Загальні рекомендації по обладнанню тренувальних комплексів ГДЗС

5.1. Тpенувальний комплекс повинен в себе включати:

- теплодимокамеру (димокамеру);

- навчальний клас ГДЗС;

- майданчик з набором спортивного знаряддя та тpенажеpiв для проведення тренування газодимозахисників на чистому повiтpi.

 

5.2 Будівництво нових теплодимокамер здійснюється, як правило, за проектами, крім цього можуть пристосовуватись приміщення іншого призначення для теплодимокамер в існуючих будівлях. Інженерне обладнання повинно забезпечувати проведення підготовки, максимально наближеної до реальних умов (перешкоди з різними елементами, темрява, висока температура, задимленість, шумові ефекти, заграва пожежі, тощо) та безпеку газодимозахисників під час тренувань.

До складу теплодимокамери повинні входити приміщення: теплокамера, димокамера, контрольний пост ГДЗС, душова, кімната для медичного огляду газодимозахисників, кімната включення та виключення із апаратів у зимовий час, кімната контролю за роботою ланки ГДЗС з пультом управління приладами теплокамери та димокамери.

Примiщення теплодимокамер повинні бути забезпечені телефонним, радіо та гучномовним зв’язком і їх інженерне обладнання повинне відповідати наступним вимогам:

 

5.2.1. Електрообладнання. Система електрообладнання теплодимокамери повинна виконуватись відповідно до Правил будови електроустановок і містити в собі наступні види освітлення:

робоче (загальне та місцеве) - 220 В;

аварійне - 220 В;

евакуаційне - 220 В;

ремонтне - 36 В.

Для підключення імітаторів пожежної обстановки в тренувальних залах, що задимляються, встановлюються штепсельні розетки з напругою живлення 36 В.

Необхідно передбачати аварійне освітлення приміщень, що задимляються, враховуючи сходові клітки, для чого на стінах встановлюються світильники з дзеркальними лампами, котрі покращують видимість в задимлених приміщеннях у випадку екстреної евакуації газодимозахисників. Аварійне освітлення підключається до двох незалежних джерел живлення.

 

5.2.2. Системи задимлення та вентиляції. Задимлення передбачається лише у тренувальних приміщеннях і створюється за допомогою мережі відособлених димоходів, що ідуть від генератора диму. В якості димоутворюючих засобів можуть також використовуватись різноманітні димові шашки та інші сполуки, що не викликають отруєння та опіків у газодимозахисників.

Для витоку диму з тренувального приміщення повинні бути передбачені три відокремлені системи вентиляції: витяжна, припливна та аварійна. Продуктивність кожної системи повинна забезпечувати десятикратний повітрообмін у приміщенні, що обслуговується.

 

Аварійна примусова вентиляція підключається до основного та незалежного резервного джерел живлення і повинна забезпечувати утримання в приміщенні димокамери вуглекислого газу не більше 5%, а оксиду вуглецю – не більше 0,024% протягом 5 хв. з моменту ввімкнення системи.

 

5.2.3. Зв’язок та сигналізація. Необхідно передбачати телефонізацію та радіофікацію теплодимокамери, гучномовний зв’язок, відтворення шумових ефектів.

Телефонізація та радіофікація приміщення теплодимокамери здійснюється шляхом використання міської (районної) телефонної чи радіотрансляційної мережі.

Гучномовний односторонній зв’язок з’єднує пультову з тренувальними приміщеннями, що задимляються та димокамерою. Гучномовці, як правило, встановлюються під стелею приміщень

Шумові ефекти у задимлених приміщеннях відтворюються за допомогою магнітофону та самостійних підсилювачів, встановлених у пультовій та в учбово-тренувальних приміщеннях.

 

5.3. Додаткові вимоги до димокамери.

 

5.3.1. Площа зали для тренувань повинна бути розрахована на одночасне тренування двох ланок (не менше 10 м² на одного газодимозахисника). Висота приміщень димокамери не менше 2,5 м.

 

5.3.2. Зал тренувань повинен мати не менше двох виходів. Над виходами з внутрішньої сторони встановлюються світлові вказівники з написом «ВИХІД», котрі вмикаються з пульту управління.

 

5.3.3. Перед приміщеннями, призначеними для задимлення потрібно влаштовувати тамбури, що не задимляються, для виключення проникнення диму в інші приміщення будівлі.

 

5.3.4. Підлога у димокамері повинна бути рівною, не слизькою (бетон, асфальт і т.п.) з нахилом в сторону трапів для стоку води в каналізацію. Стіни та стеля повинні робитись з матеріалів, що допускають миття їх водою.

 

5.3.5. Темпеpатуpа повiтpя в димокамеpi не бiльше 30 ⁰С, відносна вологість до 100 %.

 

5.3.6. Приблизний перелік імітуючих засобів та їх короткий опис наведені у додатку 14.

 

5.4. Додаткові вимоги до теплової камери.

 

5.4.1. Теплова камера складається із передкамери та камери, що з’єднуються між собою тамбуром. В стіні між ними необхідно влаштовувати оглядове вікно. Передкамера може бути спільною для димової та теплової камер.

 

5.4.2. В залежності від умов тренування температура повітря у теплокамері повинна притримуватись в межах від (30± 2) ⁰С до (58±2) °С.

 

5.4.3. Підігрів повітря в камері, як правило, здійснюється від електронагрівальних печей. Управління роботою печей автоматичне.

 

5.4.4. Відносна вологість повітря в камері повинна становити 25-30% і контролюється з допомогою психрометра.

 

5.4.5. Освітленість приміщення камери вiд 150 лк до 200 лк.

 

5.4.6. Концентpацiя вуглекислого газу в приміщенні (СО₂) не більше 5 %.

 

5.4.7. Концентpацiя окису вуглецю в приміщенні (СО) не більше 0,024 %.

 

5.4.8. Стіни, стеля та полотнища дверей камери повинні мати необхідну теплоізоляцію. Підлоги доцільніше робити бетонними.

 

Короткий опис рекомендованих снарядів та тренажерів наведено у додатку 13.

 

5.5. Приміщення контролю за роботою ланки ГДЗС повинно забезпечувати:

 

5.5.1. Дистанційне управління пристроями теплодимокамер (системами димовидалення та аварійного освітлення, електрокалориферами).

 

5.5.2. Постійний безперервний зв’язок з газодимозахисниками.

 

5.5.3. Дистанційний контроль за станом та місцезнаходженням газодимозахисникiв (аудiо-вiзуальна вiдеотехнiка, табло слідкуючої системи димокамери тощо).

 

5.5.4. Контроль за температурою повітря, його відносною вологістю та величиною концентрації газів у повiтрi приміщення теплодимокамери.

 

5.5.5. Створення шумових ефектів в задимлених приміщеннях (магнітофон, самостійний підсилювач, тощо).

 

5.6. Навчальний клас розміщується, як правило, у будівлі теплодимокамери (допускається його розміщення в інших будівлях тренувального комплексу), обладнується столами на 20-30 посадочних місць, стендами і наочним приладдям з правил роботи в захисних дихальних апаратах та їх перевірок.

 

Начальник управління рятувальних сил

ГУ МНС України в Львівській області

полковник служби цивільного захисту І.Л. Ущапівський