Канада

#5

 

Як називається одна із частин, з яких складається КК Республіки Польща?

1) військова;

2) фінансова;

3) надзвичайна;

4) екстраординарна;

5) регулярна.

#1

 

Як називаються частини, з яких складається КК Франції?

1) підрозділи;

2) капітули;

Книги;

4) пункти;

5) томи.

#3

 

В якій відповіді названа держава, де на першому місці в Особливій частині КК розташована стаття про відповідальність за умисне вбивство?

1) Україна;

2) ФРН;

3) США;

4) Польща;

5) Російська Федерація.

#5

 

Які посягання, вчинені за кордоном, можуть бути підставою кримінального переслідування в Україні?

1) які не визнаються злочином за законодавством місця вчинення діяння;

2) які не визнаються злочином за КК України;

3) які визнаються злочином як за місцем вчинення діяння, так і в Україні;

4) щодо притягнення до відповідальності за які прийме рішення суд України;

5) щодо притягнення до відповідальності за які прийме рішення компетентний орган України.

#3

 

Які правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину в Україні?

1) адміністративна преюдиція;

2) визнання засудженим винесеного щодо нього в іноземній державі вироку справедливим;

3) моральний осуд;

4) рецидив злочинів;

5) оцінка злочину як продовжуваного.

#4

 

Яке правове значення має кримінально-правова кваліфікація діяння, вчинена компетентними органами зарубіжної держави, для відповідних органів України?

1) така кваліфікація є обов'язковою;

2) така кваліфікація враховується, якщо правова оцінка скоєного співпадає з тією, яка дана в Україні;

3) у випадку незгоди з кваліфікацією, даною за кордоном, питання вирішується дипломатичним шляхом;

4) така кваліфікація враховується зі згоди обвинуваченого;

5) ніякого.

#1

 

 

2 рівень

№ 1001, 11, 2, 1, 180

Кримінально-правові норми, одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша "частину" цього ж злочину це -

1) загальна і спеціальна норми;

2) кілька спеціальних норм;

3) норми про "ціле і частину";

4) універсальна і виключна норми;

5) норма-правило і норма-виняток (виключна норма).

#3

 

№ 1002, 11, 2, 1, 180

Співвідношення кримінально-правових норм як "цілого і частини" має місце, якщо:

1) кожна з норм передбачає відповідальність за один і той же злочин;

2) одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша "частину" цього ж злочину;

3) одна з норм встановлює загальне правило, а інша - виключення з цього ж правила;

4) одна з норм є нормою Загальної частини, а інша відноситься до Особливої частини КК;

5) одна норма є нормою постійної дії, а інша - тимчасовою.

#2

 

№ 1003, 11, 2, 1, 180

Загальна і спеціальна норми Особливої частини кримінального права мають місце, якщо:

1) в КК є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає частину таких же діянь;

2) положення, які закріплені в статтях Особливої частини не суперечать відповідним положенням Загальної частини КК;

3) санкція однієї статті більш сувора, ніж санкція іншої статті;

4) одна з кримінально-правових норм передбачає весь злочин в цілому, а інша частину цього ж злочину;

5) одна з кримінально-правових норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша частину таких же діянь, наділену певною специфікою.

#5

 

№ 1004, 11, 2, 1, 180

Кримінально-правові норми, одна з яких передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша лише частину таких же діянь - це:

1) норми про "частину і ціле";

2) норма-припис і норма-узагальнення;

3) загальна і спеціальна норми;

4) конкуренція кримінально-правових норм;

5) колізія кримінально-правових норм.

#3

 

№ 1005, 11, 2, 1, 180

Між кількома нормами Особливої частини існує співвідношення спеціальних норм, якщо:

1) санкції кожної із цих норм співпадають за видами та розмірами покарання;

2) одна з норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша лише частину таких же діянь;

3) є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину таких же діянь;

4) вони співпадають за більшістю ознак складу злочину;

5) одна з норм передбачає весь злочин в цілому, а інша "частину" цього ж злочину.

#3

 

№ 1006, 11, 2, 1, 180

Якщо в КК є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину діянь, передбачених загальною нормою, то між останніми існує співвідношення:

1) норм про "ціле і частину";

2) загальної і спеціальної норм;

3) норми-правила і норми-винятку;

4) кількох спеціальних норм;

5) жодна з відповідей не є правильною.

#4

 

№ 1007, 11, 2, 1, 240

Яке твердження, що стосується поняття криміналізації (декриміналізації) та її способів, є правильним?

