Країни Східної Азії

Східна Азія - один із стратегічних регіонів світу. Тут знаходяться друга і третя за обсягом ВНП країни світу - Китай і Японія. Відбуваються дуже складні процеси трансформації на рівні концептуальних цивілізаційних зрушень. Через цей регіон людство ніби апробує майбутні шляхи свого розвитку.

Китай

Загальні відомості. Офіційна назва - Китайська Народна Республіка. Столиця - Пекін (понад 11 млн осіб). Площа - 9,6 млн км² (3-тє місце у світі). Населення - понад 1,3 млрд осіб (1-ше місце). Державна мова - китайська. Грошова одиниця - юань.

Географічне положення. Країна знаходиться у Східній та частково у Центральній Азії. На сході має вихід до Тихого океану (Жовте, Східно-Китайське та Південно-Китайське моря). На півночі та північному сході Китай межує з Росією, на півночі - з Монголією. Північно-західні кордони відділяють Китай від Казахстану, західні - від Таджикистану, Афганістану та Індії. На півдні пролягли кордони з М'янмою, Лаосом і В'єтнамом. На північному сході КНР межує з КНДР. Географічне положення різних частин Китаю оцінюється неоднозначно: східні, особливо приморські, райони розміщені дуже вигідно для господарського розвитку, Центральна та особливо західна частини країни значною мірою ізольовані від активного економічного життя. Країни, що оточують Китай, не є стабільними і економічно розвиненими. Вигідним для Китаю є хіба що сусідство з Росією, яку він використовує як природно-ресурсного донора та територію для "скидання" популяційного надлишку населення.

Історія виникнення та розвитку. В долині річки Хуанхе археологи виявили одні з найдавніших поселень. Близько 1500 р. дон. є. в Китаї виникла династія Шан, панування якої змінила династія Чжоу, що закінчилось занепадом імператорської влади та поділом держави на окремі царства (князівства). УIII ст. до н. є. імператор Шихуан об'єднав Китай і почав будувати Велику китайську стіну. На початку нашої ери за династії Хань пережила свій розквіт традиційна китайська культура. Китай здійснював контроль над Шовковим шляхом, поширення з Індії буддизму. У XIII-XIV ст. Китай був завойований монголами. Внук Чингізхана заснував у Пекіні династію Юань. Протягом XIV-XVII ст. панувала династія Мін, яка прийшла до влади після повалення монгольських завойовників. У XVII ст. Китай завоювали маньчжури, встановивши династію Цін, панування якої тривало до 1912 р. і було повалене повстанням. У 1912 р. була проголошена Китайська республіка. Сунь Ятсен очолив революцію та створив Народну партію (Гоміндан). У 30-х роках XX ст. Японія окупувала значну частину Китаю. Після її капітуляції почалася війна між комуністами Мао Цзедуна та гомінданівцями. Після перемоги у 1949 р. комуністів мільйони гомінданівців було евакуйовано на острів Тайвань, де вони заснували державу. На материковій частині Китаю виникла держава Китайська Народна Республіка. В ній комуністичний режим Мао Цзедуна почав здійснювати широкомасштабні комуністичні експерименти, які врешті-решт закінчилися повним крахом. Щоб утриматися при владі, комуністи почали будувати капіталізм (ринкове господарство). Це сприяло швидкому економічному зростанню та підвищенню добробуту населення.

Державний устрій і форма правління. Китай - унітарна держава, соціалістична (комуністична) народна республіка. За конституцією вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників (2979 депутатів). Вони обирають голову КНР і його заступника. Голова КНР пропонує кандидатуру прем'єра Державної ради (уряду) на затвердження Всекитайських зборів народних представників. Китай поділяється на 22 провінції, крім Тайваню, 5 автономних округів і регіони зі спеціальним статусом (Гонконг/Сянган, Аоминь/Макао).

Природні умови та ресурси. Рельєф Китаю надзвичайно складний та різноманітний. Більша частина країни - гори, плоскогір'я та нагір'я. Серед них виділяється найбільше у світі за площею та висотою Тибетське нагір'я (середня висота понад 4000 м). Захід і північ зайнятий плоскогір'ями та рівнинами з висотами до 1200 м. На сході та північному сході поширені низовини.

