Дослідження політичного ринку

Політичний ринок - це система взаємодії конкуруючих політичних сил (суб'єктів політичних відносин), які змагаються за право розпоряджатися часткою політичної влади, яка їм довіряється пересічним громадянином під час виборів. Ми можемо говорити про виникнення процесу куплі-продажу влади, або обміну її кожним із виборців на іміджі партій, блоків або кандидатів. У процесі виборів відбувається конкуренція уявлень-образів різних політичних сил у свідомості кожного окремого виборця, а також усвідомлення своїх власних політичних інтересів та потенційних переваг від результатів голосування.

Сегментація політичного ринку - це виділення більш-менш однорідних груп споживачів політичного "товару" - виборців. Громадяни, що мають гарантоване право приймати участь у виборах мають назву - електорат.

Сегментом політичного ринку називають електоральну групу, що характеризуються спільними політичними поглядами, переконаннями та уподобаннями та відрізняються від інших подібних груп за рядом ознак.

Головна мета сегментації - не просто виділити якісь особливі групи споживачів на ринку, а пошук таких груп, котрі ставлять конкретні вимоги до даного виду політичного "товару", що суттєво відрізняються від вимог інших груп виборців.

Сегменти повинні значно "відстояти" один від одного завдяки принциповій різниці між товарами. Лише тоді можливо запобігти усередненню "товару", тобто втраті його конкурентних переваг. Надмірна кількість характеристик не бажана, тому що це ускладнює інформаційне забезпечення сегментації, а також зменшує ємність політичного ринку.

Сегментація не разовий процес, а аналітичне завдання маркетингу, що потребує постійної уваги.

Сегментування політичного ринку проводиться з урахуванням географічних, демографічних, психографічних та інших факторів, що впливають на поведінку виборця.

Сегментація за географічним принципом дозволяє визначати групи споживачів за природнокліматичними умовами

1. Регіональна демографія - передбачає розподіл ринку з урахуванням географічних відмінностей (Крим; Закарпаття, Середня Азія, Далекий Схід).

2. Адміністративний розподіл - республіка, місто, область. Україна поділяється на 9 регіонів таким чином:

§ Київська, Чернігівська, Житомирська області;

§ Харківська, Сумська;

§ Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська;

§ Закарпатська, Чернівецька;

§ Херсонська, Одеська, Миколаївська;

§ Рівненська, Волинська;

§ Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська;

§ Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька;

§ Автономна Республіка Крим.

§ м. Київ.

§ Чисельність та щільність населення. В міських населених пунктах України виділяють сегменти з чисельністю населення (у тис. осіб): до 5; 5- 20; 20-50; 50-100; 100-250; 250-500; 500-1 млн.; більше 1 млн.

§ Клімат - помірно-континентальний, континентальний, субтропічний, морський.

Сегментування за демографічним принципом передбачає розподілення на групи за такими демографічними даними як стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність.

3. Вік - визначають групи споживачів:

· молодші за 6 років;

· 6-11 років;

· 12-19 років;

· 20-34 роки;

· 35-49 років;

· 50-64 роки;

· старші за 65 років.

4. Стать - чоловіча, жіноча.

5. Склад сім'ї. За складом зарубіжні маркетологи визначають сім'ї, в яких:

· 1-2 особи;

· 3-4 особи;

· 5 осіб та більше

6. Етап життєвого циклу сім'ї. Згідно з цією характеристикою визначають:

§ молодих одинаків;

§ молоду сім'ю;

§ молоду сім'ю з маленькими дітьми;

§ молоду сім'ю з молодшою дитиною віком до 6 років;

§ молоду сім'ю з дитиною віком 6 років і більше;

§ подружжя похилого віку з дітьми;

§ подружжя похилого віку, без дітей, молодших за 18 років;

§ одинаки середнього та.похилого віку та інші.

7. Рівень доходів на місяць (у євро або доларах США):

§ до 25;

§ 26-50;

§ 51-100;

§ 101-200;

§ 201-500;

§ більше 500.

