Пошуки ефективних шляхів розвитку України в 50—60-ті pp., їх не­завершеність

...

Необхідно усвідомити також роль і місце в цьому процесі інтелігенції. Часи відлиги були позначені пожвавленням творчого життя в Україні: про­буджувались наука, література, мистецтво. По можливості слід навести кон­кретні приклади, що засвідчили б зрушення в цій справі. Особливу увагу доцільно привернути швидкому розвитку природничих наук, особливо ядер­ної фізики та кібернетики, що дало змогу Україні зайняти передові рубежі в СРСР у цих галузях. Новими вагомими здобутками позначився і розвиток гуманітарних наук, особливо історії та філософії, представники яких опуб­лікували низку талановитих творів.

Причому слід виділити такі приклади, які б допомогли читачам зрозу­міти, що дало можливість нашим науковцям в умовах компартійної системи зробити низку таких відкриттів у галузі науки, які були основою і для по­дальшого її розвитку, включаючи сьогодення. Вирішальна роль належала АН УРСР, до складу якої наприкінці 50-х — на початку 60-х pp. входило 36 НП і 19 інших наукових установ. У цілому кількість вчених за цей час зросла з 37 тис. до 94 тис. Основна увага вчених зосереджувалась на фунда­ментальних проблемах, які визначали перспективи науки. Багато було зроб­лено для розвитку ракетної техніки, космонавтики. Цікаво, наприклад, те, що у 1964 р. в Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР було споруджено один із найбільших у світі прискорювачів електронів. Українські вчені та інженери спроектували та збудували цифрову машину "Київ" (1960), першу в СРСР керуючу машину широкого профілю "Дніпро" (1961) та ін. Наголошуємо, що багато з цих відкриттів діють і сьогодні.

Аналогічна ситуація склалася в літературі та мистецтві, попри всі її упу­щення. Тут бажано зробити деякі порівняння з наступними етапами нашого розвитку, включаючи роки незалежності. Адже таких здобутків, як, напри­клад, у літературі, ми надалі вже не побачили, оскільки більше не було "відлиг". Саме тоді В. Сосюра написав автобіографічну "Третю роту", поеми "Розстрі­ляне безсмертя" та "Мазепа". Творчими здобутками стали романи М. Стель­маха "Хліб і сіль", Гр. Тютюнника — "Вир", автобіографічна повість О. Дов­женка "Зачарована Десна", Б. Антоненко-Давидович написав роман "За ширмою". Над романом "Собор" працював О. Гончар. З'явились і нові іме­на — Є. Гуцала, Ліни Костенко, Є. Сверстюка, В. Симоненка. У 1962 р. вийшла перша поетична збірка віршів С. Симоненка "Тиша і грім". Згодом по­бачила світ збірка "Земне тяжіння". Цей поет, фактично один із небагатьох дійсно з критичних позицій оцінював реальність, за що у 1963 р. його було жорстоко побито співробітниками міліції в Черкасах, що і стало причиною передчасної смерті поета того ж року. Бажано проаналізувати творчість цього поета для більш глибокого розуміння сучасності.

...

Сучасній молоді досить важко усвідомити, що навіть спроба реформуван­ня, послаблення ідеологічного тиску різко підняла довіру більшості радянсь­кого суспільства, а особливо молоді, до радянської влади та КПРС. На їхні заклики українська молодь їхала працювати на численні новобудови Сибіру та Півночі, на "підняття цілини". Але в ці ж роки саме молодь започаткува­ла дискусії на кшталт "що читати й писати, яку музику слухати і які фільми дивитись". Ця тенденція підсилилась після проведення вперше в 1957 р. в Москві Всесвітнього фестивалю молоді та студентів.

...

Персоналії

Довженко Олександр (1894—1956) — один із основоположників укра­їнського кіномистецтва, письменник і художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1939), народний артист РСФРР (1950). У 1914 р. закінчив Глухівський учительський інститут. Був комісаром драматичного театру ім. Тараса Шевченка, перебував на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні. З 1926 р. працював на Одеській кінофабриці, де створив свої перші роботи. В 1936 — 1941 pp. —режисер Київської кіностудії художніх фільмів. О. Довженко уві­йшов до історії світового кіно як творець художніх фільмів "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Щорс" (1939), "Поема про море" (1956). Літературну славу Довженкові принесла книга "Зачарована Десна"(1957).

Найважливіші події

8 — 10 березня — Собор греко-католицької церкви у м. Львові, що прий­няв рішення про скасування Брестської церковної унії, про розрив з Ватика­ном і об'єднання з Руською православною церквою.

