Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми

Втома – це фізіологічний стан людини, який виникає внаслідок напруженої або тривалої діяльності організму, що виявляється в дискоординації функцій і тимчасовому зниженні працездатності організму.

Біологічне значення втоми: 1) своєчасний захист організму від виснаження, шляхом посилення в нервових центрах зберігального гальмування;
2) інформування ЦНС про те, що м’язова робота справила на організм необхідний вплив шляхом мобілізації адаптаційних реакцій.

Чинники боротьби з втомою. 1. Удосконалення спортивної техніки. Раціональна техніка залучає до роботи мінімальну кількість м’язів, сприяє економному укороченню м’язів і найповнішому їх розслабленню, зменшує енерговитрати, що дає можливість довго підтримувати високу працездатність. 2. Використання інерційних сил, які дозволяють спортсмену на деякий час «виключитися» з боротьби. 3. Виконання прав на затримці дихання. Організм адаптується до роботи в умовах зрушеного гомеостазу і це позитивно відбивається на підтриманні високої працездатності. 4. Раціональний розподіл сил на дистанції. Рівномірна робота не так сприяє втомі, як робота з перемінним режимом діяльності. 5. Емоційний чинник. Позитивні емоції посилюють діяльність симпатико-адреналової системи, що сприяє підтриманню працездатності.

Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре Д., 1971)

доповнена