8. Види професій - службовці державних установ, технічні спеціалісти, менеджери, керівники середнього рівня управління, студенти, пенсіонери, працівники сфери обслуговування, вчителі середніх шкіл, безробітні.

9. Рівень освіти - початкова освіта, середня освіта, середня спеціальна освіта, незакінчена вища освіта, вища освіта, вчений ступінь.

10. Релігійні переконання - православний, католик, іудей, баптист та інші.

11. Національність - українці, росіяни, євреї, татари та інші.

При сегментуванні за психографічними факторами покупців розподіляють на групи:

12. За належністю до соціального класу - незаможні, середнього достатку, достатку більшого за середній рівень, високого достатку.

13. За стилем життя - богемний, елітарний, молодіжний, спортивний.

14. За особистими якостями - амбіційність, імпульсивність, авторитарність тощо.

15. За адаптивністю споживачів до нового "товару" - розподіл споживачів за реакцією на появу нового політичного "товару" або нової ідеологічної платформи.

Факторії поведінки виборця

16. Ступінь випадковості голосування:

· голосування носить випадковий (емоційний) характер;

· голосування носить свідомий (раціональний) характер.

17. Пошук вигоди від політичної діяльності:

· шукає власну користь;

· думає про суспільну користь;

· шукає компроміс між власною та громадською користю;

· безкорисний.

18. Статус постійного прибічника кандидата (ідеї, організації):

· відсутність такого статусу;

· наявність такого статусу в минулому;

· тимчасовий (ситуаційний) прибічник;

· новий прибічник (неофіт);

· постійний прибічник.

19. Ступінь компетентності.

20. Ступінь включеності до політичної діяльності

21. Ступінь демонстрації лояльності до кандидата (організації, ідеї).

22. Емоційне ставлення кандидата (організації, ідеї):

· ентузіаст,

· позитивне;

· байдуже;

· негативне;

· вороже.

Сегментація ринку - один із найважливіших інструментів маркетингу. Від того, наскільки вдало визначений сегмент, залежить успіх політичного "товару" у конкурентній боротьбі.

23. Електоральний потенціал сегмента. Вибраний сегмент має гарантувати необхідну політичну підтримку для перемоги на виборах. Ось чому спочатку роблять спробу орієнтовно визначити кількість потенційних прибічників та противників партії або кандидата в сегменті.

24. Доступність електорату в сегменті - наскільки кандидат (партія) має можливості для впливу на даний електоральний сегмент, донесення до нього інформації про своїх ідей та діяльність.

25. Конкуренція в сегменті, яка має дати відповідь про:

· принципові можливості та виборчій досвід конкурентів в сегменті;

· частку сегмента, що контролюється ними;

· можливі форми роботи вашого кандидата (партії) в сегменті або вихід на ринок з новим "товаром" або зміна сегменту чи ринку взагалі (якщо це можливо).

26. Суттєвість сегменту. Наскільки великою є частина цього сегмента відносно всього електорату даного політичного ринку.

27. Можливості доступу до ЗМІ, ведення агітаційної роботи та PR- діяльності в сегменті.

28. Можливість сервісу в сегменті. Присутність у сегменті можливостей для залучення фахівців; ресурсів та прихильників для реалізації маркетингової діяльності у сегменті.

29. Залежність сегмента від стримуючих факторів:

· економічних - слаборозвинута соціально-економічна сфера, наявність-відсутність підприємств-монополістів, великого промислово-фінансового капіталу;

· політичних - стабільність ситуації в регіоні, можливість виникнення конфліктів (політичних, військових, соціальних, етно-релігійних), акцій протесту, масових заворушень, законодавче забезпечення, адміністративний ресурс;

· кримінальних - вплив організованої злочинності, розвинута "тіньова економіка", складна кримінальна ситуація, діяльність екстремістських та терористичних угруповань.