Провідникові та установчі вироби. Асортимент, класифікація, вимоги до якості

Ел.кабель – кабельний виріб,який містить 1або> ізольовану жилу(провідник) в мет. або неметалевій оболонці,зверху якої,нанесено захисний покрив.

Ел.провод – каб.виріб, який містить 1чи > ізольованих жил,що можуть мати легку неметалеву обмотку і (або) обплітку з волокнистих м-ів або дроту.

Ел.шнур – провід з ізольованими жилами,підвищеної гнучкості,для зєднання з рухомими пристроями.

Обмотка – покрив з накладених по гвинтовій спіралі стрічок,ниток,дротів або пасми.

Обплітка- покрив кабельного виробу з переплетеної пасми.

Струмопровідна жила (жила)-елемент кабельного виробу,признач для прох ел.струму (Ізольована,екранована,жила заземлення).

Проводи і шнури є каб виробами, мають шар ізоляції з різних матеріалів.

Установчі каб вироби призначені для прокладення нерухомої ел.проводки як всередині будівель,так і ззовні, і розрах на напругу до 660 В.

Найбільше поширення отримали проводи типу ППВ і АППВ.

Обмоточні проводи. Осн видами високоміцних емальованих проводів,які застосов у виготов обмоток є полівінілацетатні проводи марок ПЕВ-1,2, а також проводи з підвищ нагрівостійкістю ПЕТВ-943,939.

Монтажні кабелі та проводи призн для фіксованого монтажу всередині ел приладів,які працюють від перемінної напруги до380 В з частотою до 400Гц або постійної до 500В.

Пристрої, які необх для для зєднання електропил з джерелом електрон,монтажу ел-проводки,захисту від перевантаження і короткого замикання та ін. складають групу установчих виробів.До них відн сотні виробів різного призначення,в тому числі електроізоляц вироби для їх установлення. До них відн: патрони,штепсельні розетки і вилки,вимикачі,перемикачі,запобіжники,тощо.

Для установчих виробів як побутових приладів,розроблено цілий ряд вимог щодо ел безпеки та надійн,які стосуються насамперед шляхів витоку струму,температуростійкості,стійкості до корозії,конструктивних особливостей того чи іншого приладів.Існують аг положення,щодо надійності та безпеки,зокрема вимоги ГОСТ 27570.0,публікації МЕК...що визначають безпеку та якість виробів.

Якість установчих виробів визн якістю контактних зєднань, діелектр м-ів,конструкцією запобіжних пристроїв,захисною х-ю.

23. Світлотехнічна продукція. Побутові прилади для освітлення складаються з джерел світла (ламп) і арматури. Лампи поділяються на лампи розжарювання та люмінесцентні.Світло в лампах розжарювання утворюється за рахунок теплової енергії, яка виділяється при проходженні електричного струму крізь тіло розжарювання (вольфрамову нитку або спіраль). алежно від виду тіла розжарювання лампи поділяють на чотири типи, які мають такі позначення:В - вакуумна; Г - газонаповнена; Б -біспіральна аргонова; БК - біспіральна криптонова.Усі типи ламп виробляють на діапазони напруг, які залежно від номінальної (розрахункової) напруги мають такі значення: 125...135 (130) 215...225(220); 220...230(225); 230...240(235) 235...245 (240). Люмінесцентні лампи виробляють у вигляді скляного балона лінійної форми (як правило, круглі), з двох кінців якого знаходяться низькоомні катоди (біспіраль з вольфрамового дроту, вкрита тонким шаром оксиду). Деякі лампи, наприклад мініатюрні та автомобільні, які працюють від хімічних джерел живлення або приладів низької напруги, мають умовне позначення, куди входить, поряд з літерами МН (мініатюрні), А - автомобільні, максимальне значення сили струму (в амперах)-Лампи для холодильних приладів і швацьких машин виробляють з різьбовим цоколем Е14 номінальною потужністю 15 Вт на напругу 127 і 220 В. Люмінесцентні лампи виготовляють різних форм, причому найбільш поширеною є трубчаста лінійної форми. Залежно від спектрального діапазону випромінювання лампи поділяють на чотири типи: ЛД - лампа люмінесцентна денного світла; ЛХБ - лампа холодного білого світла; ЛБ - лампа білого світла; ЛТБ - лампа тепло-білого світла. Якість люмінесцентних ламп обумовлена вимогами, які ставляться як до окремих елементів, так і до всього виробу в цілому. Наприклад, скляні трубки не повинні мати дефектів, які знижують експлуатаційні властивості. Розміри ламп повинні мати значення, які вказані у відповідному аркуші ГОСТ 6825. Розміри цоколів ламп мають відповідати ГОСТ 17100. Міцність прикріплення цоколів повинна бути надійною, опір ізоляції цоколів повинний бути не меншим від 2 МОм та ін. Якість світлооптичних елементів визначається вимогами 10 10036, в якому оговорені допустимі розміри виробів та відхилення них, наявність та кількість дефектів скла, фарби, малюнків, коефщіе пропускання та тип скла, стійкість до температурних перепадів тощо.

