Вчинене на замовлення

#5

Які з наведених положень, що стосуються кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?

1) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті полягає в необережності;

2) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;

3) під "іншими тяжкими наслідками" як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;

4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров’я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;

5) чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.

#15

 

Які з наведених положень, що стосуються кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?

1) у жодному із складів злочинів проти здоров’я смерть потерпілого не названа як кваліфікуюча ознака.

2) при умисному тяжкому тілесному ушкодженні, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;

3) під "іншими тяжкими наслідками" як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;

4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров’я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;

5) чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження».

#5

 

Які з наведених положень, що стосуються злочинів проти здоров'я є правильними?

1) короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 3 тижні (21 день);

2) побої - це такий особливий вид тілесних ушкоджень, який характеризується заподіянням багаторазових ударів;

3) під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння;

4) відсутність небезпеки для життя і здоров'я є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження;

5) залежно від ступеня втрати працездатності визначаються тяжкі тілесні ушкодження і середньої тяжкості тілесні ушкодження.

#35

 

В якому випадку заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження тягне кримінальну відповідальність?

1) умисне легке тілесне ушкодження не спричинило короткочасного розладу здоров'я;

2) легке тілесне ушкодження заподіяне з необережності;

3) легке тілесне ушкодження, заподіяне умисно при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця;

4) умисне легке тілесне ушкодження спричинило незначну втрату працездатності;

5) умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності

#1245

 

В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження тягне кримінальну відповідальність?

1) умисне легке тілесне ушкодження заподіяне вперше;

2) легке тілесне ушкодження заподіяне умисно;

3) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило незначну втрату працездатності;

4) умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;

5) заподіяння легкого тілесного ушкодження поєднано з катуванням

#1235

В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження тягне кримінальну відповідальність?

1 ) умисне легке тілесне ушкодження не спричинило наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров’я або незначної стійкої втрати працездатності;

2) якщо легке тілесне ушкодження заподіяне вперше;

3) легке тілесне ушкодження заподіяне близьким родичем потерпілого;

4) умисне легке тілесне ушкодження спричинило незначну втрату працездатності;

5) умисне легке тілесне ушкодження заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.

#1234

 

Які положення, що стосуються змісту ознак тілесних ушкоджень, є правильними?

1) розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях, як ознаки тілесних ушкоджень, встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об’єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК;

2) ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння – є не загрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевим результатом та наслідками;

3) під стійкою втратою працездатності належить розуміти таку тимчасову втрату функції в розмірі 33% і більше;

4) переривання вагітності враховується як ознака тяжкого тілесного ушкодження тоді, коли строк вагітності перевищує 12 тижнів;

5) побої не є різновидом тілесних ушкоджень.

#15

 

6. Злочини проти безпеки для життя чи здоров’я особи

 

Зараження венеричною хворобою тягне кримінальну відповідальність лише в тому випадку, якщо воно вчинене:

1) неодноразово;

2) стосовно жінки, яка за відомо для винного знаходиться у стані вагітності;

3) особою, попередженою про кримінальну відповідальність за поширення венеричної хвороби;

4) особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;

5) з метою помсти.

#4

 

Яке з наведених тверджень є правильним?

1) в КК є перелік венеричних хвороб, за зараження якими встановлена кримінальна відповідальність;

2) кримінальна відповідальність встановлена за завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою лише через статеві зносини;

3) за ухилення від лікування венеричної хвороби кримінальна відповідальність не встановлена;

4) встановлена кримінальна відповідальність будь-якого суб'єкта за розголошення відомостей про захворювання іншої особи венеричною хворобою;

5) зараження венеричною хворобою є однією з ознак тілесного ушкодження.

#3

 

Яке з наведених тверджень є правильним?

1) проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;

2) незаконне проведення лікарем аборту не тягне кримінальної відповідальності;

3) при кваліфікації незаконного проведення аборту враховується вік потерпілої;

4) в КК як способи примушування жінки до вчинення аборту названі насильство, погроза, розголошення відомостей, які ганьблять потерпілу;

5) ставлення до кваліфікуючих ознак незаконного проведення аборту виражається в прямому або непрямому умислі.

#1

 

Яке з наведених тверджень є правильним?

1) ставлення до кваліфікуючих ознак залишення в небезпеці виражається в прямому або непрямому умислі;

2) кримінальна відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для житті стані, настає лише тоді, якщо внаслідок цього сталася смерть потерпілого;

3) ненадання допомоги близьким родичам не тягне кримінальної відповідальності;

4) кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальна шкода потерпілому не заподіяна;

5) за ненадання допомоги хворому медичним працівником кримінальну відповідальність несуть лише лікарі незалежно від того, чи перебувають вони при виконанні трудових чи службових обов'язків.

#4

 

В яких відповідях вказані суб'єкти простого виду злочину «Незаконне проведення аборту»?

1) медична сестра;

2) акушер;

3) особа, яка не має медичної освіти;

4) особа, яка не має спеціальної медичної освіти;

5) особа, яка не має належної підготовки.

#4

 

Які положення, що стосуються поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильними?

1) лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;

2) відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;

3) відомості, що становлять медичну інформацію на відміну від відомостей, що становлять лікарську таємницю не є конфіденційною інформацією про особу;

4) факт звернення за медичною допомогою не є лікарською таємницею;

5) встановлений хворому діагноз не є лікарською таємницею.