1) доповнення Особливої частини КК України новою ст.2121 "Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призвело до криміналізації передбачених цією статтею діянь;

2) виключення статті Особливої частини КК завжди призводить до декриміналізації діяння;

3) доповнення Особливої частини КК новою статтею завжди призводить до криміналізації діяння;

4) виключення із КК статті Особливої частини, що містить спеціальну норму, є диференціацією заборонованого нею діяння, бо залишається загальна норма, за якою можна буде кваліфікувати відповідне діяння;

5) виключення із КК статті Особливої частини, що містить норму про частину, не є декриміналізацією забороненого нею діяння, бо залишається норма про ціле, за якою завжди можна буде кваліфікувати відповідне діяння.

#1

 

№ 1008, 11, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються розмежування складів злочинів "Зґвалтування" та "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією", є правильними:

1) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування за умови, що між діями цієї особи і тієї, яка вступила у статевий акт, наявний об'єктивний і суб'єктивний зв'язок, що характеризує співучасть у злочині;

2) дії особи, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, завжди повинні оцінюватись як "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією", оскільки охоплюються об'єктивною стороною основного складу цього злочину;

3) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування, як у тому випадку, коли виконавець знав про факт примушування потерпілої особи до вступу з ним у статевий акт, так і тоді, коли він вважав її поведінку добровільною, викликаною бажанням отримувати майнову винагороду;

4) склади злочинів: "Зґвалтування" та "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією" не мають спільних ознак, тобто ознак, що є тотожними за змістом у кожному з цих складів злочинів;

5) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування, незалежно від того, чи виконавець здогадувався про факт примушування потерпілої особи шляхом застосованого до неї фізичного насильства, чи погрози його застосування до вступу з ним у статевий акт.

#1

 

№ 1009, 11, 2, 1, 180

Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення щодо неповнолітнього чи з його використанням:

1) "Групове порушення громадського порядку";

2) "Масові заворушення";

3) "Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку";

4) "Хуліганство";

5) "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів".

#5

 

№ 1010, 11, 2, 1, 180

Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, вчинення яких із залученням неповнолітнього не потребує кваліфікації за сукупністю із статтею про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність:

1) "Наруга над могилою";

2) "Знищення, руйнування, або пошкодження пам'яток – об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці";

3) "Жорстоке поводження з тваринами";

4) "Масові заворушення";

5) "Створення або утримання місць розпусти і звідництво".

#5

 

№ 1011, 11, 2, 1, 180

Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення службовою особою з використанням службового становища:

1) "Наруга над могилою";

2) "Знищення, руйнування, або пошкодження пам'яток – об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці";

3) "Жорстоке поводження з тваринами";

4) "Ввезення, виготовлення, або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості";

5) "Створення або утримання місць розпусти і звідництво".

#2

 

№ 1012, 11, 2, 1, 180

Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, вчинення яких службовою особою з використанням службового становища не потребує кваліфікації за сукупністю із статтею про службовий злочин:

1) "Наруга над могилою";

2) "Знищення, руйнування, або пошкодження пам'яток – об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці";

3) "Жорстоке поводження з тваринами";

4) "Ввезення, виготовлення, або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості";

5) "Створення або утримання місць розпусти і звідництво".

#2

 

№ 1013, 11, 2, 1, 180

Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення організованою групою:

1) "Знищення, руйнування, або пошкодження пам'яток – об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці";

2) "Ввезення, виготовлення, або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості";

3) "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів";

4) "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією";

5) "Наруга над могилою".

#4

 

№ 1101, 31, 2, 1, 180

В якій відповіді названий розділ Особливої частини КК, злочини, передбачені яким, в цілому є найбільш тяжкими (з врахуванням питомої ваги злочинів особливо тяжких, тяжких, середньої тяжкості та невеликої тяжкості):

1) Злочини проти життя та здоров'я особи;

2) Злочини проти власності;

3) Злочини проти основ національної безпеки України;

4) Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини);

5) Злочини проти довкілля.

#3

 

№ 1102, 12, 2, 1, 180

В якій відповіді названий розділ Особливої частини КК, злочини, передбачені яким, в цілому є найменш тяжкими (з врахуванням питомої ваги злочинів особливо тяжких, тяжких, середньої тяжкості та невеликої тяжкості):

1) Злочини у сфері використання електронно обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку;

2) Злочини проти довкілля;

3) Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;

4) Злочини у сфері господарської діяльності;

5) Злочини проти громадської безпеки.

