрану привітання. Команди завершення роботи та індикатор розкладки клавіатури змінили своє положення – перші перемістилися з лівого нижнього у правий нижній, а друга – від поля вводу імені та паролю у верхній лівий кут, що дещо незручно. Змінився і стиль оформлення – він став схожим на Aero Glass – усі елементи мають скруглені кути, а кнопки та панелі імітують синє мутне скло та використовують псевдо прозорість.

 

Робочий стіл

Робочим столом називають основне вікно графічного середовища користувача ОС, яке використовується для розміщення всіх вікон, значків та інших елементів, а також набір прийомів роботи з цими елементами з метою максимально полегшити та оптимізувати роботу користувача.

Робочий стіл є головною концепцією графічного інтерфейсу, а так як ОС Windows завжди мала графічний інтерфейс, то і робочий стіл з'явився разом із появою самої Windows.

Робочий стіл Windows ХР нічим не відрізняється від робочого стола більш ранніх версій Windows, починаючи з Windows 95, в якому вперше з'явилися значки та ярлики, і був реалізований прийом Drug & Drop – «перетягни та відпусти», що дозволяв скопіювати об'єкт з робочого стола або з одного вікна до іншого. Незмінними залишилися основні прийоми роботи з мишкою – подвійний клік, а також клік та виділення правою і лівою кнопками миші.

Проте вже у Windows Vista концепція робочого стола суттєво змінилася і доповнилася. З правого боку робочого стола Windows Vista з'явилася так звана бокова панель, призначена для розміщення на ній допоміжних міні-програм. Стандартних міні-програм було 11 – курс валют, головоломки, заголовки новин, нотатки, індикатор завантаженості процесора, календар, книга контактів, індикатор погоди, показ слайдів, індикатор цінних паперів та годинник.

Кожна міні-програма має специфічні параметри, які легко можуть бути змінені користувачем. Від звичайних вікон вони відрізняються тим, що не згортаються при виконанні команди «Згорнути всі вікна» за допомогою спеціальної кнопки чи комбінації клавіш <Win> + <D>. Їх не можна збільшувати чи зменшувати так, як змінюється розмір звичайного вікна, однак деякі підтримують можливість масштабування в декілька разів. Для керування ними передбачені лише команди «Закрити» та «Встановити рівень прозорості».

У Windows 7 залишилися практично ті ж самі стандартні програми, але бокову панель прибрали. І оскільки і у Windows Vista існувала можливість розміщення гаджетів в довільному місці робочого стола, таке рішення є цілком логічним. Усі міні-програми, написані для Windows Vista, будуть працювати і у Windows 7.

Для заповнення робочого стола ще у окремих редакціях Windows Vista була реалізована технологія Windows Dream Scene, що, використовуючи розширені можливості апаратного прискорення, дозволяла в якості заставки для робочого столу встановлювати довільний відеокліп у форматі.wmv чи.mpeg, однак дана функція не прижилася, оскільки сильно навантажувала процесор і відеокарту, а отже суттєво впливала на продуктивність роботи комп'ютерів, а також значно зменшувала тривалість роботи портативних комп'ютерів, які живляться від акумулятора.

У Windows 7 з'явилася більш практична реалізація динамічної зміни заставки робочого столу – можливість встановлювати набір зображень, які змінюються через певний проміжок часу – від 10 секунд до 1 дня. Дана технологія отримала назву Desktop Slideshow. В якості заставки набір слайдів використовують практично всі стандартні теми Windows Aero (крім теми «Windows 7»), до того ж, існує можливість в якості заставки для робочого столу встановлювати власний набір зображень.

 

 

Оформлення робочого стола

Еволюцію зовнішнього вигляду Windows, розпочату Luna та Energy Blue, мав продовжити розроблений для нової ОС Windows Longhorn візуальний інтерфейс під назвою Windows Aero.

Поява такого інтерфейсу була очевидною, оскільки до того, як з'явилися Luna та Energy Blue, Windows у порівнянні зі своїм конкурентом – MacOS X – м'яко кажучи, не виглядала конкурентно спроможною. Названі вище теми оформлення дещо покращили ситуацію, але все одно на фоні «скляних», блискучих, з градієнтними переходами та анімованими іконками Apple Macintosh Windows XP сильно програвала, і ситуацію не могли врятувати сотні і навіть тисячі створених професійними художниками та аматорами тем.

