Перша допомога при харчових отруєннях

Харчові отруєння виникають за таких причин: вживання несвіжих харчових продуктів, куди потрапили хвороботворні мікроорганізми; отруйних рослин і грибів; отруєння препаратами побутової хімії.

Отруєння харчовими продуктами може виникнути тоді, коли вживаються зіпсовані харчові продукти (зберігання без холодильника, у теплому приміщенні тощо). За порушення правил зберігання таких продуктів можуть виникати тяжкі отруєння бактеріального походження - ботулізм і сальмонельоз.

Ботулізм спричиняє бактерія ботулізму, що виділяє сильну отруту. Бактерія у вигляді спор зберігається у ґрунті, а звідти при порушенні санітарних правил може потрапляти у харчові продукти - м'ясо, шинку, ковбасу, фрукти, овочі тощо. Спори збудника дуже стійкі, вони гинуть тільки за тривалого кип‘ятіння. Розмножується бактерія у безкисневих умовах, а тому найчастіше ботулізм виникає після вживання м‘ясних, рибних, грибних та овочевих консервів, особливо домашнього приготування. Отрута, яку виділяє бактерія, спричиняє тяжкі ураження центральної та периферичної нервової системи, наслідком чого є паралічі, порушення зору (характерно подвоєне зображення предметів в очах). Через ураження центрів дихання та серцевої діяльності довгастого мозку може настати смерть людини.

Сальмонельоз також є харчовим отруєнням бактеріального походження (сальмонели), але іноді захворювання виникає у вигляді епідемічних спалахів. Це відбувається тоді, коли недоброякісний продукт вживало одразу багато людей. При порушенні правил зберігання небезпечними щодо сальмонельозу є: м‘ясний фарш, курячі та качині яйця, холодець, сир, ставкова та річкова риба, тістечка та торти з вершковим кремом, вершки, майонез. При цьому сальмонели не змінюють ні смаку, ні запаху їжі. Хвороба починається вже у першу добу після вживання недоброякісного продукту. Виникає тяжке блювання, пронос, значно підвищується температура тіла, з‘являється сильний озноб. Організм зневоднюється. В тяжких випадках захворювання за своїми проявами нагадує холеру.

Отруєння можуть спричинити отруйні гриби (наприклад, бліда поганка, мухомор червоний, опеньок несправжній, сатанинський гриб).

Під час збирання грибів слід дотримуватися таких правил: не беріть старих, уражених черв‘яками грибів; не збирайте грибів, навіть добре відомих їстівних, поблизу автотрас, промислових об‘єктів, бо вони мають властивість нагромаджувати шкідливі речовини з довкілля (наприклад, важкі метали, радіонукліди). Готувати страви з грибів слід у той самий день, коли вони зібрані. Перед приготуванням гриби треба добре промити, потім двічі прокип‘ятити протягом 20-30 хвилин у підсоленій воді, щоразу зливаючи відвар.

Ураження отруйними рослинами часто трапляються у дітей, коли вони вживають отруйні ягоди, сприймаючи їх за їстівні (вовче лико, вороняче око, конвалія, беладона, паслін солодко-гіркий, дурман звичайний, мак снодійний, блекота, цибуля дика).

Перша допомога в усіх цих випадках має бути спрямована на видалення з організму людини недоброякісної їжі, залишків отруйних грибів або рослин. Чим швидше це зробити, тим менше отрути потрапить у кров. До прибуття лікаря слід промити шлунок - дати людині випити підряд п‘ять-шість склянок слабкого (рожевого) розчину перманганату калію, а потім, подразнюючи двома пальцями корінь язика та задню стінку глотки, викликати блювання. Так варто зробити кілька разів. Можна застосувати очисну клізму.

Побутові хімічні препарати (наприклад, фосфорорганічні сполуки - інсектициди) також можуть спричинити отруєння. Вдихання цих речовин спричинює в людини нестерпний головний біль, запаморочення або зомління, нудоту, блювання, судоми, психічне збудження. Якщо це трапилося: винесіть потерпілого на свіже повітря; зніміть з нього забруднений одяг; промийте водою відкриті ділянки тіла; негайно викличте швидку допомогу. Коли інсектицид випадково потрапив усередину організму, промийте шлунок 2%-ним розчином питної соди (2-3 л) й викличте блювання.