#1

 

№ 1103, 31, 2, 1, 180

В якій відповіді названий розділ Особливої частини КК, злочини, передбачені яким, є найбільш тяжкими (з врахуванням питомої ваги злочинів особливо тяжких, тяжких, середньої тяжкості та невеликої тяжкості), порівняно з розділами, вказаними у інших відповідях:

1) Злочини у сфері господарської діяльності;

2) Злочини проти власності;

3) Злочини проти безпеки виробництва;

4) Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини);

5) Злочини проти життя та здоров'я особи.

#5

 

№ 1301, 14, 2, 1, 180

В якій відповіді вказане правильне положення, яке стосується кваліфікації у разі конкуренції кримінально-правових норм:

1) за конкуренції кількох спеціальних норм, кожна з яких передбачає кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, яка передбачає найбільш тяжкий вид злочину;

2) за конкуренції загальної і спеціальної норми перевага надається загальній нормі;

3) за конкуренції норм скоєне кваліфікується за всіма конкуруючими нормами;

4) за конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається загальній нормі;

5) конкуренція кримінально-правових норм за КК України 2001 р. не може мати місця.

#1

 

№ 1302, 14, 2, 1, 180

В якій відповіді вказане правильне положення, яке стосується кваліфікації у разі конкуренції кримінально-правових норм:

1) за конкуренції норми про складений злочин і норм, які утворюють такий злочин, перевага надається останнім;

2) за конкуренції норм скоєне кваліфікується за всіма конкуруючими нормами;

3) за конкуренції "частини і цілого" перевага надається нормі, яка передбачає "ціле" (весь злочин в цілому);

4) за конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається якійсь іншій нормі, що не є спеціальною;

5) за конкуренції норм покарання призначається в межах санкції статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид злочину.

#3

 

№ 1303, 14, 2, 1, 180

В якій відповіді вказане правильне положення, яке стосується кваліфікації у разі конкуренції кримінально-правових норм:

1) за конкуренції "частини і цілого" скоєне кваліфікується за сукупністю обох конкуруючих норм;

2) за конкуренції норм допускається призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене санкцією статті кримінального закону;

3) за конкуренції норм не застосовується звільнення від кримінальної відповідальності;

4) за конкуренції норм скоєне кваліфікується за всіма конкуруючими нормами;

5) за конкуренції загальної і спеціальної норм перевага надається спеціальній нормі.

#5

 

№ 1304, 14, 2, 1, 180

В якій відповіді вказане правильне положення, яке стосується кваліфікації з врахуванням конкуренції кримінально-правових норм:

1) правил подолання конкуренції загальної і спеціальної норм не існує;

2) якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою;

3) при конкуренції норм скоєне кваліфікується на розсуд особи, яка здійснює кримінально-правову кваліфікацію;

4) при конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається нормі, яка більш "сприятлива" для особи, дії якої кваліфікуються;

5) при конкуренції норми про складений злочин і норм, які утворюють такий злочин, скоєне кваліфікується за сукупністю конкуруючих норм.

#2

 

№ 1305, 14, 2, 1, 180

В якій відповіді вказане правильне положення, яке стосується кваліфікації у випадку конкуренції кримінально-правових норм:

1) за конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається загальній нормі;

2) за конкуренції норм не застосовуються додаткові покарання, якщо вони передбачені хоча б однією із конкуруючих норм;

3) за конкуренції двох спеціальних норм, одна з яких передбачає вид злочину, вчиненого за наявності пом'якшуючих ознак, а інша - кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, яка передбачає найменш небезпечний вид злочину;

4) за конкуренції норм застосовується та із них, яка прийнята пізніше;

5) за конкуренції норм застосовується правило про пріоритет міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства.

#3

 

№ 1306, 14, 2, 1, 180

Між нормами про умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини та вбивство через необережність існує співвідношення:

1) загальної і спеціальної норм;

2) кількох спеціальних норм;

3) норм про "ціле і частину";

4) універсальної і виключної норм;

5) жодна з відповідей не характеризує співвідношення цих норм.

#5

 

№ 1307, 14, 2, 1, 180

Між нормами про крадіжку та про простий грабіж існує співвідношення:

1) норм, що містять суміжні склади злочинів;

2) загальної і спеціальної норм;

3) кількох спеціальних норм;

4) норм про "ціле і частину";

5) універсальної і виключної норм.