Розробка Aero розтягнулася на досить тривалий час, про що свідчать численні релізи цього інтерфейсу: він представлявся під кількома кодовими назвами – Сітка (plex), Сланець (slate) та Нефрит (jade), поки не отримав остаточну назву – Windows Aero, де AERO – це абревіатура від англійських слів Authentic (автентичний), Energetic (енергійний), Reflective (відбиваючий світло, блискучий) та Open (відкритий). У Windows Vista він був представлений у трьох версіях з кодовими назвами Aero To Go, AeroExpress і Aero Glass.

Aero To Go (інша назва – Windows Vista Basic) – Windows Aero початкового рівня, що за кількістю ефектів та системними вимогами має приблизно однакові можливості з Luna, і є, по суті, її модифікацією. Вона не вимагає драйвера з підтримкою Windows Driver Display Model (WDDM). Рушій (engine) Windows Aero – Desktop Windows Manager – у ній відключений, тому тут відсутні прозорість, блиск, анімація, тіні, 3-вимірне переключення вікон та інші можливості Windows Aero. В зв'язку з цим даний стиль оформлення досить невибагливий до апаратури і автоматично встановлюється на комп'ютерах з недостатніми для Windows Aero системними ресурсами або у випадках, коли прикладна програма конфліктує з Windows Aero (наприклад, Apple QuickTime Player 7), а також примусово встановлюється на ті ПК з ОС Windows, які не пройшли перевірку легітимності Windows (Windows Genuine Advantage). Основною причиною використання цього стилю на потужних комп'ютерах є той факт, що він подовжує роботу портативних комп'ютерів від акумулятора, відчутно економлячи енергію, оскільки набагато менше навантажує процесор і відеокарту.

AeroExpress (інша назва - Windows Vista Standard) – спрощений варіант оформлення Windows Aero з відключеними анімацією вікон, «скляним» ефектом, 3-вимірним переключенням вікон Flip3D і т.д. Цей візуальний стиль оформлення є розумним компромісом між привабливим зовнішнім виглядом Windows Aero та високою продуктивністю роботи. І хоча тут відключено багато можливостей Windows Aero, системні вимоги до обладнання є такими ж, як і в Aero Glass, отже, за рахунок цього можна відчутно прискорити роботу комп'ютера, що не без успіху використовується в бізнесі, де висока продуктивність на відносно слабких машинах є безперечно краще, ніж привабливий зовнішній вигляд, однак з меншою ефективністю роботи.

Aero Glass (більше відома під назвою Windows Aero) – повна версія візуального стилю Windows Aero. Її активація розблоковує велику кількість візуальних ефектів та прийомів роботи з вікнами. Вікна починають відкидати велику і густу тінь. Практично всі елементи інтерфейсу – кнопки, перемикачі, посилання – підсвічуються, якщо над ними знаходиться вказівник миші. При згортанні, розгортанні, відновленні з панелі задач, закритті вікна використовується анімація руху вікон.

Але в першу чергу стає помітним ефект скла, – власне, через нього Aero Glass і отримала свою назву – до заголовку вікна та її рамки застосовується напівпрозорість та розмивання, в результаті чого вікно здається зробленим із мутного кольорового скла. Степінь прозорості та відтінок кольору можуть бути легко змінені користувачем.

При перемиканні вікон запущених програм комбінацією клавіш <Alt> + <Tab> замість піктограм відображуються мініатюри цих вікон. Якщо в програмі відбувається якийсь динамічний процес, то його можна спостерігати безпосередньо в цьому вікні. Цей ефект отримав назву Windows Flip.

При переключенні вікон комбінацією клавіш <Windows> + <Tab> замість активних ескізів Windows Flip з'являються розташовані одне за одним 3-вимірні зображення усіх відкритих вікнон. Для плавного переключення між вікнами і вибору потрібного вікна можна повторно натиснути <Windows> + <Tab> або використовувати клавіші керування курсором чи колесо прокрутки миші, і при цьому відкриті вікна ковзають по екрану, коли користувач листає їх. Цей ефект відомий під назвою Windows Flip 3D.

