Медико-соціальне забезпечення охорони праці

 

Медико-соціальне забезпечення охорони праці включає наступні три види заходів підприємств:

– Санітарно-гігієнічні заходи підприємств;

– Медико-профілактичні огляди працівників;

– Соціально-реабілітаційні заходи для потерпілих на підприємстві.

 

1. Санітарно-гігієнічні заходи проводяться з метою:

– Запобігання масових інфекційних захворювань працівників і населення;

– Контролю якості продукції і виробничої сировини;

– Екологічного захисту довкілля від шкідливих відходів виробництв.

Основним законодавчим актом в даному питанні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (СЕБН)», який встановлює:

Ст..7 – Обов’язки підприємств щодо СЕБН:

– Розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;

– Проводити лабораторний контроль і санітарно епідеміологічну експертизу щодо безпеки виробничої сировини, промислових відходів та готової продукції;

– Виконувати розпорядження держсанепідемслужби при здійснені нею санітарно-епідеміологічного нагляду;

– Усувати від роботи інфекційно хворих осіб та осіб, які ухиляються від обов’язкових медичних оглядів та протиінфекційних щеплень;

– Негайно інформувати санітарно-епідеміологічні органи щодо подій, які становлять загрозу життю і здоров’ю населення;

– Відшкодовувати працівникам і громадянам збитки, завдані їх здоров’ю порушенням санітарних норм підприємством.

Ст..27 – Профілактичні щеплення:

– Профілактичні щеплення на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець кір в Україні є обов’язковими.

– Обов’язковим щепленням підлягають працівники, пов’язані з особливостями їх роботи (харчова промисловість, фармацевти, медики, вихователі, вчителі та інші);

– Працівники, які ухиляються від щеплення, до роботи не допускаються.

Ст..28 – Госпіталізація та лікування інфекційно хворих осіб:

– Інфекційно хворі особи та носії збудників цих хвороб відсторонюються від роботи, ізолюються, та підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою їх допомоги з коштів соціального страхування;

– У разі відмови від госпіталізації такі особи підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а особи, які мали контакт з такими хворими – обов’язковому медичному нагляду і карантину в установленому порядку.

Ст..30 – Запобігання масовим інфекційним хворобам…:

ч.7 – У разі виникнення особливо небезпечних і масових інфекційних хвороб органи місцевого самоврядування запроваджують особливі умови та режими праці і навчання, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань (карантин);

ч.8 – Місцеві органи самоврядування і підприємства зобов’язані своєчасно проводити масові профілактичні щеплення, дезинфекцію, дезінсекцію, дератизацію та інші санітарні та протиепідемічні заходи.

Ст..10,11,12 – Державна санітарно-епідеміологічна експертиза – це відповідність санітарним нормам діючих об’єктів, забудов, інвестицій, умов праці, навчання та іншої діяльності, що негативно впливає на здоров’я населення і довкілля.

Ст..15 – Вимоги до проектування, будівництво, розробки нових технологій і засобів виробництва, розподіл земельних ділянок під забудови і т.д – за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.

Ст..18 – Вимоги до водопостачання і місць водокористування – підприємства забезпечують якість води в місцях водокористування і скидання вод.

Ст..15 – Вимоги до атмосферного повітря – підприємства зобов’язані вживати заходів щодо усунення забруднення атмосферного повітря.

 

2. Медико-профілактичні огляди працівників проводяться з метою:

Попередні:

– Встановлення психофізіологічної придатності працівника до вибраної професії;

– Запобіганню прийняття на роботу інфекційно хворих осіб;

– Встановлення можливості допуску до роботи осіб віком до 21 року.

Періодичні:

– Для динамічного нагляду за станом здоров’я працівників певних категорій;

– Для своєчасного виявлення дії шкідливих виробничих факторів на підприємстві;

– При зверненні працівників за медичною допомогою та під час перебуванні їх в санітарно-профілактичних закладах.

 

В часи самостійної роботи уважно познайомитися і законспектувати положення ст.17; Л-7ст.26; Л-2ст..123, 169, 191. На семінарі бути готовим доповісти мету проведення попередніх та періодичних медичних оглядів, та якими законодавчими актами вони передбачаються.

 

Ст..17 Закону «Про охорону праці» Обов’язкові медогляди працівників певних категорій

а) Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати попередні та періодичні медогляди для працівників:

– на важких і шкідливих умовах праці;

– де є потреба у професійному доборі;

– для осіб віком до 21 року щорічно.

б) Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи працівників, які ухиляються від медогляду і має право притягнути їх до дисциплінарної відповідальності.

