Критичні періоди розвитку

У розвитку людини П.Г. Свєтлов підкреслює велике значення та­ких критичних періодів; імплантації (6-7 доба після зачаття), плацен-тації (кінець другого місяця вагітності) і перинатального (пологи). Крійтичні періоди пов'язані з різкою зміною діяльності всіх систем організ-.'йу матері (змінюється характер кровообігу, газообміну, живлення тощо)*'Крім того, є критичні періоди розвитку окремих органів на різних етапаїрозвитку зародка (плоду) людини.

Є підстави вважати, що різні гени починають функціонувати КІ різних стадіях онтогенезу, які збігаються з критичними періодами. ТЩ впливом пошкоджуючих факторів фізичної і хімічної природи виника*1 ють порушення нормального розвитку, які нагадують мутації. Будь-які несприятливі фактори, які діють на жіночий організм, можуть порушу* вати нормальну будову! дозрівання статевих клітин та стати причиною мутації або аномального розвитку. Овоцити, які розвиваються у жінки у віці 40-50 років, виявляються значно старшими, ніж ті, овуляція яких настала у більш молодому вщі.

На підставі клінічних спостережень за вагітними жінками одержа­но дані, якісвідчать про те, що різні порушення в обміні речовин, неста­ча, іноді надлишок деяких вітамінів, інфекційні і ендокринні хвороби здатні викликати тяжкі порушення ембріонального розвитку.

Надлишок деяких гормонів може стати причиною аномалій роз­витку плода. Після введення кортизону (гормону наднирників) самкам пацюків на 12-й день вагітності у всіх зародків сформувалась розщіли­на піднебіння, причому більше інших дефектів не спостерігалось.

У процесі ембріонального розвитку функціонують деякі ендокринні залози, впливаючи на формування плода: вилочкова залоза — на утво­рення лімфоцитів, інсулярний апарат підшлункової залози на вуглевод­ний обмін, гормон щитовидної залози — тироксин — відіграє важливу роль в процесах росту і диференціації тканин плода.

Недостатнє надходженнягормонів у кров під час вагітності приво­дить до різко вираженого затримання психічного розвитку дитини, час­тії до кретинізму.

При гіпофункції прищитовидних залоз відбувасться зменшення умісту кальцію в крові, що приводить до судом м'язів рук, тулуба, об­личчя. При гіперфункції — відбувається декальцинація кісток, внаслі­док чого кістки стають ламкими, легко деформуються, викривляються.

Шумовий стрес може привести до порушення формування скеле­ту і ряду інших дефектів у плода.,

Фактори середовища, які здатні викликати порушення розвитку дитини, каліцтва, називаються тератогенними. У різні періоди роз­витку ембріон виявляється чутливим до тих чи інших фізичних фак­торів і хімічних речовин, які потрапляють в організм матері. Так, вжи­вання хініну, алкоголю, отруєння токсичними речовинами, нестача кис­ню можуть порушувати розвиток органів, і, насамперед, нервової сис­теми плода. Іноді після впливу названих факторів народжуються мікро­цефали (діти з малою головою); іноді у зародка зовсім немає головного

мозку (айениефали). Тератогаш можуть бути причиною не тільки мор* фологічних, але й фунщіональних аномалій. Так, дози гідроксисечов»-ни, які не викликають морфологічних порушень у центральній нервовій системі зародка, призводять до її функціональних розладів.

Причиною ряду каліцтв є токсини паразитів. Відмічені риноманітш;* пороки розвитку немовлят через захворювання матері токсоплазмозом, 5 збудник якого—одноклітинний організм із типу найпростіших—ток­соплазма.

Препаратхлоридін, який використовуютьдадопкузання і профілак­тики малярії, токсоплазмозу і низки інших протозойних хвороб, має те-ратогеннудію.

Антибіотик актиноміцин Д, не справляючи токсичної дії на мате-? римський організм, у зародків порушує формування органів і тканин ек-тодермальяого походження, особливо очей і мозку.

Потужним пошкоджуючим тератогенним фактором є рентгенівські промені та інші види іонізуючого випромінювання. Непряма дія радіації на плід (через організм матері) пов'язана із загальними порушеннями фізіологічних функцій матері, а також із змінами, які відбулися в ткани­нах і судинах плаценти. Найбільшу чутливість до променевих впливі» мають клітини нервової системи і кровотворних органів ембріона. Інфекційні хвороби являють серйозну небезпеку для розвитку плоду» Шкідлива дія на плід таких вірусних захворювань як кір, віспа, красну­ха, грип, поліомієліт, паротит, виявляється переважно в перші місяці в$-гітності.

Інша група захворювань, наприклад, дизентерія, холера, сибірська язва, туберкульоз, сифіліс, малярія веиляває яа плід у другу і останню третину вагітності.

Неповноцінне харчування, інфекційні хвороби у чоловіків (особли* во сифіліс, туберкульоз, бруцельоз тощо) чи хімічні агенти можуть зни­зитижиттєдіяльність сперматозоїдів чи викликати затримку їх дозрї*-вання. Часто порушується зародковий розвиток у тих випадках, коли батько чи мати страждають на алкоголізм. У хронічних алкоголіків діти ч(асто народжуються з ослабленими розумовими здібностями.