Запитання до контрольної роботи

1. Опишіть послідовність вимірювання лінії землемірною стрічкою і сталевою рулеткою.

2. Які поправки уводять до довжини лінії, виміряної землемірною стрічкою і рулеткою. Наведіть формули і дайте їм пояснення.

3. Що таке компарування мірного приладу і як визначають поправку за компарування при вимірюванні довжини лінії землемірною стрічкою і рулеткою?

4. Як визначають поправку за температуру при вимірюванні довжини лінії мірною стрічкою і рулеткою?

5. Як визначають поправку за приведення лінії до горизонту при вимірюванні довжини лінії мірною стрічкою і рулеткою?

6. Опишіть принцип вимірювання лінії нитяним далекоміром. Напишіть робочу формулу.

7. Як називають поправку за нахилення лінії, виміряної нитяним далекоміром?

8. Чому дорівнює абсолютна похибка виміру лінії довжиною 80 м, якщо відносна похибка дорівнює 1: 2000?

9. Опишіть принцип вимірювання віддалі оптичним далекоміром подвійного зображення.

10.Як визначають віддаль до недоступного об¢єкта?

6. Нівелювання (визначення перевищень)

Види нівелювання: геометричне, тригонометричне, гідростатичне. Прилади для нівелювання, їхня принципова конструкція. Лазерні нівеліри. Способи геометричного нівелювання. Нівелірні знаки. Основні типи нівелірів, їхня повірка. Джерела похибок при геометричному нівелюванні. Класи нівелювання, технічне нівелювання. Інші види нівелювання.

Література: 1, с. 109 - 131; 2, с. 113 - 137.

ЗАПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Основні принципи побудови і розвитку геодезичних мереж.

2. У чому суть методу триангуляції.

3. У чому суть методу трилатерації?

4. У чому суть методу полігонометрії?

5. Як вимірюють кути і довжину сторін при прокладенні теодолітно - висотного ходу при створенні планово - висотного зйомного обгрунтування?

6. У чому суть прямого і зворотного геодезичних завдань? При виконанні яких робіт вони знаходять застосування?

7. У якій послідовності виправляють кути і прирощення координат при обробці теодолітного ходу?

8. У якій послідовності урівнюють перевищення при обробці нівелірного ходу?

9. Як визначають позначки іксових точок при обробці результатів нівелірної зйомки траси?

10.Якими вимогами диктується вибір методу створення висотного зйомного обгрунтування?

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

(вказівки до виконання)

Робота складається з розрахункових та розрахунково - графічних індивідуальних завдань, які виконуються у відповідності з вказівками до кожного завдання і наведеними прикладами.

1. Масштаби топографічних планів і карт

Завдання 1.1. Згідно свого варіанта визначити довжину лінії Д₁ на місцевості, якщо на плані масштаба 1: N₁ вона визначається відрізком a₁. Визначити точність масштаба і одержаний результат записати з цією точністю.

Таблиця 1

Вихідні дані до виконання

Десят- ки шифру	Одиниці шифру
	0 - 5	6 - 9
	N₁	a₁, см	N₂	Д_2, м	a₂, см	N₁	a₁, см	N₂	Д_2, м	a₂, см
		6,52		120,00	2,0		7,00		534,75	2,0
		5,78		1472,50	2,5		4,50		2585,40	2,5
		3,24		2484,25	2,0		6,40		1730,60	3,0
		2,51		428,50	2,5		4,48		1424,80	3,5
		1,48		4850,00	3,0		5,40		4325,40	“.5
		6,24		1381,30	2,0		7,45		440,60	3,0
		2,32		1694,50	2,5		5,30		1270,48	2,0
		4,40		144,80	3,0		7,50		1440,85	2,5
		8,61		48,50	3,5		8,45		2648,30	2,0
		17,53		19,70	4,0		6,80		1642,40	4,0

Приклад: 1: N₁ = 1: 10000; a₁ = 6,34 см; Д₁ =?

У зв¢язку з тим, що точність масштаба t- це довжина лінії на місцевості, якій на плані відповідає відрізок довжиною 0,1 мм, то:

t = 0,1 ´ 10 / 1 = 1 м

Вірний запис одержаного результату буде 634 м.

Завдання 1.2. Знайти відрізок a₂, який позначається на плані масштаба 1: N_2,, горизонтальне прокладення лінії дорівнює значенню Д₂. Результати записати з точністю, яка відповідає максимальній графічній точності. Завдання виконують складаючі пропорцію, як і у попередньому завданні.

Завдання 1.3. Для заданого чисельного масштабу 1: N₂ побудувати поперечний масштаб, у якого основа a₂, кількість поділок по горизонталі n = 10, по вертикалі m = 10. Показати на масштабі точками і поряд записати довжину лінії Д₂ (береться із таблиці 1 згідно шифра студента).

Теорія похибок вимірювань

Похибки вимірювань.