З Windows Vista всі можливості Aero успішно були перенесені у Windows 7. Aero Express і Aero Glass були ліквідовані, а їх замінили 6 повноцінних тем Windows Aero (Архітектура, Персонажі, Природа, Windows 7, Пейзажі, Характери) з можливістю відключення певних ефектів – Aero Peek, прозорості, анімації та інших. Скориставшись цим, в результаті можна отримати тему, аналогічну до Aero To Go чи Aero Express. І візуальний стиль Windows Vista Basic також не зник безслідно – він лише змінив назву на Спрощений стиль.

У Windows 7 можливості попередньої версії Windows Aero були розширені і доповнені новими прийомами роботи з вікнами – Aero Peek, Aero Shake та Aero Snap.

Aero Peek дозволяє відобразити робочий стіл та всі розміщені на ньому значки та гаджети, не згортаючи при цьому вікон, які його перекривають (Peek з англ. - «обережно заглядати»). Щоб побачити його, потрібно помістити вказівник миші на спеціальну кнопку без написів, що знаходиться на правому кінці панелі задач, і тоді всі відкриті вікна стають прозорими, а відображаються лише їх рамки, так що стає видно робочий стіл. Коли вказівник миші прибрати з цієї кнопки, вікна знову стають непрозорими. Аналогічний результат можна отримати, якщо натиснути комбінацію клавіш <Windows> + <Space>(пробіл). Натиснення на цю кнопку дає той самий результат, що і при натисненні комбінації клавіш <Win>+<D> - згортає всі вікна на панель задач. Крім цього, функція Aero Peek включає й інші прийоми роботи з вікнами (наприклад, розгортання вікна з активного ескіза наведенням вказівника миші і т.д.)

Aero Shake згортає всі неактивні вікна. Щоб скористатись цим ефектом, потрібно, утримуючи натиснутою ліву кнопку миші на заголовку вікна, трохи потрясти його вліво та вправо (Shake з англ. – «трясти»), в результаті чого всі вікна, крім поточного, будуть мінімізовані (згорнуті). Якщо повторно потрясти дане вікно, всі вікна, згорнуті цим способом, відновлять своє початкове становище.

Aero Snap дозволяє розгортати вікно на весь екран або на пів-екрана. Для того, щоб максимізувати вікно, його потрібно перетягнути до верхнього краю екрана, і коли вказівник миші торкнеться верхньої межі, з'явиться контур даного вікна на весь екран. Якщо ліву кнопку миші відпустити, воно розгорнеться на весь екран. Якщо вікно перетягнути до лівого чи правого краю, з'явиться його контур на пів-екрана зліва чи справа відповідно, і для підтвердження розгортання тут також потрібно відпустити ліву кнопку миші.

Як і у Windows XP, в ОС Windows 7 також існує можливість змінити візуальну тему оформлення на нестандартну, яка була створена іншими виробниками. Для цього тут також використовуються програми типу WindowsBlinds, а також пропатчування системних бібліотек.

 

Панель задач

Панель задач – це панель, що знаходиться, як правило, в нижній частині робочого стола і використовується для запуску та управління запущеними програмами. В ОС Windows панель задач вперше з'явилась у Windows 95, і з того часу стала одним із базових елементів графічного інтерфейсу користувача.

Стандартна панель задач Windows складається з таких елементів:

§ меню Пуск;

§ панель швидкого запуску;

§ область задач – місце, де відображаються запущені користувачем прикладні програми у вигляді кнопок з назвами;

§ індикатор розкладки клавіатури;

§ область нагадувань, чи системний трей.

У Windows 7 функціонал панелі задач було суттєво змінено. Як і у Windows XP, немає такої її частини, яка б залишилася без змін.

Кнопка Пуск стала кулястою ще у Windows Vista, і з неї щез напис «Пуск», і залишився лише логотип, а у Windows 7 при наведенні на нього вказівника миші він став світитися.