#1

 

№ 1308, 14, 2, 1, 180

Охарактеризуйте співвідношення загальної і спеціальної норм за їхніми спільними ознаками:

1) вся сукупність ознак складу злочину, передбаченого загальною норми властива складу злочину, закріпленого у спеціальній нормі;

2) загальна і спеціальна норми не мають спільних ознак;

3) загальна і спеціальна норми мають лише одну спільну ознаку;

4) у кожного із складів злочинів, передбачених загальною і спеціальною нормами збігаються лише ознаки загального об'єкта;

5) у загальної і спеціальної норм збігаються лише ознаки загального суб'єкта.

#1

 

№ 1309, 14, 2, 1, 180

Охарактеризуйте співвідношення норм про частину і ціле за тими ознаками, які їх відрізняють:

1) складений склад злочину, що міститься в нормі про ціле, має додаткові ознаки, яких не має склад злочину, що співвідноситься з ним як частина. Але останній не має ознак, відповідних цим додатковим ознакам складеного складу злочину;

2) ці норми не мають ознак, що збігаються за змістом;

3) ці норми не мають ознак, що відрізняються за змістом;

4) у загальної і спеціальної норм збігаються лише ознаки загального об'єкта;

5) у загальної і спеціальної норм збігаються лише ознаки загального суб'єкта

#1

 

№ 1310, 14, 2, 1, 180

Охарактеризуйте співвідношення норм про частину і ціле за їхніми спільними ознаками:

1) ці норми не мають ознак, що збігаються за змістом;

2) ці норми не мають ознак, що відрізняються за змістом;

3) у складах злочинів, передбачених нормами, що конкурують як "частина" і "ціле", збігаються лише ознаки загального об'єкта;

4) у складах злочинів, передбачених нормами, що конкурують як "частина" і "ціле", збігаються лише ознаки загального суб'єкта;

5) сукупність ознак, які є спільними для складів злочинів, що передбачені конкуруючими, як частина і ціле, нормами, становить частину ознак "цілого" складу злочину і водночас утворюють самостійний склад злочину.

#5

 

№ 1401, 15, 2, 1, 180

У якому співвідношенні між собою перебувають норми про "Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання" і "Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця":

1) можуть конкурувати як загальна і спеціальна;

2) можуть конкурувати як частина і ціле;

3) можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом'якшуючими ознаками;

4) передбачають суміжні склади злочинів;

5) можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом'якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.

#3

 

№ 1402, 15, 2, 1, 180

У якому співвідношенні між собою перебувають норми про "Умисне вбивство" і "Вбивство через необережність":

1) можуть конкурувати як загальна і спеціальна;

2) можуть конкурувати як частина і ціле;

3) можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом'якшуючими ознаками;

4) передбачають суміжні склади злочинів;

5) можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом'якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.

#4

 

№ 1403, 15, 2, 1, 180

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються умисним відношенням винного до наслідків у вигляді смерті людини

1) "Залишення в небезпеці";

2) "Ненадання допомоги хворому медичним працівником";

3) "Умисне тяжке тілесне ушкодження";

4) "Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником".

5) "Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги".

#5

 

№ 1404, 15, 2, 1, 180

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину?

1) "Умисне тяжке тілесне ушкодження", що спричинило смерть потерпілого;

2) "Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків";

3) "Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного";

4) "Посягання на життя державного діяча";

5) "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця".

#1

 

№ 1405, 15, 2, 1, 180

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) "Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків";

2) "Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного";

3) "Посягання на життя державного діяча";

4) "Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки";

5) "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця".

#4

 

№ 1406, 15, 2, 1, 180

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) "Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків";

2) "Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного";

3) "Посягання на життя державного діяча";

4) "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця";

5) "Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами".

#5

 

№ 1407, 15, 2, 1, 180

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) "Забруднення атмосферного повітря";

2) "Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків";

3) "Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного";

4) "Посягання на життя державного діяча";

5) "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця".

#1

 

№ 1408, 15, 2, 1, 300

Яке(-і) з наведених тверджень, що стосує(-ю)ться злочинів, суспільно небезпечні наслідки яких полягають у настанні смерті людини (людей), є правильними?

1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України "Злочини проти життя та здоров'я особи";

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає основним безпосереднім об'єктом;

4) відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;

5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає додатковим безпосереднім об'єктом.

#5

 

№ 1409, 15, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення норми про умисне вбивство з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті особи, є правильними?

1) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;

3) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку є загальною відносно до спеціальної норми про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;

4) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку є нормою про частину відносно до норми про посягання на життя державного чи громадського діяча;

5) нормою про частину відносно до норми про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного є норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.