1951, 3 квітня — відкриття філіалу АН УРСР у Львові.

2 липня — газета "Правда" "викриває" націоналістичні ухили в ук­раїнській літературі (критика поезії В. Сосюри "Любіть Україну", лібрето опери О. Корнійчука "Богдан Хмельницький").

27 серпня — відзначення 100-річчя з дня народження І. Франка.

1960 р. — поява гурту молодих письменників, так званих шістдесятників (В. Симоненко, Ліна Костенко, М. Вінграновський, Є. Гуцало, І. Дзюбата, І. Світличний, Д. Кулиняк та ін.).

1 жовтня — створення в Києві Товариства культурних зв'язків з україн­цями за кордоном.

1961, 10 березня — відзначення 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка.

20 травня — уряд УРСР встановив щорічну премію ім. Тараса Шевченка.

6 листопада — почав діяти Київський метрополітен.

1963,11—15 лютого — Республіканська наукова конференція з питань культури української мови, на якій були засудженні русифікація і звужен­ня сфери функціонування української мови.

Теми рефератів

3. Розвиток науки та культури в Україні в умовах десталінізації та активізація творчої громадсько-політичної діяльності інтелігенції в Україні в умовах десталінізації. Боротьба влади з "космополітизмом".

Рекомендована література

1. Баран В.К. Україна після Сталіна. — Л., 1992.

3. Історія України. Документи. Матеріали / Уклад., комент. В.Ю. Корол я. — К.,2001.

5. Король В.Ю. Загадка смерті Сталіна і "справа лікарів" // Історія в школі. — 2002. — № 9.

7. Савельев В.Л. 50—80-ті. Час пошуків і втрачених можливостей // Про минуле заради майбутнього. — К., 1989.

8. Сверстюк Є. Блудні сини України. — К., 1993.

9. Суспільно-політичний розвиток західних областей УРСР 1939—1989.: 3б. док. і мат. — К., 1989.

10. Шаповал Ю.І. Сталінізм і Україна. — К., 1995.

11. Юрчук В. Культурне життя в Україні у повоєнні роки: світло і тіні. — К.,1995.

12. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30— 50-ті роки XX століття. — Луцьк, 1995.

...

3. Курс на перебудову радянського суспільства: плани і реальність.

...

На закінчення варто розповісти про національно-культурне відродження в 1989—1991 pp., звернувши увагу на зростання самосвідомості та духов­ності українського народу, відродження історичної пам'яті, повернення за­бутих імен діячів культури і мистецтва, переорієнтацію української куль­тури на загальнолюдські цінності, відновлення греко-католицької та авто­кефальної православної українських церков.

При цьому, вивчаючи процес культурного і духовного відродження, про­аналізуйте його досягнення і невдачі. Адже попри всі декларації, значна частина задекларованого відродження залишилася міфом. За даними на 1990 р., ті 7155 архітектурних споруд, що перебувають у нас на обліку, є ледве не найнижчим показником в Європі.

Порівняйте такі дані. Всього в Україні близько 140 тис. пам'яток історіі й культури, узятих на державний облік. З них 53 501 — пам'ятки історії, у тому числі 42 900 — пам'ятники Великої Вітчизняної війни; 8 248 — пам'ят­ки монументального мистецтва, у тому числі — 5 015 пам'ятників Леніну (значну частину їх демонтовано); близько 56 000 — пам'ятки археології; — решта — пам'ятки архітектури та містобудівництва.

Наприклад, у Польщі тільки пам'яток архітектури 44 000, у Чехії і Сло­ваччині — 36 000, і тільки в одній землі Баварії, що в Німеччині, їх понад 80 000. Лише протягом перебування М. Хрущова при владі в країні було ліквідовано понад 10 000 унікальних пам'яток церковної архітектури, з них найбільше в Україні. Тільки у Львівській області понині не взято на облік понад 700 пам'яток історії.

 

Як порівняти з духовним і культурним відродженням той факт, що по­чинаючи з 1991 р. і в наступні роки виїхало понад 7 млн. громадян внаслідок різкого падіння життєвого рівня?

У 1990 р. Україна мала єдину Українську православну церкву — нині їх три (УПЦ, УАПЦ і УПЦ КП). Дайте відповідь на запитання: чи сприяє ду­ховному відродженню така релігійна ситуація?

У 1990 р. в Україні випускалось на рік понад 30—40 повнометражних художніх фільмів — нині 1—2. Чим це пояснити?

