Порядок проведення акредитації

Навчальний заклад, який акредитовує напрями підготовки та спеціальність або акредитується в цілому, подає до МОН:

1) заяву про проведення акредитації;

2) копію ліцензії на надання освітніх послуг та сертифікатів про акредитацію;

3) звіт про діяльність за напрямом підготовки чи спеціальністю, що акредитуються або навчального закладу в цілому, з моменту отримання ліцензії або за період, який пройшов з часу попередньої акредитації. Структуру та зміст звіту визначає МОН.

Звіт повинен бути розглянутий вченою (педагогічною) радою навчального закладу та оприлюднений у засобах масової інформації.

4) копії документів контролюючих державних органів, а також претензії юридичних і фізичних осіб щодо освітньої діяльності навчального закладу із заявленої для акредитації спеціальності, (акредитації закладу) за період підготовки (перепідготовки) фахівців, заходи щодо їх усунення та інформація про хід виконання цих заходів;

5) висновки за результатами ліцензування (при першій акредитації) або попередньої акредитації (при повторній акредитації).

12. Після одержання зазначених у пунктах 11 і 12 цього Положення матеріалів МОН у 20-денний термін проводить їх попередню експертизу та за умови відповідності поданих матеріалів нормативно-правовим актам формує експертну комісію, яка проводить акредитаційну експертизу.

13. При проведенні акредитаційної експертизи експертна комісія здійснює аналіз відповідності діяльності навчального закладу Ліцензійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти та оцінку якості підготовки студентів за напрямом підготовки, спеціальністю, що акредитується, та ефективність внутрішньої системи управління якістю освіти.

Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи затверджує МОН.

Загальний термін роботи експертної комісії безпосередньо у навчальному закладі не повинен перевищувати 5 днів.

За результатами проведеної акредитаційної експертизи експертна комісія МОН готує мотивовані висновки про можливість акредитації напряму підготовки чи спеціальності та навчального закладу в цілому, ознайомлює з ними керівника навчального закладу. Експертний висновок щодо акредитації напряму підготовки чи спеціальності в десятиденний термін долучається до акредитаційної справи і подається до експертної ради ДАК. Експертний висновок про акредитацію навчального закладу в цілому подається безпосередньо до ДАК.

14. Експертна рада ДАК проводить аналіз матеріалів, зазначених у пунктах 11 і 12 цього Положення, висновк експертної комісії і готує пропозиції на засідання ДАК.

15. ДАК, не пізніше ніж у двомісячний термін від дня отримання пропозицій від експертної ради у разі акредитації напряму підготовки чи спеціальності (експертного висновку експертної комісії МОН - у разі акредитації навчального закладу в цілому), приймає рішення про акредитацію, відмову в акредитації або умовну акредитацію.

Рішення про акредитацію приймається, коли показники діяльності навчального закладу відповідають Ліцензійним умовам, а якість підготовки (перепідготовки) фахівців з цього напряму, спеціальності – чинним вимогам.

16. Після закінчення терміну дії сертифіката проводиться повторна акредитація згідно з вимогами пунктів 11-16 цього Положення.

17. Акредитованим за певним рівнем може бути визнаний навчальний заклад, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців:

1) за кількома напрямами, де не менше, ніж дві третини спеціальностей акредитовані за відповідним рівнем;

2) за спеціальностями одного напряму, акредитованими за цим же рівнем.

18. Вищий навчальний заклад не може бути акредитований за IV рівнем, коли:

1) показники наукової діяльності його знаходяться на рівні, нижчому від середнього для даної галузевої групи або типу вищого навчального закладу;

2) за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН (галузевих міністерств) та монографій менше, ніж 5 відсотків від загальної чисельності науково-педагогічних працівників, які працюють у навчальному закладі за основним місцем роботи.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ — перевірка ступеня засвоєння однієї теми, здійснюється після закінчення її вивчення, оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення кожного аудиторного навчального заняття (наприклад, опитування студентів на лекціях, перевірка та прийом звітів з виконання лабораторних робіт, тестування тощо). Засоби поточного контролю визначаються викладачем.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ — це своєрідна форма зв’язку теорії з практикою, яка використовується для закріплення теоретичних знань шляхом залучення студентів до вирішення різних навчально-практичних та пізнавальних завдань конкретної дисципліни.

ПРОГРАММА НАВЧАННЯ — перелік навчальних дисциплін (курсів), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти.