Складові логістичного процесу на складі

Тема 6. ЛОГІСТИКА СКЛАДУВАННЯ

 

 

6.1. Склади та їх функції.

6.2. Класифікація складів.

6.3. Складові логістичного процесу на складі.

 

Склади та їх функції

Для зберігання запасів призначені відповідні склади. Під­приємство несе певні витрати, пов'язані з утриманням складів та здійсненням складських операцій. Вони є частиною логіс-тичних витрат. Тому складські операції потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову логістичного ланцюга. Тільки такий підхід є запорукою успішного виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рента­бельності виробництва та продажу.

Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу¹.

Для складських операцій характерні певні особливості (здебільшого негативні)²:

1) на складах не створюється додаткова споживча вартість, тому складські операції як вид діяльності не приносять користі;

2) з плином часу якість запасів погіршується, можливі їх крадіжки;

3) здійснення складських операцій вимагає значних витрат;

4) тривале зберігання значної кількості запасів призводить до уповільнення обіговості оборотних коштів.

Але, незважаючи на негативні вияви складування, склади виконують і ряд корисних функцій, таких як³:

§ перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів;

§ складування і зберігання продукції з метою вирівнюван­ня тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створю­ваних товарних запасів, а також у зв'язку із сезонним спожи­ванням деяких видів продукції;

§ консолідація і розукрупнення вантажів - склад може здійснювати функцію об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені (кільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії за замовленнями і відправляються кожному споживачу;

§ надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.

Метою створення складів у системах логістики є не збере­ження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів мате­ріальних потоків для їх найбільш ефективного використання.

Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправ­лення транспортних партій та ін.

Класифікація складів

Сьогодні в теорії та практиці виділяють досить велику кількість видів складів, основні класифікаційні ознаки¹ яких наведені в табл.1.

Таблиця.1.

Класифікація складів

 

Ознака класифікації	Вид складів
Характер виконуваних функцій	Сортувально-розподільчі, транзитно-пере­валочні, накопичувальні
Розмір корисної складської площі (складського об'єму), місткості	Малі - до 5 тис. м2 (ЗО тис. м3), до 1 тис. т; середні - від 5 до 10 тис. м2 (від ЗО до 60 тис. м3), від 1 до 6 тис. т; великі - понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис. т
Рівень механізації вантажопереробки	Немеханізовані, механізовані, комплек­сно-механізовані, автоматизовані, автоматичні
Транспортні умови	Прирейкові, портові, при пристанях, неприрейкові (внутрішньоміські)
Форма користування	Індивідуального користування, спільно­го користування, загального користу­вання
Форма власності	Державні, колективні, приватні, спільні
Поверхова висота приміщень	Низьковисотні (одноповерхові), серед­ньовисотні, висотні
Температурний режим	Утеплені, неутеплені, опалювані, неопа­лювані, склади-холодильники
Технічна будова, яка визначає режим збері­гання товарів	Загальнотоварні, спеціальні
Відношення до логістич-них посередників	Власні склади підприємств, склади ло-гістичних посередників (торгових, транс­портних, експедиторських, вантажопе-реробних і т. ін.)
Відношення до базисних сфер логістики	Склади постачання, склади виробниц­тва, склади розподілу
Вид продукції, яку зберігають	Склади сировини, матеріалів, комплек­туючих; склади незавершеного вироб­ництва; склади готової продукції; склади тари;склади зворотних відходів

 

Розглянемо деякі з класифікаційних ознак.

1. Характер виконуваних функцій:

— сортувальнорозподільчі, які мають значну частку у складському товарообороті. На таких складах здійснюється приймання товарів у місцевих та позамісцевих постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень роздрібних торговельних організацій.

На сортувально-розподільчих складах, як правило, зосереджуються поточні товарні запаси, які зберігаються відносно недовгий час. Тому функція зберігання товарів для цих складів не є характерною;

— транзитно-перевалочні склади в основному призначені для переправлення товарів із районів виробництва до пунктів споживання різними видами транспорту. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів, забезпечуючи вивантаження това­рів, що прибули на одному з видів транспорту, приймання їх за масою та кількістю місць, сортування згідно з місцем призначення та навантаження на інший вид транспорту;

— накопичувальні склади існують для сезонного та трива­лого зберігання товарів. Оскільки вони забезпечують накопи­чення та відносно тривале зберігання товарів, великого зна­чення набуває також контроль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади зосереджені здебільшого в оптовій ланці. Разом з основними функціями накопичення та зберіган­ня товарів ці склади виконують допоміжні технологічні опера­ції, пов'язані з прийманням та відпуском товарів оптовим по­купцям (перепакування, сортування тощо).

2. Рівень механізації вантажопереробки:

— немеханізовані — це склади з ручною вантажопереробкою;

— механізовані — це склади, що мають дільниці з локально механізованими технологічними операціями за умов ручного комплектування продукції;

— комплексно-механізовані склади — це склади з механізо­ваною вантажопереробкою, що відбувається протягом усього технологічного циклу;

— автоматизовані склади — це комплексно-механізовані склади чи їх дільниці, що мають автоматизовану систему по­шуку та розміщення вантажів (АСПРВ), програмно-керований працетехнічний чи автооперативний комплекс (ПКПАК), експлуатований у максимальному режимі, чи комплекс устатку­вання з локальними системами автоматизованого управління, оснащений електронною автоматикою;

— автоматичні склади, які є програмно-керованими автоматизованими складами, що експлуатуються в автоматизованій системі управління технологічним процесом (АСУТП) за допомогою ЕОМ без безпосередньої участі людини, тобто склади-автомати з технологією, що не потребує участі людини.

3. Поверхова висота приміщень:

— одноповерхові (низьковисотні) склади (їх робоча висота сягає 7,2 м);

— середньовисотні (їх висота становить від 7,2 до 12,6 м);

— висотні (їх висота — понад 12,6 м).

4. Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів:

— загальнотоварні склади призначені для зберігання й складської обробки товарів, які не потребують дотримання спеціальних умов зберігання;

— спеціальні склади призначені для зберігання товарів, фізико-хімічні особливості яких потребують створення спеціальних конструкцій будівель чи технологічних пристроїв.

5. Залежно від транспортних умов:

— прирейкові (розташовані біля магістральних залізничних шляхів або мають під'їзні шляхи);

— склади при пристанях (розташовані на річкових приста­нях, які мають причали), портові (розташовані у морських портах);

— неприрейкові (внутрішньоміські) (безпосередньо не пов'язані з транспортними шляхами).

6. Залежно від температурного режиму чи утепленості закриті склади поділяються на:

— неутеплені (неопалювані) склади використовують в основному для зберігання товарів у скляній, м'якій чи іншій тарі. Ці склади будують без горищного покриття, утепленої підлоги та дверних тамбурів;

— утеплені (опалювані) склади мають горище чи з'єднані з утепленим дахом, а також мають дверні тамбури, утеплені під­логи. На таких складах створюються умови для захисту товарів від зовнішньотемпературних перепадів та вологості повітря;

— склади-холодильники обладнані пристроями для підтри­мання мінусового рівня температури у камерах зберігання швидкопсувних товарів.

7. Залежно від форми використання:

— склад індивідуального користування, який є власністю однієї торговельної організації чи підприємства, які викорис­товують його площу для обладнання на власний розсуд, однак він може бут й орендованим приміщенням;

— склади спільного користування, серед них виділяють два види: кооперативні та об'єднані.

Кооперативні склади належать торговельним організаціям, які об'єднали капітал для будівництва великого складського комплексу й користуються ним спільно.

Зберігання запасів має забезпечувати захист від механічних ушкоджень, забруднення, зміни фізико-хімічних властивос­тей, шкідливого впливу один на одного. Все це потребує відпо­відних умов та техніки збереження.

Під умовами зберігання матеріалів розуміють зовнішнє се­редовище (температура, вологість та освітлення).

Під технікою зберігання — порядок і способи розміщення матеріалів на складі.

Дуже важливе значення в організації складських процесів має розміщення та збереження матеріальних ресурсів.

При розміщенні матеріалів ураховують їх: розміри, сор­ти, місця зберігання, рівномірність оберненості кожного виду матеріалу.

Чіткий порядок розміщення дає можливість швидко знахо­дити необхідні матеріали при відпуску їх споживачам або віль­не місце для розміщення знову отриманих партій.

Розрізняють декілька способів розміщення матеріалів у складському приміщенні.

1. Сортовий (номенклатурний) порядок розміщення мате­ріальних ресурсів на місцях зберігання. При такому розміщен­ні кожному найменуванню сорту, розміру товару відводиться певне місце. Потрібно, щоб кожне місце збереження було забезпечене параметрами: марка, сорт, розмір. На складах із ве­ликим асортиментом матеріалів місця збереження маркірують за номерами або літерами. Індекси, якими позначені місця збе­рігання, присвоюють розміщеним на цих місцях матеріалам, вказуючи їх у картках складського обліку. За ознаками вироб­ничого виготовлення або споживання розміщують згідно з пар­тійністю і комплектністю.

2. Партійний порядок розміщення. Вантажі зберігаються окремо партіями, що постачаються, з окремим оформленням кожної партії, яка складається з матеріалів із індивідуальни­ми відмінностями якості (метали різних плавок, цемент різних марок та ін.).

3. Комплектний спосіб розміщення. Запаси зберігаються в одному місці або в суміжних осередках вантажів різних найме­нувань, розмірів, сортів, що складають комплект одночасно споживаних у виробництві матеріалів.

За характером заповнення складського об'єму розрізня­ють:

— підлоговий (штабельний);

— підвісний (стелажний);

— комбінований спосіб зберігання.

Вибір способу розміщення вантажів здійснюється з ура­хуванням таких факторів:

— фізико-хімічних параметрів;

— ступеня масовості вантажів і механізованої їх обробки;

— вимог до техніки безпеки.

Штабельне зберігання здійснюється, коли потрібно зберіга­ти затарені або штучні товари. При цьому формують штабель з урахуванням тиску, який створюють верхні матеріали. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількос­тей і невеликої номенклатури.

Переваги штабельного зберігання: 1) максимальне вико­ристання площ та об'ємів; 2) спрощення обліку матеріалів та контроль за їх рухом.

Недоліки штабельного зберігання: 1) спосіб може викорис­товуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів; 2) незручність виймання запасів зі штабеля; 3) неможливість автоматизації складських робіт.

Стелажне зберігання — найбільш часто використовуваний спосіб для багатономенклатурних вантажів.

Перевага стелажного зберігання: забезпечує механізацію та автоматизацію складських процесів.

Недоліки стелажного зберігання: 1) недостатнє викорис­тання складських площ і складу; 2) потреба у стелажах та в більш складному підйомно-транспортному обладнанні.

Комбінований спосіб зберігання використовується для усу­нення недоліків двох вищезгаданих способів. На одному складі може бути використано і штабельне і стелажне зберігання за­лежно від виду запасів, їх габаритів та кількості.

Складові логістичного процесу на складі

Порядок виконання складських операцій регламентують технологічні карти та технологічні графіки.

Технологічна карта складських процесів - форма документації, яка відображає детальну поопераційну розробку складського технологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання. Технологічні карти складають на весь етап переробки продукції на складі або на окремі його етапи.

Технологічні графіки, складських процесів передбачають виконанняскладських операцій у часі (протягом зміни, доби).

Логістичний процес на складі є сукупністю таких етапів¹:

— постачання запасів;

— контролю за постачаннями;

— розвантаження і приймання вантажів;

— внутрішньоскладського транспортування і перевалки ван­тажів;

— складування і зберігання вантажів;

— комплектації замовлень клієнтів та відвантаження;

— транспортування й експедиції замовлень;

— збору і доставки порожніх товароносіїв;

— контролю за виконанням замовлень;

— інформаційного обслуговування складу;

— забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Схема логістичного процесу на складі показана на схемі. 1. Докладно розглянемо деякі логістичні операції.

 

Логістичний процес на складі

1. Постачання запасів

2. Контроль за постачаннями

3. Розвантаження і приймання вантажів

4. Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажів

5. Складування і зберігання вантажів

6. Комплектація замовлень клієнтів та відвантаження

7. Транспортування й експедиція замовлень

8. Збір і доставка порожніх товароносіїв

9. Контроль за виконанням замовлень

10. Інформаційне обслуговування складу

11. Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг)

Схема 1. Складові логістичного процесу на складі

 

Розвантаження і приймання вантажів. Ці операції здійсню­ються відповідно до умов постачання, зазначених у договорі та вимагає спеціального обладнання та вантажно-розвантажу­вального устаткування.

Проведені на цьому етапі операції включають: розванта­ження транспортних засобів, контроль документальної та фі­зичної відповідності замовлень постачання, документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему, формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу має здійснюватися за мінімальної тривалості його у часі та просторі наскрізними "прямоточними" маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також мусить бути мінімальною.

Складування і зберігання включає: закладання вантажу та зберігання, забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему. Основний принцип раціонального складування - ефективне використання обсягу зони зберігання. Для цього слід: здійснити оптимальний вибір системи складування і складського устаткування. Обладнання для зберігання має відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечува­ти максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм. Для упорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:

— отримання замовлення клієнта;

— відбір товару кожного найменування згідно із замовлен­ням клієнта;

— комплектацію відібраного товару для конкретного клієн­та відповідно до його замовлення;

— підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій);

— документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення;

— об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних;

— відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Здійснення замовлень замовником виправдовує себе лише тоді, коли замовлення роблять партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш по­ширена й економічно виправдана централізована доставка за­мовлень складом. У цьому випадку завдяки об'єднанню ванта­жів і оптимальних маршрутів доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна мож­ливість здійснювати постачання дрібними і частішими партія­ми, що призводить до скорочення зайвих запасів у споживача.

Збір і доставка порожніх товароносіїв є достатньо вагомою статтею логістичних витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньоміських перевезень найчастіше бувають багатообіговими, а тому вимагають по­вернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.

За основу платформи для формування вантажної одиниці використовують стандартні піддони розміром 1 200 800 і 12 001 000мм. Будь-який вантаж, упакований у стандартну тару, можна раціонально укласти на цих піддонах. Це досяга­ється уніфікацією розмірів транспортної тари.

У логістиці використовується багата матеріально-технічна база. Для того, щоб вона була співмірною, використовують де­яку умовну одиницю площі, так званий базовий модуль. Цей модуль є прямокутником зі сторонами 600x400 мм, який має вміщуватися кратну кількість разів на вантажній платформі транспортного засобу, робочій поверхні складського устаткування і т. ін.

На підставі базового модуля розроблено єдину систему уні­фікованих розмірів транспортної тари. Принцип створення цієї системи полягає в тому, що площу піддона розділяють на сітку кратних йому розмірів, які визначають зовнішні і внутрішні розміри транспортної тари.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу. Залежно від технічного забезпечення управлін­ня інформаційними потоками може бути як самостійною сис­темою (на механізованих складах), так і складовою підсис­темою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачаль­ників, оформлення замовлень постачальників, управління прийомом і відправленням, контролювання наявності на скла­ді, прийом замовлень споживачів, оформлення документації відправлення, оптимальний вибір партій відвантаження і мар­шрутів доставки, обробку рахунків клієнтів, обмін інформа­цією з персоналом усіх рівнів, різну статистичну інформацію.

Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг:

§ перевірку якості товарів, які постачаються;

§ сортування товарів;

§ маркірування товарів;

§ розфасування товарів;

§ пакування товарів;

§ зміну замовлення;

§ експедиторські послуги;

§ здійснення розвантаження та завантаження транспорт­них засобів товарами;

§ інформування власників про стан вантажу, що зберіга­ється;

§ укладання договорів із транспортними агентствами та ін­шими посередниками в операціях фізичного розподілу;

§ надання складських площ в оренду;

§ будь-які інші операції з приведення готової продукції до товарного вигляду.