Ефірне мовлення і доведення до відома публіки

1. Для цілей цієї статті:

a) термін «ефірне мовлення» означає передачу бездротовими засобами для приймання публікою звуків або зображень та звуків або їх відтворення; така передача за допомогою супутника, а також передача закодованих сигналів, якщо засоби для декодування надаються для публічного використання організацією мовлення або з її дозволу;

b) термін «оприлюднення» означає передачу для публіки за допомогою будь-якого носія, іншого ніж ефірне мовлення, звуків виконання або звуків, або відтворення звуків, записаних на фонограмі. Для цілей пункту 3 цієї статті термін «оприлюднення» включає створення звуків або відтворення звуків, записаних на фонограмі, що є чутними для публіки.

2. Сторони надають виконавцям виключне право дозволяти або забороняти ефірне мовлення бездротовими засобами і оприлюднення своїх виконань, за винятком випадку, коли передачі виконання здійснюється під час ефірного мовлення або є відтворенням запису.

Стаття 171

Право на розповсюдження

1. Сторони надають авторам, стосовно оригіналів їхніх творів або їх копій, виключне право дозволяти або забороняти будь-яку форму публічного розповсюдження шляхом продажу або іншим чином.

2. Сторони надають виключне право доводити до загального відома шляхом продажу або іншим чином об’єкти, зазначені у підпунктах (а) -(d)» цього пункту, зокрема їхні копії:

(а) виконавцям щодо записів їхніх виконань;

(b) виробникам фонограм щодо їхніх фонограм;

(c) виробникам перших записів фільмів щодо оригіналу і копій їхніх фільмів;

(d) організаціям мовлення щодо записів їхніх передач, як це передбачено статтею 169(3) цієї Угоди.

Стаття 172