Будова молочної залози

ФІЗІОЛОГІЯ ЛАКТАЦІЇ

Поняття про лактацію як взаємозалежної функції цілісного організму. Ріст і розвиток молочної залози. Молоко і його склад у різних видів сільськогосподарських тварин. Молозиво і його біологічна роль.

Фізіологія молокоутворення. Попередники компонентів молока в крові. Взаємозв'язок функції молочної залози з рубцевим травленням у корів, функцією печінки й інших органів. Синтез складових частин молока. Нейрогуморальна регуляція секреторної функції молочної залози. Види секреції і механізми їхньої регуляції.

Ємкісна система вимені. Розподіл молока і його основних компонентів у відділах ємкісної системи вимені. Рухові елементи вимені і їхня роль у процесі накопичення молока і його виведення при доїнні і ссанні. Рефлекс молоковіддачі. Виведення молока і нейрогуморальна регуляції цього процесу. Організація роздою корів.

Центральне і периферичне гальмування рефлексу молоковіддачі. Фізіологічні основи машинного доїння і шляхи його удосконалювання.

Тривалість лактації у тварин різних видів. Вплив різних факторів на склад молока і шляхи підвищення молочної продуктивності сільськогосподарських тварин. Фізіологічні основи підготовки нетелей до отелення і наступної лактації.

 

Фізіологія лактації

План лекції:

1. Поняття лактація

2. Будова молочної залози

3. Ріст і розвиток залози

4. Попередники складових частин молока

5. Утворення молока

6. Регуляція молокоутворення

7. Молоковіддача і регуляція цього процесу

 

Лактація – фізіологічний процес, що включає утворення молока, його накопичення і виведення з молочних залоз.

Лактація (лактаційний період) – час, протягом якого молочна залоза синтезує і виділяє молоко.

Лактогенез – період становлення секреції молока в молочної залозі після родів.

Лактопоез – стала секреція молока.

Мамогенез – ріст молочної залози.

 

Інтенсивність продукції молока у корів може бути дуже великою і потребувати значного напруження усіх систем організму. Так, корова Убре Бланке (гібрид голштінскої породи з зебу) в умовах Куби за умов двохкратного доїння за 364 доби лактації дала 27672 л молока жирністю 3,8%. Добовий удій був 110,9 кг при разовому удої 42 кг.

За лактацію корови можуть давати 730 – 851,8 кг молочного жиру (корова голштинофризкої породи Принцесс Бризвуд Петсі,

Удій за життя корови Фрейс Ян Грейсфул склав 140000 кг жирністю 3,45% – 4830 кг молочного жиру.

Корова джерсейської породи Сілкен Ледіс Рубі за життя дала 4965 кг молочного жиру

Будова молочної залози

Молочні залози – симетричні шкірні утворення. У свиней, собак, кішок, кроликів вони розташовані по обидва боки черевної стінки, збоку від білої лінії живота; у корів, овець, кобилиць, буйволиць - у задній частині вентральної поверхні живота і паху. Молочні залози складаються з альвеол, ходів і цистерн. Кожна залоза має сосок, по якому молоко через сосковий канал виводиться з організму. Молочні залози в однопрохідних – єхидни і качкодзьоба - не мають сосків.

Вим'я корови сполучними тяжами ділиться на 4 частини. У сполучнотканинних перегородках проходять судини і нерви вимені. Тут є велика кількість анастомозів, що дають можливість пропускати кров з артеріальної системи у венозну, минаючи капіляри.

Вим'я добре іннервовано чутливими, руховими, вазомоторними і секреторними нервами.

Сполучна тканина поділяє частки на окремі часточки. Часточки складаються з дрібних пухирців - альвеол, діаметр котрих 0,1 - 0,4 мм. Вони вистелені одним шаром секреторних клітин, за яким випливає шар міоепітелія і зовнішній шар волокнистої сполучної тканини. У одній альвеолі 18 - 30 секреторних клітин.

Молоко з альвеол надходить у вивідні протоки – внутрішньодолькові - міждолькові – молочні протоки, а потім у молочні цистерни (5 - 20 протоків впадає в одну цистерну). Цистерни заходять у сосок і закриваються сфінктером.

Альвеоли, протоки і цистерни складають ємнісну систему вимені, що вміщає 18 і більш літрів молока. У цистерні може накопичуватися 0,5 - 0,6 л.

Швидкість кровотоку через вим'я в різні періоди складає від 3 - 4 хв до лактації і 6 - 10 хв у середині лактації. Для утворення 1 л молока через вим'я повинно пройти 400 - 500 л крові.

Права і ліва половини вимені відділений одна від одної еластичною перегородкою, що виконує функцію зв'язки, що підтримує вим'я. Під шкірою знаходяться сполучнотканинна капсула, від якої в товщину вимені відходять еластичні платівки, що розділяють вим'я на частки і чверті. У цих сполучнотканинних платівках проходять кровоносні і лімфатичні судини, а також нерви. Лімфатичні судини вимені подані рясною мережею капілярів, по котрим лімфа відтікає до підколінних, надвименних лімфатичних вузлів і до вузла колінної складки.

Кожна частка вимені складається з величезної кількості альвеол діаметром 0,1-0,8 мм, вистелених зсередини одношаровим секреторним епітелієм, що простирається і на молочні ходи. Клітини зовнішнього шару альвеол і молочних ходів зірчастої форми і спроможні швидко скорочуватися. Цей шар одержав назву міоепітелію, який утворює подобу шаровидної мережі навколо альвеол. Скорочення міоепітелію відбувається під впливом гормону окситоцину, що надходить до нього по кровоносних капілярах. Кожна альвеола, стиснута зовні міоепітеліальним шаром, виділяє молоко у відповідний проток. Від кожної альвеоли відходить один проток, що має сфінктер, який регулюється вегетативною нервовою системою. Альвеоли розташовані радіально навколо молочних протоків. Зливаючись, вони утворять середні і значні молочні ходи, що відчиняються в молочну цистерну.

Кожна чверть вимені має окремий сосок, що з'єднується з цистерною за допомогою каналу. У деяких корів є додаткові чверті і відповідні їм соски. У сосках кобил два-три соскових канали і дві молочні цистерни. У свиней в основі кожного соска розташовані дві-три залози, а сосок закінчується двома-трьома каналами; у кішок каналів у соску може бути 4-6, у сук-6-12, у кролиць – 10-15.

У корів вим'я утворюється в результаті злиття трьох пар залоз, але розвиті звичайно тільки дві передні, третя пара залишається недорозвиненою. Ємкість задніх долів більш, ніж передніх. Велика кількість молока у вимені утримується брукованими замикаючими сфінктерами, розташованими в основі соска, а також внаслідок особливої будови молочних протоків, що мають звуження і розширення, особливо в тих місцях, де вони проходять через сполучнотканинні перегородки між частками і часточками.

Вим'я постачається кров'ю через зовнішні соромітні артерії, причому між молочною продуктивністю і розвитком артерій існує тісний зв'язок. У старих корів значно зменшується кількість дрібних артерій і удої помітно знижуються. Відтік венозної крові здійснюється по підшкірним черевним і зовнішнім соромним венах.