Величезна територія визначає й кліматичне розмаїття. На сході панують літні та зимові мусони. З віддаленням від узбережжя Тихого океану клімат стає континентальним. Кількість опадів зменшується до 250 мм за рік. У високогір'ях клімат суворий і сухий.

У східній частині Китаю, де випадає найбільше опадів, знаходяться й найбільші та найповноводніші річки. Найбільші з них Янцзи, Хуанхе та притока Амуру - Сунгарі. На південному сході протікає повноводна Сіцзян. Літній мусон, який дме з океану, приносить багато опадів. Це стає причиною катастрофічних повеней. Найбільше озер у Тибеті та в долині Янцзи.

У долинах найбільших річок Китаю переважають родючі алювіальні ґрунти. На північному сході панують бурі лісові. На заході поширені сіро-бурі пустельні ґрунти. Південь країни займають жовтоземи та червоноземи.

Дуже багатий і різноманітний рослинний та тваринний світ Китаю. На північному сході ще збереглася унікальна далекосхідна тайга з химерним поєднанням північних і південних видів рослин та тварин (даурська модрина, корейський кедр, маньчжурський горіх,

женьшень, лимонник тощо). В цих лісах трапляється найбільший у світі амурський тигр, кабарга, ізюбр, соболь та ін. На південь від Янцзи ростуть вічнозелені субтропічні ліси. В них водяться мавпи, лемури, носороги, тапіри. У пустельних районах трапляються дикі верблюди та коні Пржевальського.

Китай дуже добре забезпечений мінеральними ресурсами. Одне з перших місць у світі належить йому за запасами кам'яного вугілля, марганцевої та залізної руд, цинку та бокситів, вольфраму (60 % світових запасів), молібдену, сурми, олова, титану, кам'яної солі тощо. Є золото, уран, рідкоземельні метали. Обмежені запаси нафти та природного газу.

Населення. Китай - найнаселеніша держава світу (понад 20 % населення планети). Така велика кількість жителів країни створює багато проблем. Особливо гострою є житлова та продовольча проблеми, а також забезпечення китайців роботою. У зв'язку з цим китайський уряд проводить жорстку політику обмеження народжуваності. Через це природний приріст у країні втричі нижчий, ніж в Індії.

При середній густоті населення в 140 осіб на 1 км² населення розміщене вкрай нерівномірно. У східних рівнинних районах вона сягає 400 осіб, а в горах - лише 10 осіб на 1 км².

Частина міського населення становить лише 32 %. Водночас у країні понад 40 міст-мільйонерів. Найбільші з них, крім столиці, Шанхай (до 16 млн осіб), Тяньцзінь (понад 10 млн), Шеньян (понад 5 млн).

За національним складом населення переважають китайці (хань) - 92 %. Ще 55 народів живе на своїх етнічних територіях, переважно на околицях Китаю (хуей, монголи, уйгури, тибетці, корейці тощо).

Господарство. Китай - індустріально-аграрна держава, яка після ринкових перетворень розвивається найшвидшими темпами серед великих країн світу, а за загальним обсягом ВНП займає друге місце після США.

І це тоді, коли нині майже 60 % зайнятого населення працює в сільському та лісовому господарствах, а в промисловості - лише близько 20 %, тобто можна стверджувати, що економіка Китаю має величезний потенціал зростання.

У структурі промисловості домінують галузі важкої індустрії. Видобувна промисловість представлена вугільною, нафтовою та газовою галузями. Зростають темпи видобутку руд чорних і кольорових металів, і відповідно розвивається виробництво електроенергії, чорна та кольорова металургія (основні центри чорної металургії знаходяться в містах Аньшань, Ухань, Беньсі, Баотоу). Машинобудування Китаю дуже розгалужене як галузево, так і територіально. Воно представлене всією світовою номенклатурою товарів. Зосереджуються підприємства галузі в найбільших містах та у вільних економічних зонах на східному узбережжі.

Хімічна промисловість в основному зосередила зусилля на виробництві мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Функціонує потужна нафтопереробна промисловість.