Значним нововведенням Windows, яке вперше з'явилося у Vista, став вбудований миттєвий пошук по головному меню, а у Windows 7 – ще і серед елементів панелі керування, однак він недоступний, якщо використовується класичне меню Пуск. До того ж, миттєвий пошук може виконувати довільну команду системи, аналогічно до вікна «Виконати» Windows XP.

За замовчуванням перестали відображуватися пункти «Запустити...» та «Принтери», а в правій колонці пункти меню стали відображуватися без значків.

Пункт «Всі програми» у Windows XP відображався окремо у вигляді випадаючого списку й існувала можливість, крім прокручуваного списку, переглядати його у вигляді двох, трьох чи більше колонок (якщо дозволяли розміри монітора), але ще у Windows Vista при його активізації він став відображуватися на місці лівої колонки головного меню і тільки у вигляді списку, що прокручується. Також вказівник миші над папкою елементів меню більше не відкриває її – для цього потрібно клацнути по ній лівою кнопкою миші, а вкладені папки пункту «Всі програми», які відкриваються при цьому, зміщуються правіше попереднього пункту, подібно до деревовидної структури файлової системи Windows Explorer, і для повернення на рівень вище потрібно натиснути кнопку «Назад» внизу меню. Окремі (single) пункти меню тепер розміщуються вгорі меню, а папки внизу, тоді як у Windows XP використовувався зворотний порядок сортування.

Був змінений вигляд кнопки Завершення роботи. У Windows Vista його змінили на кнопку зі значком-піктограмою, а налаштування дії цієї кнопки були перенесені в настройки живлення панелі керування, і за замовчуванням при натисненні на неї комп'ютер переходив у сплячий режим. Проте у Windows 7 налаштування дії кнопки знову повернулися до меню Пуск. Тепер кнопка Завершення роботи має вигляд маленього значка із поясненням її дії (наприклад, «Вимкнути комп'ютер»), а справа знаходиться кнопка зі стрілкою, натиснувши на яку, можна змінити дію на «Перезавантаження» чи «Вихід».

Панель швидкого запуску у Windows 7 була значно перероблена і тепер також виконує фунції області задач. На ній розміщені кнопки для запуску програм, що найчастіше використовуються, але при запуску цієї програми ця кнопка змінює вигляд на натиснуту і в цьому випадку виконує роль панелі задач, але, на відміну від панелі задач Windows Vista та XP, ці кнопки не містять пояснюючих написів чи заголовків. При запуску декількох екземплярів цієї програми кнопка набуває вигляду стопки кнопок, що є аналогом того, як у Windows XP та Vista групуються подібні програми. Додалася також можливість змінювати порядок розташування кнопок запущених програм на панелі задач шляхом їх перетягування.

Оновлена панель містить ще одне корисне нововведення – список переходів (jump list). Він створюється для кожної програми, і містить перелік файлів, які нещодавно чи часто відкривалися з її допомогою (для Internet Explorer – список найчастіше відвідуваних веб-сайтів, для Windows Media Player – музичні файли, що відкривалися останніми). Список переходів додається до контекстного меню кнопки області задач і, відповідно, викликається правою кнопкою миші на значку даної програми панелі задач.

Окрім переходів, в контекстному меню з'явився пункт «Завдання» (Tasks), що містить специфічні для даної програми дії (наприклад, для Windows Media Player – функції «Відновити останній список програвання» та «Грати все», для Internet Explorer – «Відкрити нову вкладку» та «Переключитися в приватний режим»). Досить корисною є можливість закріплювати в контекстному меню вікна як певні файли та папки в розділі «Переходи», так і специфічні дії в розділі «Завдання».

Крім вищезгаданих пунктів, контекстне меню також містить пункти для запуску ще одного екземпляра даної програми та «Закріпити цю програму в панелі задач», якщо її немає у списку прикріплених, або «Прибрати цю програму із закріплених на панелі задач», якщо вона вже закріплена. Причому закріплювати можна не лише певну програму, а й відкритий у ній документ.

