Урок № 1

Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Мета: пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, як гносеологічна, комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця “Функції мови”, підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. У яких із них йдеться про мову, в яких – про мовлення? Як пов’язані мова та мовлення?

 

Рідна мова – не полова, її за вітром не розвієш. Багато знай, та ще питай. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Розумну річ приємно й слухати. Рука там не зуміє, де язик не діє. Треба знати, що де казати. У нього наче будяк у роті. Слово не мни - думку борони.

Народна творчість.

Словник. Полова – вівдходи при обмолочуванні зерна хлібних злаків; перен. щось несуттєве, несерйозне, таке що не має цінності.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Виконання вправи 1 (І,ІІ).

 

* Опрацювання таблиці.

ФУНКЦІЇ МОВИ

1. КОМУНІКАТИВНА:	за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями;	Без слова не буває діла. Без мови не підійдеш і до корови. (Нар. творч.)
2. ПІЗНАВАЛЬНА:	передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього;	Через мову щиро і правдиво одкриваєть ся нам білий світ. (Д.Білоус.)
3.ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ):	засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають.	Словом можна вряту вати, можна й убити. Красне слово – золотий ключ. Холодним словом серця не запалиш. (Нар.творч.)
4.МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА:	думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови;	І думка стала словом... (М.Рильський.)
5.НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ):	за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву;	Слово усе називає, а думка за словом поспішає. (Нар.творч.)
6. ВИРАЖАЛЬНА:	Через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності;	Слово – це не просто звуки невловимі. Слово – згусток думки... (П.Пе ребийніс.)
7. ЕМОЦІЙНА:	за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання;	У кожнім слові сяє іскра серця. (Д.Луцен ко.) Слово в мене, як річка у лузі, і леліє, і гріє, й тече. (А.Ма лишко.) Слово пече без вогню. (Нар.творч.)
8. ЕСТЕТИЧНА:	через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва;	На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита. (Д.Павличко.)
9. ОБ’ЄДНУВАЛЬНА:	мова об’єднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти.	І на землі немає більших втіх, ніж слово, що єднає нас усіх. (О.Довгий.)

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати (прослухати). Про яку функцію мови йдеться в кожному із речень?

 

І. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо, є і гнів, є і ласка. (Д.Білоус.) Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати. (В.Шефнер.) І вибухає слово, як тротил, як атомом заряджена незримо клітина серця. (А.Малишко.) Росою мови змочую уста. (В.Гей.)

ІІ. Мова – своєрідний енергопровід від одного до іншого, від одного до багатьох. (П.Мовчан.) Ту нев’янучу слухали мову, що лунала, як ангельський спів. (Л.Вишеславський.) Буває слово, як полова, а суть думок така мізерна... І полетить за вітром слово, бо там відсутні справжні зерна. (Б.Дегтярьов.) Є слово – наче мед, як хміль і як потік, а є слова такі, що ломлять скелю дику. (А.Малишко.) Що є для мене на кожен день святом, що я люблю із дитинства? Щира і ніжна, вічна, крилата мова моя материнська! (Г.Шмицький.)

 

Словник. Тротил – вибухова сполука, застосовувана в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для підривних робіт.

* Диктант із коментуванням. Пояснити, яку мову ми вважаємо рідною. Яка роль рідної мови в житті людини? Яким документом закріплено статус української мови в Україні як державної? Про яку функцію мови йдеться в записаних реченнях?

 

А мелодія рідної мови – найміцніша опора в житті. (В.Раєвський.) У ріднім слові прагне жить народ, і правда, і свобода! (Д.Павличко.) За життя своєї мови власним словом постою. (Д.Павличко.) Вдихаю все тепло своє у слово. (В.Гей.) Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання гро­мадян України в суспільно-історичну спільноту. (З Концепції мовної освіти в Україні.) Рідна мово, росту я крізь тебе, крізь родовища дум і краси. (П.Перебийніс.) В огнях душі відлити слово зумій, немовби ти – зброяр! (Р.Лубківський.) Слово злітає, як думка, високо, іноді ранить, як вістря, глибоко, іноді гасить пекучі жалі. Несть йому рівних на грішній землі. (Л.Ржегак.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 3.

 

* Вільний диктант. Про які функції мови йдеться в тексті?

 

Для більшості населення нашої держави українська мова є рід­ною, тобто мовою предків. У мові акумулювано багатющий життєвий досвід, невичерпні скарби народної пісні і думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.

Саме з допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної й світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам.

З Концепції мовної освіти в Україні

Словник. Акумулювати – нагоромаджувати, збирати. Ідеал - найвища досконалість, взірець; найвища мета, до якої прагнуть люди. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.

* Диктант із завданням. Диктовані прислів’я записати, завершуючи їх.

Свій розум май, а людей однаково.... Розумний батько й сина спитати.... Гостре словечко коле.... Бджола жалить жалом, а чоловік.... На грубе слово – не зважай, на улесливе -.... Словом як шовком вишиває, в ділом як шилом.... Великий рот у вола, а говорити....

Народна творчість.

Для довідок. Питай. Не соромиться. Сердечко. Словом. Не здавайся. Шпигає. Не вміє.

* Навчальний диктант.

І. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (М.Рильський; 40 сл.)

ІІ. А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово “зелений”. Постає переді мною все зелене, і я вже не сумніваюсь, що слово це зеленого кольору. Вимовляю слово “мама”. Ввижається мені добра усмішка, каре мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, мабуть, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ.

А слово “осінь” жовте, бо восени дозрівають грушки й яблука в саду,. Слово “пролісок” біле. Од нього пахне сніжком й весняною землею, перепрілим осіннім листям. Слово “зозуля” ніжно-зелене, мов пух на вербі.

Пролетіла над подвір’ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, а я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово “ворона” – чорне, як і слово “земля”. (За Є.Гуцалом; 114 сл.)

* Підбиття підсумків уроку.

*Домашнє завдання. П.1, вправа 2.