Світове значення має легка промисловість. Вона переважно спеціалізується на виробництві тканин. Основний центр легкої промисловості - Шанхай.

Сільське господарство разом з харчовою промисловістю забезпечують потреби 1,3 млрд осіб. Китаю належить перше місце у світі за обсягами вирощування пшениці, арахісу, бавовни, рису, тютюну; третє - цитрусових. У цілому виробництво зернових перевищує 500 млн т. У харчовому раціоні велику роль традиційно відіграє рис. Зростає значення тваринництва: за поголів'ям свиней (420 млн) Китай посідає перше місце у світі.

Загальна протяжність залізничних колій понад 60 тис. км. У 1992 р. китайці створили ще одну трансконтинентальну залізницю, провівши її до кордонів з Казахстаном. Автомобільна мережа нині в Китаї перевищує 1,1 млн км. Приблизно така сама протяжність авіаційних маршрутів. Не втратив значення внутрішній водний транспорт (110 тис. км). У країні майже 120 морських портів, які пов'язують Китай з 100 державами світу.

Культура та соціальний розвиток. У КНР близько 70 % населення письменні. Обов'язковою є 9-річна освіта. В країні понад 1000 вищих навчальних закладів. Найбільші з них знаходяться в Пекіні, Шанхаї та Тяньцзіні. Найвідоміше інформаційне агентство - Синьхуа. Культурна спадщина Китаю - одна з найбільших у світі. Всесвітньо відомими є Велика китайська стіна, імператорські палаци, парки, мавзолеї. Є багато музеїв і бібліотек. Китай має чи не найбільшу кількість безробітних. Особливо багато їх у невеликих містах.

Китайська Народна Республіка визнала Україну 27 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 4 січня 1992 р. шляхом підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин. У Києві з березня 1992 р. працює посольство КНР. Україна експортує до Китаю товарів на суму понад 1 млрд дол. США, імпортуючи з цієї країни продукції майже в 10 разів менше.

Японія

Загальні відомості. Офіційна назва - Японія. Столиця - Токіо (понад 8 млн осіб). Площа - 378 тис. км² (60-те місце у світі). Населення - близько 127 млн осіб (9-те місце). Державна мова - японська. Грошова одиниця - єна.

Географічне положення. Японія - острівна країна, яка не має сухопутних кордонів із жодною державою світу. На заході вона омивається водами Східно-Китайського та Японського морів, на сході та півдні - Тихим океаном. У цілому її територія складається з 4 тис. островів. Лише чотири з них - Кюсю, Хоккайдо, Хонсю та Сікоку є великими. Розміщуючись між Азією та Тихим океаном, знаходячись між двома найбільшими державами світу - США та Китаєм, Японія має сприятливе географічне положення для розвитку економіки. Острівне розміщення фактично дає їй змогу використовувати океан як безмежну кількість транспортних магістралей.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен на Японських островах жили айни, походження яких не встановлене. Пізніше сюди почали переселятися з материкової Азії давні корейці та, напевно, вихідці з Океанії. Вважають, що початок японської держави покладено в 660 р. до н. є. легендарним імператором Дзімму. У середині VII ст. н. є. зафіксовано перші спроби створення централізованої держави, а з VIII ст. н. є. виникли перші столиці, спочатку Нара, а згодом - Кіото.

З XVI ст. біля берегів Японії з'явилися перші кораблі європейців. Вони почали місіонерську діяльність, що згодом привело у 1640 р. до закриття Японії для європейців. З 1868 р. відбулася революція Мейдзі і було припинено політику самоізоляції, розпочалася модернізація держави. Столицею стає Токіо. У 1889 р. прийнято конституцію. У державі відбуваються швидкий розвиток економіки та мілітаризація. Згодом - переможні війни з Китаєм і Росією. У 1910 р. Японія анексувала Корею, в 1931-1932 pp. захопила Маньчжурію. Під час Другої світової війни окупувала значну частину Азії та Океанії. Активно воювала із США. У 1945 р. останні скинули дві атомні бомби на Японію, що призвело до її капітуляції. До 1951 р. країна була окупована США, що сприяло впровадженню в Японії європейських демократичних стандартів та порядків. Відбулося швидке економічне зростання ("економічне диво"), в результаті чого Японія перетворилася на другу за економічною могутністю державу у світі.

