Іменникові ознаки ґерундія. Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини

Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини. Він не має називного відмінка. Логічним називним відмінком ґерундія служить infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану). Ґерундій має чотири відмінки: genetīvus, datīvus, accusatīvus, ablatīvus.

Відмінювання ґерундія:

Nom. Gen. Dat. Acc. Abl.

(laudāre) lauda-nd-i lauda-nd-o ad lauda-nd-um lauda-nd-o

(docēre) doce-nd-i doce-nd-o ad doce-nd-um doce-nd-o

(legĕre) leg-end-i leg-end-o ad leg-end-um leg-end-o

(audīre) audi-end-i audi-end-o ad audi-end-um audi-end-o

Відмінки ґерундія мають обмежене коло значень.

Genetīvus ґерундія вживається як genetīvus obiectīvus:

a) після іменників: ars, artis, f (мистецтво), causa, ae, f (причина), consensio, ōnis, f (згода), consuetūdо, ĭnis, f (звичка), cupidĭtas, ātis, f (бажання), difficultas, ātis, f (труднощі), facultas, ātis, f (можливість), genus, ĕris, n (вид), libīdo, ĭnis, f (пристрасть), metus, us, m (страх), modus, i, m (спосіб), occasio, ōnis, f (випадок), potestas, ātis, f (сила), ratio, ōnis, f (думка), scientia, ae, f (знання), spes, ei, f (сподівання), studium, ii, n (старання), vis, f (сила), voluntas, ātis, f (воля), auctor, ōris, m (засновник), magister, tri, m (вчитель), dux, ducis, m (ватажок), princes, ĭpis, m, f (володар);

б) після прикметників, що керують genetīvus obiectīvus:

avĭdus, a, um – жадібний, а, е

cupĭdus, a, um – скупий, а, е

insuētus, a, um – незвиклий, а, е

studiōsus, a, um – старанний, а, е

ignārus, a, um – недосвідчений, а, е

perītus, a, um – досвідчений, а, е

memor, ŏris – який, а, е пам’ятає

immĕmor, ŏris – який, а, е не пам’ятає

expers, pertis – непричетний, а, е, позбавлений, а, е

plenus, a, um – повний, а, е

partĭceрs, cĭpis – який бере участь, причетний, а, е

inānis, e – порожній, я, є, даремний, а, е

inops, ŏpis – безсилий, а, е, немічний, а, е

в) із постпозитивними прийменниками causa та gratia – заради, із-за, для, через.

1. Sapientia ars vivendi putātur. – Мудрість вважається мистецтвом життя.

2. Beāte vivendi cupiditāte incensі omnes sumus (Cic.) –Всі ми – запалені пристрастю жити щасливо.

3. Multi nostrum cupĭdi sunt carmĭna poētārum Romanōrum legendi. – Багато з нас є пристрасними читати вірші римських поетів.

4. Athēnas erudiendi gratia missus est. – Заради навчання він був посланий в Атени.

Datīvus вживається:

а) для позначення мети після дієслів із значенням „служити”, „давати”, „наділяти”, „посилати” та ін.:

sum, fui, esse – бути; do, dedi, datum, āre – давати; tribuo, ui, ūtum, ĕre – наділяти; mitto, misi, missum, ĕre – посилати; relinquo, reliqui, lictum, ĕre – залишати; dono, āvi, ātum, āre – дарувати;

б) після прикметників, що керують давальним відмінком:

necessarius, a, um – необхідний, а, е

utĭlis, e – корисний, а, е

nocīvus, a, um – шкідливий, а, е

suavis, e – приємний, а, е

simĭlis, e – подібний, а, е

facĭlis, e – легкий, а, е

diffĭcilis, e – важкий, а, е

1. Quisque locum pugnando cepit. – Кожен вибрав місце для бою.

2. Aqua utĭlis bibendo est. – Вода – корисна для пиття.

Accusatīvus ґерундія вживається з прийменником ad і виражає мету, призначення:

а) Homo ad intellegendum et agendum natus est. – Людина народжена для мислення і діяння.

