Експорт;

7) усі твердження правильні.

 

 

Яке твердження правильне:

1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;

2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;

3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;

4) Витікання відбуваються через заощадження, податки та імпорт;

5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є непрямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;

7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;

2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;

3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;

4) Витікання відбуваються через заощадження, податки та імпорт;

5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;

7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*.

 

 

Яке твердження правильне:

1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;

2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки - доходи» та ін’єкцій у цей потік;

4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;

5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;

6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;

2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій у цей потік;

4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;

5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;

6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг.

 

 

Яке твердження правильне:

1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;

2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;

3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;

4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;

5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;

6) Існує тільки інфляційний розрив;

7) Простий мультиплікатор не є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;

2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;

3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;

4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;

5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;

6) Існує тільки інфляційний розрив;

7) Простий мультиплікатор є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження.

 

Яке твердження правильне:

1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;

2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;

3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;

4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;

5) Додатній чистий експорт зменшує сукупні видатки;

6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;

7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;

2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;

3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;

4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;

5) Додатній чистий експорт збільшує сукупні видатки;

6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;

7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) сукупні видатки мають дві форми прояву;

2) у макроекономіці склалися два підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X=У*;

4) поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;

5) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G =У*;

6) підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

7) підхід «витікання – ін`єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

8) Існує тільки інфляційний розрив;

9) Простий мультиплікатор не є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження.

 

Яке твердження правильне:

1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;

2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;

3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;

4) Витікання відбуваються через заощадження, податки та імпорт;

5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є непрямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;

7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*;

8) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, вироблену всередині країни;

9) Розрізняють простий та складний мультиплікатор.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;

2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;

3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;

4) Витікання не відбуваються через заощадження, податки та імпорт;

5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;

7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*;

8) Поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;

9) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X =У*.

 

 

Яке твердження правильне:

1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;

2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій у цей потік;

4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;

5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;

6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг;

8) Поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;

9) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X = У*.

 

Яке твердження неправильне:

1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;

2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій у цей потік;

4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;

5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;

6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг;

8) Поняття «сукупні видатки»не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;

9) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G = У*.

 

 

Яке твердження правильне:

1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;

2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;

3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;

4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;

5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;

6) Існує тільки інфляційний розрив;

7) Простий мультиплікатор не є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження;

8) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;

9) Існує 2 підходи до визначення рівноважного ВВП.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;

2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;

3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;

4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;

5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;

6) Існує тільки інфляційний розрив;

7) Простий мультиплікатор є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження;

8) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на проміжні товари і послуги, вироблені національною економікою;

9) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП.

 

 

Яке твердження правильне:

1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;

2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;

3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;

4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;

5) Додатній чистий експорт зменшує сукупні видатки;

6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;

7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки;

8) Існує 2 підходи до визначення рівноважного ВВП;

9) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 4 компонентів.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;

2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;

3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;

4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;

5) Додатній чистий експорт збільшує сукупні видатки;

6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;

7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки;.

8) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;

9) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 2 компонентів.

 

Сукупний попит - це:

1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;

2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;

3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати та загальним рівнем цін;

4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Сукупна пропозиція - це:

1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;

2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;

3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати за загальним рівнем цін;

4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Сукупний попит позначають:

1) AS;

AD;

3) D;

4) S;

5) AE.

 

 

Сукупна пропозиція позначається:

AS;

2) AD;

3) D;

4) S;

5) AE.

 

 

Крива сукупного попиту - це:

1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;

2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;

3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати та загальним рівнем цін;

4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Крива сукупної пропозиції - це:

1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;

2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;

3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати та загальним рівнем цін;

4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Компонентами сукупного попиту є:

1) видатки на споживання, інвестиційні й державні видатки та

амортизація;

2) видатки на споживання, інвестиційні й державні видатки та