24. Електрообладнання побутових приладів. Електродвигуни - це пристрої, за допомогою яких електрична енергія перетворюється у механічну. Вони переважно визначають надійність і експлуатаційні характеристики електромеханічних приладів. Класифікують ЕД за багатьма ознаками: за видом струму живлення, принципом роботи, конструктивним виконанням, способом збудження, числом фаз мережі живлення та ін. Залежно від роду струму ЕД поділяють на двигуни постійного, змінного струму та універсальні. ЕД постійного струму призначені для роботи тільки від джерела постійного струму. В деяких приладах, які працюють від джерела змінного струму, застосовують ЕД постійного струму, але в цих випадках вони працюють через перетворювач електроенергії. ЕД постійного струму використовують у приладах, які потребують широкого діапазону регулювання швидкості. ЕД змінного струму призначені для роботи лише від джерела змінного струму. За принципом дії їх поділяють на синхронні та асинхронні, за кількістю фаз мережі живлення - на одно- та багатофазні. В побуті в основному використовують прилади, які розраховані на однофазний струм, тому однофазні ЕД мають більше застосування В асинхронних ЕД частота обертання ротора залежить від навантаження. Вони бувають колекторними і безколекторними. У синхронних ЕД частота обертання не залежить від навантаження, тому їх застосовують у приладах, в яких необхідне обертання з постійною частотою. Універсальні ЕД - двигуни, які працюють як від постійного, так і від змінного струму і застосовуються в приладах, умови експлуатації яких це обумовлюють. За конструктивним виконанням ЕД загального призначення поділяють на двигуни відкритого, захищеного і закритого типів. ЕД відкритого типу не мають спеціальних захисних елементів і порівняно з іншими типами мають менші габаритні розміри і масу. ЕД захищеного типу обладнані спеціальними елементами, які запобігають попаданню сторонніх предметів. ЕД закритого типу мають спеціальний пристрій, який запобігає проникненню пило-, газоподібних речовин і вологи всередину двигуна.

25. Побутові холодильні прилади. Побутова холодильна техніка (холодильники, морозильники, холодильники-морозильники) призначена для зберігання свіжих, охоло джених і заморожених продуктів, а також для приготування льоду. Хо­лодильні прилади, які призначені для заморожування та зберігання заморожених продуктів харчування, називаються морозильниками. Одержання холоду в побутових холодильних приладах грунтується на штучному охолодженні, зокрема на кипінні рідин, а також на термоелектричному ефекті. Штучний холод одержують завдяки різкому розширенню стиснутого газу. У побутових холодильних приладах (крім термоелектричних) цю функцію виконують спеціальні речовини -холодильні агенти (холодоагенти), які мають назву фреони. Циркуляція фреонів у холодильних агрегатах відбувається зав­дяки роботі електродвигуна, який приводить в дію компресом а за рахунок використання властивостей суміші речовин (розчинін). Ці речовини мають різні температури кипіння при однакових зна ченнях тиску, причому один компонент виконує функцію холодильного агента, а інший - поглинача (абсорбенту). Такий тип холо­дильних приладів називається абсорбційний. В абсорбер надходить розчин з малою концентрацією холодильного агента і поглинає (абсорбує) пару, що утворилась у випарнику. Абсорбер виконує функцію, властиву механічному компресору, - по­глинання пари. З абсорбера міцний розчин надходить до генератора, який підігрівається термоелементом (нагрівачем). Розчин випаровуєть­ся, при цьому пара, яка утворюється, зріджується в конденсаторі. Отже, генератор виконує іншу функцію механічного компресора - нагнітан­ня фреону. Таким чином, в абсорбційному холодильному приладі ме­ханічний компресор перетворений на термічний. Побутові холодильні прилади компресійного та абсорбційного і юділяють: за призначенням - на холодильники, морозильники (М),холодильники-морозильники (МХ); за способом отримання холоду - на компресійні (К), аб­сорбційні (А); за способом установлення - на підлогові типу "шафа" (Ш), підлогові типу "стіл" (Ст), підлогові типу "скриня" (Ск); за кількістю камер - на одно-, дво- (Д), три- (Т) та більше; за рівнем питомого енергоспоживання - на класи А – С.
Вимоги. Робота холодильних приладів не повинна супроводжуватись надмірним шумом або вібрацією. Після досягнення сталого режиму роботи холодильного приладу не повинна осідати волога на його зовнішніх поверхнях. У протилежному випадку це означає, що корпус приладу не має необхідного илоізоляційного захисту, що обумовлює конденсацію вологи. Матеріали, які використовуються длявнутрішніх елементів холодильної шафи, не повинні передавати запах або присмак про­дуктам харчування, а також забруднювати дотичні з ними продук­ти та вносити отруйні речовини.Покриття всіх поверхонь повинні бути достатньо міцними, рівними, легко-митися, мати стійке до світла фарбування і бути стійкими до дії вологи та харчових кислот.У холодильних приладах пов бути передбачені засоби для збирання теплової води з випарників.