Будь-які геодезичні роботи передбачають вимірювання віддалі, перевищення, кута, площі та інше з відповідними вимогами до їхньої точності. У процесі виконання цих вимірювань виникають похибки, які у багатьох випадках суттєво впливають на якість кінцевих результатів. В основному похибки обумовлюються якістю геодезичних вимірювань та розрахунків.

Різнобічне вивчення похибок вимірювань дає змогу завчасно розраховувати точність геодезичних вимірювань у визначених умовах і підготувати необхідні прилади для даного виду роботи.

Вимірювання бувають безпосередні і посередні. При посередніх вимірюваннях необхідні дані одержують з результатів математичної залежності від вимірюваних значень. За своїм характером і властивостями вимірювання бувають рівноточними і нерівноточними.

Якщо вимірювання виконуються приладами різної точності, різними методами, різною кількістю повторень, при різних умовах навколишнього середовища, тощо, то вимірювання і результати називаються нерівноточними.

Щоб визначити значення деякої величини, достатньо виконати вимірювання один раз. Таке вимірювання називається необхідним. Всі вимірювання виконані більше одного разу, називаються надмірними або додатковими. Надмірні вимірювання дозволяють контролювати результати необхідного вимірювання і, крім того, вони дають найбільш достовірне значення вимірюваної величини.

Виміряти будь - яку величину абсолютно точно неможливо, а тому виникає різниця між виміряними і дійсним значенням величини. Ця різниця і є похибкою вимірювання, яку можна виразити формулою: D = L - C, де

L- виміряне знаення величини;

C - дійсне значення величини

Дійсну похибку називають абсолютною похибкою. Якщо необхідно знати яка з виміряних величин визначена точніше, що краще користуватися не абсолютною, а відносною похибкою, тобто відношення дійсної похибки до виміряної величини d =D / L.

Наприклад: виміряно лінію в прямому і зворотному напрямках і одержано такі результати: Lпр. = 124,56; Lзв. = 124,62 м. Необхідно визначити абсолютну похибку DL, відносну похибку d і середнє значення довжини лінії, якщо відносна похибка не перевищує допустимого значення.

Примітка. Відносна похибка вважається допустимою, якщо вона неперевищує для місцевості першої категорії 1 / 2000, другої категорії 1 / 1500, третьої категорії 1 / 1000 довжини лінії.

Рішення. Абсолютну похибку визначаємо як різницю двох вимірювань: DL = 124,62 - 124,56 = 0,06 м.

Знаходимо відносну похибку.

d =DL / Lсер._. = 0,06 / (124,56 + 124,62): 2 = 0,06 / 124,59 = 1 / 124,59: 0,06 =

= 1 / 2076

Висновок. Відносна похибка відповідає вимозі 1 / 2076 < 1 / 2000, а це означає, що вимірювання виконані з достатньою точністю для місцевості першої категорії.

Приклад. Дано дві лінії з дійсним значенням X₁ = 150,70 м і X₂ = 480,60 м. Виміряли ці лінії і одержали їх значення L₁= 150, 84 м і L₂ = 480,88м.Абсолютні похибки вимірювань дорівнюють: для першої лінії DL₁ = 150,84 - 150,70 = 0,14 м, для другої лінії DL₂ = 480,88 - 480,60 = 0,28 м. Необхідно розрахувати відносні похибки і визначити яка з ліній виміряна точніше.

Рішення:

d₁ = 0,14 / 150,70 = 1 / 1076; d₂ = 0,28 / 480,60 = 1 / 1716;

Висновок. Друга лінія виміряна точніше тому що 1 / 1716 < 1 / 1076

Таблиця 2

Визначити абсолютну і відносну похибки виміряних ліній

і вказати яка з ліній виміряна точніше.

Шифр	Категорія місцевості
	I	II	III
	Значення ліній
	дійсне	виміряне	дійсне	виміряне	дійсне	виміряне
1; 9;	124,20 378,42 526, 74	124,26 378,24 526,98	146,81 352,38 544,17	146,90 352,38 560,48	132,57 326,70 560,48	132,45 326,98 560,37
2; 8;	87,56 259,60 480,72	87,60 256,49 480,91	94,60 240,72 435, 50	94,54 240,87 435,78	82,50 193,62 350,71	82,58 193,43 950,40
3; 7;	140,50 290,62 430,25	140,56 290,76 430,44	125,60 245,42 516,74	125,52 245,57 517,04	134,60 320,25 462,46	134,73 319,95 462,85
4; 6;	122,50 256,65 481,43	122,56 256,53 481,65	155,50 320,50 470,50	155,59 320,70 470,80	130,71 282,45 534,58	130,50 282,70 534,13
5; 0;	92,45 285,56 536,15	92,41 285,75 536,40	112,64 346,56 572,15	112,71 346,46 572,26	138,47 305,64 515,29	138,35 305,93 515,75