в) Роботодавець зобов’язаний забезпечити позачерговий медогляд:

– за заявою працівника;

– за своєю ініціативою, виходячи зі стану здоров’я працівника.

г) За час медогляду за працівником зберігається місце роботи і середній заробіток.

 

Ст..26 Закону «Про СЕБН» Обов’язкові медичні огляди

а) Обов’язкові медогляди здійснюються у встановленому порядку.

б) Обов’язкові попередні і періодичні медогляди повинні проходити працівники:

– харчової промисловості, торгівлі, водопровідних споруд;

– лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів;

– комунально-побутові та інші професії по обслуговуванню населення;

– на важких і шкідливих умовах праці;

– особи до 21 року щорічно.

в) Позачергові медогляди – на вимогу працівника або головного державного санітарного лікаря

г) Власники несуть відповідальність за своєчасність медоглядів та за допуск до роботи працівників без відповідного медичного висновку.

д) Працівники, що ухилилися від медогляду від роботи відстороняються і притягуються до дисциплінарної відповідальності.

 

Ст..123 КЗпП Гарантії для працівників на термін медогляду:

За працівниками на період медогляду зберігається середній заробіток

 

Ст..169 КЗпП Обов’язкові медогляди працівників певних категорій:

а) Власник зобов’язаний за свої кошти організувати попередні і періодичні медогляди для працівників:

– на важких і шкідливих умовах праці;

– де є потреба у професійному доборі;

– для осіб віком до 21 року щорічно.

б) Перелік професій і порядок проведення медоглядів встановлюється Міністерством охорони здоров’я.

 

Ст..191 КЗпП Медогляди осіб молодше 18 років

Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу після попереднього медогляду і до 21 року підлягають обов’язковому щорічному медогляду.

 

 

3. Соціально-реабілітаційні заходи включають:

А) Медико-соціальну експертизу втрати працездатності

Ст..30Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків…»Визначення ступеню втрати працездатності потерпілим

– Ступінь втрати працездатності установлює МСЕК за участю Фонду соцстраху у відсотках до ушкодження здоров’я;

– МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності, групу інвалідності та необхідні види медичної і соціальної допомоги.

Б) Соціальну допомогу потерпілим працівникам

Ст..21Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків…»Соціальні послуги і виплати потерпілим:

У разі настання страхового випадку Фонд соц.страху зобов’язаний:

п.3 – сприяти своєчасному наданню потерпілому медичної допомоги;

п.4 – організувати лікування потерпілого;

п.5 – забезпечити потерпілому:

– обслуговування загальними та вузькопрофільними лікарями;

– догляд медсестрами удома, в лікарні та в інших медичних закладах;

– акушерський догляд під час вагітності та пологів;

– утримання в лікарні, санаторії та в інших медичних закладах;

– забезпечення необхідними ліками, протезами, засобами пересування.

п.6 – вжити необхідних заходів для відновлення працездатності;

п.7 – забезпечити домашній догляд потерпілого та сприяти надання йому ізольованого житла;

п.8 – проводити навчання і перекваліфікацію потерпілого відповідно висновку ЛКК або МСЕК та працевлаштувати його із зниженою працездатністю.

Ст..34 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків…» Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди

п.5 – Безоплатні путівки до санаторію

– інвалідам І групи – щорічно,

– іншим інвалідам – 1 раз на 3 роки.

Ст..47 Закону «Про загальнообов. держ соц страх. тимчас. втрати працезд.» Санітарно-курортне лікування та оздоровлення

Для відновлення здоров’я застрахована особа і члени її сім’ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування та оздоровлення в спеціальних оздоровчих закладах за кошти Фонду …

В) Переведення працівників на легшу роботу

Ст..170 КЗпП Переведення на легшу роботу

– Працівники за медичним висновком і за їх згодою переводяться на тимчасову або постійну легшу роботу

– При переводі на легшу нижчеоплачувану роботу, за працівником залишається попередній заробіток протягом 2 тижнів або постійно у випадках передбачених законодавством.

Ст..178 КЗпП Переведення на легшу роботу вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3-х років

– За медичним висновком вагітним жінкам знижуються норми виробітку або вони переводяться на легшу роботу із збереженням попереднього заробітку.

– До вирішення питання переводу вагітної жінки на легшу роботу вона звільняється від роботи із збереженням середнього заробітку.

– Жінки з дітьми до 3-х років за їх бажанням переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку до досягнення дитиною віку 3-х років.

– Ст..31 Закону «Про загальнообов’язкове держ соц страх. від нещасн. випадків…»

– Тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу

– За потерпілим тимчасово переведеним на легшу менше оплачувану роботу зберігається попередній заробіток на строк визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати працездатності визначеної МСЕК.