Логістична система, логістичний цикл

М.А. Окландер відзначає, що логістика повинна розглядатися як спосіб мислення, концепція, філософія, методологія, що може бути використана при рішенні різних проблем підприємства, інтегрована функція мікроекономічних систем, а також міждисциплінарна наука, що займається пошуком організаційно-управлінських механізмів підви­щення ефективності ресурсопотокових процесів підприємства. За таким підходом, логістика має розглядатися як наукова дисципліна про управ­ління потоками в мікроекономічних системах, інтегрована функція, що існує тільки у вигляді логістичної системи.

Загальновизнаного формулювання поняття логістичної системи поки не існує. Найбільш цитованим є визначення А. М. Роднікова.

Логістична система — адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції та операції, складається, як правило, з декількох підсистем і має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем.

Логістичну систему розглядають як процес планування та коорди­нації всіх аспектів фізичного руху матеріалів, компонентів і готової про­дукції для мінімізації загальних витрат і забезпечення бажаного рівня обслуговування.

Логістична система є відносно стійкою сукупністю ланок (струк­турних / функціональних підрозділів компанії, а також постачальників, споживачів і логістичних посередників), взаємозалежних і об'єднаних єдиним управлінням логістичним процесом для реалізації корпоратив­ної стратегії бізнесу.

Мета створення логістичної системи – це забезпечення доставки продукції (товарів, послуг) у задане місце в потрібній кількості і асор­тименті, максимально підготовленої до виробничого або особистого споживання при встановленому рівні витрат.

Суб'єкти логістичної системи – промислові і торговельні під­приємства, сукупність виробничих і інфраструктурних елементів, а також зв'язків між ними нарізних рівнях.

Елементи логістичної системи – функціонально відособлені об'єкти, що не підлягають подальшому поділу в рамках поставленого завдання аналізу і синтезу логістичної системи, що виконують свою локальну цільову функцію, пов'язану з виконанням певних логістичних процедур.

Об'єкти управління логістичної системи – підлягаючі про­гнозуванню, аналізу та управлінню у часі і просторі функціональні процеси, операції і відповідні процедури, які реалізуються у логістичній системі з метою мінімізації витрат, результативної міжсистемної взаємодії і т. д.

В.Є. Ніколайчук відзначає, що при дослідженні логістичної системи необхідно, насамперед, брати до уваги принципи, які визначають ха­рактер і природу всього механізму взаємодії в цілому і її окремих еле­ментах (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Основні принципи, що відображають сутність логістичної системи

 

Принцип	Основні положення принципу
Синергічність	Визначає комплексний системний підхід у досягненні поставлених цілей. На основі цього принципу, приймаючи до уваги інтеграцію процесів виробництва та обміну, стає можливим досягнення, за рахунок погодженості дій у всіх взаємозалежних процесах, більшого ефекту в цілому за структурою, а ніж при покращені функціонування окремих елементів системи
Динамічність	Система відображає сутність охоплюваних ними процесів, що полягає у прогресивній динаміці та виражається в розвитку, прагненні до удосконалення. Динамічність як форма руху поєднує дискретність виробничих, постачальницьких та збутових операцій, предмети і засоби праці, а також цілі і завдання, визначені па певному етапі розвитку підприємства
Комплексність	Система повинна будуватися як сукупність декількох або множини елементів, тісно взаємодіючих між собою. Постійне автономне функціонування будь-яких окремих елементів у рамках системи не допускається та вважається деструктивним
Гнучкість	Логістична система і логістичні ланцюги повинні будується таким чином, щоб завжди існувала можливість взаємозамінності їхніх структурних елементів. Дотримання цього принципу допомагає системі швидко адаптуватися до змін зовнішніх і внутрішніх умов
Ініціативність	Побудова системи відповідно до цього принципу передбачає прояв здатності попереджувальної реакції на ймовірні події, а також можливості створювати й регулювати суб'єктивні умови, які позитивно впливають на процеси господарської діяльності
Доцільність	Орієнтація на залучення тільки того потенціалу, який відіграє позитивну роль у досягненні поставлених цілей. За таких умов проявляється вибірковість у встановленні організаційних, технічних і технологічних структурних складових, які характеризуються прагненням до мінімізації витрат або часу переміщення в умовах багатоваріантності рішень конкретних завдань

 

За поглядами М.А. Окландера у формуванні логістичної системи найбільш визначальними є наступні принципи: погодженість дій; на­ціленість на інтегральну ефективність; функціональність взаємодії; до­сягнення синергічного ефекту. Цей підхід відображений на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Принципи формування логістичної системи

 

Логістична система включає, наступні процеси та засоби виробни­чо-комерційної діяльності:

1. Закупівля сировини, матеріалів, комплектації.

2. Виробничі запаси. Продукція у запасах вважається омертвленою, якщо її об'єм не оптимізовано для всієї системи.

3. Організаційно-технологічна інфраструктура виробництва, що
включає і проектні техніко-економічні обґрунтування, і розрахунки
визначення розміру і розміщення підприємства.

4. Транспортні засоби.

5. Складське господарство.

6. Інформаційний зв'язок і контроль.

З метою отримання найкращого співвідношення витрат і доходів здійснюється пошук економічних компромісів між інтересами всіх структурних підрозділів підприємств.

Показники логістичної системи.

1. Частота оборотності всіх запасів, яка визначається відношенням величини товарообігу до обсягу складських запасів.

2. Загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що віднесене на одиницю товарообігу.

3. Ступінь готовності постачальника (у %) розраховується як частка обсягу задоволених потреб у зазначений строк у загальному обсязі потреб.

4. Витрати на логістику (у % від загальних видатків).

5. Швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів (доба).

6. Видатки на відправлену одиницю продукції.

7. Видатки на тонно-кілометр перевезених вантажів.

8. Розвантаження складу і парку транспортних засобів.

9. Ступінь ризику, який пов'язаний з утримуванням запасів.