Про особливості діяльності військових прокуратур

Серпня 2014 року м. Київ

 

 

З метою забезпечення належної організації діяльності військових прокуратур, розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами, здійснення ефективного впливу на зміцнення законності та правопорядку у військових формуваннях та оборонно-промисловому комплексі держави,керуючись статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», -

Н А К А З У Ю:

1. Заступнику Генерального прокурора України – Головному військовому прокурору, військовим прокурорам регіонів та підпорядкованим їм прокурорам забезпечити виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених Конституцією України, Законом України „Про прокуратуру” і галузевими наказами Генерального прокурора України, з урахуванням положень цьогонаказу щодо:

- Міністерства оборони України;

- Збройних Сил України;

- Державної прикордонної служби України (за виключенням питань, які стосуються забезпечення недоторканності державного кордону; здійснення нагляду за додержанням законів оперативними підрозділами, окрім Управління інформації та Управління внутрішньої безпеки департаменту оперативної діяльності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності; законності провадження у справах про адміністративні правопорушення);

- Служби зовнішньої розвідки України;

- Служби безпеки України (за винятком повноважень з нагляду за додержанням законів під час оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, визначених галузевими наказами Генерального прокурора України);

-Управління державної охорони України;

- Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України;

- Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

- Національної гвардії України та спеціальної міліції Міністерства внутрішніх справ України;

- Сектору з питань розвитку оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва департаменту розвитку реального сектору економіки Секретаріату Кабінету Міністрів України;

- департаменту економіки оборони та безпеки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

- Державної служби експортного контролю України (за виключенням питань, які стосуються законності провадження у справах про адміністративні правопорушення);

- Державного космічного агентства України, підприємств, установ, організацій, що йому підпорядковані, а також інших підприємств космічної галузі в частині здійснення діяльності у цій сфері;

- Державного концерну „Укроборонпром“, підприємств, що йому підпорядковані;

- Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»;

- Державного спеціалізованого підприємства «Укрспецторг»,інших підприємств оборонно-промислового комплексу, а також уповноважених підприємств на реалізацію військового майна, списаного військового майна та металобрухту, що утворився у військових частинах;

- Міністерства промислової політики України (з питань управління підприємствами оборонно-промислового комплексу та виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності підприємств, що належать до сфери його управління);

- Державного агентства резерву України (з питань державного мобілізаційного резерву);

-замовників, виконавців та співвиконавців державного оборонного замовлення (з виконання законодавства про державне оборонне замовлення);

- суб'єктів господарювання, яким видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, а також щодо підприємств, які включенні до реєстру виробників продукції та послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю;

- інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій(з питань створення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; підготовки та призову громадян на військову службу);

- органів державного контролю при здійсненні повноважень на об’єктах, визначених у цьому пункті.

(З пункту виключено абзаци 9 та 23 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 20.10.2014 №12гн-1)

2. Головній військовій прокуратурі (на правах самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України):

2.1. Забезпечити належний контроль за діяльністю військових прокуратур регіонів, вживати заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності.

2.2. Здійснювати безпосередній нагляд за додержанням і застосуванням законів у центральних апаратах (адміністраціях, управліннях) органів, визначених у пункті 1 цього наказу, а також в органах військового управління, повноваження яких поширюються на всі з’єднання, військові частини, навчальні заклади, установи та організації, розташовані на території держави (крім видів Збройних Сил України).

3. Військовим прокурорам регіонівзабезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів на інших об’єктах відомств (органів), крім визначених у пункті 2.2 цього наказу, які розташовані на території:

- Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва (військова прокуратура Центрального регіону України);

- Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (військова прокуратура Південного регіону України);

- Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей (військова прокуратура Західного регіону України).

3.1. Своїми наказамирозмежовувати власні повноваження та повноваження підпорядкованих військових прокурорів з урахуванням підпорядкованості та місця розташування військових частин, підприємств, установ і організацій при здійсненні діяльності відповідно до положень цього наказу.

3.2. В умовах особливого періоду, запровадження надзвичайного, воєнного стану, або проведення антитерористичної операції, із залученням з’єднань, військовий частин та підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, місцем постійно дислокації яких є територія в межах військового гарнізону, - особовий склад військових прокуратур (прокурори, слідчі) може відряджатися до районів розташування цих з’єднань, військових частин (підрозділів) на період виконання вказаними з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами завдань за призначенням.

4. При здійсненнінагляду за додержаннямі застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім спрямовувати на:

- виконання військового обов’язку та проходження військової служби;

- додержання законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, обороноздатність і боєготовність військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань;

- збереження державного (військового) майна, зокрема озброєння, військової техніки, військових містечок;

- додержання законодавства з питань безпеки арсеналів, баз і складів, а також збереження зброї та боєприпасів;

- соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- формування, розміщення та виконання державного оборонного замовлення;

- формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного мобілізаційного резерву;

- зовнішньоекономічну діяльність та питання військово-технічного співробітництва;

- додержання бюджетного законодавства;

- запобігання і протидію корупції та організованій злочинності;

- використання земель оборони;

- оплату та охорону праці.

4.1. У разі внесення документів реагування керівникам органів військового управління, підприємств, установ й організацій, за вищестоящими органами яких наглядові повноваження здійснюють інші прокурори регіонального рівня, одночасно з їх внесенням надсилати їм копії зазначених документів для врахування при вивченні стану законності у вказаних органах.

5. При здійсненні представництва інтересів громадянина або держави в судах:

5.1. У разі отримання відомостей щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень позови (заяви, подання) до суду надсилати за підписом керівництва прокуратур усіх рівнів. Позови в інтересах держави в особі центральних органів виконавчої влади пред’являти військовим прокурорам регіонів та підпорядкованим їм військовим прокурорам. При пред’явленні таких позовів військовими прокурорами військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів, їх зміст, повноту та обґрунтованість погоджувати з галузевим підрозділом військової прокуратури регіону.

5.2. Військовим прокурорам усіх рівнів забезпечити участь у розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ у судах першої інстанції за їх позовами (заявами, поданнями) та вступати у розгляд справ, у яких сторони і предмет спору відносяться до закріпленого напряму діяльності, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян або держави.

5.3. Апеляційні скарги на рішення у цивільних, адміністративних, господарських справах подавати керівникам прокуратур, які подали позов, чи які виявили незаконні судові рішення, постановлені без участі прокурора. Скарга може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня.

5.4. Участь у розгляді справ в апеляційних судах забезпечити галузевим підрозділам військових прокуратур регіонів або військовим прокурорам гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів за місцем розташування судів апеляційної інстанції.

5.5. При зверненні з позовами, заявами, апеляційними скаргами до судів не за місцем розташування прокуратури копії документів надсилати військовим прокурорам регіонів або підпорядкованим їм військовим прокурорам за місцем знаходження судів для організації участі у їх розгляді. Одночасно письмово інформувати відповідні суди про необхідність повідомлення цих прокурорів про рух справи та галузеві відділи військових прокуратур регіонів для здійснення контролю за розглядом справ. Прокурорам, які забезпечували участь у суді, про результати розгляду справи невідкладно повідомляти прокурорів, які пред’являли позови для вирішення ними питання про необхідність оскарження судового рішення.

5.6. Касаційні скарги у цивільних, господарських, адміністративних справах вносити військовим прокурорам, які пред’являли позови, або за погодженням з ними прокурорам, які брали участь у розгляді справ в апеляційних судах. При внесенні зазначених скарг військовими прокурорами гарнізонів, або іншими військовими прокурорами військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів,їх повноту, обґрунтованість, форму і зміст погоджувати з галузевим підрозділом військової прокуратури регіону, а копії скарг у день внесення направляти до Головної військової прокуратури. Скарга може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня.

5.7. Галузевому відділу Головної військової прокуратури забезпечити участь у судах касаційної інстанції та Верховному Суді України у справах, розглянутих за участю військових прокурорів.

5.8. Військовим прокурорам усіх рівнів вживати заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за їх позовами і заявами, а Головній військовій прокуратурі – за підготовленими нею позовами і заявами Генеральної прокуратури України.

6. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, здійснювати:

6.1. Головній військовій прокуратурі – в оперативних підрозділах Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Управління внутрішньої безпеки та Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки (з дислокацією у м. Києві та Київській області) Служби безпеки України, Управління інформації та підрозділах забезпечення внутрішньої безпеки Державної прикордонної служби України при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

6.2. Військовим прокурорам регіонів– в оперативних підрозділах Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (за місцем їх розташування, окрім підрозділів, зазначених у підпункті 1.1 цього пункту) при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

6.3. Військовим прокурорам гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів – в оперативних підрозділах спеціальної міліції Головних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в областях та місті Києві (за місцем їх розташування) при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

7. Слідчим військових прокуратур здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК України, які проходять службу та\або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу.

8. Розслідування кримінальних правопорушень, вчинених групою осіб, здійснювати в повному обсязі слідчим військових прокуратур, якщо хоча б один із співучасників є особою, зазначеною в пункті 7 цього наказу, або хоча б один із злочинів є військовим.

8.1. Територіальним прокурорам, які здійснюють нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, своєю постановою підслідність таких кримінальних правопорушень визначати за слідчими військових прокуратур.

9. Військовим прокурорам усіх рівнів забезпечити:

9.1. Виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями військових формувань України та іншими особами зазначеними у пункті 7 цього наказу, внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

9.2. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням військових та інших кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями військових формувань та правоохоронних органів України, а також злочинів у сфері службової діяльності, вчинених службовими особами державних органів та установ, указаних у пункті 1 цього наказу, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях цієї категорії, оскарження судових рішень.

10. У випадках, коли в силу виключних обставин на певних адміністративних територіях не діють територіальні органи прокуратури, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України на військові прокуратури може покладатися виконання їх функцій.

11. Особливості здійснення прокурорського нагляду та взаємодії з командуванням військових формувань, керівниками правоохоронних органів на період надзвичайного, воєнного стану, або проведення антитерористичної операції, визначаються окремими відомчими нормативними актами.

12. Спори про підслідність вирішувати прокурорам обласного рівня, а у випадках, коли вони не дійшли згоди, – заступнику Генерального прокурора України – Головному військовому прокурору.

13. Слідчому відділу Головної військової прокуратури здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо особливо важливих кримінальних правопорушень у воєнній сфері, зазначених у пункті 7 цього наказу, а також прийнятих до провадження відповідно до постанови Генерального прокурора України або заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора.

14. Відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу Головної військової прокуратури за дорученням Генерального прокурора України або його заступника – Головного військового прокурора, забезпечувати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва та участь у судовому розгляді кримінальних проваджень цього відділу, а також інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

15. Військовим прокурорамусіх рівнів у разі виявлення за наслідками здійснення наглядової перевірки кримінального правопорушення у воєнній сфері, не підслідного слідчим прокуратури, або надходження заяв та повідомлень про такі кримінальні правопорушення організовувати внесення відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого з дотриманням правил підслідності скеровувати кримінальне провадження до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, про що інформувати територіального прокурора.

16. Головній військовій прокуратурі, військовим прокурорам усіх рівнів скарги, заяви та повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, проведенні оперативно-розшукової діяльності чи досудового розслідування розглядати та вирішувати у межах компетенції лише щодо працівників тих органів (підрозділів), за якими вони відповідно здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів на вказаних напрямах діяльності.

17. Керівникам військових прокуратур регіонів забезпечувати участь працівників галузевих підрозділів у розгляді судами апеляційної інстанції кримінальних проваджень, у яких військовими прокурорами здійснюється нагляд у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

За необхідності залучати до розгляду кримінальних проваджень у судах апеляційної інстанції прокурорів, які подали апеляційну скаргу.

18. При розгляді кримінальних проваджень у судах:

18.1. Головній військовій прокуратурі:

- брати участь у розгляді кримінальних проваджень Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, при перегляді судових рішень Верховним Судом України у кримінальних провадженнях, розглянутих у судах першої і апеляційної інстанцій за участю підпорядкованих військових прокурорів, а також галузевого підрозділу Головної військової прокуратури;

- здійснювати організаційне і методичне забезпечення діяльності військових прокуратур щодо участі прокурорів підпорядкованих прокуратуру судах апеляційної та касаційної інстанцій,аналізувати практику участі прокурорів у кримінальному провадженні, додержання конституційних прав громадян.