б) Nulla aetas ad perdiscendum sera est. – Жоден вік не є пізнім для навчання.

Ablatīvus ґерундія має значення знаряддя, способу дії і виступає як ablativus instrumenti або modi (орудний знаряддя або способу). Він вживається без прийменника або з прийменником.

Ablativus без прийменника виступає як ablativus instrumenti або modi:

1. Homĭnis mens discendo et cogitando alĭtur. – Людський розум живиться вченням і мисленням.

2. Lycurgi leges laborĭbus erudiunt iuventūtem venando, currendo, esuriendo, sitiendo, algendo, aestuendo. – Закони Лікурга виховують молодь полюванням (полюючи), бігом, голодом, спрагою, холодом, спекою.

Ablativus ґерундія вживається із прийменниками: a (ab), de, e (ex), in, інколи pro.

1. Qui ingenuis studiis atque artĭbus delectantur, ex discendo voluptātem capiunt. – Ті, які захоплюються благородними науками і мистецтвами, отримують задоволення від навчання.

Дієслівні ознаки ґерундія

Як дієслово ґерундій керує відмінками (тобто вимагає прямого чи непрямого додатка). Ґерундій вимагає того ж відмінка, що й дієслово, від якого він утворений: E terrae cavernis ferrum elicĭmus, rem adcolendum agros necessariam. – Із надр землі видобуваємо залізо, матеріал, що є необхідним для обробітку землі.

Як дієслово визначається прислівником: Saepe dubitando ad veritātem pervenīmus. – Часто сумніваючись, приходимо до істини.

Ґерундій не має часів і пасивного стану, значення його – активне.

Орудний способу дії (Ablatīvus modi)

Ablatīvus modi – це аблатив іменника з прийменником cum або без прийменника. Означає спосіб, яким виконується дія. Відповідає на питання як?, яким способом?, яким чином? Може вживатися в адвербіальних виразах: consilio – з наміром, ratiōne, arte – методично, vi – силоміць, iure – справедливо, merīto – заслужено, casu – випадково.

Перекладається орудним відмінком із прийменником „з”, „із” чи прислівниково.

1. Audendo virtus crescit, tardando timor. – Із сміливості мужність зростає, а із зволікання – страх.

2. Daedălus casu homĭnem necāvit. – Дедал випадково вбив людину.

Орудний знаряддя (Ablatīvus instrumenti)

Ablatīvus instrumenti означає знаряддя або засіб, за допомогою якого що-небудь робиться. Якщо знаряддям служить особа, тоді вживається accusatīvus із прийменником per. До ablatīvus instru-menti належать назви осіб, які розглядаються як інструмент чи знаряддя. Перекладається орудним відмінком і відповідає на питання ким? чим?:

1. Pyrrhus lapĭde ictus interiit. – Пірр загинув, будучи вдарений каменем.

2. Cornĭbus tauri, apri dentĭbus, morsu leōnes se tutantur. – Бики захищаються рогами, кабани – іклами, леви – укусом.

3. Caesar militĭbus murum perdūcit. – Цезар зробив стіну воїнами.

Ґерундив (Gerundīvum)

Gerundīvum або participium futūri passīvi (дієприкметник майбутнього часу пасивного стану) – це віддієслівний прикметник, що має значення повинності, необхідності у пасивному стані. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфікса – nd для дієслів І-ІІ дієвідмін та - end ІІІ-ІV дієвідмін і родових закінчень І-ІІ відміни – us (m), – a (f), – um (n):

I lauda-nd-us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід хвалити

II doce-nd- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід навчати

III leg-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід читати

IV audi-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід слухати

Ґерундив відмінюється за І-ІІ відмінами і виконує в реченні дві функції:

1) предикативну;

2) атрибутивну.

Предикативна функція