Основи менеджменту

- послідовність у часі;

- від загального до часткового;

- від стратегічних – до _____________________,

потім до ____________________________

(? ……- вписати самостійно)

Професіоналізм, зв’язок з рівнями ієрархії

5. МЕТОДИ Й МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ (ОПТИМІЗАЦІЯ).

!! Самостійно дати відповідь: з якими методами і моделями приймання рішень Ви вже знайомі, з яких джерел (які навчальні дисципліни, які життєві ситуації тощо)

1. ЕКСПЕРТНІ методи:

1.1.1.1. Анкетування —полягає в письмових відповідях експертів на опитувальні листи-анкети.

1.1.1.2. Інтерв'юванням єусне опитування експерта інтерв'юером.

1.1.1.3. Дискусію доцільно проводити для вирішення завдань, що не вимагають точної кількісної оцінки результатів.

1.1.1.4. Наради скликаються для взаємного інформування й орієнтації її учасників, обміну думками, розробки і координування планів, вироблення раціональної лінії дій і прийняття рішень.

1.1.1.5. Матричний метод реалізує вибір кращого рішення з набору альтернатив на основі компромісу ознак (критеріїв), досягнутих зацікавленими сторонами. Застосовується при виникненні повторюваних чи подібних ситуацій.

1.1.1.6. Як одна з модифікацій методу «мозкової атаки» - Метод “365”, що базується на однобічному письмовому обміні інформацією. Робота членів колективу тут спрямована на подачу своїх ідей, на поглиблення, розвиток ідей один одного.

1.1.1.7. Метод номінальної групи - експерти незалежно висувають ідеї стосовно проблеми, відбувається групове їх обговорення, експерти незалежно надають пріоритетність (оцінюють) ідеї. Остаточне рішення визначається як ідея з найбільш високим сукупним рейтингом.

1.1.1.8. Метод історичних аналогій – ґрунтується на використанні рішень, що були прийняті в минулому щодо подібних проблем.

1.1. 1.9. Метод морфологічного аналізу - в основі лежить ідентифікація найважливіших змінних величин проблеми і використання правил комбінаторики для вивчення їх різних поєднань, в основі методу лежить структурна пов’язаність об’єктів, явищ та концепцій. Результат методу – нова інформація про об’єкт дослідження та оцінка можливих альтернатив для кожної складової частини проблеми.

1.1.1.10. Синектика – генерування альтернатив шляхом асоціативного мислення, завдання – генерування незначної кількості альтернатив, що вирішують поставлену проблему.

1.1.1.11. Метод експертних оцінок заснований на залученні кваліфікованих експертів до вирішення конкретної проблеми. Існують два варіанти проведення експертизи. У першому випадку експерти, що приймають участь у вирішенні проблеми, знаходяться в одній кімнаті і по черзі висловлюють свою думку. В другому випадку експертів розводять по кімнатах, де кожний на самоті письмово викладає свою думку. Потім думки всіх експертів аналізуються з метою вибору найкращого рішення.

1.1.1.12. Метод ПАТТЕРН. - заснований на принципі розподілу складної проблеми на більш дрібні проблеми доти, поки кожна підпроблема не зможе бути всебічно (за різними критеріями) і надійно кількісно оцінена експертами [49]. Характерним числом є коефіцієнт відносної важливості. Сума коефіцієнтів відносної важливості для кожного рівня ієрархії приймається рівною одиниці.

1.1.1.13. Метод "кінгісьо" -кільцева система прийняття рішень, що використовується в японських організаціях. На розгляд осо­бам за списком, складеному менеджером, передається проект рішення. Кожен з них повинен розглянути його і надати свої зауваження у письмовій формі. Після цього менеджер проводить нараду із запрошенням тих спеціалістів, думка яких не зовсім зрозуміла.

1.1.1.14. Метод мозкового штурму (brainstorming) - спосіб одержання нових ідей шляхом творчого співробітництва окремих членів організованої групи, тому іноді даний метод називають “метод генерації ідей”. Утворення терміна зв'язане з тим, що група як єдиний мозок штурмує творчі вирішення розглянутих проблем. Існують певні правила мозкового штурму, виконання яких контролюється керівником (1. Неприпустимість критики ідей. 2. Вільне вираження ідей. 3. Чим більше ідей, тим краще. 4. Обмін думками і сполучення ідей).

1.15. Оперативні (ділові) гри. Метод ділової гри є комплексним методом, що охоплює всі стадії процесу підготовки й ухвалення управлінського рішення. Ділова гра — імітаційна гра, яка за змістом та способом проведен­ня імітує діяльність керівників та фахівців і дає змогу проаналізува­ти (передбачити) комплекс причин (явищ, чинників), що зумовлю­ють зміни господарських ситуацій.

1.16. Метод Дельфі (кібернетичного арбітражу). Цей метод вважається найбільш досконалим з точки зору методики проведення опитування експертів. Характерні риси методу Дельфі наступні: відповіді на поставлені перед експертами питання обов'язково містять кількісну характеристику;проводиться кілька турів опитування; після кожного туру всі опитувані експерти знайомляться з відповідями інших учасників опитування; від експертів дістають обґрунтування думок і доводять їх до відома інших учасників експертизи, що дозволяє повніше врахувати різні фактори; статистична обробка отриманих відповідей проводиться після кожного туру.

2. ЛОГІЧНІ методи:

2.1. 2.1. Класифікація — розподіл предметів якого-небудь ряду на взаємозалежні класи за певними ознаками, а кожного класу — на підкласи.

2.1.2.2. Індукція — думка рухається від часткового до загального. З окремих часткових явищ виводити загальні правила.

2.1.2.3. Дедукція – передбачає хід мислення від загального до часткового (нова думка виводиться суто логічно з попередніх).

2.1.2.4. Аналіз - вивчаються події й умови, що сприяли появі дійсної проблемної ситуації, досліджуються процеси й обставини, що відбу­ваються в зовнішнім і внутрішнім середовищі в сьогоденні, здатні вплинути на прийняте управлінське рішення і його наслідки.

2.1.2.5. Синтез - уявне поєднання частин предмета, що був розчленований у процесі аналізу, установлення взаємозв'язків і взаємодій частин і пізнання цього предмета як єдиного цілого.

2.1.2.6. Доказ — логічна процедура встановлення істинності якого-небудь твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких уже встановлена

2.1.2.7. Рефлексія — процес самопізнання менеджером своїх внутрішніх психічних актів і станів, здатність відображувати у власному мисленні розмірковування конкурента чи суперника і формувати уяв­лення про його цілі та можливі дії задля вирішення проблемних ситуацій.

2.1.2.8. Інверсія – свідоме подолання психо­логічної інерції мислення, відмова від попередньої точки зору на проблему, з тим, щоб поглянути на неї з нової позиції.

2.1.2.9. Абстрагування – навмисне відкидання неістотних з точки зору приймаючого рішення деталей з одночасним посиленням уваги до найбільш значимих елементів проблеми.

2.1.2.10. Метод асоціацій — зв'язку між елементами процесу мислення (відчуттям, сприйняттям, уявою, ідеями та ін.), в результаті якого виникає нова корисна (для розв'я­зання завдання) думка.

2.1. 3. ФОРМАЛІЗОВАНІ методи. Дана група методів передбачає використання моделювання з метою оптимізації рішень. Модель — (від латинського modulus — міра) — це заміщувач об'єкта дослідження, що знаходиться з ним в такій відповідності, яка дозволяє отримати нове знання про цей об'єкт

3.1. “Дерево рішень”

3.2. Імітаційне моделювання