Кнопки панелі задач доповнилися функцією відображення стану перебігу довготривалих процесів – запису компакт-диска, копіювання чи завантаження файлів, перетворення аудіо- чи відеофайла – на фоні значка з'являється індикатор прогресу (progress bar), щоб користувач міг спостерігати за станом виконання задачі, працюючи з іншими програмами і не розгортаючи цього вікна.

Варто відмітити, що, як і інші нововведення, оновлена панель може бути замінена на класичну область задач із написами на кнопках.

Стандартні програми

У Windows 7 список стандартних програм було доповнено суттєво новими пунктами або ж програмами, що раніше сюди не відносилися, хоча регулярно включалися до складу попередніх ОС Windows. Так, у новій ОС цей список включає такі пункти:

§ Paint

§ WordPad

§ Блокнот

§ Виконати

§ Записки

§ звукозапис

§ калькулятор

§ командний рядок

§ ножиці

§ панель математичного вводу

§ підключення до мережевого проектора

§ підключення до віддаленого робочого стола

§ підключитися до проектора

§ приступаючи до роботи

§ провідник

§ центр мобільності Windows

§ центр синхронізації

§ Windows PowerShell

§ розділ Планшетний ПК

Ÿ журнал Windows

Ÿ панель введення планшетного ПК

Ÿ персоналізація розпізнавання рукописного тексту

Також цей розділ включає пункт Службові програми, склад якого не змінився порівняно з Windows XP, і розглядатися в даній роботі не буде.

Зі списку були виключені наступні пункти:

§ Ігри
Стандартні ігри, кількість яких зросла до 11, діляться на 4 групи

Ÿ Інтернет-ігри: інтернет-нарди, інтернет-шашки, інтернет-піки;

Ÿ настольні ігри: шахи Chess Titans, Сапер, Mahjong Titans;

Ÿ карточні ігри: пасьянс Солітер, пасьянс Павук, пасьянс Косинка, Черви;

Ÿ ігри для дітей: Purble Place, що об'єднує 3 різні гри – Comfy Cakes, Purble Shop та Purble Pairs.

Ÿ Ярлики на всі ці ігри, а також на більшість сучасних ігор, що встановлюються на даному комп'ютері, автоматично будуть поміщені до спеціальної папки, вміст якої можна переглядати за допомогою програми Оглядач ігор. Крім цієї функції, Оглядач ігор також може відображувати детальну інформацію про кожну гру, показувати мінімальні та рекомендовані вимоги до системи для кожної з них, а також завантажувати оновлення та новини про ігри з мережі Інтернет.

§ Windows Media Player

У Windows 7 Windows Media Player є невід'ємною складовою Windows MediaCenter і тому буде розглянутий пізніше.

Вартим окремої уваги є новий інтерфейс програм MS Paint та WordPad, що отримав назву стрічкового інтерфейсу (також відомий під назвами Ribbon-інтерфейс, Microsoft Fluent Interface та Windows Ribbon Framework) – інтерфейсу, що включає особливий тип панелей інструментів, що переключаються за допомогою закладок, подібних до закладок звичайного вікна. Також характерними рисами цього інтерфейсу є наявність в правому нижньому кутку вікна повзунка зміни масштабу перегляду та головної кнопки програми, що міститься у верхньому лівому кутку вікна і включає опції, аналогічні до тих, що раніше були доступними через пункт Файл головного меню, такі як Створити, Відкрити, Зберегти, Друк, Вихід і т.д. Ribbon-інтерфейс був розроблений для офісного пакету Microsoft Office 2007, оскільки його автори вважали, що інтерфейс програм, які входять до його складу, переобтяжений панелями інструментів, і часто для того, щоб отримати доступ до окремих корисних функцій, потрібно витратити порівняно багато часу. Пізніше стара версія з'явилась в програмах WordPad та Microsoft Paint, а нова – перероблена та вдосконалена – була інтегрована в наступний реліз цього офісного пакета – у Microsoft Office 2010.