Державний устрій і форма правління. Японія - унітарна держава, парламентська монархія. Символом держави є імператор, позбавлений реальної влади. Титул імператора передається у спадок. Вищий законодавчий орган - парламент. Він складається з двох палат - палати представників і палати радників. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Його обирає парламент із власних членів. Термін повноважень палати представників - чотири, палати радників - шість років. В Японії за адміністративно-територіальним поділом: 42 префектури, 2 столичні міста, 1 столичний округ, 1 губернаторство - Хоккайдо.

Природні умови та ресурси. Більш ніж 75 % території країни зайнято горами. Це молоді тектонічні утворення. Процес горотворення ще не закінчився, тому в Японії є вулкани і часто відбуваються землетруси (до 5000 на рік). У більшості випадків вони ледь помітні, або й зовсім не помітні без спеціальних приладів. Бувають і сильні, руйнівні землетруси. Національним символом є найвища гора Японії вулкан Фудзіяма (3776 м). Уздовж східного узбережжя простяглася найбільша низовина Канто.

В Японії типовий мусонний клімат. На півночі він помірний, на півдні - субтропічний. На острові Хоккайдо бувають сильні "сибірські" морози й узимку багато снігу. На острові Сікоку температура в січні +6 °С, липні -1-27 °С. Літній мусон приносить вологу з Тихого океану, а зимовий - морози з материка.

В Японії густа сітка коротких повноводних річок. Під час літніх тайфунів трапляються паводки. В країні чимало мальовничих гірських озер.

Ґрунтовий покрив Японії, враховуючи її географічне положення, доволі різноманітний. На півночі переважають підзолисті та лучно-болотні ґрунти. Далі на південь їх змінюють бурі лісові. У субтропіках панують жовто- та червоноземи.

У густозаселеній і невеликій за площею Японії на диво багато лісів. Під лісами та чагарниками знаходиться 2/3 країни. Майже 40 % лісопокритої території під хвойними породами. Деревний склад у лісах різних частин Японії відрізняється кардинально. На півночі переважає ялина та ялиця. В центрі - широколистяні ліси з клена, дуба, липи, бука, каштана. У субтропіках - японський кипарис, магнолія, камфорне дерево. На тропічних островах Рюкю ростуть пальми, фікуси тощо. Так само дуже відрізняється й тваринний світ. На півночі трапляються звірі тайги - бурий ведмідь, соболь, горностай, вовки, лисиці, єнотоподібні собаки. На півдні - тропічна фауна. її найтиповіші представники - летючі собаки.

Японці дуже люблять природу. Мільйони людей збираються навесні милуватися як цвіте сакура чи восени дивитися на багряне листя кленів.

Майже 25 % території країни зайнято національними парками, заповідниками та заказниками.

Мінерально-сировинні ресурси Японії дуже обмежені. Є невеликі родовища вугілля, руд кольорових металів, більші - сірки та вапняків.

Інтенсивно експлуатуються морські ресурси (риба, водорості, молюски, краби тощо). Є мінеральні та термальні джерела. У цілому ж природно-ресурсний потенціал Японії обмежений і недостатній.

Населення. Густота населення в Японії дуже велика і перевищує 300 осіб на 1 км². Населення розміщене дуже нерівномірно. Відносно слабозаселеними є північні та західні райони. Міське населення перевищує 78 %. Крім столиці до міст-мільйонерів належать Йокогама (близько 4 млн осіб), Осака (3 млн), Нагоя (2,2 млн). Населення зростає повільно. При народжуваності 10 %о смертність становить 6 %о. На сході країни сформувався найбільший у світі мегаполіс Токайдо, де живе 60 млн осіб. Тривалість життя населення в Японії найвища на нашій планеті. Вона вже перевищила 80 років. Японія типова однонаціональна держава, де японці становлять 99,4 % усього населення. Живе також незначна кількість корейців, китайців і айнів. Останні відрізняються від японців більш європейськими рисами (світліша шкіра, густі бороди в чоловіків).