#2

 

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються умисним відношенням винного до наслідків у вигляді смерті людини

1) „Залишення в небезпеці”;

2) „Ненадання допомоги хворому медичним працівником”;

3) „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;

4) „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником”.

5) „Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги”.

#5

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються умисним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину?

1) „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, що спричинило смерть потерпілого;

2) „Залишення в небезпеці”, що спричинило смерть потерпілого;

3) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

4) „Посягання на життя державного діяча”;

5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.

#345

 

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

2) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

3) „Посягання на життя державного діяча”;

4) „Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки”;

5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.

#4

 

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

2) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

3) „Посягання на життя державного діяча”;

4) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”;

5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.

#5

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) „Забруднення атмосферного повітря”;

2) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

3) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

4) „Посягання на життя державного діяча”;

5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.

#1

 

Яке(-і) з наведених тверджень, що стосує(-ю)ться злочинів, суспільно небезпечні наслідки яких полягають у настанні смерті людини (людей), є правильними?

1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я особи”;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;

4) відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;

5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає додатковим безпосереднім об’єктом.

#5

 

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Залишення в небезпеці” є правильними?

1) суб’єкт „Залишення в небезпеці” як і „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” – загальний;

2) залишення в небезпеці новонародженого його матір’ю, за її умисного відношення до настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, становить кваліфікований склад злочину „Залишення в небезпеці” (ч.2 ст.135 КК);

3) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;

4) однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;

5) спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник.

#4

 

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров ’ я особи, є правильними?

1) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;

2) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати як: „Залишення в небезпеці, що спричинило смерть потерпілого” за ч.3 ст.135 без посилання на ч.1 ст.119 „Вбивство через необережність;

3) склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;

4) норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження;

5) суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.

#2

 

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Насильницьке донорство” та „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, є правильними?

1) однією з ознак, що відрізняють „Насильницьке донорство” від „Умисного тяжкого тілесного ушкодження” є те, що забраний у потерпілого об’єм крові не призвів до небезпечної для життя втрати крові потерпілим;

2) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом обману;

3) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом зловживання довірою;

4) зміст кваліфікуючої ознаки насильницького донорства – вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, тотожний змісту однієї з ознак тяжкого тілесного ушкодження – небезпечність для життя в момент заподіяння;

5) і насильницьке донорство і умисне тяжке тілесне ушкодження характеризуються тим, що кожному з цих складів злочинів властива ознака – небезпечність для життя в момент заподіяння.

#1

 

Які положення, що стосуються поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильними?

1) лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;

2) відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;

3) відомості, що становлять медичну інформацію на відміну від відомостей, що становлять лікарську таємницю не є конфіденційною інформацією про особу;

4) факт звернення за медичною допомогою є лікарською таємницею;

5) встановлений хворому діагноз є лікарською таємницею.

#24

 

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” і „Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків”, є неправильними?

1) у названих складах злочинів збігається зміст суспільно небезпечного діяння: ненадання допомоги хворому суб’єктом злочину і невиконання суб’єктом злочину своїх професійних обов’язків;

2) у названих складах злочинів збігаються ознаки спеціального суб’єкта, в частині медичного працівника;

3) названі склади злочинів неможливо відрізнити за фактом настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких наслідків для потерпілого, бо в першому з названих складів злочинів ці наслідки названі як ознака кваліфікованого складу злочину, а в другому – як ознака основного складу злочину;

4) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками потерпілого, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка не перебуває в небезпечному для життя стані;

5) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками спеціального суб’єкта, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка має вищу медичну освіту і відповідну спеціалізацію.

#5

 

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби”, є правильними?

1) вчинити зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може лише особа, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу;

2) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли потерпілий захворів на відповідну хворобу;

3) відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли у потерпілого з’явилися клінічні прояви хвороби, збудником якої її заразили;

4) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає тоді, коли потерпіла особа не стала носієм відповідного вірусу;

5) спеціальним суб’єктом „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є медичний або фармацевтичний працівник, які самі не є носіями відповідних інфекцій.

#4

 

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильними?

1) суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – загальний;

2) суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;

3) способом вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації є насильство;

4) торгівля органами або тканинами людини завжди тягне кримінальну відповідальність;

5) кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження.

#2

 

Які положення, що стосуються кваліфікації „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильними?

1) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом обману, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за відповідною частиною ст.143 КК України;

2) вбивство особи з метою вилучення її органів або тканин для подальшої їх трансплантації, кваліфікується як „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” за ч.2 ст.143 КК України;

3) диференціація відповідальності за вчинення злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” не ставиться в залежність від особливостей потерпілого;

4) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за відповідною частиною ст.143 КК України;

5) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як насильницьке донорство за відповідною частиною ст.144 КК України.

#1

7. Кримінально-правова охорона волі особи в Україні.

В одній із статей Особливої частини КК України встановлена відповідальність за незаконне позбавлення волі або ____ (вкажіть відповідь, в якій правильно назване пропущене діяння):

1) інше обмеження особистої свободи;

2) інше посягання на свободу пересування;

3) взяття під варту;

4) зв'язування чи поміщення в закрите приміщення;