19. При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян у піднаглядних військових формуваннях та піднаглядних об’єктах, указаних у пункті 1 цього наказу:

19.1. Головній військовій прокуратуріздійснювати безпосередній нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, у центральних апаратах піднаглядних об’єктів, указаних у пункті 2.2 наказу.

19.2. Військовим прокурорам усіх рівнів здійснювати нагляд:

- у військових частинах щодо службового обмеження для військовослужбовців та засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (за винятком покарань, передбачених пунктами 1, 4, 5, 7, 9 статті 51 Кримінального кодексу України), а також щодо осіб, звільнених від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки;

- у кімнатах (камерах) для тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України щодо затриманих військовослужбовців.

Військовому прокурору Центрального регіону України, окрім цього, у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України та на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (місто Київ).

19.3. Проводити перевірки додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (за винятком покарань, передбачених пунктами 1, 4, 5, 7, 9 статті 51 Кримінального кодексу України):

- на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та кімнатах (камерах) для тимчасово затриманих військовослужбовців зональних відділів (відділень) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України – щодекадно;

- у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України – один раз на квартал;

- у військових частинах щодо службового обмеження для військовослужбовців, виконання інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (за винятком покарань, передбачених пунктами 1, 4, 5, 7, 9 статті 51 Кримінального кодексу України), а також щодо осіб, звільнених від кримінальної відповідальності з передачею на поруки – один раз на квартал.

19.4. Проводити особистий прийом засуджених, які тримаються в батальйоні, на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України в обов’язковому порядку під час проведення перевірок. При наявності підстав вживати заходів до усунення порушень законодавства та поновлення прав засуджених.

20. Військовим прокурорамусіх рівнів:

20.1. Координувати діяльність підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військової контррозвідки Служби безпеки України та інших правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю і корупцією, у тому числі в організованих формах, у воєнній сфері. Забезпечувати належну взаємодію з цих питань з територіальними прокурорами.

20.2. З метою своєчасного виявлення, розкриття, припинення та попередження кримінальних правопорушень, усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, зміцнення законності та правопорядку здійснювати спільні заходи за участю керівників правоохоронних органів, військового управління, командирів військових частин.

20.3. У межах компетенції здійснювати нагляд за додержанням законів щодо запобігання і протидії корупції, про адміністративні правопорушення та безпосередньо протидіяти корупційним правопорушенням в органах державного і військового управління, правоохоронних і контролюючих органах, військових формуваннях та піднаглядних об’єктах, зазначених у пункті 1 цього наказу, при цьому:

- забезпечити нагляд за виконанням антикорупційного законодавства суб’єктами, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках – у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, у тому числі спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України – Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України;

- Головній військовій прокуратурі нагляд здійснювати у підрозділі по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, військовим прокурорам регіонів – у підрозділах по боротьбі з корупцією територіальних управлінь Військової служби правопорядку Збройних Сил України, а військовим прокурорам гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів, - у підрозділах по боротьбі з корупцією територіальних управлінь, які розташовані на закріплених за цими прокуратурами територіях і протидіють корупції на піднаглядних їм об’єктах;

- невідкладно інформувати прокурорів вищого рівня про порушення законодавства щодо запобігання і протидії корупції, які можуть бути усунені лише за їх безпосереднього втручання.

20.4. У разі оскарження в суді дій, рішень, бездіяльності військових прокурорів брати участь відповідно до визначеної компетенції у судових засіданнях у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховному Суді України, своєчасно реагувати на незаконні судові рішення.

Наказ Генерального прокурора України від 12 квітня 2013 року №12 гн «Про особливості діяльності прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері» вважати таким, що втратив чинність.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора, військових прокурорів регіонів.

З наказом ознайомити заступників Генерального прокурора України, керівників самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, надіслати його прокурорам обласного рівня, військовим прокурорам регіонів, ректору Національної академії прокуратури України, військовим прокурорам гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам, довести до відома прокурорсько-слідчих працівників.