#3

 

№ 1410, 15, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення норми про вбивство через необережність з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті людини, є правильними?

1) спеціальною відносно норми про вбивство через необережність є норма про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;

2) норма про недбале зберігання зброї і норма про вбивство через необережність співвідносяться як дві спеціальні;

3) норма про вбивство через необережність з нормою про умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;

4) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і вбивство через необережність;

5) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і умисне вбивство.

#3

 

№ 1411, 15, 2, 1, 300

Які твердження, що стосуються суб'єктивної сторони злочинів, ознакою основного чи кваліфікованого складу яких є смерть людини, правильні?

1) не можна розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків;

2) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, суб'єктивна сторона злочину характеризується лише умисною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, суб'єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини;

4) відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину "Умисне тяжке тілесне ушкодження", характеризується як умисною, так і необережною формою вини;

5) відношення винного до смерті потерпілої у складі "Незаконне проведення аборту" характеризується умисною формою вини.

#1

 

№ 1412, 15, 2, 1, 300

Які твердження, що стосуються кваліфікуючих ознак умисного вбивства, є правильними?

1) під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються тільки вбивства, кваліфіковані за ст.115 КК 2001 р. чи відповідними їй статтями 94 і 93 КК 1960 р;

2) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення злочинною організацією;

3) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення організованою групою;

4) умисним вбивством двох або більше осіб є умисне позбавлення життя двох або більше осіб, незалежно від того, коли виник умисел на вбивство другого з потерпілих;

5) наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.

#5

 

№ 1413, 15, 2, 1, 300

Які твердження, що стосуються змісту пом'якшуючих ознак умисного вбивства, є правильними?

1) дії особи, яка разом з матір'ю новонародженої дитини виконувала об'єктивну сторону вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини, потрібно кваліфікувати як дії співвиконавця у вбивстві матір'ю своєї новонародженої дитини;

2) видами умисного вбивства з пом'якшуючими ознаками є: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; вбивство через необережність;

3) потерпілим від злочину "Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання" може бути лише особа, яка вчинила щодо винного протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу;

4) потерпілим від злочину "Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання" може бути як особа, протизаконне насильство якої, вчинене щодо винного, викликало у нього стан сильного душевного хвилювання, так і стороння особа;

5) потерпілим від злочину "Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання" може бути лише особа, яказастосовувала до винного протизаконне насильство.

#3

 

№ 1414, 15, 2, 1, 300

Які твердження, що стосуються співвідношення норми про умисне вбивство з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті людини, є правильними?

1) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;

3) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку є загальною відносно до спеціальної норми про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;

4) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку є нормою про частину відносно до норми про посягання на життя державного чи громадського діяча;

5) нормою про частину відносно до норми про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного є норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.

#3

 

№ 1415, 15, 2, 1, 300

Які твердження, що стосуються співвідношення норми про вбивство через необережність з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті особи, є правильними?

1) спеціальною відносно норми про вбивство через необережність є норма про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;

2) норма про недбале зберігання зброї є загальною відносно норми про вбивство через необережність;

3) норма про вбивство через необережність з нормою про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;

4) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і вбивство через необережність;

5) вчинення терористичного акту, що призвів до смерті людини відрізняється від умисного вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб тим, що потерпілим від терористичного акту є індивідуально невизначене коло осіб, а умисне вбивство спрямоване на заподіяння шкоди конкретному потерпілому.

#5

 

№ 1416, 15, 2, 1, 300

Які твердження, що стосуються суб'єктивної сторони злочинів, ознакою основного чи кваліфікованого складу яких є смерть людини, правильні?

1) як умисне вбивство розглядаються випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків;

2) відношення винного до загибелі людини, як кваліфікуючої ознаки складу злочину "Терористичний акт", характеризується необережною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ "Злочини проти життя та здоров'я людини", розділах Особливої частини КК України, суб'єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини;

4) відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину "Умисне тяжке тілесне ушкодження", характеризується лише необережною формою вини;

5) відношення винного до смерті потерпілої у складі "Незаконне проведення аборту" характеризується умисною формою вини.

#4

 

№ 1501, 16, 2, 1, 300

Які з наведених положень, що стосуються кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?

1) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті полягає в необережності;

2) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;

3) під "іншими тяжкими наслідками" як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;

4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров'я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;

5) чинне законодавство не передбачає кваліфікований вид злочину "Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження".

#1

 

№ 1502, 16, 2, 1, 300

Які з наведених положень, що стосуються кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?

