Загальні теоретичні відомості

Шахтні підйомні установки призначені для видачі із шахти на поверхню корисної копалини, порожньої породи, а так для спуску й підйому людей, матеріалів, устаткування й інших вантажів.

Шахтна підйомна установка складається з гірничотехнічних споруджень і підйомного встаткування. До гірничотехнічних споруджень відносяться:

а) надшахтні - копер 14 (рис.6.1), прийомний бункер 7, надшахтний будинок 6 із прийомними площадками й відкаточними шляхами (при клітьовому підйомі);

б) стовбур шахти 5, обладнаний арміровкою, на якій кріпляться провідники (напрямні) для підйомних посудин;

в) околоствольні - завантажувальний бункер 3 (при скіповому підйомі);, камера перекидача 4, камера дозатора 1, руддвор 13, обладнаний прийомними площадками (при клітьовому підйомі).

Рисунок 6.1 – Схема скіпової підйомної установки

До підйомного встаткування відносяться: підйомні машини 11, розташовані в будинку 12, підйомні канати 10; підйомні посудини 8; копрові напрямні шківи; вантажно-розвантажувальні пристрої, до яких ставляться при скіповому підйомі, дозатор 2, розвантажувальні криві, пристрою для відкривання секторів, шиберів і клапанів, а при клітьовому - комплекс устаткування для обміну вагонеток у кліті (дозуючі стопори, штовхачі й ін.).

Експлуатація підйомних установок. Підйомна установка перебуває у віданні головного механіка шахти. До машиністів підйомних установок пред'являються певні вимоги, що стосуються стажу їхньої роботи на шахті (не менш одного року роботи з обслуговування шахтних машин і механізмів), медичного огляду, здачі іспитів на право керування підйомною машиною й стажування за фахом.

Для кожної підйомної установки необхідно мати: паспорт підйомної машини й редуктора, схему гальма, принципову й монтажну схеми комутації, інструкцію для машиніста підйомної установки, - схему парашутного пристрою, що підшиті журнали "Книга огляду підйомної установки", "Книга огляду підйомних канатів і їхньої витрати", "Книга приймання й здачі змін".

На всіх посадкових площадках і в машинному залі повинні бути вивішені оголошення, у яких указують: прізвище людини, відповідального за спуск і підйом людей, умовна позначка сигналів, кількість чоловік, що одночасно містяться в кліті, розклад підйому й спуска працюючих. Під час спуску-підйому людей крім чергового машиніста повинен бути присутнім другий машиніст, в обов'язку якого входить спостереження за підйомом і. спуском і вживання необхідних заходів у випадку порушення нормальної роботи установки. Спуск і підйом людей робить після попереднього перегону клітей вхолосту.

Для підйомних установок прийняті наступні огляди:

- щозмінний (прийом-здача зміни): робить його машиніст за участю чергового слюсаря; тривалість огляду 15...20 хвилин;

- щодобовий: робить його бригада під керівництвом механіка підйому; огляду підлягає все встаткування підйомного - комплексу; результати огляду заносять в "Книгу огляду підйомної установки", що має два розділи. У розділі I проти кожного об'єкта огляду відзначається: Н - об'єкт несправний; В - об'єкт справний; "-" - огляду не було; у розділ 2 записують характер і ступінь несправності об'єкта; головний механік повинен щодня розписуватися в книзі й намічати заходу щодо усунення несправностей. Тривалість огляду - не менш 2,5 години.

Поточний ремонт, ревізію й налагодження, технічний огляд і випробування, а також капітальний ремонт підйомної установки роблять відповідно до графік ППР і графікам, затвердженим головним механіком рудника, об'єднання.

Підйомні сосуди призначені для розміщення в них і транспортування по стовбурі корисної копалини, породи, людей, матеріалів і встаткування. Їх розділяють на три основних види: кліті, сліпи й бадді.

Рисунок 6.2 – Схема неперекидної кліті

Неперекидна кліть являє собою металевий каркас із вертикальними стійками 7 і горизонтальними - рамами 6 (рис. 6.2), що з'єднується підвісним пристроєм 3 з піднімальним канатом 1 за допомогою ковша 2. Нижня й середня частини рами мають суцільна підлога з рифленої сталі, на якому змонтовані рейки й стопорні пристрої 8, що втримують вагонетку в кліті. Напрямні пристрої для руху кліті по провідниках 5 можуть бути ковзними у вигляді лабетів (черевиків) або роликові, у яких до провідника з кожної сторони доторкаються спеціальні ролики. Кліті варто обладнати відповідно до правил безпеки на одноканатних піднімальних установках парашутними пристроями, дверима й поручнями усередині кліті уздовж довгих її сторін.

Кліті уніфіковані й мають наступне маркування: IУКН2,5-1, IУКН2,5-2; IУКНЗ,5-3; 2УКН2,5-2 і т.д. Шифр означає: УКН - уніфікована кліть, неперекидна; цифра ліворуч - поверховість; цифра праворуч г довжина кліті [м]; цифра праворуч через дефіс -тип і розташування провідників (для нового проектованого типажу - тип підйому: 1 - одноканатний 2 - багато канатний).

Експлуатація клітей. Кліті підлягають щодобовому огляду. Під час огляду перевіряють справність підвісного й парашутного пристроїв, стопорних пристроїв для вагонеток, кріплення рейкового шляху в кліті, справність напрямних черевиків (роликоопор), дверей, поручнів, обшивання й т.д.

Кліті для людських і грузо-людских підйомів повинні мати подвійну незалежну підвіску. Кожну підвіску причіпного пристрою варто виготовляти з 13-кратним запасом міцності стосовно максимального статичного навантаження.

Випробування парашутів кліті роблять не рідше одного разу в шість місяців у відповідності, з інструкцією для даного виду парашута. Застосування парашутних пристроїв на багатоканатних піднімальних установках із числом головних канатів чотири й більше не обов'язково. Кількість людей, що перебувають одночасно в кожному поверсі кліті, визначають із розрахунку п'ять чоловік на 1 м² корисної площі поля.