Дайте відповідь і на таке запитання: чому починаючи з 1991 р. стало все менше випускатися книжок українською мовою, особливо класики? І якими причинами пояснити той факт, що книжковий ринок поступово стала заповнювати продукція як російськомовна, так і західних видавництв?

Всю цю інформацію рекомендується аналізувати в контексті як періоду "перебудови", так і часів незалежності.

Підсумовуючи, слід зробити висновок, у якому зазначити, що побудува­ти "гуманний демократичний соціалізм", який мав, за задумом М. Горбачо­ва і його прибічників, поєднати ринок з централізованим плануванням, по­літичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збе­реженням єдиної союзної держави, так і не вдалося. До то ж М. Горбачов підпав під сильний вплив західних країн, які не були зацікавлені у рефор­муванні СРСР.

Основні терміни і поняття

Догма (від гр. думка, вчення) — положення, визнане як незаперечна істи­на, вічна і незмінна, яка приймається без доказів.

Еволюційний (від лат. розгорнутий) — безперервний, поступовий, той, що розвивається поступово.

Канонізація (від гр. підпорядковую правилу) — узаконення, перетворен­ня якого-небудь правила на обов'язкове.

Утопія (від гр. неіснуюче місце) — мрія, вигадка, химера.

Фетиш (від фр. поклоніння) — річ або людина, яку обожнюють, покло­няються їй.

Шістдесятники — національно-культурна течія опозиційного руху в Україні другої половини 50—80-х pp., нова генерація борців за порятунок нації, її духовності, культури та мови, названих за часом розквіту їх мис­тецького таланту "шістдесятниками", а за рішуче неприйняття панівної ідеології — "дисидентами".

Персоналії

Корольов Сергій (1906—1966) — учений-механік, конструктор ракетно-космічних систем. Народився в м. Житомирі у сім'ї вчителя. У 1924 р. закін­чив Одеську професійно-технічну школу. Навчався в Київському політехніч­ному інституті. Закінчив Московське вище технічне училище (1930) і почав працювати в Центральному аерогідродинамічному інституті. З 1934 р. — керівник відділу ракетних літальних апаратів, у 1942—1946 pp. — заступник головного конструктора двигунів. Зробив видатний внесок у розробку потуж­них ракетних систем. Під його керівництвом як головного конструктора ство­рено ракети-носії, пілотовані космічні кораблі "Восток", "Восход".

Найважливіші події

1973, 20 лютого — постанова ЦК Компартії України про книгу П.Ю. Ше­леста "Україно наша Радянська", в якій її автора звинувачено в ідеалізації української історії, запорозького козацтва. Книгу було вилучено з бібліотеч­них фондів республіки.

1983, 26 травня — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про до­даткові заходи для удосконалення вивчення російської мови в загально­освітніх навчальних закладах союзних республік", якою для русифікації був установлений режим найбільшого сприяння.

1988, літо — відзначення 1000-річчя хрещення Русі-України.

Червень — липень —Часопис "Київ" започаткував публікацію "Споминів" найвидатнішого українського історика М. Грушевського, а утворена згодом комісія АН УРСР розпочала готувати видання капітальної праці вченого — його багатотомної "Історії України-Руси".

1989, лютий — утворення у Києві Товариства української мови імені Т. Шевченка.

Осінь — фестиваль "Червона Рута" у Чернівцях, який ознаменував відродження української сучасної музики.

1990—1991 — відновлення греко-католицької та автокефальної право­славної українських церков.

1991, 24 квітня — прийняття Верховною Рада УРСР Закону "Про свобо­ду совісті та релігійні переконання".

Контрольні запитання та завдання

3. Які характерні риси та особливості культурного і духовного життя у період 1945—1991 pp.?

4. Чим пояснити наступ сталінізму на українську інтелігенцію?

Теми рефератів

5. Суперечливий характер культурного життя України в 60—80-х pp.

Рекомендована література

2. Історія України. Документи. Матеріали / Уклад., комент. В.Ю. Коро­ля. — К., 2002.

5. Національні відносини в Україні у XX ст.: 36. док. і мат. — К., 1994.

6. Російщення України: Наук.-популяр, зб. — К., 1992.

8. Сверстюк Є. Блудні сини України. — К., 1993.

9. Історія України: Курс лекцій: у 2 кн. — Кн. 2: XX століття: Навч. посіб. / Л.Г. Мельник та ін. — К., 1992.

Cавченко

...