Господарство. Японія належить до найрозвинутіших постіндустріальних держав. За обсягом ВНП нині це третя держава світу після США та Китаю. Нестача природних ресурсів сповна компенсується вмілим використанням вигод географічного положення, високою кваліфікацією, культурою та патріотизмом населення, високим рівнем розвитку науки та техніки.

У промисловості особливу увагу приділяють новітнім галузям, які базуються на передових технологіях. Японія виробляє близько половини морських суден, до 30 % автомобілів, більше 50 % відеомагнітофонів. За виробництвом роботів вона посідає перше місце у світі. Промисловість Японії швидко трансформується залежно від мінливої кон'юнктури світового ринку.

Розвиток господарства ґрунтується на потужному паливно-енергетичному комплексі, який працює на довізній сировині. Розвивається електроенергетика. Атомні електростанції настільки безпечні та досконалі, що на них проводять екскурсії для туристів.

На імпортній руді та вугіллі з Австралії працює одна з найпотужніших у світі чорна металургія. Підприємства розміщені на узбережжі та відрізняються високим рівнем автоматизації виробничих процесів. Кольорова металургія виплавляє вкрай потрібні для машинобудування метали - мідь, алюміній, цинк. Ці галузі забезпечують високорозвинену автомобільну промисловість. Найпотужнішими концернами є "Ніссан", "Тойота" та "Хонда". Вони успішно конкурують з американськими та європейськими автомобілями. За обсягом виробництва електронно-обчислювальної техніки Японія поступається лише США.

За рівнем розвитку хімічна промисловість поступається лише машинобудуванню. Вона спеціалізується переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Підприємства хімічної промисловості сконцентровані в найбільших містах на сході узбережжя (Токіо, Осака, Нагоя, Кавасакі).

Розвинута також легка промисловість, яка виготовляє текстиль (Токіо, Кіото, Кобе, Нагоя). На заході країни випускають шовкові тканини та тканини із хімічних волокон.

З давніх-давен японці вміло використовували дари моря. Тому й нині перед веде рибоконсервна промисловість. Серед інших галузей харчової промисловості виділяються цукрова, борошномельна, пивоварна. Водночас недостатньо розвинені м'ясна та молочна промисловість.

У сільському господарстві переважають дрібні селянські господарства. Продукція сільського господарства становить лише 2,2% ВНП. Основною його продукцією є рис, соя, картопля, овочі, фрукти, цукрова тростина, цитрусові, тютюн. Японія посідає 1-ше місце у світі за виловом риби. Країна імпортує до 30 % усіх продуктів харчування. Раніше японці вживали в їжу дуже мало м'яса. Нині ситуація змінилася. Швидкими темпами розвивається свинарство та бройлерне птахівництво.

Основним видом транспорту Японії є автомобільний. Протяжність автомобільних магістралей перевищує 1,2 млн км, залізниць - 30 тис. км. Для країни характерні швидкісні залізниці та шосейні дороги. Окремі острови з'єднані мостами та тунелями. Найбільший у світі підводний тунель "Сейкан" споруджено через Сангарську протоку. В Японії понад 100 портів. За тоннажністю морського торгового флоту вона посідає 2-ге місце у світі. У міжнародних пасажирських перевезеннях домінує авіаційний транспорт.

Культура та соціальний розвиток. Японія - країна багатої та давньої культури. У списку ЮНЕСКО - 8 об'єктів. Історико-культурна спадщина представлена буддійськими та синтоїстськими храмами, імператорськими палацами та замками феодалів, будівлями стародавньої столиці Кіото, меморіалом Хіросіми. Для Японії характерний найнижчий серед найрозвиненіших країн рівень безробіття та інфляції. Практично все населення письменне. Обов'язковою є 12-річна освіта. Існують великі державні та приватні університети. Тираж найбільших газет "Іоміурі", "Асахі" та "Майніті" від 10 до 14 млн примірників. Найвідоміше інформаційне агентство Кіодо Цусін.

Японія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлені 23 січня 1992 р. З січня 1993 р. у Києві працює посольство Японії. Договірно-правова база двосторонніх відносин постійно розширюється. Зростає товарообіг між двома країнами.