Правове забезпечення підприємств

Закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів з правових питань, а також набути навиків застосування норм законодавства України на конкретному підприємстві.

Під час практики студент зобов'язаний:

1. Вивчити правові положення підприємства. Ознайомитися з організацією охорони державної і приватної власності і з підбором і розстановкою працівників на матеріально відповідальні посади.

2. Вивчити правові питання, пов’язані за участю господарства в міжгосподарських підприємствах і аграрно-промислових об'єднаннях.

3. Ознайомитися з договірною практикою підприємства (які договори підписані і як вони виконуються).

4. Ознайомитися з процедурою розгляду майнових суперечок сільгосппідприємства (по можливості в господарському суді).

5. Ознайомитися з правовими питаннями землекористування, вилучення земель у господарства для державних і суспільних потреб, передачі землі в оренду.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Після закінчення виробничої практики студенти звітують поданням письмового звіту, підписаного та оціненого безпосередньо керівником від бази практики. Основу змісту звіту повинні скласти особисті спостереження, критичний аналіз, співставлення й оцінка діючих технічних засобів, процесів, організацій праці, висновки, а також особисті раціоналізаторські пропозиції.

Щоденник і звіт оформляється повністю на місці практики і там же подається для висновків і одержання характеристики керівнику виробничої практики від бази практики. Характеристика оформляється у відповідному порядку з підписами, печаткою і поставленою датою.

Звіт з виробничої практики повинен містити наступні документи:

· копії річних звітів за три останні роки діяльності підприємства;

· копію статуту підприємства.

Звіт має бути оформлений на аркушах стандартного формату з наскрізною нумерацією з обов’язковим врахуванням стандартів. Робота має бути надрукована на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210*297 мм). У комп’ютерному наборі текст об’ємом 50-60 сторінок розташовується через полуторний міжрядковий інтервали, шрифт Times New Roman, 14-й кегль. Текст роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: лівого – 30 мм, правого – 10 мм, верхнього – 20 мм, нижнього – 20 мм. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично до тексту. Крапка в кінці заголовку не ставиться. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 1 інтервалу основного тексту.

Нумерацію сторінок, розділів, малюнків, таблиць, формул подаються арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульна сторінка (додаток 1), яка включається до загальної нумерації сторінок, але номер на ній не ставиться. Нумерація без крапки після неї, проставляється у правому верхньому куті.

Ілюстрації (схеми, графіки, малюнки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. На всі ілюстрації та таблиці мають бути посилання в тексті. Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рис. 1.2» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу), нижче розміщується назва таблиці. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, «Продовження табл. 2.3».

У таблицях слід обов’язково зазначити одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Формули в роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка.

Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: «(3.1)» (перша формула третього розділу).

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Посилання в тексті роботи на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «… у працях [1-9]…».

Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2». у повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово «дивись»: наприклад, «див. табл. 1.2».

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкуються слово «Додаток» і порядок – велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2» - другий розділ додатка А; «В.3.1» - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «рис. Д.1.2» - другий рисунок першого розділу додатка Д; «формула (А.1)» - перша формула додатка А.

Звіт з виробничої практики студента протягом двох тижнів після закінчення терміну практики має бути представлений на кафедру для перевірки керівнику від кафедри.

Оцінка студента за результатами практики враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю.

Заключний контроль студента проводиться за відповідною шкалою оцінювання студента під час захисту звіту проходження практики.

Шкала оцінювання студента

Національна шкала оцінок	Рейтинг з дисципліни, бали	ECTS шкала оцінок
залік	екзамен
зараховано	5 відмінно	90…100	А відмінно	відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
4 добре	85…89	В дуже добре	вище від середнього рівня з кількома помилками
75…84	С добре	загалом правильне виконання з певною кількістю грубих помилок
3 задовільно	65…74	D задовільно	непогано, але зі значною кількістю недоліків
60…64	E достатньо	виконання задовольняє мінімальні критерії
не зараховано	2 незадовільно	35…59	FX незадовільно	потрібна додаткова робота з можливістю повторного складання без повторного вивчення блоку змістових модулів
0…34	F незадовільно	потрібна значна додаткова робота з обов’язковим повторним вивченням блоку змістових модулів

 

Звіт з виробничої та переддипломної практик повинен бути своєчасно поданий для перевірки керівникові практики-викладачу випускної кафедри. За результатами перевірки звіту керівник приймає рішення про допуск його до захисту або вертає студенту на доопрацювання у відповідності з вказаними зауваженнями.

До захисту допускаються студенти, які повністю виконали програму практики, представили звіт згідно встановленої форми та одержали позитивну характеристику керівника від підприємства – бази практики.

Прийом звітів виробничої практики здійснюється комісією, що призначається завідуючим кафедрою. При оцінці результатів практики враховуються: відповідність звіту структурі, що рекомендується, його уміння логічне і послідовно висловлювати конкретні відомості, одержані на практиці; відгуки керівників практики від підприємства і кафедри про роботу студента під час проходження практики; якість оформлення звіту.

До звіту обов’язково додається щоденник про проходження практики.

При захисті звіту студентом повинні бути висвітлені всі питання, передбачені програмою практики, в яких практикант зобов’язаний досконально розібратися і чітко відповідати на поставлені питання. При цьому необхідно приділити особливу увагу матеріалам, які будуть покладені в основу майбутньої дипломної роботи.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених університетом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з університету.

Викладачі-керівники виробничих практик подають звіти на кафедру.

Підсумки з виробничої практики обговорюються на засіданнях відповідних кафедр, а загальні підсумки практики обговорюються на засіданні Вченої ради економічного факультету не менше одного разу протягом року.

Факультет проводить підсумкові конференції за результатами практики.

Узагальнені підсумки практики факультет подає завідуючому практикою університету. На підставі звіту деканату завідуючий практикою університету готує довідку, яка розглядається на Вченій раді університету.