1) у жодному із складів злочинів проти здоровя смерть потерпілого не названа як кваліфікуюча ознака.

2) при умисному тяжкому тілесному ушкодженні, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;

3) під "іншими тяжкими наслідками" як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;

4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров'я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;

5) чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження».

#5

 

№ 1503, 31, 2, 1, 240

Які з наведених положень, що стосуються злочинів проти здоров'я є правильними?

1) короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 3 тижні (21 день);

2) побої - це такий особливий вид тілесних ушкоджень, який характеризується заподіянням багаторазових ударів;

3) під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоровя або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння;

4) відсутність небезпеки для життя і здоров'я є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження;

5) залежно від ступеня втрати працездатності визначаються лише тяжкі тілесні ушкодження.

#3

 

№ 1504, 16, 2, 1, 180

В якому випадку заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження не тягне кримінальної відповідальності?

1) умисне легке тілесне ушкодження не спричинило короткочасного розладу здоров'я;

2) легке тілесне ушкодження заподіяне з необережності;

3) легке тілесне ушкодження, заподіяне умисно при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця;

4) умисне легке тілесне ушкодження спричинило незначну втрату працездатності;

5) умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності;

#3

 

№ 1505, 16, 2, 1, 180

В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження не тягне кримінальної відповідальності?

1) умисне легке тілесне ушкодження заподіяне вперше;

2) легке тілесне ушкодження заподіяне умисно;

3) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило незначну втрату працездатності;

4) умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;

5) заподіяння легкого тілесного ушкодження поєднано з катуванням

#4

 

№ 1506, 16, 2, 1, 180

В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження не тягне кримінальної відповідальності?

1) умисне легке тілесне ушкодження не спричинило наслідків у вигляді короткочасного розладу здоровя або незначної стійкої втрати працездатності;

2) якщо легке тілесне ушкодження заподіяне вперше;

3) легке тілесне ушкодження заподіяне близьким родичем потерпілого;

4) умисне легке тілесне ушкодження спричинило незначну втрату працездатності;

5) умисне легке тілесне ушкодження заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.

#5

 

№ 1507, 16, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються змісту ознак тілесних ушкоджень, є правильними?

1) розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях, як ознаки тілесних ушкоджень, встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об'єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК;

2) ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння – є не загрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевим результатом та наслідками;

3) під стійкою втратою працездатності належить розуміти таку тимчасову втрату функції в розмірі 34% і більше;

4) переривання вагітності враховується як ознака тяжкого тілесного ушкодження тоді, коли строк вагітності перевищує 12 тижнів;

5) побої є одним із різновидів тілесних ушкоджень.

#1

 

№ 1508, 16, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються ознак складу злочину "Залишення в небезпеці" є правильними?

1) суб'єкт "Залишення в небезпеці" як і "Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані" – загальний;

2) залишення в небезпеці новонародженого його матір'ю, за її умисного відношення до настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, становить кваліфікований склад злочину "Залишення в небезпеці" (ч.2 ст.135 КК);

3) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: "Залишення в небезпеці" за ч.1 ст.135 та "Вбивство через необережність" за ч.1 ст.119;

4) однією з ознак потерпілого у складі "Залишення в небезпеці" є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;

5) спеціальним суб'єктом складу злочину "Залишення в небезпеці" є медичний, або фармацевтичний працівник.

#4

 

№ 1509, 16, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров'я особи, є правильними?

1) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: "Залишення в небезпеці" за ч.1 ст.135 та "Вбивство через необережність" за ч.1 ст.119;

2) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати як: "Залишення в небезпеці, що спричинило смерть потерпілого" за ч.3 ст.135 без посилання на ч.1 ст.119 "Вбивство через необережність;

3) склад злочину "Залишення в небезпеці" відрізняється від складу злочину "Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані" за ознаками потерпілого;

4) норма про "Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоровя дітей" на відміну від норми про "Залишення в небезпеці" застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження;

5) суб'єктом складу злочину "Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби" є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.

#2

 

№ 1510, 16, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів "Насильницьке донорство" та "Умисне тяжке тілесне ушкодження", є правильними?

1) однією з ознак, що відрізняють "Насильницьке донорство" від "Умисного тяжкого тілесного ушкодження" є те, що забраний у потерпілого об'єм крові не призвів до небезпечної для життя втрати крові потерпілим;

2) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом обману;

3) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом зловживання довірою;

4) зміст кваліфікуючої ознаки насильницького донорства – вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, тотожний змісту однієї з ознак тяжкого тілесного ушкодження – небезпечність для життя в момент заподіяння;

5) і насильницьке донорство і умисне тяжке тілесне ушкодження характеризуються тим, що кожному з цих складів злочинів властива ознака – небезпечність для життя в момент заподіяння.