Даний інтерфейс згуртовує кнопки інструментів за призначенням на специфічних панелях. Наприклад, в текстовому редакторі Microsoft Word з пакету Microsoft Office 2007 на панелі Головна доступні інструменти форматування символів та абзаців, а також стилі та інструменти роботи з буфером обміну; панель Вставка містить перелік об'єктів, які можна додати до поточного документа; панель Розмітка сторінки містить додаткові параметри форматування абзаців, такі, як колонтитули та відступи абзаців і т.д. Розробники стверджують, що цей інтерфейс дозволяє отримати доступ до усіх споріднених функцій відразу, що робить такий спосіб організації інструментів значно зручнішим та ефективнішим від численних літаючих та закріплених панелей інструментів. Інтеграція стрічкового інтерфейсу викликала значний резонанс і отримала велику кількість як позитивних, так і негативних відгуків, в тому числі і від працівників компанії Microsoft, оскільки для багатьох користувачів Ribbon виявився занадто незручним і громіздким.

Незважаючи на негативні відгуки, Windows Ribbon Framework з'явився в деяких нових програмах сторонніх розробників, зокрема в AutoCAD 2009, RAD Studio 2009, PowerArchiver, PROMT, Statistica, PicPick, Offline Explorer, SnagIt та інших.

Графічний редактор Paint зазнав значної модернізації. Як було сказано вище, він використовує стрічковий інтерфейс і включає 2 стрічки – Головна, що містить інструменти малювання, та Вигляд, що містить інструменти масштабування.

Важливим нововведенням є підтримка технології дотику Multi-touch для сенсорних екранів планшетних ПК, що дозволяє малювати не лише стилусом, а й пальцем, причому відразу дві чи навіть три лінії.

Інструмент пензлик тепер має 9 різновидів:

§ звичайний (згладжена)

§ каліграфічний з нахилом під кутом 45° вліво

§ каліграфічний з нахилом під кутом 45° вправо

§ аерограф

§ товстий мазок

§ пастельний олівець

§ маркер

§ звичайний олівець

§ акварель (напівпрозорий, поступово зникаючий мазок)

Також поповнився набір стандартних фігур: до еліпса, прямокутника, багатокутника, прямої, скругленого прямокутника додалося ще 17 фігур, серед яких рівнобедрений та прямокутний трикутники, ромб, п'яти- та шестикутники, стрілки вгору, вниз, вліво і вправо, чотири-, п'яти- та шестикутна зірки, прямокутна, кругла та «думаюча» бульбашки-виноски для коміксів, серце та блискавка. Намалювавши одну із цих фігур, можна налаштувати її параметри – повернути, розтягнути, змінити колір та фактуру. В цій версії доступні 7 видів заповнення/контура: відсутній, однотонний, пастель, маркер, масло, олівець та акварель.

Текст, вставлений з буфера обміну, який не поміщається в рамку, більше не викликає помилки, як це було в попередніх версіях, а зображення форматів ICO та PNG з прозорим фоном можуть відкриватися даним редактором, але тільки для читання. Нарешті стала доступною можливість прокрутки збільшеного зображення, яка залишалася невиправленою впродовж тривалого часу, а завдяки типовому для Ribbon-інтерфейсу повзунка масштабування зображення тепер може не лише збільшуватися, а й зменшуватися.

Аналогічний Ribbon-інтерфейс має тепер і стандартний текстовий процесор WordPad. Крім панелей Головна та Вигляд, в лівому верхньому кутку з'явилася головна кнопка програми, що містить функції, аналогічні до тих, що містилися у пункті головного меню Файл попередніх версій програми – Створити, Відкрити, Зберегти та Зберегти як..., Друк, Параметри сторінки, Надіслати по електронній пошті та Вихід.

Найсуттєвішим нововведенням є підтримка форматів ODT (стандартний формат текстових документів процесора OpenOffice.org Writer) та Microsoft's Open XML (DOCX). Однак, як і раніше, WordPad не підтримує старий формат Microsoft Word 97-2003 – DOC.

Документ при його редагуванні тепер відображається не у вікні, як у попередніх версіях, а у вигляді макету сторінки, тобто так, як він буде виглядати після друку.

