Стандарти, що регламентують роботу користувачів ПК і ВДТ

На території України в даний час діють «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» №382/3675 від 13 червня 1999 р.,[1] а також ДСанПіН 3.3.2.007-1998 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» [2], які було введено замість «Тимчасових санітарних норм і правил для працівників обчислювальних центрів» №4559-88 (ТСНіППОЦ) [3]. Необхідно відзначити, що вказані нормативні документи не є єдиним інструментом підтримки належного рівня охорони праці для користувачів ПК. Цьому сприяє і атестація робочих місць, порядок проведення якої регламентується «Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженими постановою №41 від 01.09.92. Мінтруда України і Головним державним санітарним лікарем України 01.09.92. Однією з основних цілей атестації для користувачів ПК є інвентаризація використовуваного програмного забезпечення ПЕОМ для виявлення і припинення використання програмних продуктів, що не задовольняють психофізіологічному статусу працівників. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю випромінювань і полів радіочастотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84, 12.3.002-75 та 12.2 003-74.

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів встановлюються ГОСТ 12.1.045-84. Загальний рівень шуму нормується ГОСТ 12.1.003-83 (L_н < 40дБА – при виконанні робіт, пов'язаних з виробленням концепцій, створенням нових програм, викладанням, творчістю та L_н < 55дБА – для приміщень, в яких виконується висококваліфікована розумова робота, що вимагає зосередженості). Освітлення нормується СНіП II-4-79, параметри мікроклімату – СН 4088-86 та ДСН 3.3.6.042-99, зміст шкідливих хімічних речовин – переліком «граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць» №3086-84 від 27.08.84, рівні аероіонізації в зоні дихання користувачів – вказівками і нормами 1977 р. та 1980 р. – відповідно, запиленння повітря – ГОСТ 12.1.005-88, вимоги до робочого місця – ГОСТ 12.2.032-78, вимоги до дисплеїв – ГОСТ 2716-86 і т.д.

Швеція є законодавцем в області створення стандартів, що регламентують роботу з персональними комп'ютерами. У першій половині 80-х років там почалося серйозне обговорення умов роботи з дисплеями. Розглядалися не тільки питання монотонності і напруженості роботи, але і проблеми візуальної ергономіки і електромагнітних випромінювань. Достатніх наукових доказів впливу дисплеїв на здоров'я користувачів не було, але у відповідь на загальний неспокій затвердження Національної Ради з техніки безпеки і гігієни праці шведський уряд запропонував SWEDAC (колишня назва MPR – Шведського національного комітету з вимірювань і випробувань) в співпраці з Національною Радою з техніки безпеки і гігієні праці і Шведським Інститутом по захисту від випромінювань розробити систему добровільних випробувань дисплеїв.

Для виконання цієї роботи була створена компетентна група, що складалася з експертів по різних напрямах, а також представників різних громадських організацій. В результаті спільних зусиль були створені методики усесторонніх випробувань дисплеїв в частині механічних, візуальних і емісійних характеристик.

Коли в 1987 р. перша редакція методики вводилася в дію, було вирішено переглянути систему випробувань після її трирічного випробування. На основі досвіду в 1990 р. методики випробувань були відредаговані колективом, до складу якого входили фахівці із понад 20 шведських організацій, а також представники IBM і Hewlett Packard. Сьогодні ці документи представлені двома публікаціями. Одна з них – MPR 1990:10 – є керівництвом, в якому викладені методики випробувань. Вона призначена для персоналу, зайнятого випробуваннями дисплеїв. Інша публікація – MPR 1990:10 – є керівництвом для користувачів. Вона допоможе їм зрозуміти результати випробувань і містить таблицю допустимих параметрів [4, 5].

Методика MPR включає перевірку двох типів характеристик дисплеїв: візуальних ергономічних (колір, яскравість, чіткість, нелінійність, неортогональність, коефіцієнт віддзеркалення, тремтіння зображення, розрахункова частота мерехтіння) і емісійних (рентгенівського випромінювання, електростатичний потенціал, напруженість змінного магнітного поля в діапазонах 5 Гц...2 кГц і 2...400 кГц, щільність магнітного потоку в тих же діапазонах).

Процедура добровільних випробувань по методиці MPR призначена для надання допомоги користувачам при оцінці ергономічних і емісійних характеристик дисплеїв. При покупці устаткування протоколи випробувань доповнюють відомості, вказані виробником, і користувач сам може оцінити якість робочих умов.

Жорсткіші вимоги до якості дисплеїв пред'являють стандарти Шведської конфедерації профспілок TCO'92, TCO'95, ТСО'99, ТСО'03, ТСО'05 [6] регламентують не тільки характеристики дисплеїв, але і процес їх виробництва, умови праці.

На сьогоднішній день найпоширенішими стандартами і вимогами є: UL, CSA, DHHS, CE, SEMKO, DEMKO, NEMKO, FIMKO, FCC Class B, EPA Energy Star і TUV Ergonomie, ISO-9241-3, MPR 1990:10, MPR-II, TCO'92, TCO'95, ТСО'99, ТСО'03, ТСО'05, ДСанПіН 3.3.2.007-98 (в Україні) і СанПиН 2.2.2.542—96 (у Росії).

США є одним з найактивніших учасників в області комп'ютерної ергономіки. Американські фахівці з різних наукових і громадських організацій проводять широкомасштабні дослідження з метою досконального вивчення питання. Організації, відповідальні за створення національних стандартів (IEEE, NEMA), в 1992 р. погоджували свої стандарти із стандартами країн Європейського Співтовариства, які, у свою чергу, включають стандарти Швеції.

Довгий час в Росії не існувало стандартів, відповідних загальноприйнятим європейським і світовим, які б регламентували роботу з ПК. Але з 1997 р. вступив в силу затверджений Госкомсанепіднадзором нормативний документ «Відеодисплейні термінали і персональні обчислювальні машини. Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів і персональних обчислювальних машин і організація роботи», який нормує випромінювальні характеристики моніторів і ПК. Рівень цих випромінювань приведений у відповідність MPR II.

Також в Росії просунулося і вирішення проблеми комп'ютерної безпеки. У Центрі електромагнітної безпеки розробляються засоби захисту від електромагнітного випромінювання, проводиться вивчення функціонального стану оператора ПЕОМ, аналізуються рівні випромінювань різних моделей моніторів. Фахівці Центру за замовленням організацій вимірюють і складають карти електромагнітних полів в приміщеннях; дають рекомендації по оптимальному розташуванню робочих місць і режиму роботи з комп'ютером.

На зорі загальної комп'ютеризації ПК сприймався просто як зручніший і досконалий, в порівнянні з великими обчислювальними машинами, інструмент для вирішення завдань програмування, управління великими базами даних, як необхідна ланка у видавничих системах, а також надзвичайно зручна машинка, що пише, або цікава іграшка для дозвілля. Але, починаючи з 1990 р. стали з'являтися публікації про те, що інтенсивна і тривала робота з комп'ютером є причиною виникнення ряду хвороб. Більш того, багато учених вважають, що не виключена можливість довготривалих наслідків із-за дії випромінювань дисплея.