Буває, що людина може помилково випити оцтову есенцію, і тоді в неї виникає тяжкий опік стравоходу, шлунка і навіть кишечнику. У цьому разі потрібно: негайно викликати швидку допомогу; до її приїзду дати потерпілому 1-2 склянки молока або вершків та два сирих яйця. Промивати шлунок не можна.

Питання для самоперевірки

1. Визначте взаємозв‘язок будови і функцій шлунка.

2. Охарактеризуйте процес травлення в шлунку.

3. Визначте взаємозв‘язок будови і функцій кишечнику (тонкого / товстого).

4. Охарактеризуйте процес травлення в кишечнику.

5. Поясніть біологічне значення жовчі у процесах травлення.

6. Дайте характеристику інфекційним захворюванням органів травної системи. У чому полягає їх профілактика?

7. Охарактеризуйте хвороби органів травлення та їх причини.

8. Назвіть причини харчових отруєнь. Яка перша допомога при них?

9. Чому у багатьох народів існують правила поведінки під час прийому їжі? Обґрунтуйте свою думку з точки зору фізіології процесу травлення.

10. Дайте практичні рекомендації щодо нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Чи дотримуєтеся їх ви у повсякденному житті?

З історії науки

· З численних учнів Сільвія Реньє де Графа (1641-1673) багато працював над вивченням анатомії і фізіології підшлункової залози. Він першим застосував методику накладання хронічної слинової та підшлункової фістул для вивчення хімізму травлення і дії підшлункового соку.

· У вивченні захворювань травної системи видатна роль належить професорові Берлінського університету Ісмасу Боасу (1858-1938). Він виділив у окрему спеціальність захворювання травного каналу, а також розробив разом з К.Евальдом методику дослідження секреції шлунка. В дальшому в розробленні діагностики і лікування захворювань травної системи велика роль належить вітчизняним ученим, роботи яких ґрунтувалися на епохальних працях І.П. Павлова з фізіології, зокрема фізіології травлення.

Важливо знати, що...

· У людей, які курять, отруйні речовини тютюнового диму знижують шлункову секрецію, призводять до запальних хвороб шлунка, виникнення печії, болю у шлунку.

· Вживання спиртних напоїв може призвести до подразнення шлунка та запалення його слизової оболонки. Це сприяє розвиткові гастриту, виразки, раку шлунка та інших хвороб.

· У тих, хто курить або зловживає алкоголем і наркотиками, зникає апетит. Порушення або зникнення апетиту може бути проявом якогось захворювання, тож у такому випадку слід обов‘язково звернутися до лікаря.

· Блювання - це захисний рефлекторний (безумовний, коли отрута подразнює стінку шлунка, або умовний - через неприємний запах чи вигляд чогось неприємного) акт, спрямований на викидання вмісту із порожнини шлунка завдяки антиперистальтиці. Центр блювального рефлексу міститься у довгастому мозку.

· Гикавка - це судоми м‘язів діафрагми. Часто вона настає безпричинно або може бути наслідком подразнення м‘язів діафрагми переповненим шлунком чи як наслідок якоїсь хвороби, наприклад, жовчнокам‘яної. У разі виникнення гикавки слід зробити глибокий вдих і затримати дихання, повільно випити кілька ковтків води. Якщо гикавка виникає часто, слід обов‘язково звернутися до лікаря.

· Печія - це відчуття печіння у нижній частині стравоходу. Воно спричинене його подразненням кислим вмістом шлунка і завжди свідчить про захворювання. Коли виникла печія, слід обов‘язково звернутися до лікаря.

Цікаво знати, що:

 

· Дослідження гарвардського медика Едвіна Джованнуччі доводять, що вживання свіжих томатів, томатного соку або томатних соусів істотно знижує ризик захворювання на рак шлунку, простати та легенів.

· Дослідники з університету в Майамі довели нещодавно, що розпорошений інсулін, який вдихають хворі з маленького аерозольного контейнера, за своїми лікувальними діями не менш ефективний, ніж інсулін, який уводиться за допомогою уколу.

 

 

Література

1. Бугаев К.Е., Маркусенко Н.Н. та ін. Возрастная физиология. - Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975. - С.134-138.

2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов. - М.: Высш.шк., 1985. - С. 332-336.

3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни. - К.: Радянська школа, 1967. - С.189-200.

5. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров‘я: Навч. посібник. - К.: Фенікс, 1998. - С. 159-173.

6. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. - К.: УСМП, 2001. - С.125-129.

7. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология. – М.: Просвещение, 1978. - С.244-250.