Вікові особливості слухового аналізатора

Завитковий орган функціонує від дня народження. У новонароджених спостерігається відносна глухота, яка пов’язана з особливостями будови їхнього вуха.

У дітей до одного року зовнішній слуховий хід складається з хрящової тканини, і тільки у наступні роки основа зовнішнього слухового ходу костеніє. Барабанна перетинка товща, ніж у дорослого, і розташована майже горизонтально.

Порожнина середнього вуха у новонароджених заповнена амніотичною рідиною, що утруднює коливання слухових кісточок. Поступово ця рідина розсмоктується, і замість неї із носоглотки через євстахієву трубу проникає повітря. Слухова труба у дітей ширша і коротша, ніж у дорослих, що створює особливі умови для попадання мікробів, слизу і рідини під час зригування, блювання, нежиті в порожнину середнього вуха, чим і спричиняє запалення (отит).

Цілком виразним слух у дітей стає на кінець 2-го початок 3-го місяця. На другому місяці життя дитина диференціює якісно різні звуки, в 3 – 4 місяці розрізняє висоту звуку в межах від 1 до 4 октав, в 4 – 5 місяців звуки стають умовнорефлекторними подразниками. До 1 – 2 років діти диференціюють майже всі звуки.

У дорослої людини поріг чутливості дорівнює 10 – 12 дБ, у дітей 6 – 9 років 17 – 24 дБ, у 10 – 12 років — 14 – 19 дБ. Найбільша гострота слуху досягається з настанням середнього і старшого шкільного віку. Низькі тони діти сприймають краще, ніж високі.

 

Питання для самоперевірки

1. Що таке аналізатор? Визначте особливості будови аналізатора.

2. Що таке органи чуття? Назвіть органи чуття людини і визначте їх біологічне значення.

3. Охарактеризуйте будову і функції зорової сенсорної системи.

4. Поясніть що таке акомодація. У чому полягає механізм акомодації ока?

5. Визначте причини та механізми короткозорості. Що не рекомендується хворому на короткозорість?

6. Визначте причини та механізми далекозорості. Що рекомендується хворому на далекозорість?

7. Охарактеризуйте розвиток зорового апарата у дітей.

8. Охарактеризуйте будову і функції слухової сенсорної системи.

9. У чому полягає гігієна слуху? Обґрунтуйте заходи профілактики негативної дії "шкільного шуму" на організм школяра.

10. Охарактеризуйте вікові особливості слухового аналізатора.

 

 

З історії науки

· 1909 року видатний російський фізіолог І.П. Павлов ввів термін аналізатор.

· Окуляри увійшли в застосування в середні віки. Винахідник і місце винайдення невідомі, але ще в стародавньому Римі імператор Нерон (мав слабкий зір), спостерігаючи бої гладіаторів на арені, користувався зеленим склом (смарагдом). Учитель Нерона філософ Сенека писав, що при розгляданні через скляну кулю з водою всі літери здаються чіткішими та більшими.

· Справжні окуляри з‘явились в Італії в кінці ХІІІ ст. Їх винахід спонукав початок виробництва прозорого (тоді називали кришталевого) скла у місті Мурано біля Венеції. На території Росії окуляри з‘явились в кінці ХV ст.

· У ХVІ ст. була розроблена спеціальна ручна абетка для глухонімих людей. А у ХVІІІ ст. у Парижі було відкрито першу спеціальну школу для глухонімих. У ХІХ ст. такі школи відкрилися і в Україні, зокрема в Києві та Харкові.

Важливо знати, що...

· Травмування ока чи його запалення може призвести до помутніння рогівки (більмо). Єдиним методом лікування більма є пересаджування рогівки.

· При опіках очей кислотою або лугом, вапном чи іншими їдкими речовинами потрібно негайно промити їх великою кількістю чистої прохолодної води, і, не накладаючи пов‘язки, негайно звернутися до лікаря.

· Безконтрольне застосування антибіотиків, які негайно діють на слуховий нерв, може призвести до стійко, постійної глухоти.

· Не можна робити спроби самостійно витягти сірчану пробку з вуха, аби не пошкодити барабанної перетинки.

 

Цікаво знати, що:

· Рогівка має гідрофільні властивості, тому здатна всмоктувати лікарські речовини.

· У давні часи лікарі негативно відносилися до окулярів і, як доказ, у першому "Керівництві по очним хворобам" Георга Бартоша (1583) окуляри носити було заборонено. Лише у ХІХ ст. завдяки роботам таких вчених, як Юнг, Гельмгольц, Дондерс, які відкрили всю глибину оптичних дефектів ока, підбір окулярів набув надійну наукову основу і цим почали займатися лікарі.

· Існує такий напрям медицини, як іридодіагностика. Вивчаючи райдужну оболонку ока, можна визначити стан здоров‘я людини. Вважають, що засновником цього найцікавішого напряму в медицині був жрець фараона Тутанхамона - Ел Аксу. Він залишив після себе два папіруси (50 см завдовжки і шириною 1,5 м), де описані хвороби, які можна визначити, вивчаючи райдужну оболонку ока. Віденський окуліст Беєр сказав так: "У райдужці ока, як у мікрокосмосі відображається "космос" людини і всі зміни її душі та тіла від моменту народження".

Література

1. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини. Навчальний посібник. — Львів: Афіша, 2000. — С. 238-242.

2. Подоляк-Шумило Н.Г., Познанський С.С. Шкільна гігієна. Навч. посібник для пед. ін-тів. — К.: Вища школа, 1981. — С. 48-53.

3. Попов С.В. Валеология в школе и дома (О физическом благополучии школьников). — СПб.: СОЮЗ, 1997. — С. 80-92.

4. Совєтов С.Є. та ін. Шкільна гігієна. Навч. посібник для студентів пед. ін-тів. — К.: Вища школа, 1971. — С. 70-75.

5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навчальний посібник. - К.: УСМП, 2001. - С.231-237.

6. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров‘я: Пробн. навч. посібник. - К.: Фенікс, 1998. - С.59-71.

7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. Пособие для пед. ин-тов / А.Г.Хрипкова, М.В.Антропова, Д.А.Фарбер. — М.: Просвещение, 1990. — С. 79-96.

8. Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Гигиена и здоровье школьника. — М.: Просвещение, 1988. — С. 141-148.

 

Лекція 24

ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ. ХЕМОРЕЦЕПТОРНІ СЕНСОРНІ СИСТЕМИ.

М‘ЯЗОВА, ТАКТИЛЬНА ТА ТЕМПЕРАТУРНА ЧУТЛИВІСТЬ

 

План

1. Вестибулярний апарат: будова, функції.

2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор).

3. Органи чуття внутрішніх органів.

4. Смаковий аналізатор: будова, функції.

5. Нюховий аналізатор: будова, функції.

6. Органи шкірного чуття.

 

Основні поняття: вестибулярний апарат, півколові канали, отолітовий апарат, отоліти, механорецептори, хеморецептори, пропріорецептори, інтерорецептори, смаковий аналізатор, нюховий аналізатор