#1

 

№ 1511, 16, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильними?

1) лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;

2) відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;

3) відомості, що становлять медичну інформацію на відміну від відомостей, що становлять лікарську таємницю не є конфіденційною інформацією про особу;

4) факт звернення за медичною допомогою не є лікарською таємницею;

5) встановлений хворому діагноз не є лікарською таємницею.

#2

 

№ 1512, 16, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів "Ненадання допомоги хворому медичним працівником" і "Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків", є неправильними?

1) у названих складах злочинів збігається зміст суспільно небезпечного діяння: ненадання допомоги хворому суб'єктом злочину і невиконання суб'єктом злочину своїх професійних обов'язків;

2) у названих складах злочинів збігаються ознаки спеціального суб'єкта, в частині медичного працівника;

3) названі склади злочинів неможливо відрізнити за фактом настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких наслідків для потерпілого, бо в першому з названих складів злочинів ці наслідки названі як ознака кваліфікованого складу злочину, а в другому – як ознака основного складу злочину;

4) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками потерпілого, яким у складі "Ненадання допомоги хворому медичним працівником" є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані, а у складі "Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником" – особа, яка не перебуває в небезпечному для життя стані;

5) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками спеціального суб'єкта, яким у складі "Ненадання допомоги хворому медичним працівником" є особа, яка не має спеціальної медичної освіти, а у складі "Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником" – особа, яка має вищу медичну освіту і відповідну спеціалізацію.

#5

 

№ 1513, 16, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються ознак складу злочину "Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби", є правильними?

1) вчинити зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може лише особа, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу;

2) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли потерпілий захворів на відповідну хворобу;

3) відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли у потерпілого з'явилися клінічні прояви хвороби, збудником якої її заразили;

4) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає тоді, коли потерпіла особа не стала носієм відповідного вірусу;

5) спеціальним суб'єктом "Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби" є медичний або фармацевтичний працівник, які самі не є носіями відповідних інфекцій.

#4

 

№ 1514, 16, 2, 1, 180

Які положення, що стосуються ознак складу злочину "Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини", є правильними?

1) суб'єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – загальний;

2) суб'єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;

3) способом вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації є насильство;

4) торгівля органами або тканинами людини завжди тягне кримінальну відповідальність;

5) кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження.

#2

 

№ 1515, 16, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються кваліфікації "Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини", є правильними?

1) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом обману, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за відповідною частиною ст.143 КК України;

2) вбивство особи з метою вилучення її органів або тканин для подальшої їх трансплантації, кваліфікується як "Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини" за ч.2 ст.143 КК України;

3) диференціація відповідальності за вчинення злочину "Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини" не ставиться в залежність від особливостей потерпілого;

4) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за відповідною частиною ст.143 КК України;

5) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як насильницьке донорство за відповідною частиною ст.144 КК України.

#1

 

№ 1516, 16, 2, 1, 180

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються лише необережним ставленням винного до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, заподіяння яких охоплюється основним чи кваліфікованим складом відповідного злочину?

1) "Розбій";

2) "Вимагання";

3) "Зґвалтування";

4) "Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом";

5) "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки".

#5

 

№ 1517, 16, 2, 1, 180

У яких із перелічених нижче злочинів ставлення винного до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину, не може бути умисним?

1) "Розбій";

2) "Вимагання";

3) "Зґвалтування";

4) "Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом";

5) "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами".

#5

 

№ 1601, 17, 2, 1, 240

Які з наведених відповідей, що характеризують зміст такої кваліфікуючої ознаки незаконного позбавлення волі або викрадення людини, як вчинення його з корисливих мотивів, є неправильними:

1) це висунення майнових вимог як умова звільнення викраденої людини;

2) коли винний у зв'язку з відсутністю потерпілого бажав одержати певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків;

3) коли за викрадення людини, вчинене на замовлення, була обумовлена виплата винагороди замовником виконавцю;

4) коли винний, завдяки відсутності викраденої ним людини, звільнявся від платежу;

5) коли винний, завдяки відсутності викраденої ним людини, одержував певні матеріальні блага.