Білизнообробні прилади.

Комплекс приладів для обробки білизни включає пральні, білизносушильні машини, центрифуги, прасувальні прилади.

Пральні машини. Згідно з ДСТУ 2721-94 вітчизняні пральні машини класифікуються за типом: ПМ – пральні машини без віджимання білизни; ПМР – пральні машини з ручним віджиманням білизни;ПМЦ – пральні машини з виконанням операцій прання і віджимання в одному баці шляхом поперемінного встановлення активатора або корзини центрифуги на вал привода;ПМЦ-В – пральні машини із вкладною автономною центрифугою, яка входить до комплекту машини;ПМС – прально-сушильні машини із сушінням виробів гарячим повітрям;
ПМН – пральні машини напів автоматичні, в яких оператор керує окремими процесами обробки білизни; ПМА – пральні машини автоматичні, в яких керування процесами обробки білизни відбувається відповідно до заданої програми. Залежно від конструктивних особливостей:1. за номінальним навантаженням – 1,0… 5,0 кг. 2. за кількістю баків – однобакові, двобакові. 3. за способом завантаження – з верхнім завантаженням, з фронтальним завантаженням.4. за способом активації мийного розчину – з лопатевим диском і барабанні.5. за способом керування – з електромеханічним управлінням, з електронним управлінням.6. за наявністю підігрівання – без підігрівання, з підігріванням. Будова пральної машини барабанного типу: Корпус машини, пральний барабан, мийний розчин, білизна, ребра барабана. Машини повинні зберігати роботоспособність при відхиленні напруги електричної мережі на +- 10% від номінально значення. Машини повинні мати реле часу або інший пристрій, який завдає час роботи виконуючого елемента. Особлива вимога висувається до поверхонь вузлів і елементів машин, які контактують з текстильними матеріалами – вони не повинні бути джерелом механічного пошкодження тканин. Усі без винятку пральні машини під час роботи повинні бути стійкими, переміщення барабанних машин не повинно перебільшувати 10 см. відносно положення їх в стані спокою. Білизносушильні машини. Принцип роботи сушильних машин ґрунтується на отриманні гарячого повітря, яке надходить до внутрішнього об’єму сушильного барабана. До сушильних машин також належать, наприклад, настінні прилади, що призначені для сушіння рушників, постільної білизни та ін. Машини та прилади для прасування. До цієї групи належать прасувальні машини валкового типу і преси, а також праски. Праски, в тому числі з парогенераторами, утворюють групу приладів, які найбільш поширені серед білизно обробної техніки. Класифікують праски за такими ознаками: за типом прасок ПТ – праски з терморегуляторами; ПТО – праска з терморегулятором обважена; ПТР – праска з терморегулятором і розбризкувачем; ПТП – праска з терморегулятором і парозволожувачем; ПТРП – праска з терморегулятором парозволожувачем і розбризкувачем. За родом електричного струму мережі живлення – праски які працюють від джерела змінної і постійної мережі струму; за масою – легкі до 1,6 кг, середні 1,6 – 2,0 кг, обважені понад 2,0 кг. За видом користування – праски загального призначення і праски дорожні. За зручністю користування – комфортного і звичайного виконання. Праски складаються з корпусу, робочого елемента, підошви, термообмежувальних пристроїв, а також із систем парозволоження і розбризкування води. Підошва праски повинна нагріватися рівномірно. Праски з розбризкувачами води повинні забезпечувати зволоження тканини шляхом розбризкування води на ділянці площею не менш як 200 см2, триразовим натискуванням на кнопку розбризкування.