Список опцій форматування абзаців та символів поповнився декількома новими функціями. Так, тепер доступні опції Збільшити та Зменшити розмір шрифту, Підрядковий (індекс) та Надрядковий (степінь) текст, виділення кольором тексту, а також вирівнювання по ширині сторінки. З'явилися нові види нумерованих списків та можливість вибору маркера для маркованих списків, функція встановлення міжрядкового інтервалу та відступу після абзацу в 10 пунктів. Були винесені на панель інструменти збільшення та зменшення основного відступу абзацу зліва, вставка різноманітних об'єктів та операції з буфером обміну. Як і у всіх програмах Microsoft з Ribbon-інтерфейсом, в правому нижньому кутку розміщений повзунок регулювання масштабу перегляду документа.

Панель Вигляд містить інструменти масштабування – збільшити та зменшити масштаб перегляду, а також оригінальний розмір, вимикачі відображення лінійки та рядка статусу, і опції переносу слів.

Головним недоліком WordPad, який заважає йому стати основним текстовим редактором для багатьох невибагливих користувачів, є відсутність перевірки орфографії, яка досі з незрозумілих причин не включається до його складу, хоча її містять навіть інтернет-браузери, зокрема Mozilla Firefox та Google Chrome.

Функціональність Блокнота практично не змінилася порівняно з попередніми версіями. Вийняток становить лише попередній перегляд обраного текстового файла та можливість обрати його кодування у діалоговому вікні Відкрити, а також функція створення нової папки, що є стандартною можливістю цього діалогового вікна для всіх програм, що його використовують.

Принципово новою функцією Windows 7 є Записки або Sticky Notes («липкі записки») – можливість додавати на робочий стіл віртуальні кольорові папірці з нагадуваннями, кількість яких не обмежується. Колір записок може обиратися зі списку стандартних – синій, зелений, рожевий, фіолетовий, білий та жовтий, а розміри та місце розташування на робочому столі можуть вільно змінюватися.

При копіюванні тексту з програм Microsoft Office основне форматування зберігається, й існує можливість задавати параметри форматування символів та абзаців штатними засобами за допомогою комбінацій клавіш, багато з яких аналогічні до тих, що використовуються в текстовому процесорі Microsoft Word.

Також працюють комбінації клавіш для роботи з буфером обміну – Копіювати, Вирізати та Вставити з буфера обміну. При введенні інтернет-адреси вона автоматично перетворюється в гіперпосилання.

Якщо при вимкненні комп'ютера на робочому столі залишились незакриті записки, вони будуть відкриті при наступному запуску.

Дана програма є досить простою та не містить функцій автоматичного нагадування про подію або видалення записок через певний проміжок часу.

Програма запису звуку з мікрофона чи іншого джерела змінила свої розміри – тепер вона набагато менша і містить лише 2 кнопки – Почати запис та Довідка, а також індикатор рівня запису.

Стандартний калькулятор Windows, крім Звичайного та Інженерного режиму роботи, тепер містить режими Програміст та Статистика. Також в дану програму були додані функції:

§ конвертер одиниць – переведення із специфічних національних чи нестандартних одиниць вимірювання в стандартні чи інші одиниці – фунти в кілограми, унції в грами, галони в літри, джоулі в калорії, градуси Цельсія в градуси Фаренгейта і т.д.

§ калькулятор дат – дозволяє обчислити в різних одиницях проміжок часу, що пройшов між двома датами

§ кредитний калькулятор – дозволяє обчислити розмір щомісячного платежу при заданих сумі, терміні виплати та річних відсотках. Також дозволяє виконати споріднені задачі, за наявності будь-яких 3 величин обчислює четверту – термін виплати при відомому розмірі щомісячного платежу та решті параметрів і т.д.

§ калькулятор витрати палива – дозволяє знайти середню витрату палива, якщо вказані пробіг та сумарна витрата палива. Також дозволяє розв'язувати споріднені задачі

При активізації одного з цих режимів з правого боку з'являється панель, що містить специфічні параметри обчислень. Також можливості калькулятора дозволяють відображувати журнал історії обчислень в усіх режимах, за винятком режиму Програміст; при цьому калькулятор збільшується в розмірах.

Загалом інтерфейс калькулятора було модифіковано для зручності його використання на ПК із підтримкою сенсорного керування.