#1

 

№ 1602, 17, 2, 1, 180

Яка ознака складу злочину визначає спеціальний характер норми "Поміщення у психіатричний заклад" порівняно із загальною нормою "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини":

1) обстановка вчинення злочину, яка полягає у здійсненні психіатричного впливу на потерпілого;

2) спосіб вчинення злочину;

3) місце вчинення злочину – підвал, горище психіатричного закладу;

4) суспільно небезпечні наслідки злочину – втрата волі;

5) причинний зв'язок між наслідками і суспільно небезпечним діянням.

#1

 

№ 1603, 17, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, є правильними?

1) способом зґвалтування, як і всіх інших злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи, є знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів";

2) способом зґвалтування, як і всіх інших злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи, є погроза знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів";

3) якщо винна особа вступила у статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості і 14-річного віку, за видимої добровільності з її боку і яка, при цьому, не усвідомлювала характеру і значення дій, що з нею вчинялися винним, то вчинене за наявності усіх необхідних ознак складу злочину є статевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості;

4) способом примушування до вступу в статевий зв'язок, передбаченого ч.2 ст.154 КК, є погроза знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів;

5) зґвалтування і насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом відрізняються за способом вчинення злочину.

#4

 

№ 1604, 17, 2, 1, 240

В якій відповіді вказано правильне положення, яке стосується визначення вартості викраденого чи знищеного, пошкодженого чужого майна?

1) якщо потерпілий придбав майно за ринковими чи комісійними цінами, його вартість повинна визначатися виходячи із цих цін на час вчинення злочину;

2) вартість викраденого майна визначається за оцінкою самого потерпілого;

3) вартість викраденого майна, що належить до виключеного з цивільного обороту, не визначається;

4) розмір заподіяних потерпілому збитків належить визначати, виходячи із вартості майна на момент вчинення злочину за роздрібними (заготівельними) цінами;

5) вартість викраденого майна визначається за погодженням між потерпілим і обвинуваченим, а якщо такої згоди не досягнуто - то судом.

#1

 

№ 1605, 17, 2, 1, 100

В якій відповіді вказано правильне положення, яке стосується визначення вартості викраденого чи знищеного, пошкодженого чужого майна?

1) за відсутності цін на майно його вартість може бути визначена шляхом проведення експертизи;

2) розмір заподіяних потерпілому збитків належить визначати, виходячи із вартості майна на момент вирішення питання про відшкодування збитків від злочину за найвищими існуючими цінами;

3) вартість викраденого майна громадян визначається без врахування його зносу до моменту вчинення злочину;

4) розмір збитків, заподіяних злочинами проти власності громадян, визначається за погодженням між потерпілим і обвинуваченим, а якщо такої згоди не досягнуто - то судом

5) вартість викраденого майна визначається на розсуд суду.

#1

 

№ 1606, 17, 2, 1, 240

В якій відповіді вказано правильне положення, яке стосується «переростання» крадіжки в грабіж або розбій; грабежу в розбій?

1) злочин, який розпочався як грабіж, не може перерости в розбій;

2) таке переростання можливе, якщо розпочате посягання не досягло стадії закінченого злочину;

3) крадіжка може перерости у грабіж лише при застосуванні винним насильства;

4) застосування злодієм, якого застали «на гарячому» насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого з метою уникнути затримання, належить кваліфікувати як грабіж;

5) втеча з місця вчинення крадіжки особою, яка була виявлена і впізнана потерпілим або іншими особами свідчить про переростання крадіжки в грабіж.

#2

 

№ 1607, 17, 2, 1, 240

В якій відповіді вказано правильне положення, яке стосується «переростання» крадіжки в грабіж або розбій; грабежу в розбій?

1) дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, не зважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж;

2) крадіжка може перерости у грабіж лише при застосуванні винним погрози насильством;

3) застосування злодієм, якого застали «на гарячому» насильства з метою уникнути затримання, належить кваліфікувати як грабіж або розбій залежно від характеру такого насильства;

4) втеча з місця вчинення крадіжки особи, яка має при собі викрадене майно, за відсутності очевидців, свідчить про переростання крадіжки в грабіж;

5) про переростання крадіжки в грабіж свідчить опір особи при її затриманні.

#1

 

№ 1608, 17, 2, 1, 240

В якій відповіді наведено правильне положення, яке стосується злочинів проти власності?

1) злочини проти чужої власності можуть бути вчинені лише умисно;

2) умисне заподіяння під час розбою тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за статтею КК «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;

3) суб'єктом злочинів проти власності можуть бути юридичні і фізичні особи;

4) заподіяння смерті потерпілому з необережності при розбої повністю охоплюється кваліфікованим складом